Внутрішнє становище урср (1921-1922 рр.)

• Економічна криза:

• Економіка перебуває в стані розрухи;

• УСРР випускає 10% довоєнної промислової продукції;

• Розпочинається реалізація плану ГОЕЛРО (Державна електрифікація Росії):

• будівництво електростанцій, заводів, у тому числі й на території України;

• план ГОЕЛРО вимагав величезних матеріальних витрат;

• Гроші знецінені;

• Товарно-грошові відносини ліквідовано;

• Порушення пропорції виробництва й збуту продукції;

• Частина підприємств зупинена через надвиробництво продукції;

• Шахти Донбасу затоплені;

• Паливна криза;

• Робочі покидали заводи внаслідок низької й зрівняльної оплати праці;

• Зруйновано сільське господарство:

• післявоєнні площі скоротилися в 1,5 рази;

• різко знизилися урожаї.

• Починається голод;

• Епідемії тифу та інших хвороб – постійних супутників недоїдання, антисанітарії, відсутності медичної допомоги.

• Внутрішньополітична криза:

• Криза РКП(б);

• Селянські заколоти, повстання кронштадтських матросів (весна 1921 р.).

Ставлення до неПу в партійному керівництві Прихильники збереження й розвитку неПу

(Бухарін, Томський, Риков)

Противники НЕПу (Сталін, Молотов, Каганович, Ворошилов)

Загострення політичної боротьби в партійному керівництві.

Кризи 1923, 1925, 1927 рр.

• Основні економічні важелі залишились у руках більшовицького керівництва;

• Значний державний сектор в економіці;

• Державна монополія у зовнішній торгівлі;

• Єдиний державний банк;

• Контроль держави над ціноутворенням на сільськогосподарську та промислову продукцію.

Перемога групи Сталіна.

Відмова від політики «воєнного комунізму»

Причини переходу до неПу в 1921 р. Особливості впровадження неПу в Україні Наслідки неПу в Україні

Швидке відновлення сільського господарства, промисло-вості, транспорту

Відновлення

і розвиток торгівлі

Підвищення продуктивності праці

Підвищення життєвого рівня населення

Прискорення соціальної диференціації

Політична криза, верстви населення, які підтримували радянську владу, почали виступати проти неї

Соціально-економічна криза, неприйняття селянством продрозкладки

Масові повстання проти політики «воєнного комунізму»

Страйки робітників через безробіття, голод

Використан-ня армії для придушення опору

НЕП запроваджено пізніше, ніж в інших радянських республіках

Запровадження НЕПу супроводжувалось боротьбою з повстанським рухом

Податки на селян були вищими, ніж в інших республіках

Об'єктивні причини введення нової економічної політики

• Закінчення бойових дій.

• Перехід до мирного будівництва.

• Політика «воєнного комунізму» спричинила соціально-економічну кризу в країні і зазнала краху.

• Криза в економіці.

• Негативне ставлення селян до продрозкладки.

• Початок відновлення народного господарства вимагав зміни акцентів в економіці.

• Політична криза в країні внаслідок неприйняття широкими верствами населення політики «воєнного комунізму»

• Масовий опір політиці комуністичного будівництва: