Цілі українського дисидентського руху

• Добитися конституційним шляхом виходу України із складу СРСР.

• Створення незалежної Української держави.

• За допомогою мирних форм боротьби (кружки, спілки, об'єднання, комітети) сприяти процесу осмислення радянським суспільством:

• Трагедії тоталітаризму в СРСР;

• Шляхів демократизації системи (багато дисидентів вважало, що загалом соціалістичний лад – найпрогресивніший в світі, необхідно лише виправити деякі помилки, допущені керівництвом СРСР).

• Сприяти формуванню:

• Демократичного мислення;

• Політичної культури у населення.

• Забезпечення дотримання конституційного права громадян на свободу совісті.

• Відновлення діяльності греко-католицької та автокефальної церков.

• Реабілітація депортованих народів, створення умов для їх повернення із заслання на батьківщину.

• Припинення втручання у внутрішні справи країн-членів РЕВ (це питання загострилося після подій у травні 1968 р. у Чехословаччині).

• Обнародування фактів зловживання владою, корупції вищих посадових осіб в СРСР.

• Припинення таємних арештів представників опозиції.

Напрями дисидентського руху

• Правозахисний:

  • Захист прав людини в Україні;

  • Діяльність Української Хельсінкської групи з 1976 р.

• Релігійний:

  • Вимога відновити діяльність забороненої греко-католицької церкви;

  • Організація підпільної роботи греко-католицької церкви і Комітету захисту греко-католицької церкви;

  • Вимога відновити діяльність Української Автокефальної православної церкви;

  • Вимога відновити діяльність протестантських церков і груп: євангельських християн-баптистів («ініціативників»), ієговістів та ін.

• Національно спрямований:

  • Формування самосвідомості української нації на створення незалежної держави.

• Діяльність дисидентів була кваліфікована державними органами як незаконна.

Виникнення дисидентського руху в Україні

Дата	Назва	Форми діяльності	Представники
1953 р.	Об'єднана партія визволення України (м. Станіслав)	Випуск програми УНК: Повна національна незалежність; Українські суверенні кордони; Ліквідація колгоспної системи, проведення нової аграрної земельної реформи; Запровадження нового законодавства; Виселення за межі держави всіх інших націй; Українська національна армія; Розробка нової Конституції; Свобода слова і друку. Критика радянської системи, методів керівництва країною. Критика політики русифікації. Організація: Конференцій; Мітингів, демонстрацій: На честь Т.Шевченка; На захист національних прав і культури; В підтримку кримських татар; Проти введення радянських військ до Чехословаччини; Проти арештів дисидентів. Видання книг, брошур: Випуск в 1965 р. роботи відомого літературного критика, дисидента І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Офіційні звернення до влади через листи-протести. Зв’язок із міжнародними правозахисними організаціями.	Л.Лук’яненко Г.Гайовий П.Григоренко Г.Дзюба А.Горська І.Світличний Н.Світлична В.Стус В.Чорновіл Є.Сверстюк М.Руденко П.Вінс Г.Вінс Б.Грицин І.Коваль
1959 р.	Український робітничо-селянський союз (УРКС) (Львівщина)
1960 р.	Український національний комітет (УНК) (м. Львів)
1960 р.	Український національний фронт (УНФ)