Криза культури

Кризові явища

Основні заходи КПРС щодо усунення кризових явищ

• Погіршується якість навчання й виховання в школах, ПТУ, ВИШах.

• Освіта все більше відстає від вимог часу, НТП.

• Школи орієнтувалися на оволодіння учнями знань, а не практичного життєвого досвіду.

• Майже відсутня диференціація шкіл.

• Майже повний занепад суспільних дисциплін. Їх ідеологізація.

• Падає престиж знань, освіченості, культури.

• Залишкове фінансування більшості наукових установ.

• В науці, незважаючи на деякі успіхи, проявляється несприйнятливість нового, кар'єризм.

• Збільшення штату наукових співробітників без поліпшення якості роботи.

• АН УРСР поступово втрачає свою роль мозкового центру.

• Посилення бюрократизму:

• Сповільнило фундаментальні розробки;

• Не давало повною мірою реалізувати на практиці відкриття українських вчених у:

• кібернетиці;

• хімії;

• біології.

• Ідеологічний диктат обумовив посилення:

• Кон’юнктурщини;

• Необ'єктивності;

• Замовчування.

• Починається прискорена русифікація.

• Жорсткий партійний контроль над вчителями.

• Підвищення навантаження на учнів у зв’язку з ускладненням навчальних програм.

• Накопичення розриву між вищою і середньою освітою. Базової підготовки в школі недостатньо для вступу до ВИШу.

• Поглиблення розриву між сільською і міською школами.

• У літературі та мистецтві відбувається витіснення чесних, талановитих письменників, поетів, художників посередностями, творчість яких відповідала вимогам керівництва країни.

• Література і мистецтво були поставлені у жорсткі рамки офіційно визнаного соціалістичного реалізму. Усе, що в них не вписувалося, підлягало забороні та гонінням.

• Порушується принцип свободи творчості, діячі культури піддаються репресіям за свої переконання.

• Замкненість, відірваність від світового мистецького процесу.

• З другої половини 60-х рр. посилюється:

• Ідеологічний диктат у духовній сфері,

• Боротьба з націоналізмом розглядається як одне з головних завдань партії. Це не відповідало офіційній доктрині ЦК КПУ про остаточну перемогу інтернаціоналізму в республіці.

• Починається період:

• Чорних списків;

• Особистої цензури;

• Політичних доносів;

• Ідеологічного диктату;

• Гонінь на письменників.

• У суспільстві поширюються:

• Аморальність;

• Пияцтво;

• Різко знижується рівень культури та освіченості;

• Подвійна мораль:

• розбіжність між декларованим стилем поведінки і реальним прагненням та установками;

• безвідповідальність;

• намагання перекласти відповідальність на іншого;

• наростання споживацьких настроїв.

• Ріст престижності професій, посад, які дають змогу отримувати нетрудовий дохід.

• Зростання кількості побутових злочинів.

• Прагнення досягти мети незаконним шляхом.

• Ріст числа економічних (господарських) злочинів.

• Органи управління освітою:

• Посилюють контроль;

• Встановлюють формальні критерії роботи навчальних закладів за кількісними показниками.

• В народногосподарські плани включається положення про перетворення радянських людей в «найбільш освічений народ світу».

• За Конституцією СРСР 1977 р. та Конституцією УРСР 1978 р. середня освіта стає загальною та обов'язковою.

• Збільшується кількість студентів.

• Посилюється контроль за розробкою і впровадженням наукових досліджень.

• Збільшується фінансування науки.

• Зростання обсягів методичного і матеріального забезпечення школи.

• Грунтівна підготовка учнів з базових дисциплін.

• Запровадження нових дисциплін.

• Формування педагогічних шкіл передового досвіду.

• Центром наукових досліджень залишалась АН УРСР.

• Прогресували ті галузі науки, які не потребували складного лабораторного обладнання, а також ті, що були пов’язані з військовими і космічними розробками.

• Діяльність союзів письменників, художників, композиторів спрямовується:

• На підтримку офіційної ідеології,

• На оспівування успіхів соціалістичного будівництва.

• Посилюється виховна робота серед населення.

• Поширення в обмеженій кількості кращих зразків світового класичного мистецтва.

• З’являється гасло «Мистецтво належить народу».