Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ....docx
Скачиваний:
10
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Радянська інтервенція

    • На рубежі 70-80-х рр. знову повертається конфронтація між СРСР та США. Цьому сприяло:

              • Підтримка СРСР сандиністського режиму в Нікарагуа.

              • Розміщення в країнах ОВД нових радянських ракет середньої дальності.

              • Воєнно-силова направленість допомоги Москви низці держав «третього світу»:

              • Анголі;

              • Мозамбіку;

              • Ємену;

              • Ефіопії та ін.

              • Введення радянських військ в Афганістан в грудні 1979 р. та встановлення там про радянського режиму з наступною громадянською війною на багато років.

Наслідки радянської міжнародної політики

  • В засобах масової інформації світу розгорнута антирадянська кампанія.

  • З початку 80-х рр. розпочалася нова фаза в гонці озброєнь, в якій брали участь всі воєнно-політичні блоки.

  • Почалася гонка атомної зброї, яка вже перевищувала всі розумні межі.

  • Світ опинився на межі Третьої світової, ядерної війни.

  • Нездатність вищого керівництва СРСР та України реагувати на нові тенденції розвитку світу.

  • Втрата динаміки розвитку радянської моделі, її привабливості для інших країн.

Криза в економіці Причини кризових явищ в економіці

  • У вересні 1965 р. на Пленумі ЦК КПРС було проголошено проведення економічної реформи суть якої була в:

    • Розширенні економічної самостійності підприємств;

    • Переведенні підприємств на госпрозрахунок;

    • Посиленні прямих договірних зв'язків між підприємствами;

    • Встановленні економічно обґрунтованих цін;

    • Матеріальному стимулюванні трудових колективів залежно від результатів праці;

    • Оцінці діяльності підприємств за такими показниками, як:

  • рентабельність і прибуток;

  • не по валовий, а по реалізованій продукції;

    • Підвищенні закупівельних цін на сільськогосподарську продукцію;

    • Встановленні твердих планів закупівлі сільськогосподарської продукції (за здану продукцію понад планом встановлювалася надбавка 50% закупівельної ціни);

    • Перерозподілі національного доходу на користь сільського господарства;

    • Заходах, що сприяють розвиткові соціальної сфери села.

  • Але, за офіційною статистикою, середньорічні темпи приросту основних показників економічного розвитку України в порівнянні з 1961-1965 рр. не зростають, а знижуються, тому що:

      • Зростають тільки капітальні вкладення, що на тлі зниження продуктивності праці свідчить не про поліпшення, а погіршення управління господарством;

      • Реформа скоріше розхитала старий господарський механізм, а не створила новий.

  • Основне протиріччя реформи 1965 р. складається в прагненні керівних структур одночасно прискорити два взаємовиключних процеси:

        • Підсилити централізм в економіці:

  • не були звужені права:

    • міністерств;

    • інших органів управління економікою;

  • економіка залишилася командною;

        • Впровадити регулятори ринкової економіки (рентабельність, прибуток).

        • Розширення прав підприємств, введення госпрозрахунку відбувалося в умовах неринкової економіки.

          • Це протиріччя відображало певні розбіжності між:

          • Консервативною лінією Брежнєва та

          • Реформаційною – Косигіна.

  • Партійно-державний апарат швидко усвідомив, що «ринковий» соціалізм:

  • Обмежує їхнє всевладдя;

  • Швидко призведе до:

  • радикальних політичних реформ;

  • ліквідації монополії КПРС на владу (після «Празької весни» ринкові реформи стали оцінюватися як політично небезпечні).

  • Поновлення централізму одразу ж після проголошення реформи призвело до створення 40 союзних міністерств і відомств, які знову взяли під свій контроль 90% підприємств УРСР.

  • Якщо посилення централізму органічно сприймалася системою, то ринкові ідеї не вписувалися в господарський механізм, суттю якого було збереження всієї влади в руках держави.

  • Реформа перетворилася в «численні розмови про реформу», а в процесі реалізації її було вихолощено, а на початку 70-х – згорнуто.

  • Реформа:

  • Не торкнулася основ адміністративно-командної системи;

  • Не носила комплексний характер;

  • Не вносила змін у структурну, інвестиційну політику.

  • Партійно-державний апарат:

  • Не зміг і не бажав відмовитися від звичних методів управління економікою;

  • Втручався в економіку;

  • Не відповідає за свої рішення у випадку невдач;

  • «Народні маси» «мовчали», що давало керівництву СРСР та України впевненість у безкарності за погіршення стану країни при проведенні внутрішньої політики.

  • В економіці один варіант - адміністративного, поза ринкового керівництва й, безумовно, директивного, змінився іншим - узгоджено-бюрократичним (директиви зберігалися, але зростаючі розміри господарства вимагали численних угод у різних установах і на численних нарадах управлінського апарату).

  • Логіка розвитку командно-адміністративної системи диктувала необхідність позбавлятися на всіх рівнях перших керівників, які претендують на культ, заміняючи їх кадрами середніх можливостей, готовими у всьому підкорятися апарату самої системи.

  • В промисловості не знайшлося достатньої кількості людей, здатних реалізувати економічні реформи.

  • Централізоване управління гальмувало розвиток важкої індустрії, її ефективність.

  • Ситуація особливо загострилася, коли в 60-ті рр. у світі розгорнулася НТР, тоді в науково-технічній галузі почалося те саме відставання, для подолання якого у свій час й запровадили адміністрування як метод управління.

        • Фарс був саме в цьому: створена для швидкого подолання технічної відсталості система сама стала причиною зростаючого відставання країни від високорозвинених держав.

  • Командно-адміністративна система не змогла пристосуватися до вимог і змін, продиктованих НТР, що, поряд з іншими факторами, стало однією з головних причин диспропорції економічного розвитку.

Прояви кризи

Кризові явища

Основні заходи КПРС щодо усунення кризових явищ

      • Переважно екстенсивний шлях розвитку економіки

      • Жорстка централізація управління.

      • Некомпетентне втручання центру в місцеві справи.

      • Розростання апарату управління сільським господарством.

      • Зниження приросту промислового виробництва.

      • Вдвічі зменшилася рентабельність підприємств – на початку 1980-х рр. 40% колгоспів і радгоспів УРСР були нерентабельними або збитковими.

  • Плани за більшістю показників не виконувались.

      • Неефективне використання виробничих фондів.

      • Швидке старіння виробничих фондів. Рівень їх «втоми» в Україні зріс до 43% у 1985 р., що було значно більше, ніж загалом в СРСР.

      • Висока:

      • Затратність виробництва;

      • Енергоємність;

      • Матеріалоємність продукції;

      • Собівартість товарів.

      • Технічне відставання від розвинених держав:

      • Слабке впровадження наукових розробок у виробництво та аграрний сектор;

      • Відсутність наукового обґрунтування у розміщенні виробничих потужностей.

      • Нафтовий «бум» 70-х пройшов, а в бюджеті СРСР почали з'являтися багатомільярдні дефіцити.

      • Прихована інфляція – зростання цін при незмінних розмірах заробітної плати.

      • Падіння виробництва в сільському господарстві:

      • Відсталі агротехнічні методи ведення сільського господарства, виснаження земель;

      • Приріст сільгосппродукції складав менше, ніж приріст населення - лише 0,5%;

  • Масовий виїзд сільського населення в міста, що викликало дефіцит робочої сили в сільському господарстві (з 1966 – 1985 рр. зникло понад 1,5 тис. сіл.).

      • Гострий дефіцит якісних товарів народного споживання, продовольства й послуг. Черги стали ганебною прикметою життя народу.

      • Недбала переробка та зберігання врожаю: щорічна втрата 1/3 овочів і фруктів, 10% зерна.

      • Безгосподарність:

      • Розбазарювання, розкрадання матеріальних цінностей і кошті;

      • Недбайливе ставлення до своєї праці.

      • Погіршення якості продукції.

      • Поява та розростання тіньової економіки.

      • «Алкогольні гроші» допомогли уникнути бюджетного дефіциту, але розпочата алкоголізація населення поступово набула таких масштабів, що створила загрозу генофонду.

      • Пияцтво на виробництві.

      • Бездумна експлуатація природних ресурсів:

      • Вичерпання трудових і матеріальних ресурсів;

  • Руйнування природного середовища, придатного для життя:

  • Будівництво величезної кількості хімічних та інших екологічно небезпечних підприємств у густонаселених районах;

  • Забруднення водоймищ, атмосфери;

  • Найродючі ґрунти пішли на дно штучних морів на Дніпрі та ін.

      • Ліквідуються раднаргоспи.

      • Підприємства підпорядковують союзним і союзно-республіканським міністерствам.

      • Підвищено науковий рівень планування.

      • Розширено сферу госпрозрахункових відносин.

      • Нове гасло «Економіка повинна бути економною».

      • В ході світової енергетичної кризи ціни на енергоносії значно зросли, й радянське керівництво організувало збільшення його виробництва, будівництво нафтопроводів та газопроводів від Західного Сибіру до кордонів країн Європи.

  • Отримана за енергоносії валюта («нафтодоллари») була використана на закупівлю нової техніки, продовольства, промислових виробів, товарів побутового призначення.

      • Ухвалено Продовольчу програму (1982-1990 рр.) - її виконання мало забезпечити країну в повному обсязі продовольством.

      • Передбачається зміцнення матеріально-технічної бази колгоспів і радгоспів.

      • Підвищуються закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію - держава визначила тверді плани закупівель на кілька років.

      • Введено гарантовану оплату праці колгоспникам.

      • Проголошується боротьба із тіньовою економікою та розкраданням матеріальних цінностей за допомогою правоохоронних органів та громадськості.

      • Посилюється контроль за якістю продукції.

      • Посилюється виховна робота в трудових колективах.

      • Впроваджується система матеріального і морального заохочення за сумлінну працю, покарань - за погану.

      • Створюються спеціальні фонди для матеріального заохочення робітників та службовців.

      • Щоб зрівняти дохідну й видаткову частину держбюджету, керівництво країни приймає соціально небезпечне рішення: розширити виробництво й продаж алкогольних напоїв, насамперед – горілки.

    • Адміністративно-командні методи управління економікою вичерпали себе. Необхідні були докорінні соціально-економічні зміни.

      • Економіка в цілому стала малосприйнятливою до нововведень, неповороткою.