Підсумки переголосування другого туру

Виборці		Виборчі бюлетені		В.Ющенко	В.Янукович	Не підтримали жодного кандидата
Списки виборців	Взяли участь у виборах	Отримали	Було визнано недійсними	За	За	682 тисячі
37 658 тисяч осіб	29 069 тисяч осіб	29 073 тисяч (77,2 % від складу списків)	442 тисячі	15 116 тисяч (51,99%)	12 849 тисяч (44,2%)

• Помаранчеву революцію ототожнюють з президентськими виборами 2004 р., але вона є тільки частиною виборів і має точні хронологічні межі:

Початок – ніч на 22 листопада.

Кінець – вердикт Верховного Суду 3 грудня 2004 р.

• Помаранчевою революцією завершився посткомуністичний період у житті українського суспільства. Переможці здобули повноту влади - адже завдяки конституційній реформі, яка була наслідком президентських виборів 2004 р., Україна стала парламентською республікою.

В.Ющенко В.Янукович

Захід

Південь

Центр

Схід

Президентські вибори

2004 р.

Початок проведення конституційної реформи

Парламентські вибори

2006 р.

Законодавче ухвалення пропорційної системи виборів

Підсумки опитування громадян

вченими Інституту соціології НАН України

восени 2005 р.

Помаранчева революція для громадян є:

Варіанти відповіді	% відповідей
Державним переворотом, здійсненим при підтримці Заходу	24
Державним переворотом, підготовленим політичною опозицією	12,4
Стихійним протестом населення	11,80
Свідомою боротьбою громадян, що об’єдналися на захист своїх прав	33,4
Вагалися з відповіддю	18,3
У відповідях відчувається поділ суспільства на прибічників і противників В.Ющенка. Цілком зрозуміло, що прибічники В.Януковича розглядали Помаранчеву революцію як державний переворот, а прибічники В.Ющенка – як усвідомлений або стихійний протест виборців, волю яких влада проігнорувала.

Політична сцена напередодні 15-річчя незалежності України

• 23 січня 2005 р. відбулась інавгурація Президента В.Ющенка на Майдані.

• При формуванні нової влади одразу почалися суперечності:

• Юлія Тимошенко і Петро Порошенко претендували на посаду прем’єр-міністра;

• Міністром внутрішніх справ став «комендант майдану» Юрій Луценко;

• В центрі і на місцях до влади прийшли ті, хто був звільнений за правління Л.Кучми та В.Януковича;

• Починаються гоніння і арешти;

• Восени стався політичний скандал. 9 вересня 2005 р. Президент обох своїх фаворитів – прем’єр-міністра Ю.Тимошенко та голову Ради національної безпеки П.Порошенка – відправив у відставку. Це прем’єрство стало найкоротшим в історії України;

• Новим прем’єр-міністром став Юрій Єхануров;

• В.Ющенко вперше після виборів зустрівся з В.Януковичем, і 22 вересня 2005 р. вони підписали Меморандум про співпрацю.

• Опозиційні сили очолив В.Янукович.

• Протистояння політичних сил у зв'язку з президентськими виборами 2004 р. майже без перерви перейшло у протистояння, пов’язане з парламентськими виборами 2006 р.

• Нове протистояння ускладнилося цілком прогнозованим розпадом помаранчевої коаліції «Сила народу». Цей блок розпався так само закономірно, як блок «За єдину Україну!», сформований для участі у парламентських виборах 2002 р.

• Ті, хто зазнає поразки, згуртовуються, сподіваючись на реванш в майбутньому.

• Ті, що перемагають, не можуть поділити між собою здобутки перемоги.

Причини напруги парламентських виборів

• На перший план вийшли не харизматичні особистості, а партії, які мають у політичній боротьбі свободу маневру і можуть утворювати іноді зовсім неочікувані конфігурації політичних сил.

• Передвиборча боротьба 2005-2006 рр. показала, що українське суспільство уже не те, яким воно було напередодні президентських виборів 2004 р.

Електоральна картина виборів 26 березня 2006 року