3. Порівняльний аналіз гендерних стереотипів та гендерних ролей.

Гендерні стереотипи – це уявлення в суспільстві про соціальні ролі чоловіків і жінок, їх психологічні та фізіологічні особливості (сформовані культурою узагальнені уявлення (переконання) про те, як поводяться чоловіки і жінки.)

Гендерні стереотипи утворилися на основі того, що статева ідентичність відчувається більш яскраво, ніж всі інші ідентичності.

Групи гендерних стереотипів:

1.Стереотипи маскулінності-фемінності - нормативні уявлення про соматичні, психічні, поведінкові властивості, що є характерними для чоловіків і жінок. Чоловіки компетентні, домінантні, незалежні, агресивні, самовпевнені, схильні міркувати логічно, здатні керувати своїми почуттями. Жінки пасивніші, залежні, емоційні, турботливі й ніжні.

2.Стереотипи щодо змісту праці: для жінок традиційною вважається виконавча, обслуговуюча діяльність; для чоловіків - діяльність інструментальна, творча, керівна.

3.Стереотипи, що пов'язані із закріпленням професійних і сімейних ролей відповідно до статі. Для чоловіків головними ролями є професійні, а для жінок — сімейні.

Гендерні стереотипи формуються ще в дошкільному віці: до 3-х років відсутні розбіжності в характері, особливостях поведінки хлопчиків і дівчаток. Найбільший вплив на формування гендерно-стреотипізованої поведінки мають дошкільні навчальні заклади.

Сучасна психологія виділяє чотири статеворольових типи, властивих чоловікам і жінкам: мужній, жіночний, андрогінний і недиференційований.

Негативні наслідки гендерних стереотипів: обмежується розвиток особистості, можливості самореалізації, вибору моделей та манер поведінки, видів професійної діяльності, кар'єрного просування, безпідставно звужуються економічні, політичні та соціальні можливості людини. 

Ґендерні ролі – соціально очікувана поведінка чоловіків і жінок, пов’язана з їхнім соціальним статусом в певних культурних, соціально-економічних і політичних умовах (набір очікуваних зразків поведінки (норм) для чоловіків і жінок.)

Гендерні ролі можна умовно розділити на:

1. Зальнопрофесійні, які сфери діяльності більш прийнятні для чоловіків, а які - для жінок (водій, міліціонер, вихователь, учитель, шахтар, продавець, лікар і т. д.);

2. Сімейні, які, у свою чергу, діляться на подружні і батьківські; вони визначають норми відносин, поведінку партнерів, батьків і дітей (чоловік, дружина, мати, батько, брат, сестра, дядько, тітка, бабуся, дідусь);

3. Сексуальні, які диференціюють сексуальну поведінку чоловіків і жінок, визначають відносини між ними в сексуальній сфері (коханка, коханець, альфонс, утриманка).

3. Бесіда як основний метод отримання психологічної інформації та здійснення психологічного впливу на клієнта.

Як допоміжне джерело фактів при проведенні психологічних досліджень використовують групу методів опитування, до якої належать бесіда, анкета, інтерв'ю та ін. Усі вони мають один спільний недолік — значну суб'єктивність одержаних результатів.

Бесіда — метод збирання фактів про психічні явища в процесі безпосереднього спілкування за спеціально розробленою програмою.

Її мета полягає у здобуванні необхідної інформації з відповідей співрозмовника на заздалегідь підготовлені запитання. Особливість бесіди як наукового методу виявляється в тому, що завдяки безпосередньому контакту зі співрозмовником є можливість, не змінюючи мети, переформулювати запитання, одержані відповіді. Характер, повнота і глибина одержаних у процесі бесіди відомостей значно залежать не тільки від змісту та форми запитань, а й від особливостей міжособистісних стосунків, які встановлюються при цьому. Тому співрозмовник повинен відчувати, що його розуміють і доброзичливо ставляться до нього.

Метод бесіди найкраще застосувати для отримання відомостей про минуле людини, пояснення її теперішніх дій і вчинків.