43. Групове консультування

Групове консультування проводиться з метою згуртування військових ( трудових) колективів, зниження в них загальної психологічної напруженості, поліпшення міжособистісних відносин, оптимізації морально-психологічного клімату, підвищення групової згуртованості, поліпшення стилю керівництва, усунення небажаних емоційних станів або їх наслідків, підвищення ефективності виконання навчально-бойових завдань.

Завдання групового консультування визначаються на основі результатів психодіагностичного дослідження.

Перше, з чим починає працювати психолог в груповому консультуванні - це оцінює систему реально існуючих відносин між військовослужбовцями. Виділяє найбільш значимі відносини, представляє їх для обговорення в групі.

Завдання психолога полягає в тому, щоб знайти предмет взаємодії членів групи з урахуванням інтересів кожного з них. Для вирішення цього завдання психолог повинен розташовувати психодиагностическим матеріалом про тип відносин між членами групи (особливо вивчаються факти, що говорять про стійкість відносин).

Показниками наявності постійних травмуючих факторів можуть бути стан глобальної колективної незадоволеності, стану групової тривоги, стан провини, пов'язане з колективом, стан нестерпного, непосильного нервово-психічного і фізичного напруження.

У всіх цих випадках військовий колектив виступає, як об'єкт, що визначає стійке незадовільний стан індивіда. Робота з цим станом можлива тільки тоді, коли психолог працює з вмістом міжособистісних відносин. Іншими показниками наявності стійких, в даному випадку конфліктних відносин, можуть бути соматичні захворювання людини. Наявність у одного з членів групи соматичних захворювань може створювати умови для відтворення в групі одного і того ж типу відносин. У цьому випадку робота психолога з конфліктною особистістю може стати підставою для зміни групових відносин.

З метою корекції соціально-психологічного клімату в підрозділі консультант працює за такими напрямками:

• подолання бар'єрів психологічної напруженості і супроводжуючих цю напруженість негативних емоцій, що виникають у процесі спілкування людей;

• вдосконалення відносин функціонально-рольової взаємозалежності, відносин керівництва і виконавця;

• підвищення рівня включеності в діяльність кожного члена групи.

Консультування по цих напрямках може здійснюватися в кількох формах: рекомендації командирам (начальникам) із зазначенням конкретних способів психолого-педагогічного впливу на колектив і навчання військовослужбовців адекватним способам поведінки і відносин методами психологічних вправ, ігор, спілкування, дискусій, невербальних контактів і змін обстановки.

У процесі консультування психолог реконструює емоційні аспекти міжособистісної взаємодії, працює в зоні несвідомих психічних явищ. При цьому у членів групи з'являється впевненість у своїх соціальних ролях, підвищується здатність до розуміння і відчування в емоційний світ навколишніх, вирішуються проблеми особистісного зростання.

Принцип консультування складатиметься в безпосередньому поданні проблем військовослужбовців в їх реальному вигляді в процесі групових подій. Акцент робиться на дії механізму зворотного зв'язку і при загальній емоційній підтримці. Вибираються спеціально особистісно значущі теми для обговорення, використовуються прийоми психодіагностики та способи невербального спілкування з метою розширення емоційної та перцептивної сторін спілкування, зміни способів взаємодії.

Найбільший ефект від психологічної консультації буде досягнутий, якщо в групі вдасться створити особливу психологічну атмосферу єдності.