3. Стилі поведінки матері та батька

Відмінності між жінками та чоловіками виявляються

1) у використанні інструментального чи експресивного лідерського стилю;

2) в ступені грубого фізичного взаємодії;

3) в різній сенситивности до проявів емоцій у дітей;

4) у прояві або взаємності, або владної асертивності при пред'явленні вимог;

5) у конфронтації і дисципліні;

6) у навчанні та інформуванні дітей.

14. Внутрішньоособистісні конфлікти та їх роль у становленні особистості фахівця.

Внутрішньособистісний конфлікт - це стан структури особистості, коли в ній одночасно існують суперечливі і взаємовиключні мотиви, ціннісні орієнтації і меті, з якими вона в даний момент не в змозі справитися, тобто виробити пріоритети поводження, засновані на них. Можна сказати і по-іншому: Внутріособистісний конфлікт - це стан внутрішньої структури особистості, що характеризується протиборством її елементів. Внутріособистісний конфлікт, як і всякий інший, не виникає на "порожнім місці". Людина живе в соціальному світі, вовлечен у різноманітні суспільні відносини, що впливають на нього в різних напрямках і з різним знаком. Жоден індивід як істота соціальне не може розвиватися поза цією системою суспільних відносин. І тільки в суспільстві він може задовольнити свої потреби, затвердити інтереси і досягти поставлених цілей. Іншими словами, жити в суспільстві і бути вільним від нього не можна. З іншого боку, всяка особистість прагне до волі і самореалізації. Це об'єктивне протиріччя між особистістю і суспільством споконвічно визначає поява різних усередині-особистісних конфліктів, що мають різноманітні наслідки для розвитку особистості.

15. Сутність етики роботи психотерапевта. Етичний кодекс практичного психолога та основні складові.. Етичний кодекс практичного психолога.

Система загальних, професійних і морально-етичних вимог, що пред'яв­ляються до психологічного консультування і до практичної роботи психолога, відображена в існуючих кодексах професійної етики практичних психологів, основний зміст яких зводиться до наступного ¹:

1. Діяльність психолога характеризується його особливою відповідаль­ніс­тю перед клієнтом за ті рекомендації, які він йому пропонує. Діяльність пси­холога направлена на досягнення виключно гуманних цілей. Свою роботу він будує на основі безумовної пошани гідності, недотор­канності особи клієнта.

2. У роботі з клієнтами психолог керується принципами чесності і відверто­с­ті (щирості). Разом з тим він повинен бути обачний в порадах і рекоменда­ціях.

3. Психолог має право надавати лише такі послуги клієнтам, для яких він має необхідну освіту, кваліфікацію, знання і уміння. У своїй роботі психолог повинен застосовувати тільки апробовані методики, які відповідають сучасним загальнонауковим стандартам.4. Психолог не має права розголошувати або передавати третім особам дані про своїх клієнтів або про результати консультування. Психолог не має права передавати некомпетентним особам методи психологічної роботи з клієн­тами.

16. Залежність рівня розвитку творчих здібностей від її соціального оточення.

Творчість - це розумова й практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовної культури; якщо ж він новий лише для його автора, то новизна суб'єктивна і не має суспільного значення. Пояснюючи свою позицію з питань творчості, відомий психолог Л. Виготський зазначав, що "творчою ми називаємо таку діяльність, яка створює щось нове, однаково, чи буде це створене творчою діяльністю будь-якою річчю зовнішнього світу або побудовою розуму або почуття, яке живе та виявляється тільки в самій людині. Творчі здібності особистості - це синтез її властивостей і рис характеру, які характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності і які обумовлюють рівень результативності цієї діяльності. Творчі здібності самі по собі не гарантують творчих здобутків. Для їх досягнення необхідний "двигун", який запустив би в роботу механізм мислення, тобто необхідні бажання і воля, потрібна "мотиваційна основа".

Існують діти які не випереджають своїх однолітків в загальному розвитку, але виділяються оригінальністю, самостійністю. Для дітей з прихованими потенціями творчості багато значать умови навчання і виховання. Якщо умови такі що утруднюють самовираження, ні сім я ні школа не сприяють розкриттю скритих можливостей, то у дітей можливе виникнення тривожності, невротизма. Частіше за все відношення вчителів і батьків до таких дітей не завжди буває сприятливим. Інколи можна почути і таке висловлювання «Завжди невідомо, що від них можна чекати, вони непередбачувані».

Перше що повинен зробити психолог – це допомогти педагогам і батькам змінити свою позицію, по відношенню до цих дітей, допомогти створити для них сприятливу атмосферу. Важливо також допомогти учню зрозуміти самого себе, а батькам – свою незвичайну дитину. Для того щоб стимулювати розвиток творчих здібностей батьки і вчителі повинні дозволяти дітям, як можна частіше виражати свої творчі ідеї, знаходити для них час , уважно вислуховувати. Найкращою може бути така ситуація, коли на кожну дитину дивляться як на індивіда з особливими можливостями. Американський психолог Розенталь, що в ситуації коли педагог чекає «великих успіхів» , то вони і справді починають їх показувати. Вчені також вважають що на уроках слід давати завдання творчого характеру. Потрібно готувати їх для всіх дітей, та ставити оцінку тільки «відмінно» . Для того щоб учень міг реалізувати свої творчі здібності у нього має бути сформована досить висока самооцінка, яка стимулює його до діяльності.

Слід розуміти, що відношення до будь – яких дітей, а тим більше до обдарованих дітей, являється неумисним, як восторг, так і критика. Обдаровану дитину ніс лід виставляти на показ, робити його предметом радості і гордості батьків і школи. Не слід засмучуватися, що він несхожий на інших, змушувати його бути як всі. Єдине що слід хвалити в дитині – це його бажання працювати заради роботи, а не його ціль обігнати однокласників.