45. Порівняльний аналіз змісту понять: «стать» та «ґендер», біологічний і соціальний феномен.

Роберт Столлер вперше диференціював поняття «стать» та «гендер». Ідея про виділення двох вимірів статі— біологічного і соціального — виникла у Р. Столлера при дослідженні феномену транссексуальності: суб'єктивній переконаності людини в своїй приналежності до протилежної статі. У цьому феномені найчіткіше відбивається той факт, що природні характеристики організму існують для людини лише як деякі символи, наділені соціальним і особистісним сенсами і ціннісними значеннями.

Отже, стать – це біологічна категорія, або сукупність анатомо-фізіологічних ознак організму, що забезпечує відтворення потомства і дозволяє розрізняти у більшості організмів чоловічої та жіночої осіб. З точки ж зору сучасного біологічного знання, стать людини має багаторівневу організацію:

· генетична стать (певний набір генів);

· гонадна стать(зовнішні і внутрішні статеві органи, залози внутрішньої секреції);

· морфологічна стать (тілесні характеристики — міра оволосіння тіла, м'язова маса і розподіл жирової тканини);

· церебральна стать (диференціація мозку під впливом тестостерону).

Лише на рівні гонадної статі, а точніше, на рівні генітальної підсистеми можливо говорити про чітке ділення на дві протилежні форми статевої організації — чоловічі і жіночі статеві органи, що виконують різні функції в процесі розмноження (репродуктивні функції).

Проте в свідомості більшості людей присутня рідко усвідомлювана установка на те, що чомусь саме геніталії є основним критерієм і початковою точкою відліку при оцінці всіх складових біологічної статі. Виходить, що відмінністю репродуктивних функцій тіла люди намагаються пояснити наявність психологічних і соціальних відмінностей між чоловіками і жінками. Насправді ж біологічні (статеві) ознаки визначають не стільки психологічні відмінності, скільки рівень психічної (психофізіологічної) активності організму, що має чоловічі або жіночі геніталії. З біологічними факторами пов'язані рухливість, можливості застосування м'язової сили в тому або іншому виді діяльності, збудливість нервових процесів, швидкість психофізіологічних реакцій та ін. Біологічно обумовлена активність психофізіологічних процесів завжди отримує соціокультурну і особистісну інтерпретацію, пов'язану з тим, в якому соціальному контексті розвиваються і реалізуються ці біологічні (статеві) особливості.

Гендер –ця граматична категорія як соціально-психологічне поняття підкреслює той факт, що біологічні характеристики жіночої та чоловічої особин завжди заломлюються скрізь призму індивідуальної свідомості і соціальних уявлень, тобто існують у вигляді суб'єктивного і зафіксованого в культурі знання про них. Бути чоловіком або жінкою в психологічному плані означає суб'єктивну упевненість в тому, що кожен представник тієї або іншої біологічної статі (що володіє певними геніталіями і тілесними характеристиками) володіє специфічними особистісними і поведінковими характеристиками, відповідними цій статі