52. Взаємозв’язок психотерапії і консультування: об’єкт, суб’єкт, засоби та завдання роботи та особливості процесу.

Психологічне консультування (допомога для психічно нормальних людей у досягненні ними цілей особистісного розвитку) і психотерапію (активний вплив терапевта на особистість клієнта з метою відновлення чи реконструкції психічної реальності особистості)

Психологічне консультування, психологічна корекція і психотерапія — це різні рівні психологічної допомоги. Вони тісно поєднані і багато в чому безпосередньо переплітаються. Разом з тим є певні відмінності, пов'язані з межами й обсягом втручання, що дає нам змогу зробити поділ цих сфер діяльності.

Людей, які потребують консультативної чи корекційної допомоги, називають клієнтами. Клієнт — це нормальна, фізично та психічно здорова людина, у житті якої виникли проблеми психологічного чи поведінкового характеру, яка не здатна вирішити їх самостійно і тому потребує сторонньої допомоги . Людей, які звертаються до психотерапевта, традиційно називають пацієнтами, оскільки психотерапія історично тісно зв'язана з психіатрією

Метою психологічного консультування є не лікування розладів, а їх профілактика, вирішення актуальних життєвих проблем, робота з деструктивними формами спілкування і поведінки, нераціональними способами організації діяльності - тим, що надалі може призвести до психічних травм і розладів.

Завдання:

1. Вислуховування клієнта, в результаті чого має розширитися його уявлення про себе і власної ситуації.

2. Полегшення емоційного стану клієнта.

3. Прийняття клієнтом відповідальності за події в його житті (клієнт повинен усвідомити, що він сам почасти сприяє тому, що його стосунки з людьми носять складний і негативний характер).

4. Допомога консультанта у визначенні того, як і що саме можна змінити в даній ситуації.

5. Зміни поведінки клієнта, що дозволить йому жити продуктивно і задоволено в рамках соціальних обмежень.

6. Розширення спектру навичок подолання труднощів.

7. Допомога у прийнятті рішень або здійсненні вибору.

8. Вдосконалення взаємин з оточуючими людьми.

9. Розкриття у клієнта потенційних можливостей, здібностей і нового погляду на ситуацію.

Психологічне консультування тісно пов'язане, а багато в чому безпосередньо переплітається із психотерапією.

Більше того, психологи-практики часто поєднують ці сфери. Психологічне консультування як безпосередня робота з людьми спрямоване на вирішення різних психологічних проблем, пов'язаних із труднощами в міжособистісних стосунках, у яких основним засобом впливу є певним чином побудована бесіда.

Форми роботи під час психологічного консультування. Основне завдання психолога-консультанта полягає в тому, щоб допомогти клієнтові подивитися на свої проблеми й життєві труднощі збоку, неупереджено; продемонструвати й обговорити ті аспекти взаємин, які є джерелом труднощів, що зазвичай не усвідомлюються й не контролюються.

Психологічний вплив вибудовується інакше. Скарги як такі відіграють незначну роль, оскільки вже на початкових етапах роботи вони поглиблюються й переформульовуються. У бесіді з фахівцем-психотерапевтом обговорюються не тільки актуальні ситуації взаємин клієнта, а й минуле (події дитинства,юності), активно використовуються такі специфічні форми психічної продукції, як сни й асоціації. Важлива риса психотерапії —особлива увага до взаємин між людиною, що звернулася за допомогою, і професіоналом, аналіз яких є одним із найважливіших засобів поглиблення й розширення можливостей впливу, тоді як у консультуванні подібні питання практично ніколи не обговорюються. Аналіз глибинних засад психіки дає змогу осмислити причини патогенних переживань і поведінки й у такий спосіб сприяє вирішенню особистісних проблем (Урсано P.,Зонненберг С, Лазар С, 1992).

Різною буде і тривалість цих видів психологічного впливу.