Тема 6. Інфляційний механізм

1.Сутність і види інфляції.

2.Причини та наслідки інфляції.

3.Інфляція та безробіття.

1.Сутність і види інфляції

Неодмінними супутниками ринкової економіки є інфляція та безробіття.

Інфляція (від лат. inflatio – вливання, здуття) – збільшення кількості грошей в обігу понад необхідний економіці рівень, що веде до тривалого перевищення сукупного попиту над сукупною пропозицією (невідповідність між грошовою та товарною масами), внаслідок чого відбувається ріст цін. Вперше інфляція виникла в Європі в період біметалізму¹²¹ і відома в економічній літературі як «революція цін 16 століття». Її причиною було відкриття Америки і завезення з Мексики та Перу великої кількості металів (срібла та золота), з яких європейці накарбували гроші, внаслідок чого їх кількість у обігу значно зросла та спровокувала небувалий ріст цін.

Пізніше, внаслідок появи та розповсюдження в обігу паперових грошей (18-19 ст.) та їх знецінення, завдяки надмірній емісії, викликало раз за разом явище інфляції, яка спочатку мала тимчасовий характер і провокувалася надзвичайними обставинами (тривалі колоніальні війни, що збільшували видатки держави).

Сучасна інфляція має хронічний (постійний) характер. Отже, інфляція в сучасному розумінні – це знецінення грошей, спричинене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін.

Але знецінення грошей це лише момент в інфляційному процесі, бо інфляція – це хвороба, яка супроводжується зростанням загального рівня цін, підвищенням грошової вартості життя, та, відповідно падінням добробуту громадян, занепадом господарства.

Від інфляції слід відрізняти так званий інфляційний шок – одноразове підвищення рівня цін, котре може стати (а може і не стати) імпульсом для прискорення процесу інфляції.

Види інфляції:

І. За темпами інфляції розрізняють такі види інфляції:

- помірна – від 3 -5 % на рік;

- повзуча – до 10 % на рік;

- галопуюча – від 20 % до 200 % рік;

- гіперінфляція – понад 200 % на рік (або 1-2% щодня).

ІІ. Залежно від переважаючого впливу факторів: інфляція попиту¹²², інфляція витрат¹²³, інфляція грошей (емісійна)¹²⁴, інфляція пропозиції (структурна)¹²⁵, імпортована інфляція¹²⁶, кредитна інфляція¹²⁷.

ІІІ. За характером прояву: відкрита (вільно розвивається, ніким не стримується) і прихована/адміністративна (керована державою, шляхом стримування, «заморожування» цін – товарний дефіцит і «чорний ринок» її ознаки).

IV. За ступенем прогнозування: очікувана (прогнозована, є прямим результатом дій влади), неочікувана (раптове зростання цін¹²⁸; сприяє боржникам і спекулянтам, водночас шкодить кредиторам, людям з фіксованими доходами та власникам заощаджень) та вбудована (характеризується середніми темпами за визначений період часу).

V. За співвідношенням темпу та масштабу синхронізації зростання цін: збалансована (зростання цін відбувається одночасно на більшість товарів і послуг, а ціни різних товарів відносно один одного не змінюються) і незбалансована (співвідношення цін між різними товарними групами змінюється хаотично).

Поєднання інфляції попиту та інфляції витрат створює так звану інфляційну спіраль.

Вимірювання інфляції:

- Рівень інфляції показує, як змінилися ціни в економці і вимірюється за допомогою індексів цін (дефлятор ВВП, індекс цін Ласпейреса, Пааше, Фішера).

- Коли з’ясовують рівень інфляції та поряд з цим застосовують так зване «правило величини 70» для прогнозування інфляції, воно дозволяє швидко підрахувати кількість років, по сплину яких ціни зростуть в 2 рази. Для цього число 70 ділять на рівень інфляції.¹²⁹

- Темп інфляції показує, як змінилася сама інфляція за певний період.

Протилежним до інфляції явищем є дефляція (обернене явище до інфляції, здуття або скорочення кількості грошей в обігу) – нестача грошей в обігу, яка має місце, коли загальний рівень цін падає і купівельна спроможність грошей підвищується, виникають складнощі з кредитуванням економіки, що породжує безробіття. Дефляція веде до кризи надвиробництва, нестача грошей породжує зменшення сукупного попиту, що знову ж таки загрожує скороченням масштабів виробництва та зайнятості, зниженням добробуту населення. Дефляція трапляється вкрай рідко.

Дезінфляція – заходи (важелі, інструменти) урядової політики щодо подолання інфляції (переважно галопуючої, гіперінфляції), які супроводжуються вилученням з обігу частини надлишкової грошової маси, випущеної в період інфляції, з метою зниження темпу зростання цін. Такі заходи здійснюються за допомогою:

- збільшення податків,

- «заморожування» зарплат,

- скорочення видатків з державного бюджету,

- скорочення грошової маси та підвищення облікової ставки,

- грошова реформа (деномінація¹³⁰, нуліфікація¹³¹).

Вищевказані заходи з дезінфляції можуть реалізовуватись як окремо, так і в комплексі.