3. Середня та гранична схильність до споживання та заощадження. Фактори, що впливають на споживання та заощадження

На думку Дж. М. Кейнса основним фактором, що впливає на споживання та заощадження у короткостроковому періоді є дохід, розподіл якого на споживання і заощадження зумовлюється психологічними мотивами, так званий «психологічний закон» (мотив ризику, спекулятивний та трансакційний мотиви), що впливають на схильність до споживання та заощадження.

Щоб зрозуміти психологію споживачів, а саме дослідити їхню схильність до споживання та заощадження розділимо праву і ліву частину виразу (1) на доход (Y):

,

де: APC – середня схильність до споживання, яка визначається як С/Y (рис. 7.4); APS – середня схильність до заощадження, яка визначається як S/Y (рис. 7.5).

Як видно з рис. 7.4, APC (С/Y) має тенденцію до зниження:

, , , .

Так, якщо дохід зростає, то і споживання зростає, але не в тій самій пропорції, що дохід (тобто підвищується, але все більш і більш у повільному темпі), бо частина доходу заощаджується. Проте, якщо дохід низький (до точки К), то він цілком буде витрачений на споживання (в такому випадку АРС>1). Зі зростанням доходу АРС падає. При обґрунтуванні цієї залежності Кейнс виходив з того, що в короткострокових періодах індивідууми незалежно від динаміки доходу намагаються підтримувати звичні для себе життєві стандарти, тому зростання доходу супроводжується збільшенням заощадження, а зменшення доходу – скороченням заощаджень порівняно з їх величиною, яка підтримувалася в минулому.

Оскільки АPS=1-APC і зважаючи на той факт, що АРС має спадну тенденцію, то APS (S/Y) має тенденцію до зростання (див. рис. 4):

, , .

Звісно, що дохід кінцевого використання (Y) постійно змінюється (Δ), а тому формула 1 матиме такий вигляд:

ΔY=ΔC+ΔS.

Відповідно:

,

де: МPC – гранична схильність до споживання¹⁵⁰, яка визначається як ΔС/ΔY (рис. 7.4); МPS – гранична схильність до заощадження (marginal propensity to save), яка визначається як ΔS/ΔY (рис. 7.5).

Як видно з рис. 7.4 МРС (ΔС/ΔY) також має тенденцію до зниження:

, , .

Так, гранична схильність до споживання не може бути більшою від доходу, а тому 0<MPC<1. Зі зростанням доходу МРС падає.

Якщо MPS=1-MPC, а МРС має спадну тенденцію, то MPS (ΔS/ΔY) також має тенденцію до зростання (див. рис. 7.4):

, .

Кейнсіанські правила сукупного споживання у короткостроковому періоді:

1. Споживання є функцією доходу.

2. Величина МРС, тобто частки споживання у кожній додатковій одиниці доходу, знаходиться в межах від 0 до 1, тобто люди схильні збільшувати своє споживання з ростом доходу, але не в тій же мірі.

3. Зі зростанням доходу МРС падає.

4. Зі зростанням доходу АРС падає.

Недоходні фактори споживання і заощадження:

1. Багатство – нерухоме майно (будинки, автомобілі, техніка тощо) і фінансові кошти (готівка, заощадження на рахунках, акції, облігації тощо). Домашні господарства заощаджують, утримуючись від споживання, щоб збільшити багатство. Чим більше накопичено багатства, тим менший стимул до заощадження (збільшення багатства зсуває графік споживання вгору, а графік заощадження вниз).

2. Податки – зниження податків збільшує споживання і заощадження (зсуває графіки споживання і заощадження вгору), і навпаки.

3. Рівень цін – зростання цін знижує споживання і заощадження (зсуває графіки споживання і заощадження вниз), і навпаки.

4. Відрахування на соціальне страхування – збільшення цих відрахувань веде до зменшення споживання і заощадження (зсуває графіки споживання і заощадження вниз), і навпаки.

5. Очікування – якщо очікування (про майбутні ціни, доходи, дефіцит тощо) негативні, то домогосподарства вимушені робити покупки взапас, а це збільшує поточне споживання і зменшує заощадження. Очікування збільшення доходів збільшує поточне споживання.

6. Споживча заборгованість – якщо у попередній період заборгованість зросла, то у поточному періоді домогосподарства будуть знижувати споживання і заощадження, щоб повернути борги.

7. Відсоткова ставка – якщо відсоткова ставка зросла, то поточне споживання знижується, а заощадження зростають, а це, у свою чергу, збільшує майбутнє споживання.