Ставка,%

Рис. 8. Крива Лаффера

Її зміст в тому, що зниження податків являється потужним стимулюючим чинником для виробництва. При скороченні податків база оподаткування збільшується, випускається більше товарів, а відтак сплачується більше податків.

Загальновизнаним автором ідеї «раціональних очікувань» (1965 р.) вважають Джеймса Мута, який раціональними називав ті очікування, які збігаються з прогнозом.

Американський економіст, Нобелівський лауреат, Роберт Лукас став продовжувачем цієї концепції, що набула поширення у 80-90 рр. ХХ ст., ставши фундатором напрямку «нової класичної економікс». Згідно цього напрямку економічної думки економічні агенти будують філософію своєї поведінки ґрунтуючись на «адаптивних» та «раціональних очікуваннях».

«Адаптивні очікування» спираються на колишній досвід (урахування помилок, знання наслідків економічних явищ і процесів тощо).

Вчені цієї теорії заперечували будь-які форми втручання держави в економіку. Пов’язуючи це з тим, що господарюючі суб’єкти мають ту саму інформацію, що і ті, хто її створює і намагається запровадити у вигляді державної економічної політики. Отже, господарюючі суб’єкти на основі раціональних очікувань приймають захисні контрзаходи і тому державний вплив не носить позитивних наслідків, скоріше навпаки. Тому відпадає сенс у державному економічному регулюванні, яке автоматично забезпечується дією ринкових сил.

Умови безперебійної дії механізму раціональних очікувань: досконала конкуренція; досконала інформованість.

Небезпека державного втручання вдало представлена «ефектом кобри», який вперше був виявлений в Індії, коли держава проводила політику знищення кобр, шляхом винагороди за голову кобри. Така політика призвела до протилежних результатів – селяни почали вирощувати кобр задля реалізації їхніх голів державі.

На думку теоретиків «раціональних очікувань» (Роберт Лукас, Гарі Беккер, Роберт Барроу, Лайонел Роббінс, Томас Саржент), національна економіка повинна регулюватися не безпосередньою економічною політикою уряду, наслідки якої завдяки «раціональним очікуванням» передбачити неможливо, а зрозумілими для всіх нормами, які не можуть змінюватися в погоні за тимчасовими вигодами. Держава через свою кредитно-грошову та бюджетно-фінансову політику повинна забезпечити стабільні, передбачувані умови функціонування ринкової економіки.

Основним засобом забезпечення економічної рівноваги вважають, як і монетаристи, регулювання грошової маси, оскільки головною умовою нормального розвитку економіки є стабільні ціни. Пропонують стабільність законів та рішень, а зміни до них, щоб набирали чинності через достатньо великий проміжок часу.

Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність

1. Зовнішньоекономічна діяльність та її структура. Міжнародні фінансово-економічні організації.

2. Теорії порівняльних переваг про доцільність зовнішньоекономічної діяльності країни.

3. Структура та регулювання платіжного балансу.

4. Валютний курс.

5. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

1. Зовнішньоекономічна діяльність та її структура. Міжнародні фінансово-економічні організації

У відповідності із законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (№ 959-ХІІ від 16.04.1991 р.), зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Національні принципи ЗЕД закріплюються в законодавчих актах відповідних країн. Щодо зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств, то її принципи закріплені в ст. 2 Закону України "Про зовнішньоеконо­мічну діяльність". Причому ці принципи охоплюють і діяльність інозем­них суб'єктів господарської діяльності в Україні.