3. Механізм урівноваження заощаджень з інвестиціями

Сектор фірм може збільшити свої чисті інвестиції тільки за рахунок заощаджень сектору домашніх господарств у закритій економічній системі (без сектору закордон). Тому важливу роль в інвестиційній політиці країни відіграють заощадження.

Звісно, що певна частина коштів по каналу «заощадження» використовується для поповнення запасу грошей, а решта перетворюється в інвестиції.

Рівновага в закритій економіці має характеризуватися тотожністю (за методом кінцевого використання ВВП):

Y = C+I+G,

де: Y – ВВП; С - споживчі витрати домогосподарств; І - валові інвестиції підприємств; G - державні закупки товарів і послуг.

Перетворимо це рівняння і отримаємо:

І = Y – C - G,

де: результат правої частини (Y – C – G) складає ту частину виробленої продукції (ВВП), яка залишається після задоволення попиту домогосподарств і держави, тобто заощадження (S) (рис. 8.5).

У випадках скорочення заощаджень, коли, наприклад, відбувається значна інфляція, рівень заощаджень населення скорочується, а у фірм відбувається інвестиційна криза. У випадках зростання заощаджень виникає обернена тенденція – фірми не бажають вилучати стільки заощаджень населення для інвестування.

Рис.8.5. Функція заощаджень

Щоб зрозуміти як саме відбувається перетворення заощаджень в інвестиції слід передусім з’ясувати структуру сукупних ресурсів¹⁵⁹ та витрат домогосподарств, в т.ч. частку в останніх неспоживчих витрат¹⁶⁰ (табл. 8.4).

Таблиця 8.4

Структура сукупних ресурсів та витрат домогосподарств

Структура сукупних ресурсів	Структура сукупних витрат
Грошові доходи	Споживчі сукупні витрати
- оплата праці	- продукти харчування та безалкогольні напої
- доходи від підприємницької діяльності та самозяйнятості	- алкогольні напої, тютюнові вироби
- доходи від продажу сільськогосподарської продукції	- непродовольчі товари та послуги, в т.ч.: одяг і взуття; житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива; предмети домашнього вжитку, побутова техніка та поточне утримання житла; охорона здоров'я; транспорт; зв’язок; відпочинок і культура; освіта; ресторани та готелі; різні товари і послуги
- пенсії, стипендії, соціальні допомоги, надані готівкою
- грошова допомога від родичів, інших осіб та інші грошові доходи
Вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства та від самозаготівель
Пільги та субсидії безготівкові на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, палива
Пільги безготівкові на оплату товарів та послуг з охорони здоров’я, туристичних послуг, путівок на бази відпочинку тощо, на оплату послуг транспорту, зв’язку
Інші надходження	Неспоживчі сукупні витрати

Для того, щоб населення перетворювало заощадження в інвестиції, а фірми прагнули інвестувати в рівновеликих обсягах, тобто щоб відбувалося зрівноваження заощаджень (пропозиції) та інвестицій (попиту) (рис. 8.6), монетаристи пропонують застосовувати наступні важелі монетарної політики:

- підвищення процентної ставки, яка робить невигідним тримати гроші «на руках», а радше вкласти їх у банк, який надасть їх у позику фірмам (але слід очікувати одночасного послаблення стимулів до інвестування з боку підприємств, бо зростуть витрати на кожну одиницю продукції);

- додаткова емісія, яка за кількісною теорією грошей¹⁶¹ спричиняє інфляційні процеси, які роблять невигідним тримати гроші «на руках» з причини їх поступового знецінення, а радше витратити їх на блага.

Рис. 8.6. Зв’язок між інвестиціями та заощадженнями