Національні принципи зед

Назва принципу	Характеристика принципу
1. Принцип суверенітету	виключне право народу України на здійснення своєї ЗЕД; обов’язковість виконання суб’єктами ЗЕД усіх договорів та угод.
2. Принцип свободи	добровільність участі у ЗЕД; свобода у виборі форм здійснення ЗЕД; підпорядкування законам України; гарантування права власності на результати ЗЕД суб’єктами ЗЕД.
3. Принцип рівності	всі суб’єкти ЗЕД рівні перед законодавством, що її регламентує; заборонена дискримінація суб’єктів ЗЕД з боку держави; заборонена дискримінація суб’єктів ЗЕД з боку інших суб’єктів господарювання.
4. Принцип верховенства закону	головним законодавчим актом, який регламентує ЗЕД, є закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” та інші закони, що регулюють ЗЕД України; заборонені підзаконні акти місцевих органів влади, які суперечать законодавству, що регламентує ЗЕД України.
5. Принцип захисту інтересів	гарантується захист інтересів суб’єктів ЗЕД на території України; гарантується захист інтересів суб’єктів ЗЕД за межами території України; гарантується захист інтересів держави у ЗЕД як на території України, так і за її межами.
6. Принцип еквівалентності обміну	- означає, що суб’єкти ЗЕД не мають права застосовувати демпінг при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.

До суб’єктів мікрорівня відносять:

• фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають відповідну правоздатність;

• юридичні особи, які зареєстровані в Україні і які мають по­стійне місцезнаходження на території України (підприємства, ор­ганізації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, кон­сорціуми, торгові доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднан­ня, організації та ін.), у тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких повністю перебуває у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності;

• об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким чинними цивільно-правовими законами не заборонено здій­снювати господарську діяльність;

• структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності (філії, відділення тощо), які не є юридичними особами, але мають постійне місцезнаходження на території України;

• спільні підприємства з участю українських та іноземних суб'єктів господарської діяльності, які мають відповідну реєст­рацію та мають постійне місцезнаходження на території України;

• інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені закона­ми України.

Суб’єкти між-, або наддержавного рівня – міжнародні регулятивні структури (СОТ, МВФ і т. п.), які утворюються відповідно до дво- та багатосторонніх угод між країнами.

Україна є членом таких міжнародних організацій:

1) МВФ, МБРР – з 3.09.1992 року (табл. 12.1);

2) СОТ – з 16.08.2008 року;

3) ЕС (асоційоване членство) – з 21.03.2014 (підписано політичну частину, до кінця 2014 року очікується підписання угоди про вільну торгівлю).

Таблиця 12.1