1. Політологія як наука і навчальна дисципліна.

2. Об'єкт і предмет вивчення політології. Її взаємодія з пішими науками.

3. Методологія політології. Її функції та завдання.

1.1. Політологія як наука і навчальна дисципліна

Поняття "політологія " утворилося з двох грецьких слів - роїіііке (державні справи) і 1о§оз (вчення). Політична наука як самостійна сфера знань виникає на рубежі Середньовіччя та Нового часу, коли мислителі почали пояснювати політичні процеси з допомогою "земних", а не релігійно-міфологічних аргументів. Основи наукової політичної теорії закладають Н. Мак 'явеллі, Ж. Боден, Т. Гобс, Дж. Лок, Ш. Л. Моитеск 'є, Дж. Віко та ін. У цей час спеціальна галузь знань про політику іменується по-різному - політичне мистецтво, політичне вчення тощо.

Політологія як самостійна навчальна дисципліна почала формуватися в другій половині XIX ст. У 1857 р. Ф. ЛеІібер починає читати цей курс у Колумбійському коледжі, в І 880 р. у цьому ж коледжі створюється перша школа політичної науки, що поклало початок активному формуванню в США системи політологічних навчальних і наукових закладів. 1903 р. датується створення Амери­канської асоціації політичних наук.

У 1896 р. італійський політолог і соціолог Г. Моска публікує книгу "Елементи політичної науки ", що дає підстави говорити про поширення політичної науки у Європі починаючи з кінця XIX ст. Процес остаточного становлення політології завершився на

10

Міжнародному колоквіумі з політичних наук (Париж, 1948 р.), який був організований ЮНЕСКО, і де було визначено зміст предмета цієї науки та рекомендовано включити курс політології для вивчен­ня в системі вищої освіти як загальнообов'язкової дисципліни.

У радянський період розвитку України політичні проблеми розглядалися такими навчальними дисциплінами, як науковий комунізм, історія КПРС, теорія держави і права та ін., проте їх вивчення мало догматичний, однобокий характер. Політологія як новий навчальний курс з початку 1990-х рр. починає викладатися в.усіх вищих навчальних закладах України. При Київському, Одеському, Дніпропетровському, Харківському, Львівському національних університетах, Національному Університеті "Острозька Академія" та інших освітніх закладах здійснюється підготовка спеціалістів політологів, захищаються кандидатські та докторські дисертації, видається чимало наукової та навчальної літератури, спеціальні журнали та збірники.

У визначенні політології як науки є кілька точок зору: О її називають метатеорією політики, яка інтегрує усі галузі наукового знання про політику, зокрема, політичну філософію, політичну соціологію, політичну психологію, політичну географію, демографію та ін.;

^ ототожнюють політологію з політичною соціологією, які, на думку Р. Арона, М. Дюверже, С. Ліпсета, мають однаковий предмет дослідження і використовують однакові підходи при його дослідженні;

вважають, що політологія як загальна теорія політики досліджує політику як цілісний об 'єкт, а її предметом є специфічні закономірності, притаманні лише цьому особливому виду людської діяльності;

^ трактують політологію як систему закономірностей розвитку та функціонування політичної культури, в межах якої відбувається політична діяльність;

^ іноді політологію визначають як науку про закономірності розвитку та функціонування демократії, її змісту, місця і ролі у політичному житті суспільства;

О поширеним є сприйняття політології як науки, що вивчає політичну систему як сукупність владних інститутів та політичну владу як основу розвитку і функціонування політичної системи.

Ураховуючи багатозначність основного терміну "політика", яким оперує політологія, і можливості різноманітних способів її характеристик, політологія, на нашу думку, - це наука про політику, про тренди розвитку політичного процесу, про функціонування політичної системи і влади, про сутність, форми, методи діяльності суб'єктів політики.

Як навчальна дисципліна, політологія включає у себе такі основні дидактичні одиниці: предмет політології та її методо­логія; історія світової політичної думки; розвиток політичної думки в Україні; теорія влади і владних відносин; політична сис­тема суспільства; політична культура; політичні партії та пар­тійні системи; політичні еліти та лідерство; світовий політичний процес; політичне прогнозування, політичний менеджмент і політичний маркетинг та ін.

Усю сукупність проблем, які вивчає політологія, можна згрупу­вати у такі умовні розділи: вступ у політологію, історія політичних учень, теоретична та практична політологія. Головне завдання політології як навчальної дисципліни - опрацювання і таке викладення загальнотеоретичного і практичного матеріалу, щоб відповідно до завдань політологічної підготовки спеціалістів будь- якого профілю у доступній формі дати їм необхідний мінімум наукових політологічних знань. Виходячи із сказаного можна констатувати, що головне призначення, покликання політології є не стільки бути науковою дисципліною скільки навчально- прикладною. Адже її народження зумовлене суспільними потре­бами в розроблені технологій удосконалення і методик впливу на політичну свідомість громадян у обґрунтуванні цілей внутрішньої і зовнішньої політики.