Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Політологія Піча В. М., Хома Н. М..doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Політика і засоби масової інформації

^ План викладення матеріалу

  1. Засоби масової інформації: поняття, риси.

  2. Функції засобів масової інформації.

  3. Політичне маніпулювання.

  4. Функціонування українських ЗМІ.

22.1. Засоби масової інформації: поняття, риси

У політичній системі демократичного суспільства засоби масової інформації (ЗМІ) відіграють важливу роль. Засоби масової інформації - це розгалужена мережа установ, що займаються збором, обробкою, поширенням інформації. У цю мережу входять теле-, радіопрограми, газети, журнали, інформаційні агенства, кіно- документалістика. Сьогодні в українському політичному процесі активно починає використовуватися Інтернет, який дозволяє полі­тикам встановити зворотний зв'язок зі своїми виборцями. Сучасні ЗМІ є установами, створеними для відкритої публічної передачі за допомогою спеціального технічного інструментарію різноманіт­них відомостей будь-яким особам.

Політика як сфера суспільної діяльності найбільше потребує засобів масової інформації для встановлення і підтримки постійних зв'язків між її суб'єктами. Політика є неможлива без опосередко­ваних форм спілкування і спеціальних засобів зв'язку між різними носіями влади, а також між державою та громадянами. У сучасному суспільстві ЗМІ все більше виступають не лише необхідною передаваль­ною ланкою.у складі механізмів політики, але й її творцем.

Характерні риси засобів масової інформації:

О публічність (необмежене, неперсоніфіковане коло спожи­вачів);

наявність спеціальних технічних засобів;

Ф непряма, розділена в просторі та часі взаємодія комуні­каційних партнерів;

"=> непостійний характер аудиторії;

О переважна односпрямованість впливу від комунікатора до реципієнта.

Найбільш масовий і сильний політичний вплив на суспільство мають аудіовізуальні засоби масової інформації, насамперед теле­бачення.

22.2. Функції засобів масової інформації

Серед найважливіших функцій виділимо такі:

^ інформаційна функція - отримання і розповсюдження відо­мостей про найбільш важливі для громадян і органів влади події. На основі отриманої інформації формується громадська думка про діяльність органів влади, об'єднань громадян, політичних лідерів тощо;

^ освітня функція - донесення до громадян певних знань дозволяє адекватно оцінювати, упорядковувати відомості, отримані з різних джерел, правильно орієнтуватися у суперечливому потоці інформації;

функція соціалізації - засвоєння людиною політичних норм, цінностей, зразків поведінки дозволяє їй адаптуватися до соціальної дійсності;

функція критики і контролю. Критика ЗМІ характеризується необмеженістю свого об'єкта. їх контрольна функція засновується на авторитеті громадської думки. ЗМІ не можуть застосовувати санкцій до правопорушників, але вони дають юридичну та мораль­ну оцінку подій і осіб. У демократичному суспільстві у здійсненні контрольних функцій ЗМІ опираються як на громадську думку, так і на закон;

мобілізаційна функція проявляється у спонуканні людей до певних політичних дій чи до соціальної бездіяльності;

оперативна функція - обслуговування ЗМІ політики певних об'єднань громадян.

ЗМІ забезпечують представникам різних суспільних груп можливість публічно виражати свої думки, знаходити та об'єдну­вати однодумців, чітко формулювати та представляти в громадській думці свої інтереси. Без преси, телебачення, радіомовлення жоден громадянин не може правильно зорієнтуватися у політичних про­цесах, визначити свою політичну орієнтацію, приймати відпо­відальні рішення. Наявність демократично організованих ЗМІ, здатних об'єктивно висвітлювати політичні події, - одна із най­важливіших гарантій стабільності демократичної держави. Проте історичний досвід свідчить, що ЗМІ можуть служити різним, не тільки демократичним, політичним цілям: як розвивати у людей прагнення до свободи, соціальної справедливості, допомагати їм у компетентній участі в політиці, так і духовно закріпачувати, дез­інформувати, залякувати населення, сіяти недовіру і страх, як це мало місце в період президентських перегонів 2004 р.