2. Експерименти з провокацією конфліктів в природних умовах

Спроби експериментального вивчення конфліктів можуть здійснюватися і за допомогою створення конфліктних ситуацій в природних умовах людської взаємодії.

Найбільш відомий приклад такого роду експериментування - це, звичайно, серія досліджень Шерифа, про які вже говорилося в попередніх главах. На між собою хлопчиків підліткового віку (у різних експериментах від 11 до 14 років) ділилася на дві підгрупи, в кожній з яких йшло своє життя. Відпочиваючи, граючи/займаючись господарськими справами, хлопчики здружилися між собою, об-разовав дві згуртовані групи. Після того, як у них сформувалося сильне чув-ство групової приналежності, почалася наступна, вирішальна стадія експері-менту. Між групами створювалася конкурентна ситуація, наприклад проводи-лись різні змагання із строгим суперництвом, в результаті якого одна з груп оголошувалася переможницею, а інша - програвшою. На цій стадії і був зафіксований той результат, який передбачався основною гіпотезою Ше-рифа, : об'єктивна конкурентна ситуація, в якій опинялися групи, вызыва-ла конфлікт між ними. Як вже відзначалося, дослідницька процедура Ше-рифа була відтворена у ряді інших експериментів.

Зрозуміло, проте, що експериментальні дослідження такого роду одиничні як через складність самої процедури і її організації, так і із зрозумілих этичес-ким міркувань. Набагато частіше для створення конфлікту в реальних умовах ис-пользуется прийом створення так званого "конфлікту думок", який в раз-особистих модифікаціях зводиться до того, що тиск підставної групи йде враз-рез з власною думкою людини. Експериментальна процедура "конфлікту думок" виявилася плідною схемою для вивчення як особових особеннос-тей, так і для розвитку уявлень про групи і групові явища.

Створювати конфліктні ситуації в реальних умовах не так вже складно. На-пример, Р. Бэрон і Д. Ричардсон у зв'язку з дослідженням агресії приводять такі приклади провокації конфліктів для вивчення реагування людей, як со-здание штучних перешкод в русі водіїв або вступ в природну ситуацію взаємодії підставної особи (асистента експериментатора), кото-рый намагається пройти кудись без черги або грубо штовхає інших при вході в транспорт і т. д. Правда, автори обмовляються, що використання подібних при-емов вимагає особливої обережності і зв'язано із зрозумілими етичними пробле-мами (Бэрон, Ричардсон, 1997). У вітчизняній практиці також можна навести приклад дослідження, що провокувало конфлікт: автор поводився з претензія-мі (як він сам відмічає, тільки обгрунтованими з етичних міркувань) у сфері громадського харчування або торгівлі. Предметом вивчення в даному випадку були от-ветные реакції, що демонструються представниками цих організацій (контробви-нение - 88 % випадків, посилання на реабілітовуючі обставини - 83 %, посилання на надумані обставини - 71 % і т. д). Всього автор спостерігав 24 спровоци-рованные ним ситуації (Никифоров, 1986). Для дослідника конфліктів такі експерименти і їх результати представляють відомий інтерес, проте вони описують ситуації випадкової, короткочасної взаємодії людей, релевант-ные, наприклад, для спостереження за проявами агресії, але не цілком адекват-ные вивченню конфліктної взаємодії. Хоча вони начебто і моделюють короткочасні интерперсональные конфронтації, але реальний простір людських конфліктних взаємин зв'язаний з довготривалими от-ношениями людей, їх взаємодією будинку і на роботі, з друзями і близькими. І ось тут спроба штучного створення конфліктів дійсно наталкивает-ся на серйозні етичні заперечення.

Підводячи підсумки опису експериментального вивчення конфліктів, можна ска-зать, що учені виявили немало винахідливості в створенні процедур экспе-риментального дослідження конфлікту як в лабораторних, так і в природних умовах людської взаємодії. Можна дискутувати відносно ре-левантности тих або інших процедур, правомірності їх застосування, природи опи-сываемых явищ, точність вимірів і т. д. Очевидно, проте, що отримані за допомогою цих методів результати стали істотним вкладом у вивчення кон-фликтов і опис конфліктної феноменології. Але експериментальні исследо-вания були і залишаються швидше долею академічної науки. Відколи конф-ликтологи звернулися до практичних питань регулювання конфліктів, воз-никла завдання пошуку засобів і методів вивчення реальних проблем людей і пере-живаемых ними конфліктів.