2. Зміст поняття конфлікту в буденній свідомості

Приведені вище компоненти проблемного поля конфліктних явищ выде-лены фахівцями на основі теоретичного аналізу, а також проведених в цій області досліджень. Інший можливий шлях виявлення елементів конф-ликта припускає звернення до змісту цього поняття з точки зору "наївної людини".

Побудова концепту допускає різні підходи. Е. Смит і Д. Медин (Smith, Medin, 1981) таким чином узагальнюють результати довгої історії створення і використання концептів в психології. Так, класичний підхід припускає, що усі приклади концепту розділяють загальні властивості. Підхід "екземпляра", на думку авторів, навпаки, не рахує можливої єдину репрезентацію цілого класу, або концепту, і допускає тільки специфічні репрезентації экземпля-ров класу (як приклад приводиться категорія усіх психіатричних пацієнтів з суицидными тенденціями). І, нарешті, "модель прототипу" виходить з того, що приклади концепту варіюють в тій мірі, в якій вони розділяють загальні свой-ства, тобто репрезентують загальний концепт. Властивості опису вірні для большин-ства, але не обов'язкові для усіх членів цієї категорії. Прототип часто опреде-ляется як "типовий представник цієї групи об'єктів" (Андреева, 1997, с. 108).

Відомі дослідники в області соціального пізнання, Н. Кантор, У. Мишел і Дж. Шварц стверджують, що саме прототипний підхід забезпечує таку стра-тегию досліджень, яка може бути легко адаптована до вивчення категори-ального знання наївного спостерігача (Cantor, Mishel, Schwartz, 1982, p. 37). Л. Xoровиц і його колеги також рахують створення прототипу кращим інструментом, чим виділення схожих рис або характеристик; у своїй роботі вони застосовували прото-типный підхід для дослідження самотньої особи (Хоровиц та ін., 1989). Опи-шем що використалася Кантор і її співавторами процедуру як типову і реле-вантную для вивчення прототипів.

Передусім, була виявлена таксономія з найбільш загальних категорій, исполь-зуемых в цій області, таких як особові категорії або категорії ситуацій. Для побудови таксономії дослідники звернулися спочатку до професіоналів (фахівцям - "персонологам", психіатрам і т. д.) і отримали широко используе-мые категоріальні "ярлики". Потім вони верифицировали значущість цих таксо-номии для наївного спостерігача. Студенти, що не мають досвіду в цій області, вы-полняли завдання по сортуванню карток. Отримавши набір карток, кожна з кото-рых містила один категоріальний ярлик, кожен учасник повинен був предло-жить свій варіант ієрархічної таксономії. Отримані результати піддавалися кластерному аналізу на предмет збігу буденної і професійної точок зору відносно певних ієрархій.

Наступним кроком було отримання прототипів для кожної категорії в кожній таксономії. У своїй дослідженні автори розглядали категоріальний прото-тип як перелік властивостей, які, на думку більшості людей, являються об-щими і характерними для членів цієї категорії. Для створення цих прототипів учасники експерименту повинні були перерахувати якості, які вони вважали характерними для зразків цієї категорії. При цьому вони мали право использо-вать в описі цієї категорії будь-які характеристики, з боку эксперимен-таторов ніякі обмеження не вводилися і ніякого впливу не виявлявся.

До кінця цієї стадії у розпорядженні дослідників виявилося по декілька (загальним числом 10-13) атрибутивних переліків характеристик, згадуваних 3-4, щонайменше 2 рази, що складали відносно узгоджений прототип для кожної категорії. Додатково експериментатори іноді просили інших участ-ников експерименту - "суддів" - оцінити відсоток "представників" цієї кате-гории стосовно кожного атрибуту в узгодженому прототипному переліку. Ці процентні показники могли далі використовуватися як критерій для включення в остаточний узгоджений прототип. Так, наприклад, в нього вклю-чались лише ті характеристики, які приписувалися 50 і більше відсотками пред-ставителей цієї категорії.

Як рахують Кантора, Мишел і Шварц, використана ними процедура обеспечи-вает створення вільного генерованого прототипу для кожної категорії в кожній таксономії. Ці узгоджені прототипи далі досліджувалися для перевірки ги-потез про багатство стереотипів, ієрархічну будову таксономії і зміст характеристик (властивостей), що зазвичай зв'язуються з категоріями повсякденних ситуа-ций і особовими категоріями.

Моїй роботі із створення прототипу конфлікту передував збір описів конфліктних ситуацій. Я просила людей різного віку, підлоги і роду занять (керівників, студентів, лікарів, учителів та ін.) письмово розповісти про яку-небудь конфліктну ситуацію. Ніяких обмежень, у тому числі і на характер кон-фликта (сімейний, службовий), не накладалися. Не давалося і ніяких поясне-ний по виконанню опису. Єдина інструкція полягала в тому, щоб рес-понденты описували .ситуації, в яких брали безпосередню участь або, принаймні, мали можливість спостерігати за розвитком подій, тобто, як їм здавалося, мали досить детальну інформацію. Друге уточнення торкалося повноти опису, тобто включення в нього усього, що здавалося учасникові експерименту істотним для створення адекватного уявлення про ситуацію. (Примітно, що ми практично не стикалися з питаннями типу "що таке конфліктна ситуація" І "як це розуміти".) Так був створений базовий набір конф-ликтных ситуацій, надалі використаний нами Для виконання различ-ных дослідницьких процедур.

У дослідженні по вивченню прототипу конфлікту експертам пред'являлися 30 ситуацій, відібраних із загального числа у випадковому порядку. Експертами явля-лись троє психологів, що мають вищу освіту і стаж практичної роботи, троє студентів-психологів, початкуючих свою професійну освіту, і троє фахівців, що не мають відношення до психології (керівник, інженер, лікар). Кожен з них, працюючи з усім набором з 30 ситуацій, отримував инструк-цию виділити в їх описі компоненти, істотні з точки зору необходи-мости і достатності для розуміння цієї ситуації. (Інструкція звучала при-мерно таким чином: "Перед вами опис конфліктної ситуації. Чоло-століття, яке писало, просто хотіло розповісти про те, що сталося. Можливо, в цьому описі якісь моменти важливі, а якісь деталі, на ваш погляд, можуть здатися несуттєвими. Спробуйте виділити моменти, воз-никновение, що визначили, і розвиток цієї ситуації, без яких вона або взагалі не могла про-изойти, або в ній би щось важливе змінилося. Це нагадує те, начебто нам треба було коротко переказати комусь сюжет кінофільму, прибравши з нього вто-ростепенные деталі і залишивши найістотніше".) Ми не пояснювали детально мети дослідження, щоб уникнути їх можливого впливу на роботу експертів. В результаті кожен з учасників групи експертів створював 30 (по числу предъяв-лявшихся ним ситуацій) переліків атрибутів ситуації. Всього на цьому етапі нами відповідно було отримано 270 списків, з яких на основі частоти встреча-емости цієї ознаки в загальному наборі був побудований прототип конфлікту.

Систематизація характеристик, виділених групою експертів, проанализиро-вавших опису конкретних конфліктних ситуацій, дала наступний результат.

Практично усі складені переліки характеристик конфлікту починаються з вказівки на його учасників. У переважній більшості випадків приводяться їх ролеві характеристики (один відносно одного - "чоловік - дружина", "керівник - підлеглий", "мама - вчителька", "пацієнт - медсестра" і т. д.). Часто згадуються соціально-демографічні дані - підлога, вік, рід занять (якщо він не витікає з ролевої характеристики, наприклад, "чоловік працює в бізнесі", "пацієнт, учасник війни", "мама сама працює вчителькою в іншій школі"). Також досить часто використовуються психологічні характеристики, пов'язані з особовими особливостями учасників конфлікту. Іноді, якщо це представ-ляется істотним з точки зору розвитку конфлікту, приводяться відомості про сімейний стан ("одна виховує двох дітей") або інші дані.

Наступна складова конфлікту - сам конфліктний епізод, происходя-щие події. Послідовність подій на початку конфлікту, його "зав'язка" сво-дятся, в основному, до однієї з наступних схем : 1) дії однієї людини вызы-вают контрдії /негативну оцінку іншого/інших або 2) дії однієї людини викликають дії у відповідь іншого, які, у свою чергу, викликають контрдії/негативну оцінку першого. Часто це опис последовательно-сти взаємних дій доповнюється вказівкою на деяке передування ним подія, що відбувається незалежно від учасників конфлікту, але це не є обов'язковим.

Далі ця "зав'язка" конфлікту може бути продовжена серією дій участ-ников конфлікту, які можуть включати їх (загальні або роздільні) зусилля із вирішення виниклої ситуації, переговори/пояснення один з одним, обраще-ния до третіх осіб і т. д. Часто відзначаються афектні переживання участни-ков конфлікту в ході його розвитку.

ТАБЛИЦЯ 5-1

1 Зміст прототипу конфлікту

Характеристики конфліктної ситуації Вес характеристики (частота згадки)

Учасники конфлікту 1,0

а) ролеві характеристики 0,87

б) соціально-демографічні дані (пів, вік, рід занять) 0,69

в) Психологічні характеристики 0,51

Події , що відбуваються, 1,0

а) "зав'язка" конфлікту - події і дії учасників

з початком протидії 0,96

б) розвиток конфліктної взаємодії :

серія послідовних дій 0,89

афектні переживання і прояви учасників 0,43

Результат, "результат" конфлікту 0,89

а) досконалі дії 0,67

б) зміна стосунків 0,42

в) психологічні наслідки 0,27

Місце дії 0,75

а) соціальний контекст 0,61

б) фізичний контекст 0,60

Час дії 0,19

Місце дії згадується, якщо йдеться про організацію ("школа", "поли-клиника"), і, як правило, відсутній у разі сімейної ситуації. Соціальний контекст представлений або особами, що виявляються непрямими/мимовільними учасниками ситуації (до них звертаються, вони виявляються свідками), або реакцією оточення, на події (відношення колективу, інших родичів і т. д.), що відбуваються.

Час дії звичайний спеціально не відзначається, але може побічно указы-ваться, якщо воно якось пов'язане з тим, що відбувається ("з нагоди 8 березня в дитячому саду влаштовували концерти для батьків").

Результат конфлікту, його "результат" (у переважній більшості випадків приво-димый у кінці переліку характеристик) описується а) у вигляді досконалих в ре-зультате конфліктної ситуації дій її учасників ("в результаті учительни-ца перейшла на роботу в іншу школу"); б) у вигляді наслідків для взаимоотноше-ний учасників ("відтоді їх стосунки носять суто офіційний характер"); в) у вигляді психологічних наслідків для одного або обох учасників конфлик-та ("медсестра довго переживала цю ситуацію", "через цей конфлікт авторитет керівника в колективі знизився"). З точки зору тих, хто описував ситуа-цию, конфлікт повинен мати якийсь "кінець": у разі незавершеності конф-ликтной ситуації це, .як правило, відзначається спеціально ("цей конфлікт так нічим і не кінчився", "конфлікт не був завершений").

З цих основних характеристик конфлікту і складається, за результатами прове-денного дослідження, його прототип. Перелік характеристик конфлікту приведений в таблицю. 5-1 з вказівкою питомої ваги кожної характеристики, що визначалася на основі частоти її появи в загальному переліку.

Підтвердженням отриманого нами результату стала його схожість з аналізом структури етнічної конфліктної ситуації, зробленим Т. ван Дейком. Його аналіз конкретних текстів, розповідей про події показав, що в них як інваріантні присутні такі елементи соціальних ситуацій, як Час, Місце, Оточення, Умови, Учасники (у різних ролях), Події або Дей-ствия з їх можливою оцінкою (ван Дейк, 1989). Ван Дейк ілюструє представ-ление про типову модель конфлікту на прикладі аналізу етнічної ситуації у вигляді наступної структури (мал. 5-1). Специфічною особливістю моделей этничес-ких ситуацій, на думку автора, являється присутність такого структурного пари-метра, як опозиція "Ми - Вони" (чи "свій - чужий"), яка, у свою чергу визначає оцінку ситуації, "точку зору" її учасників. (Ван Дейк як приклад приводить початок однієї з розповідей своїх респондентів : "Нам потрібно було встати рано вранці, а ТІ готові були веселитися хоч всю ніч".) Модель, представ-ленная на малюнку, відбиває таку "упереджену" інформацію: Ми - "положи-тельные, ввічливі, завжди допомагаючі, терпимі"; Вони - "іноземці" - "от-рицательные, небезпечні, доставляюче занепокоєння і т. д".; Ми - "позитивна дія", Вони - "негативна дія" і т. д.

Таким чином, основні елементи конфлікту і в оцінці фахівців, і в оцен-ке "простої людини" багато в чому співпадають - це учасники конфлікту, його кін-текст (зовнішня ситуація), "початок" конфлікту (висхідна подія), процес конф-ликтного взаємодії і його результат (результат).