42. “Руська трійця”: причини виникнення, суть діяльності.

Найбільш послідовно у справі відстоювання рідної мови була напівлегальна демократично-просвітницька організація «Руська трійця», засновниками якої 1832—1833 рр. стали студенти Львівської духовної семінарії Іван Вагилевич, Маркіян Шашкевич і Яків Головацький. Навколо них гуртувалась національно свідома молодь. Метою організації було піднесення масової української свідомості і впровадження української мови та культури в усі сфери національного життя.

Для цього учасники «трійці» почали їздити по селах і збирати народний фольклор. Основною сферою їхньої діяльності була культурно-просвітницька, зокрема, видання українських книжок.

1836 р. було видано літературно-художній альманах «Русалка Дністровая», що складався з літературно-публіцистичних, науково- історичних творів, народних пісень та дум. Це була перша книга, видана народною українською мовою.

Сам факт її видання вже набував політичного забарвлення, і це викликало протидію з боку австрійської влади. «Русалка Дністровая» була заборонена. Всіх її упорядників притягли до відповідальності.

Внаслідок перепон, що їх чинили австрійські урядовці, та переслідувань членів «трійці» гурток врешті-решт розпався.

43.Кирило-Мефодіївське товариство.

У січні 1846 року у Києві створено українську таємничу політичну організацію-Кирило-Мефодіївське товариство(братство),назване на честь слов’янських просвітителів Кирила та Мефодія. До складу братства увійшли:М.Костомаров,М.Гулак,В.Білозерський(засновник),Т.Шевченко,П.Куліш. КМТ мало програмні документи-«Статут» і «Книгу буття українського народу» («Закон Божий»),розроблені Костомаровим,Гулаком,Білозерським.

Основні ідеї КМТ:

• Повалення царського самодержавства

• Ліквідація кріпацтва

• Створення демократичної федерації(конфедерації) словянських держав,куди б входила і Україна на принципах рівності і суверенності.

Передбачалося формування майбутнього суспільства на засадах християнської моралі та зрівняння в правах усіх слов’янських народів щодо їх національної мови,культури й освіти.

КМТ виступало проти кріпацтва,пропонувало скасувати стани,смертну кару і тілесні покарання,запровадити обов’язкову початкову освіту та свободу віросповідання. Члени товариства реалізовували свої ідеї шляхом літературно-просвітницької пропаганди. Зокрема вони склали проект запровадження широкої мережі початкової освіти в Україні,збирали кошти на видання книг в Україні. Ідейним наставником був Т.Шевченко. КМТ проіснувало трохи більше року,навесні 1847 були арештовані всі його учасники і покарані ув’язненням,Шевченку заборонили писати й малювати.

Отже,КМТ своєю діяльністю започаткувало другий період українського нац.відродження,почалося об’єднання українських громадських діячів задля ідеї визволення України від соціального та національного поневолення.

44. «Весна народів» 1848 рік та скасування панщини в західноукраїнських землях.

На початку 1848 року у деяких європейських країнах почалися буржуазно-демократичні революції. Їх невідємною складовою стали визвольні рухи багатьох національних народів Східної і Центральної Європи. Звідси походить назва - «весна народів». Революційні події набули широкого розмаху національно-визвольного руху в Східній Галичині. Зважаючи на настрої народних мас,уряд монархії Габсбургів змушений був остаточно ліквідувати панщину. З цією метою 16 квітня 1848 року цісар підписав спеціальний патент, за яким скасування панщини на галицьких землях сталося на 5 місяців раніше,ніж в інших частинах Австрійської імперії. Основою реформи був викуп селянських земель державою, який селяни мали відшкодувати протягом 40 років. Поміщіків звільнили від будь-яких обов’язків щодо своїх колишніх підданих. Під час реформи не було впорядковано права на володіння лісами і виписами. Це згодом викликало нескінченні судові процеси,спричинило руйнування селянських господарств. За поміщиками залишилися деякі феодальні привілеї,зокрема право пропінації,що було причиною непорозумінь і незадоволення селянських мас.

Навесні та влітку 1849 року масові виступи, під час яких селяни самочинно повертали захоплені поміщиками громадські землі,ліси,пасовища,охопили 100 сіл Сх.Галичини.

Незважаючи на недоліки,скасування панщини було визначною подією. Український селянин нарешті ставав господарем на своїй землі,у ньому поступово пробуджувався потяг до громадського та національного життя.