45. Реформи Марії Терезії та Йосипа Другого на західноукраїнських землях.

У 70-х - 80-х pp. XVIII ст., за часів правління імператриці Марії-Терезії (1740-1780 pp.) та її сина Йосифа II (1780-1790 pp.), в Австрійській імперії були здійснені реформи. Вони базувалися на ідеях освіченого абсолютизму і мали на меті шляхом посилення державної централізації та встановлення контролю правлячої династії за всіма сферами суспільного життя зміцнити імперію, модернізувати її та залучити до нових історичних процесів, забезпечити міцне становище імперії на міжнародній арені.

Австрійська влада продовжила політику державного протекціонізму, що сприяло розвитку виробництва і торгівлі. У ході аграрної реформи селян було звільнено від особистої залежності та визначено розмір панщини (до 30 днів на рік). Наслідком релігійної реформи стало зрівняння в правах католицької, протестантської та греко-католицької церков. Віруючим цих віросповідань в однаковій мірі відкривалася дорога до університетів, державної служби, було дозволено продавати і купувати землю тощо, a священики дістали статус державних службовців. При здійсненні адміністративної реформи дворянське самоврядування (особливо розвинуте на колишніх землях Речі Посполитої) було замінено бюрократично-чиновницьким управлянням, що підпорядкувався безпосередньо імператорському двору. Створювалася постійна армія на основі обов'язкової військової повинності, централізованого рекрутського набору і стягування постійного військового податку, що різко обмежило роль дворянського ополчення. В Австрійській імперії було здійснено освітню реформу: проголошувалася загальна середня освіта, створювалася широка межа державних навчальних закладів, у початковій школі навчання здійснювалося рідною мовою, греко-католицькі семінарії було відкрито у Львові й Ужгороді.

У цілому реформи позитивно вплинули на життя західних українців і сприяли насамперед політичній модернізації краю, але після смерті Йосифа II аристократія почала чинити опір реформам і вони були припинені.

46. Реформи у підросійській Україні. Розвиток ринкових відносин.

19 лютого 1861 року було видано Маніфест про ліквідацію кріпацтва. Селянам надавалася земля,яку потрібно було викупити впродовж 49 років у поміщиків за завищеними цінами.

1.Фінансова реформа(1860 рік

• створився державний банк,що отримував переважне право кредитувати підприємства,незалежні губернські контрольні палати для перевірки видатнів усіх установ

• встановлювалися акцизні збори,які збиралися державними установами

2.Освітня реформа(1863 рік):

• було запроваджено новий університетський статут,що розширював автономію внутрішньоуніверситетського життя

• жінки мали можливість отримувати вищу освіту на приватних вищих жіночих курсах

• представникам усіх станів надавалося право вчитися в гімназіях,які поділялися на реальні(давали можливість вступу після закінчення школи до вищих технічних шкіл) і класичні(навчання після школи в університетах)

• початкові школи могли заснувати приватні особи,земства та інші громадські установи

3.Судова реформа(1864 рік):

• До судового процесу залучалися адвокат,прокурор,присяжні

4.Земська реформа(1864):

• Запроваджувалися земства як органи самоуправління

• Земства завідували лише утриманням доріг,освітою та охороною здоров’я

Але земська реформа не запроваджувалася на Правобережній Україні аж до 1911 через побоювання влади,що діяльність земств спричинить пожвавлення польського національного руху.

5.Цензурна реформа(1865):

• Посилювалися засоби адміністративного впливу на органи друку

• Запроваджувалася попередня цензура газет і журналів

• Від попередньої цензури звільнялися оригінальні твори,переклади за дозволом внутрішніх справ імперії,а також видання академій та університетів

• Встановлювалася судова відповідальність за порушення цензурних правил

6.Міська реформа(1870)

• Удосконалення системи міського самоврядування

• Шляхом виборів створювалися органи міського громадського управління. Міська дума-розпорядчий орган,обирала виконавчий орган-міську управу

• Надала виборче право чоловікам від 25 років,які були власниками нерухомості чи підприємств

7.Військова реформа(1874):

• Скоротили термін військової служби

• Рекрутство замінили на загальну військову повинність

8.Столипінська аграрна реформа(1906-1910):

• Основною метою реформи було забезпечити підтримку самодержавного режиму на селі через створення прошарку заможного селянства та збільшити продуктивність сільського виробництва

• Селянам дозволялося виходити з общини,вільно продавати чи купувати землю,селитися за межами села на хуторах і вести там господарство

• Селяни ставали повноправними власниками наділів також за умови,якщо общинну землю не переділяли впродовж 24 років

• В одному повіті дозволялося скуповувати у селян не більше ніж 4 душових неділі(10-18 десятин),щоб запобігти зосередженню землі в руках кількох багатих господарів

• Створювався селянський банк,який надавав грошові кредити для господарського облаштування

• Переселенська політика

В Україні САР мала позитивні наслідки. Унаслідок реформи знизилися темпи розорення селян,збільшилася кількість господарств. Загалом реформа посприяла розвитку ринкових відносин на селі,зростанню товарності сільського господарства завдяки комплексному характеру хуторів. Однак ця реформа не зачепила поміщицьких землеволодінь. Отже,земельне питання в українському селі залишилося невирішеним.