9. Київська Русь: суспільно-економічне та політичне становище у 9-14 ст.

Політичний устрій:

Найбільшу владу  Київській Русі, здійснювали ради при князях, князівські з’їзди, мали князі. Вони’були не лише верховними правителями всієї країни або землі-князівства, а й головними рознорядниками місцевого життя загалом. Князі’ опікувалися законодавством і судочинством, керували військом, ухвалювали рішення про оборону країни, беручи безпосередню участь у воєнних походах. Вони налагоджували відносини з сусідніми державами, укладали мир або оголошували війну.

Отже, політичний устрій Київської Русі та Гали-, цько-Волинського князівства дослідники визначають як монархічно-федеративний.

Соціальний устрій:

Верхівку соціальної піраміди руського суспільства посідали князі. Крім князів, до панівних верств належали бояри. Привілейованою соціальною групою руського суспільства були дружинники. Вони не лише брали участь у воєнних походах, а й обіймали певні урядові посади. До привілейованих станів відносять і духівництво, яке поділялося на верхівку та рядових священнослужителів. На середніх щаблях суспільної піраміди перебували міська заможна верхівка, а також купці. Нижчі щаблі соціальної піраміди руського суспільства посідали: смерди, люди, закупи, рядовичі, челядь, наймити, холопи, ізгої.

Економічне життя:

Провідним заняттям руського населення було сільське господарство. Чільне місце, як і раніше, посідало рільництво. Важливою галуззю сільського господарства було тваринництво: русичі розводили велику рогату худобу, свиней, овець, коней. Провідна галузь ремісничого виробництва — видобуток заліза, поширеним відповідно було й залізоробне ремесло. Розвиток зовнішньої торгівлі визначало розташування руських земель — на перетинах важливих міжнародних торговельних шляхів. Це і відомий шлях «з варяг у греки» (до Візантії), Соляний (до Центральної та Західної Європи) та Залозний (до Кавказу й арабського Сходу) шляхи. На руських землях ходили карбовані гроші інших держав — здебільшого арабські та візантійські монети. Першим почав карбувати власну монету Володимир’ Великий — срібники й златники. 

10. Монголо-татарська навала

Монго́льська нава́ла на Русь — вторгнення монгольських військ на території руських князівств у 13-14 ст., внаслідок якого останні втратили політичну самостійність і були включені до складу Монгольської імперії, найбільшої держави світу тих часів. 

Передумови:

• На початку 13 століття в центральній Азії відбувалися процеси і явища, яким судилося зіграти величезну і визначальну роль у долях Середньої Азії, Кавказу, Ірану і Східної Європи.Вони справили помітний вплив на хід світової історії взагалі.

• На межі XII і XIII століття об'єдналися численні племена монгольських скотарів, що кочували на величезних просторах Сибіру, у Забайкаллі.

• Новоутворене об'єднання союзів монгольських племен, майбутню державу, у 1206 очолив енергійний і здібний політик і воїн Чингісхан.

У історичні джерела цей народ увійшов під ім'ям монголів або татар. З самого початку ця квазі-держава зорієнтувалася на грабунок близьких і далеких сусідів та завоювання не тільки неосяжних, малозаселених просторів Азії, а також і Європи з метою створення світової імперії.

Хронологія:

На своєму шляху монголи нищили все вогнем і мечем. Вони дійшли до міста Козельськ. Перед приходом Батия городяни скликали віче, в якому домовились оборонятись до останнього. Монголи були змушені застосувати найкращі стінопробивні машини. Після того як татари вірвались у місто, вони почали атаку, але не сподівались на такий опір. 5000 ханських воїнів було винищено, але перемога, однак, була за Батиєм. Місто було знищене.

Атака на Київ:

1239 року Батий привів свою кінноту на південь Русі. У березні 1239 року численний загін кочовиків штурмом здобув Переяславль і перебив усіх його жителів. Мало не миттєве здобуття ворогом Переяслава досі дивує істориків і археологів, адже він був надійно укріпленим містом і багато десятиліть захищав Руську землю від печенігів, а далі — й половців. У жовтні 1239 року військо Батия за два дні захопило й Чернігів, фортифікації якого поступалися в Русі хіба що Києву.

Наслідки:

Щодо цивілізаційних наслідків Батиєвої навали, то більшість істориків поділяють думку про те, що вона загальмувала політичний, економічний і етнокультурний розвиток Русі, відкинувши її князівства на кілька століть назад. Ординське іго законсервувало удільну роздробленість, перешкоджало централізації земель і князівств, завадило відродженню державності.

Іншої позиції дотримуються дослідники, які вважають, що Монголо-татарська навала завдала мало шкоди Русі, натомість стимулювала боротьбу східних слов'ян за незалежність і відновлення державності.