Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПМК 1 ІУ.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
223 Кб
Скачать
☆

76. Карпатська Україна 1939 року

Серед населення Закарпаття українські політики вимагали автономію краю.

За умовами мюнхенської угоди 29-30 вересня 1938 року, 11 жовтня 1938 року Прага затвердила перший уряд автономної Карпаторуської держави, що перебувала у федерації з Чехією і Словаччиною. Головою уряду став лідер Автономного землеробського союзу Андрій Бродій. Ніхто не знав, що цей успішний політик був ще й професійним агентом угорських спецслужб. Через день після його арешту празький уряд затвердив на посаді прем'єр-міністра лідера українофілів А.Волошина. Після того, як край втратив Ужгород, Мукачеве і Берегове, наслідок Віденського арбітражу, котрі були прилучені до Угорщини, столицю автономної держави довелося перевести в Хуст. Після приходу А. Волошина до влади держава була названа Карпатською Україною.

Визначаючи за власними уподобаннями склад Української Народної Ради, Волошин заклав під неї масову організацію під назвою Українське національне об'єднання (УНО). Кадри для УНО рекрутувалися із членів партій українського спрямування. По суті, УНО ставала державною партією, а Українська Народна Рада - органом вищої влади.

Практично ж керівники всіх партій були задоволені своїми посадами в центральному проводі УНО і згуртувалися навколо А.Волошина, який здійснював активну державотворчу діяльність. Найпершим політичним завданням уряду було проведення виборів.

Вибори до сейму Карпатської України відбулися 12 лютого 1939 р. на безальтернативній основі. Кандидатів у депутати могло висувати тільки Українське національне об'єднання. Це робило вибори своєрідним референдумом: кожний міг вільно висловитися проти висунутого УНО кандидата, засуджуючи тим самим політичну лінію А.Волошина.

На початку 1939 р. Гітлер прийняв рішення покінчити із самостійним існуванням Чехословаччини. Чехія і Моравія переходили під протекторат Третього рейху, Словаччина перетворювалася на формально незалежну державу з цілковитою підпорядкованістю Німеччині, а Карпатську Україну віддали Угорщині, яка віддавна її домагалася. Гітлеру було важливо перетворити Угорщину на свого союзника у європейській війні, яку він мав намір розв'язати.

14 березня 1939 р. А.Волошин проголосив незалежність своєї держави. Наступного дня в Хусті уперше зібрався сейм, який підтвердив незалежний статус Карпатської України, затвердив українську мову як державну і прийняв постанови про державні прапор, герб і гімн. Державним прапором затверджувався національний синьо-жовтий прапор, державним гербом - краєвий герб Закарпаття (ведмідь на червоному полі) у поєднанні з тризубом Володимира Великого. Державним гімном Карпатської України ставав національний гімн "Ще не вмерла Україна". Після прийняття цих постанов сейм одностайно обрав А.Волошина президентом Карпатської України.

В ніч на 15 березня 1939 р. німецькі війська вступили на територію Чехії і Моравії. Одночасно 40-тисячна угорська армія почала просуватися на територію Карпатської України. Захисники її чинили відчайдушний опір, але сили були нерівні. 16 березня угорці увійшли в Хуст – угорська агресія. У боях полягло близько 5 тис. закарпатців і декілька сотень галичан, які прийшли їм на допомогу. Утворені за допомогою ОУН воєнізовані загони Карпатської Січі перейшли до партизанської боротьби, а потім залишили територію Закарпаття. Командири Карпатської Січі М.Колодзінський і З.Коссак загинули. Двобій закарпатських українців і угорців був своєрідним прологом Другої світової війни, яка лише через півроку почалася на європейському континенті. Коротке життя Карпатської України та її героїчна оборона допомогли відірваним від основного масиву українських земель закарпатським українцям остаточно усвідомити свою приналежність до українського народу.