- •1.Українські землі та їх населення в доісторичний період
- •2. Трипільска культура.Землеробські племена на території українських земель
- •3.Кочові племена в українських землях
- •4. Грецька колонізація Північного Причорномор’я. Античні міста-держави
- •6. Походження назв «Русь»,»Україна»
- •7.Теорії виникнення Київської Русі
- •8. Християнізація Київської Русі
- •9. Київська Русь: суспільно-економічне та політичне становище у 9-14 ст.
- •10. Монголо-татарська навала
- •11. Галицько-Волинська держава та її історичне значення
- •12. Поділ західноукраїнських земель між Великим князівством Литовським та Польшею у першій половині 14 ст.
- •13.Соціально-економічне становище та політико-правова система в українських землях. Магдебурзьке право.
- •14.Кревська унія та її наслідки для українського народу
- •15.Люблінська унія та входження українських земель до складу Речі Посполитої
- •16.Берестейська унія та її наслідки для українського народу
- •17.Запорізька Січ як перша демократична республіка
- •18.Визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького
- •19.Зборівський мирний договір. Утворення держави війська запорозького.
- •20.Переяславська рада. Березневі статті.
- •21.Гетьман Виговський. Гадяцька угода.
- •22. Гетьман ю. Хмельницький. Переяславські статті та Слободищенський трактат.
- •23. Поділ українських земель на Лівобережжя та Правобережжя. Гетьманування Павла Тетері та і. Брюховецького.
- •24. Гетьман п. Дорошенко та його реформи.
- •25. Гетьман Лівобережної України д.Многогрішний (1668 — 1672).
- •26. Соціально-економічне становище українського народу у другій половині XVII – XVIII ст.
- •27. Гетьман Лівобережної України і. Самойлович.
- •28. Гетьман і. Мазепа. Північна війна та участь в ній українців.
- •29. Гетьман в екзилі п. Орлик.
- •30. Гетьман і. Скоропадського.
- •31.Перша Малоросійська колегія та її наслідки для українських земель. Гетьман полуботок.
- •32. Гетьман д. Апостол. Правління гетьманського уряду.
- •33. Останній гетьман к. Розумовський та його реформи.
- •34. Опришківство: рушійні сили, причини та наслідки для українських земель
- •35. Гайдамацький рух першої половини 18 ст. Коліївщина.
- •36.Ліквідація Гетьманства . Знищення Запорожської Січі.
- •37.Інкорпорація українських земель до складу Російської імперії.Покріпатчення селянства.
- •38. Поділи Речі Посполитої та доля українських земель. Адміністративно-територіальний поділ та соціально-економічна політика в українських землях.
- •39. Соціально-економічне становище українських земель наприкінці XVIII ¬- у першій половині XIX ст.
- •40. Промисловий переворот в українських землях у XIX ст.
- •41.Українське національне відродження,його перебіг та періодизація
- •42. “Руська трійця”: причини виникнення, суть діяльності.
- •43.Кирило-Мефодіївське товариство.
- •44. «Весна народів» 1848 рік та скасування панщини в західноукраїнських землях.
- •45. Реформи Марії Терезії та Йосипа Другого на західноукраїнських землях.
- •46. Реформи у підросійській Україні. Розвиток ринкових відносин.
- •47.Громадівський рух. Михайло Драгоманов.
- •48. Народницький рух та його течії. Володимир Антонович.
- •49.Суспільно-політичні течії в західноукраїнських землях(народовці,москвофіли)
- •50. Товариство “Просвіта”
- •51. Братерство тарасівців
- •52. Перші політичні партії в західноукр землях:виникнення, суть діяльності
- •53. Виникнення громадських організацій та політичних партій в підросійській Україні
- •54. Перша світова війна:події, наслідки для України
- •55.Початок Української революції, утворення Центральної Ради
- •56. Універсали української Центральної Ради
- •64. Денікінський режим в Україні.
- •65.Події російсько-польської війни та її вплив на західноукраїнські землі.Варшавський договір.
- •66. Ризький мир та його наслідки для України
- •67. Перший та Другий зимовий похід армії унр
- •68.Брест-Литовський мирний договір та його наслідки для України
- •69. Політика «воєнного комунізму»
- •70. Нова економічна політика в урср
- •71. Голод 1921-1923 рр
- •72. Політика українізації. Національне відродження 1920-х років
- •73. Індустріалізація народного господарства у 1920 – 1930 рр.
- •74. Колективізація с/г 1920 – 1930 рр. Голодомор 1932 – 1933 рр.
- •Причини голоду в Україні 1932—1933 pp.
- •Наслідки суцільної колективізації
- •75. Утвердження тоталітарного режиму в 1930 – ті роки. Репресії 1930 – их років
- •Масові репресії
- •76. Карпатська Україна 1939 року
- •77. Пакт Рібентропа – Молотова 1939 р. Втягнення західноукраїнських земель у Другу світову війну
- •78. Початок радянсько-німецької війни, воєнні дії на території України.
- •80. Окупаційний режим в українських землях у 1940-х роках.
- •81.Визволення та наслідки Другої світової війни для України.
- •83. Повоєнна відбудова народного господарств.
- •84. Голод 1946-1947 рр.
- •85. Суспільно-політичне життя наприкінці 1940-х – початку 1950-х рр.
- •86. Західноукраїнські землі у повоєнний період. Операція «Вісла».
- •87. Радянізація західноукраїнських земель у 1940-х рр.
- •88. Митрополит угкц Андрій Шептицький
- •89. Степан Бандера в національно-визвольних змагання українців.
- •90. Українська повстанська армія: міфи і реальність
- •91. Організація українських націоналістів
- •99. Суспільно політичне життя України в 2010-2013рр.
- •1) Помилування Луценка.
76. Карпатська Україна 1939 року
Серед населення Закарпаття українські політики вимагали автономію краю.
За умовами мюнхенської угоди 29-30 вересня 1938 року, 11 жовтня 1938 року Прага затвердила перший уряд автономної Карпаторуської держави, що перебувала у федерації з Чехією і Словаччиною. Головою уряду став лідер Автономного землеробського союзу Андрій Бродій. Ніхто не знав, що цей успішний політик був ще й професійним агентом угорських спецслужб. Через день після його арешту празький уряд затвердив на посаді прем'єр-міністра лідера українофілів А.Волошина. Після того, як край втратив Ужгород, Мукачеве і Берегове, наслідок Віденського арбітражу, котрі були прилучені до Угорщини, столицю автономної держави довелося перевести в Хуст. Після приходу А. Волошина до влади держава була названа Карпатською Україною.
Визначаючи за власними уподобаннями склад Української Народної Ради, Волошин заклав під неї масову організацію під назвою Українське національне об'єднання (УНО). Кадри для УНО рекрутувалися із членів партій українського спрямування. По суті, УНО ставала державною партією, а Українська Народна Рада - органом вищої влади.
Практично ж керівники всіх партій були задоволені своїми посадами в центральному проводі УНО і згуртувалися навколо А.Волошина, який здійснював активну державотворчу діяльність. Найпершим політичним завданням уряду було проведення виборів.
Вибори до сейму Карпатської України відбулися 12 лютого 1939 р. на безальтернативній основі. Кандидатів у депутати могло висувати тільки Українське національне об'єднання. Це робило вибори своєрідним референдумом: кожний міг вільно висловитися проти висунутого УНО кандидата, засуджуючи тим самим політичну лінію А.Волошина.
На початку 1939 р. Гітлер прийняв рішення покінчити із самостійним існуванням Чехословаччини. Чехія і Моравія переходили під протекторат Третього рейху, Словаччина перетворювалася на формально незалежну державу з цілковитою підпорядкованістю Німеччині, а Карпатську Україну віддали Угорщині, яка віддавна її домагалася. Гітлеру було важливо перетворити Угорщину на свого союзника у європейській війні, яку він мав намір розв'язати.
14 березня 1939 р. А.Волошин проголосив незалежність своєї держави. Наступного дня в Хусті уперше зібрався сейм, який підтвердив незалежний статус Карпатської України, затвердив українську мову як державну і прийняв постанови про державні прапор, герб і гімн. Державним прапором затверджувався національний синьо-жовтий прапор, державним гербом - краєвий герб Закарпаття (ведмідь на червоному полі) у поєднанні з тризубом Володимира Великого. Державним гімном Карпатської України ставав національний гімн "Ще не вмерла Україна". Після прийняття цих постанов сейм одностайно обрав А.Волошина президентом Карпатської України.
В ніч на 15 березня 1939 р. німецькі війська вступили на територію Чехії і Моравії. Одночасно 40-тисячна угорська армія почала просуватися на територію Карпатської України. Захисники її чинили відчайдушний опір, але сили були нерівні. 16 березня угорці увійшли в Хуст – угорська агресія. У боях полягло близько 5 тис. закарпатців і декілька сотень галичан, які прийшли їм на допомогу. Утворені за допомогою ОУН воєнізовані загони Карпатської Січі перейшли до партизанської боротьби, а потім залишили територію Закарпаття. Командири Карпатської Січі М.Колодзінський і З.Коссак загинули. Двобій закарпатських українців і угорців був своєрідним прологом Другої світової війни, яка лише через півроку почалася на європейському континенті. Коротке життя Карпатської України та її героїчна оборона допомогли відірваним від основного масиву українських земель закарпатським українцям остаточно усвідомити свою приналежність до українського народу.