15.Люблінська унія та входження українських земель до складу Речі Посполитої

Люблінська унія булла укладена у 1569 році між Великим князівством Литовським та Польським королівством з метою утворення однієї держави – Речі Посполитої. За цією унією Литва втратила свою державність , сейм вирішував найважливіші державні питання, а також українські землі ( крім Берестейщини, Пінщини, що залишилися у складі Литви) стали належати Польщі. Таким чином позитивними наслідками для України були: розширення мережі закладів освіти, сприяло перетворенню українського народу на націю, а негативні – збільшилися повинності та податки для селян та міщан, українці потерпали від свавілля шляхти, Річ Посполита не спроможна була захистити українські землі від турецько-татарської агресії. Також відбулося утворення чотирьох воєводств: Руське, Белзьке, Волинське, Київське, Подільське, Брацлавське.

16.Берестейська унія та її наслідки для українського народу

У жовтні 1596 року у місті Бересті було укладено Берестейську церковну унію. Умовами обєднання були: визнання верховенства Папи Римського; збереження візантійського обряду та юліанського календаря; визнання католицької догматики про чистилище. І як наслідок було утворено 3 церкви: католицька, уніатська( греко- католицька) та православна, яка офіційно була заборонена. Тому в українському суспільстві відбувся досить глибокий розкол між прихильниками обох церков, а також створення окремого патріархату для українців не відповідало інтересам папського Риму. Але не зважаючи на заборони, у 1620 році відбулося відновлення православної ієрархії, що давало змогу продовжувати розвиток православ я на Україні.

17.Запорізька Січ як перша демократична республіка

Запорозька Січ – воєнно-політична організація республіканського типу- мала виборних керівників і рівне право усіх козаків на участь у виборах. У 16 ст. князь Дмитро Вишневецький об єднав розрізнені козацькі ватаги й побудував на о. Хортиця украплене земляними валами та дерев яним частоколам поселення- Запорозьку Січ. Передумовами були: з 80-х років ватаги козаків-уходників частіше виступали у збройні сутички з татарами, бо їхні набіги почастішали;в останні десятиліття 15 – у середині 16 ст у пониззі Дніпра виникала мережа Січей, але зв язку між ними не було. Козацька рада була головним політичним органом у Запорізькій Січі вона обирала гетьмана та козацьку старшину, а також вирішувала питання про війну та мир; про розподіл землі; про покарання винних.

18.Визвольна війна українського народу під проводом б.Хмельницького

Національно-визвольна війна 1648-1657 рік – боротьба українського народу під проводом Б. Хмельницького проти польського панування, за створення своєї незалежної держави. Передумови: засилля в Україні польських магнатів і шляхти, формування української нації, перетворення козацтва на провідну політичну силу українського суспільства. Гострі суперечності між польсько- шляхетською владою і широкими соціальними верствами українського суспільства, що вступило у стадію формування ранньої нації булт основною причиною Національно- визвольної війни. Основні битви: 1648 – битва під Жовтими Водами та під Корсунем, 1649-битва під Пилявцями та під Зборовом, 1651 р – битва під Берестечком( поразка козаків) , під Білою Церквою, битва під Батогом. З 1650-1653рр відбулися молдавські походи. У 1657 Національно-визвольна війна закінчилася.