Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ПМК 1 ІУ.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
223 Кб
Скачать
☆

91. Організація українських націоналістів

1929 р. – заснування Організації українських націоналістів (ОУН) шляхом об’єднання УВО та студентських націоналістичних спілок.

Мета – встановлення незалежної соборної національної держави на всій українській етнічній території шляхом всенародного збройного повстання.

Лідери – Є. Коновалець, С. Бандера, А. Мельник.

Ідейні засади та діяльність:

  • ідеологія – інтегральний націоналізм Д. Донцова

  • поєднання приватної, націоналізованої та кооперативної форм власності

  • засудження всіх легальних українських партій Галичини як колабораціоністських

Методи боротьби – демонстрації, студентські страйки, бойкоти, терористичні акти, експропріації, саботаж.

Найвідоміші жертви терористичних актів ОУН – польські чиновники Т. Голувко і Б. Перацький, чиновник радянського консулату О. Майлов, колишній сотник УГА І. Бабій тощо.

Наслідки – терористичні акції ОУН спровокували поляків на репресії проти мирного населення («пацифікація» 1930 р.)

1934 р. – арешт польською поліцією кількох провідних діячів ОУН, у тому числі і С. Бандери, їх засудження на тривалі терміни ув’язнення, які вони відбували до початку Другої світової війни.

1935-1936 рр. – проходив Варшавський процес, на якому Бандера разом з 11 іншими обвинуваченими, був суджений за приналежність до ОУН та за організацію вбивства міністра внутрішніх справ Польщі Б. Перацького. Бандеру засудили до смертної кари, яку змінено на довічне ув’язнення. У в’язницях він сидів до 1939 р. Коли положення польських військ стало критичним, в’язнична адміністрація евакуювалася, а в’язні вийшли на волю.

1940 р. – розкол ОУНівського руху на ОУН-М на чолі з А. Мельником та ОУН-Б на чолі зі С. Бандерою. Керівники не зійшлися в поглядах на методи досягненя незалежної України: бандерівці робили ставку на власні сили й активні методи боротьби, а мельниківці покладали великі надії на Німеччину.

30 червня 1941 р. – скликання у Львові керівниками ОУН-Б Українських національних зборів, які ухвалили Акт відновлення Української держави. Благословення Андрея Шептицького з цієї нагоди.

Згодом гестапівці заарештували Степана Бандеру та багатьох інших ОУНівців. У вересні 1941 р. націоналісти переходять у підпілля.

У другій половини 50-х рр. опір тотальній радянізації на західноукраїнських землях знову почав наростати. З таборів ГУЛАГу повернулися учасники націоналістичного підпілля, які прагнули доести до кінця справу свого життя – здобуття державної незалежності України. Усвідомлюючи загрозу та намагаючись дезорганізувати національно-визвольний рух на Західній Україні, радянські спецслужби організували вбивство голови ОУН Степана Бандери у 1959 р.

92-98

99. Суспільно політичне життя України в 2010-2013рр.

2010 рік:

Головною політичною подією на початку 2010 року стали вибори президента України.  1)Перший рік президентства Віктора Януковича, що склав з себе повноваження керівника Партії регіонів, позначився побудовою "міцної вертикалі". Глава держави швидко підпорядкував усі гілки української влади.  2)Чорноморський флот залишили в Криму.

3) Україна повернулась до Конституції часів Кучми. 30 вересня Конституційний суд скасував зміни, внесені до Конституції у 2004 році, й зобов'язав владу привести законодавство у відповідність до норм Основного закону зразка 1996 року.

4) Партія регіонів виграла місцеві вибори 5) Тимошенко та її соратники поза законом 6) підприємці повстали проти Податкового кодексу. 22 листопада на Майдані Незалежності у Києві стартувала двотижнева акція протесту підприємців проти нового Податкового кодексу. Тисячі підприємців вийшли на вулиці з вимогою скасувати документ, що передбачав ліквідацію спрощеної системи оподаткування. До акції на Майдані долучилися підприємці інших міст по всій Україні.

2011-2012:

1) Євро 2012 в Україні.

2) вибори 2012.

3) справа Оксани Макар.

4)Скандальний закон про мови

10 серпня 2012 року набув чинності скандальний закон Ківалова-Колесниченка про основи державної мовної політики, згідно якого 18 регіональним мовам гарантується вільне використання в Україні. Найбільший привілей має російська мова, яка стала регіональною в 13 адміністративно-територіальних одиницях України з 27.

2013: