- •1. Предмет, метод і завдання курсу ідпзк
- •2. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
- •3. Зміст поняття Історія Стародавнього Сходу
- •4. Виникнення державності в країнах Стародавнього Сходу
- •5. Поняття східної деспотії, три відомства в країнах Стародавнього Сходу
- •6. Утворення держави в Стародавньому Єгипті
- •7. Суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •9. Утворення держави в Стародавньому Вавилоні
- •10. Суспільний та держ лад Стародавнього Вавілону
- •11. Закони Вавілонського царя Хамураппі
- •13. Суспільний та держ лад Стародавньої Індії
- •16. Реформи Тезея – причини і значення для формування рабовласницької держави у Греції
- •17. Реформи Солона
- •18. Реформи Клісфена. Завершення демократичних перетворень
- •19. Реформи Ефіальта і Перікла
- •20. Суспільний і державний лад Афінської держави
- •23. Суспільний та держ лад Спартанської держави
- •Державний устрій Спарти
- •24. Організація римського суспільства до утворення держави ( до 6 ст. До н.Е)
- •26. Реформи Сервія Тулія
- •28. Суспільний лад Римської держави в період республіки
- •29. Види народних зборів у Римі. Характеристика і функції Сенату, магістратури в період республіки
- •30. Місце управління в Римі
- •33. Закони 12 таблиць( історія створення, зміст)
- •34. Едикти магістратів як джерело права Риму
- •35. Діяльність римських юристів, їх вплив на розвиток права
- •38. Поняття «середньовіччя» та його хронологічні рамки
- •40. Реформа Карла Мартела
- •41. Франкська держава Каролінгів
- •43. Характерні риси цивільного, сімейного і спадкового права за Салічною правдою
- •44. Злочини і покарання за Салічною правдою
- •48. Поняття абсолютизму. Особливості формування абсолютної монархії в країнах Зх. Європи
- •49. Абсолютизм у Франції
- •50. Англійський абсолютизм – передумови виникнення та розвиток
- •51. Абсолютна монархія в Німеччині в умовах роздробленості країни
- •52. Формування та основні тенденції розвитку феодального права європейських країн
- •53. Рецепція римського права в Європі у 11-12 ст.
- •54. Становлення та розвиток канонічного права
- •55. Становлення та розвиток міського права
- •56. Велика Хартія вольностей 1225 як пам’ятка права
- •57. Великий березневий ордонанс 1357
- •59. Виникнення і розвиток Арабського Халіфату
- •60. Державний устрій Арабського Халіфату
- •61. Мусульманське право: виникнення, становлення, структура
- •62. Причини та передумови буржуазних революцій в країнах Європи(це про Францію)
- •63. Основні етапи, рушійні сили Англійської буржуазної революції 1640-1658
- •65. Основні етапи, рушійні сили Французької буржуазної революції 1789-1794
- •67. Декларація прав людини і громадянина 1793
- •69. Імперія Наполеона 1. Зміни в державному ладі Франції
- •70. Реставрація Бурбонів (причини та наслідки)Хартія 1814
- •71.Революція 1848 у Франції. Конституція 1848
- •72. Друга імперія у Франції . Конституція 1852
- •73. Паризька комуна 1871
- •74. Законодавство Паризької комуни
- •76. Заснування та соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній. Війна за незалежність 1775-1783 та утворення сша
- •77. Континентальний конгрес та Декларація незалежності сша 1776
- •79. Конституція сша 1787
- •80. Перший цикл поправок до Конституції сша (Біль про права 1791 р)
- •81. Соціально-економічний розвиток сша наприкінці хіХст. Утворення федерального державного апарату
- •82. Громадянська війна 1861-1865 у сша.Закон про гомстеди 1862 . Прокламація Про звільнення рабів від 1 січня 1863
- •83. Державний лад сша наприкінці хіх ст.
- •85. Континентальна система права
- •86.Англосаксонська система права
- •89. Німецьке цивільне уложення 1900
- •92. Веймарська республіка 1919-1933
- •93. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині
- •94. Четверта республіка у Франції. Конституція 1946
- •95. П’ята республіка у Франції. Конституція 1958
- •96. Новий курс Рузвельта та його юридичне оформлення
- •Передумови
- •97. Утворення Британської колоніальної імперії. Управління колоніями
- •98. Утворення Французької колоніальної імперії
- •99. Розпад Британської колоніальної імперії. Вестмінтерський статут 1931
- •100. Розпад Французької колоніальної імперії
- •101. Закінчення Другої Світової війни та проблеми організації світового простору. Інтеграція повоєнної Європи
- •102. Рада Європи. Ідея єдиної Європи
- •103. Утворення оон. Основні принципи і цілі.
- •104. Утворення Європейського Союзу. Європейська інтеграція на сучасному рівні
- •105. Проблема повоєнної Німеччини. Об’єднання Німеччини
81. Соціально-економічний розвиток сша наприкінці хіХст. Утворення федерального державного апарату
Останній третини в XIX ст. економіка США, на відміну інших країнах "першого ешелону" модернізації, росла бурхливими темпами. У дивовижній країні до 1880 р. вартість промислової продукції ВВП вже вдвічі була вищою сільськогосподарської. Якщо 1860 р. США виробляли 17 % світової промислової продукції, займаючи друге місці після Великобританії (32 %), то 1880 р. питому вагу американської та англійською промисловості, у світовому виробництві вже зрівнявся - по 28 %. У 1890 р. США забезпечували вже 31 % світового промислового виробництва, обігнавши "майстерню світу" Англію, а 1913 р. - 36 %. Стрімкий ривок американської економіки був зумовлений низкою чинників. Ключову роль ньому зіграла друга американська революція,расчистившая шлях до швидкого економічного прогресу країни. Її успішний розв'язок створила умови остаточного формування єдиного загальнонаціонального ринку нафтопродуктів та бурхливого розвитку індустрії країни. Важливе значення мала демографічна складова. Чи ж тільки за останню третину в XIX ст. число жителів США зросла вдвічі, а до початку Першої Першої світової поки що не третину, у результаті склавши 96,5 млн людина (в 1800 р. - 5,3 млн людина). З іншого боку, дефіцит робочої сили в стимулював широке та швидке запровадження у виробництво машин і творення механізмів. Поруч із швидким зростанням населення США досить динамічно йшов процес урбанізації, який сприяв зростанню внутрішнього ринку виробництва і розвитку промислового виробництва. Бистрому зростанню американської економіки сприяла і ефективна зовнішньоекономічна політика країни. До моменту набуття чинності Конституції 4 березень 1789 (у цей же день зібрався на свою першу сесію перший Конгрес США) знову створена федеративна республіка, Після 30 квітня 1789, коли на посаду першого президента США вступив Дж. Вашингтон, в терміновому порядку створюється апарат виконавчої влади. Приймаються закони про створення перших департаментів - державного, військового та фінансового. Засновується посаду Генерального атторнеев. У лютому 1790 збирається на своє перше засідання Верховний суд. У вересні 1789 Конгресом приймається Закон про судоустрій, який закладає юридичну базу федеральної судової системи. У перші три десятиліття закладаються основи статутного права федерації. Конгрес приймає в 1789 р. "пакет законів", в який увійшли Закони про натуралізації, Закон про іноземців, Закон про ворожих іноземців, Закон про заколот.
82. Громадянська війна 1861-1865 у сша.Закон про гомстеди 1862 . Прокламація Про звільнення рабів від 1 січня 1863
Обрання А. Лінкольна президентом стало приводом для заколоту в рабовласницьких штатах. Вісім з них, не змирившись із втратою політичної влади, оголосили про відокремлення від США. Вони створили конфедерацію з центром у Річмонді та обрали президентом плантатора Девіса. Заколотники оголосили, що керуватимуться переконанням: «Рабство — нормальне становище для негрів». Після вступу Лінкольна на посаду президента війська конфедерації 12-13 квітня 1861 р. обстріляли та захопили форт Самтер поблизу Чарльстона. 15 квітня Лінкольн оголосив про набір ополчення чисельністю 75 тис. осіб. Так почалася громадянська війна (війна між громадянами однієї держави). Бойові дії з боку федерального уряду розгорталися дуже повільно. Це дало змогу армії Півдня, якою керував талановитий генерал Р.-Е. Лі, здобувати перемоги одна за одною. У червні 1861 р. конфедерати ледь не захопили Вашингтон: столиця США стала прифронтовим містом. Початок війни супроводжувався патріотичним піднесенням. Як до армії Півдня, так і до армії Півночі вступало багато добровольців. На кінець 1861 р. армія Півночі (янкі) становила 650 тис. вояків, у декілька разів перевищуючи армію Півдня. Проте самої лише чисельної переваги для перемоги виявилося недостатньо. Для цього потрібні були талановиті командири і відповідний план ведення бойових дій. У перші роки війни Півночі бракувало як першого, так і другого. Стратегічний план ведення війни передбачав блокування території конфедерації та поступове стискання кільця оточення. Цей план отримав назву «Анаконда». Перебіг бойових дій 1862 р. виявив його хибність. Розтягненість військ Півночі на тисячі кілометрів не давала можливості концентрувати їх у достатній кількості та в потрібному місці. У 1862 р. бойові дії розгорнулись одночасно на двох фронтах: у басейні р. Міссісіпі та у Віргінії. Флот Півночі заблокував узбережжя конфедерації, перешкоджаючи ввезенню спорядження і зброї та вивозу бавовни, інших експортних товарів. Бойові дії, окрім успіхів генерала У. Ґранта в басейні р. Міссісіпі і захоплення Нового Орлеана, успішними для Півночі не були. Конфедерати завдали янкі три поразки у Віргінії та, завдяки створенню броненосного флоту, прорвали морську блокаду. Невдачі і затягування війни остаточно переконали президента США Лінкольна в необхідності вжиття радикальних заходів. У 1862 р. було прийнято низку законодавчих актів, після чого конституційний характер війни (за єдність країни) змінився на революційний (за радикальні перетворення).
