- •1. Предмет, метод і завдання курсу ідпзк
- •2. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
- •3. Зміст поняття Історія Стародавнього Сходу
- •4. Виникнення державності в країнах Стародавнього Сходу
- •5. Поняття східної деспотії, три відомства в країнах Стародавнього Сходу
- •6. Утворення держави в Стародавньому Єгипті
- •7. Суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •9. Утворення держави в Стародавньому Вавилоні
- •10. Суспільний та держ лад Стародавнього Вавілону
- •11. Закони Вавілонського царя Хамураппі
- •13. Суспільний та держ лад Стародавньої Індії
- •16. Реформи Тезея – причини і значення для формування рабовласницької держави у Греції
- •17. Реформи Солона
- •18. Реформи Клісфена. Завершення демократичних перетворень
- •19. Реформи Ефіальта і Перікла
- •20. Суспільний і державний лад Афінської держави
- •23. Суспільний та держ лад Спартанської держави
- •Державний устрій Спарти
- •24. Організація римського суспільства до утворення держави ( до 6 ст. До н.Е)
- •26. Реформи Сервія Тулія
- •28. Суспільний лад Римської держави в період республіки
- •29. Види народних зборів у Римі. Характеристика і функції Сенату, магістратури в період республіки
- •30. Місце управління в Римі
- •33. Закони 12 таблиць( історія створення, зміст)
- •34. Едикти магістратів як джерело права Риму
- •35. Діяльність римських юристів, їх вплив на розвиток права
- •38. Поняття «середньовіччя» та його хронологічні рамки
- •40. Реформа Карла Мартела
- •41. Франкська держава Каролінгів
- •43. Характерні риси цивільного, сімейного і спадкового права за Салічною правдою
- •44. Злочини і покарання за Салічною правдою
- •48. Поняття абсолютизму. Особливості формування абсолютної монархії в країнах Зх. Європи
- •49. Абсолютизм у Франції
- •50. Англійський абсолютизм – передумови виникнення та розвиток
- •51. Абсолютна монархія в Німеччині в умовах роздробленості країни
- •52. Формування та основні тенденції розвитку феодального права європейських країн
- •53. Рецепція римського права в Європі у 11-12 ст.
- •54. Становлення та розвиток канонічного права
- •55. Становлення та розвиток міського права
- •56. Велика Хартія вольностей 1225 як пам’ятка права
- •57. Великий березневий ордонанс 1357
- •59. Виникнення і розвиток Арабського Халіфату
- •60. Державний устрій Арабського Халіфату
- •61. Мусульманське право: виникнення, становлення, структура
- •62. Причини та передумови буржуазних революцій в країнах Європи(це про Францію)
- •63. Основні етапи, рушійні сили Англійської буржуазної революції 1640-1658
- •65. Основні етапи, рушійні сили Французької буржуазної революції 1789-1794
- •67. Декларація прав людини і громадянина 1793
- •69. Імперія Наполеона 1. Зміни в державному ладі Франції
- •70. Реставрація Бурбонів (причини та наслідки)Хартія 1814
- •71.Революція 1848 у Франції. Конституція 1848
- •72. Друга імперія у Франції . Конституція 1852
- •73. Паризька комуна 1871
- •74. Законодавство Паризької комуни
- •76. Заснування та соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній. Війна за незалежність 1775-1783 та утворення сша
- •77. Континентальний конгрес та Декларація незалежності сша 1776
- •79. Конституція сша 1787
- •80. Перший цикл поправок до Конституції сша (Біль про права 1791 р)
- •81. Соціально-економічний розвиток сша наприкінці хіХст. Утворення федерального державного апарату
- •82. Громадянська війна 1861-1865 у сша.Закон про гомстеди 1862 . Прокламація Про звільнення рабів від 1 січня 1863
- •83. Державний лад сша наприкінці хіх ст.
- •85. Континентальна система права
- •86.Англосаксонська система права
- •89. Німецьке цивільне уложення 1900
- •92. Веймарська республіка 1919-1933
- •93. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині
- •94. Четверта республіка у Франції. Конституція 1946
- •95. П’ята республіка у Франції. Конституція 1958
- •96. Новий курс Рузвельта та його юридичне оформлення
- •Передумови
- •97. Утворення Британської колоніальної імперії. Управління колоніями
- •98. Утворення Французької колоніальної імперії
- •99. Розпад Британської колоніальної імперії. Вестмінтерський статут 1931
- •100. Розпад Французької колоніальної імперії
- •101. Закінчення Другої Світової війни та проблеми організації світового простору. Інтеграція повоєнної Європи
- •102. Рада Європи. Ідея єдиної Європи
- •103. Утворення оон. Основні принципи і цілі.
- •104. Утворення Європейського Союзу. Європейська інтеграція на сучасному рівні
- •105. Проблема повоєнної Німеччини. Об’єднання Німеччини
18. Реформи Клісфена. Завершення демократичних перетворень
У 509 р. до Р. X. першим архонтом Афін було обрано Клісфена, що провів низку реформ, зміст яких зводився до такого:
було запроваджено новий територіальний поділ Греції. Аттика поділилася на 10 територіальних округів-філ, - кожна з яких складалася з трьох територій (трітгій)-міської, приморської та землеробської. Тери торії поділялися на деми. Так, на зміну родовому прийшов територіальний принцип поділу населення, в результаті якого відбувається його змішування, роз'єднання та послаблення сили впливових родів;
замість Ради 400 утворено Раду 500 (буле), до якої кожна з 10 територіальних філ обирала по 50 осіб;
створено колегію 10 стратегів-Ію одному від філи, що виконували функції військових керівників, хоча мали й значні адміністративно- політичні повноваження;
запроваджено, так званий, остракізм - "суд черепків" метою! якого була охорона держави від можливого перевороту та захоплення і влади тираном.
Реформами Клісфена було завершено тривалий процес становлення держави в Афінах.
19. Реформи Ефіальта і Перікла
В Афінах увесь час не припинялася боротьба між демократами і аристократами. Вона дещо стихла в час греко-перських воєн, проте згодом знову активізувалась. У 462 р. до н.е. вождь демократів Ефіальт, провів реформи. Головним гальмом у зміцненні демократії Ефіальт вважав ареопаг, де й далі гуртувалася аристократія. Спочатку Ефіальт повів боротьбу з окремими членами ареопагу, притягнувши їх до судової відповідальності за зловживання службовим становищем, за хабарі. Підготувавши такий ґрунт, Ефіальт виступив проти ареопагу загалом і на Народних зборах домігся цілковитої ліквідації його політичної влади. За ареопагом залишилися лише деякі судові функції та нагляд за релігійним культом. Відбулося дальше зниження майнового цензу для зайняття посад архонтів: до них допущено третій розряд громадян - зевгітів. Ефіальт поплатився за здійснення своєї реформи життям - його було вбито.
Після Ефіальта фактичним правителем Афін на посаді першого стратега став ще один вождь демократів Перікл. Період правління Перікла вважався "золотим віком" Афін, епохою їх найвищого розвитку.
Перікл також провів низку реформ. Він, зокрема, зрівняв усіх громадян у політичних правах і допустив їх, незалежно від розряду, тобто від майна, до будь-якої посади в державі. До правління Перікла державна праця, виконання громадських обов'язків не оплачувались. Отож, щоб зробити доступ незаможних представників населення до державної служби реальним, Перікл домігся через Народні збори введення оплати за державну службу. Ввели оплату і за військову службу. Навіть за участь у Народних зборах почали платити гроші. Народні збори при Періклі почали відігравати значно більшу роль, ніж раніше. Скликали їх регулярно, і вони розв'язували всі найважливіші питання в державі. Всі державні посади обирали за жеребом, щоб усі кандидати були рівноправними, ніхто, особливо знать, не міг скористатися соїм впливом, розгортати закулісну діяльність. Відкритим голосуванням обирали тільки стратегів і скарбників, оскільки вважалось, що для цих посад потрібна спеціальна підготовка.