- •1. Предмет, метод і завдання курсу ідпзк
- •2. Періодизація історії держави і права зарубіжних країн
- •3. Зміст поняття Історія Стародавнього Сходу
- •4. Виникнення державності в країнах Стародавнього Сходу
- •5. Поняття східної деспотії, три відомства в країнах Стародавнього Сходу
- •6. Утворення держави в Стародавньому Єгипті
- •7. Суспільний лад Стародавнього Єгипту
- •9. Утворення держави в Стародавньому Вавилоні
- •10. Суспільний та держ лад Стародавнього Вавілону
- •11. Закони Вавілонського царя Хамураппі
- •13. Суспільний та держ лад Стародавньої Індії
- •16. Реформи Тезея – причини і значення для формування рабовласницької держави у Греції
- •17. Реформи Солона
- •18. Реформи Клісфена. Завершення демократичних перетворень
- •19. Реформи Ефіальта і Перікла
- •20. Суспільний і державний лад Афінської держави
- •23. Суспільний та держ лад Спартанської держави
- •Державний устрій Спарти
- •24. Організація римського суспільства до утворення держави ( до 6 ст. До н.Е)
- •26. Реформи Сервія Тулія
- •28. Суспільний лад Римської держави в період республіки
- •29. Види народних зборів у Римі. Характеристика і функції Сенату, магістратури в період республіки
- •30. Місце управління в Римі
- •33. Закони 12 таблиць( історія створення, зміст)
- •34. Едикти магістратів як джерело права Риму
- •35. Діяльність римських юристів, їх вплив на розвиток права
- •38. Поняття «середньовіччя» та його хронологічні рамки
- •40. Реформа Карла Мартела
- •41. Франкська держава Каролінгів
- •43. Характерні риси цивільного, сімейного і спадкового права за Салічною правдою
- •44. Злочини і покарання за Салічною правдою
- •48. Поняття абсолютизму. Особливості формування абсолютної монархії в країнах Зх. Європи
- •49. Абсолютизм у Франції
- •50. Англійський абсолютизм – передумови виникнення та розвиток
- •51. Абсолютна монархія в Німеччині в умовах роздробленості країни
- •52. Формування та основні тенденції розвитку феодального права європейських країн
- •53. Рецепція римського права в Європі у 11-12 ст.
- •54. Становлення та розвиток канонічного права
- •55. Становлення та розвиток міського права
- •56. Велика Хартія вольностей 1225 як пам’ятка права
- •57. Великий березневий ордонанс 1357
- •59. Виникнення і розвиток Арабського Халіфату
- •60. Державний устрій Арабського Халіфату
- •61. Мусульманське право: виникнення, становлення, структура
- •62. Причини та передумови буржуазних революцій в країнах Європи(це про Францію)
- •63. Основні етапи, рушійні сили Англійської буржуазної революції 1640-1658
- •65. Основні етапи, рушійні сили Французької буржуазної революції 1789-1794
- •67. Декларація прав людини і громадянина 1793
- •69. Імперія Наполеона 1. Зміни в державному ладі Франції
- •70. Реставрація Бурбонів (причини та наслідки)Хартія 1814
- •71.Революція 1848 у Франції. Конституція 1848
- •72. Друга імперія у Франції . Конституція 1852
- •73. Паризька комуна 1871
- •74. Законодавство Паризької комуни
- •76. Заснування та соціально-економічний розвиток північноамериканських колоній. Війна за незалежність 1775-1783 та утворення сша
- •77. Континентальний конгрес та Декларація незалежності сша 1776
- •79. Конституція сша 1787
- •80. Перший цикл поправок до Конституції сша (Біль про права 1791 р)
- •81. Соціально-економічний розвиток сша наприкінці хіХст. Утворення федерального державного апарату
- •82. Громадянська війна 1861-1865 у сша.Закон про гомстеди 1862 . Прокламація Про звільнення рабів від 1 січня 1863
- •83. Державний лад сша наприкінці хіх ст.
- •85. Континентальна система права
- •86.Англосаксонська система права
- •89. Німецьке цивільне уложення 1900
- •92. Веймарська республіка 1919-1933
- •93. Встановлення нацистської диктатури в Німеччині
- •94. Четверта республіка у Франції. Конституція 1946
- •95. П’ята республіка у Франції. Конституція 1958
- •96. Новий курс Рузвельта та його юридичне оформлення
- •Передумови
- •97. Утворення Британської колоніальної імперії. Управління колоніями
- •98. Утворення Французької колоніальної імперії
- •99. Розпад Британської колоніальної імперії. Вестмінтерський статут 1931
- •100. Розпад Французької колоніальної імперії
- •101. Закінчення Другої Світової війни та проблеми організації світового простору. Інтеграція повоєнної Європи
- •102. Рада Європи. Ідея єдиної Європи
- •103. Утворення оон. Основні принципи і цілі.
- •104. Утворення Європейського Союзу. Європейська інтеграція на сучасному рівні
- •105. Проблема повоєнної Німеччини. Об’єднання Німеччини
83. Державний лад сша наприкінці хіх ст.
У другій половині XIX століття Сполучені Штати за формою державного устрою являли собою класичну буржуазну федерацію. Відбувалося неухильне збільшення кількості членів федерації. Значно зміцніла після громадянської війни центральна влада.. Ще 1819 року Верховний суд США сформулював доктрину «повноважень, що розуміються», яка дозволяла віднес-ти до компетенції федерації практично будь-яке питання. Таким чином, одним із важливих підсумків громадянської війни стала беззаперечна перевага Союзу над штатами. Вищі органи влади і управління штатів за формою нагадували федеральні: за-конодавчі функції вручалися двопалатному парламенту, а виконавчі — губернатору. Законодавчі збори штатів складалися з сенату і нижньої палати, яка називалася в рі-зних штатах по-різному — палата представників, збори і т.д. Сенатори обиралися на чотири роки, а члени нижньої палати — на два. Відбувалися певні зміни і у виборчому праві. Так, XIV і XV поправки до Конституції США проголошували загальне виборче право для чоловіків, які відповідали вимогам вікового цензу і цензу осідлості. У 1871 році було введене таємне голосування на федера-льних виборах. У другій половині XIX століття Сполучені Штати були президентською республікою, глава якої одночасно очолював і уряд, і державу. У руках президента були зосереджені великі повноваження, серед яких особливе місце займало право «вето». На протязі ХІХ століття значно змінилося становище і юридична роль Верховного суду США, який поступово закріпив за собою право конституційно-го контролю по відношеню до актів інших державних властей.
84. Виникнення і розвиток буржуазного права Розвиток буржуазного цивільного права в Німеччині був досить своєрідним. В умовах збереження в ХІХ столітті економічної, політичної правової роздробленості питання про загальне для всієї Німеччини законодавство, про розробку єдиного для країни права, яке б могло врахувати і відобразити інтереси буржуазії, стояло дуже гостро. Це повною мірою стосувалося цивільного права Німеччини. У сфері цивільного права політична роздробленість, що тривала аж до 1871 року, зумовлювала правову роз'єднаність, бо в німецьких державах діяли різні джерела права, різні правові системи. Своє право мали не тільки окремі держави, але навіть землі, провінції, міста, села. Крім того, місцеве «партикулярне» право окремих німецьких держав, у свою чергу, було роз'єднаним, суперечливим, феодальним у своїй основі. Наприклад у Саксонії до середини XIX століття продовжували діяти середньовічні збірники права, такі як «Саксонське зерцало», «Магдебурзький збірник» і т.ін. Єдиними для всієї Німеччини були норми римського права. З розвитком капіталізму його намагаються пристосувати до нових потреб. Але використовувалося воно досить рідко, лише в тих випадках, коли повністю був відсутній відповідний цивільний закон. Загальним для Німеччини було і канонічне право, однак на його основі вирішувалися окремі питання, зв'язані з майновими відносинами. Буржуазія ще до 1871 року вимагала загальнонімецької кодифікації цивільного права. І хоч феодальні сили чинили опір, розвиток йшов саме в цьому напрямі. У 1848 році був запроваджений єдиний для всієї Німеччини вексельний статут, що значно полегшило торговельні і грошові операції.
