Глава 13

Середньовічна Японія

§ 1. Виникнення держави

Про кожну країну можна сказати, що її історія є унікальною, по­вчальною тощо. Що стосується Японії, то до цього слід додати - див­на. Територія сучасної Японії становить 378 тис. квадратних кіломе­трів, або всього 2,2 % розмірів території Росії, або 4 % розмірів тери­торії США, Канади, Китаю відповідно. 71 % території Японії займають гори. На Японських островах знаходиться 150 вулканів, з яких 40 - ді­ючі (найвищий Фудзіяма - 3776 м).

Японія не багата на корисні копалини; країна розташована на ост­ровах: найбільший, з півночі на південь, - Хоккайдо, який межує з Пів­денним Сахаліном, далі - Хонсю, Сикоку, Кюсю, а всього Японія складається з 6800 островів.

Щодня в Японії відбувається близько 20 сейсмічних поштовхів. Незважаючи на острівну роздробленість, Японія є дуже консолідованою унітарною державою. Її населення становить близько 126 мільйонів (на 2008 рік) - трохи менше населення Росії. Протягом декількох сто­літь Японія була «замкнена» для Європи і не могла користуватися її технологіями. І при всьому цьому на сьогодні валовий внутрішній про­дукт Японії виводить її на третє місце у світі, після США і Китаю. В Японії найбільш наукомістке виробництво, найвища середня трива­лість життя, найнижча дитяча смертність; вона входить до славетної «вісімки» великих держав світу, володіє значним промисловим і фі­нансовим потенціалом. До речі, Японія - дуже «японська» країна: зі 126 мільйонів її населення понад 99 % становлять етнічні японці. Тут більше, ніж будь-де, присутнє те, що можна назвати духом нації, на­ціональною корпоративністю, яка явно домінує над соціальною стра­тифікацією. Економічний і в цілому історичний підйом Японії здаєть­ся «неочікуваним» (як неочікуваною виявилася перемога «якоїсь там» Японії над Росією в 1905 р.), але насправді тут немає нічого несподі­ваного, якщо знати історію Японії.

Політична історія Японії розпочинається, за європейською хроноло­гією, практично з Середніх віків, хоча цьому передує цікавий стародавній період, пов’язаний з етнічною, а отже, і з політичною історією країни.

Стародавня передісторія. Сучасні острови, на яких розташована Японія, не завжди були островами. У період палеоліту внаслідок за­леденіння рівень Світового океану був нижчим від нинішнього на 175 метрів. Тоді Японські острови становили єдине ціле з південно-східною частиною Азійського материка; не було Берингової протоки, а була розлога країна Берингія, на тундрових рівнинах якої випасалися вели­чезні гурти мамонтів, бізонів, оленів, на котрих полювала давня люди­на; не було Охотського моря, а була країна Охотія, не було Японського, Жовтого і Східнокитайського морів, Корейської протоки, а була країна Ніппоніда. Саме в цей період давні мешканці сучасного Сибіру, пере­слідуючи гурти мамонтів і бізонів, прийшли через Берингію на Аляс­ку і навіть заселили весь американський континент. У цей же час з Азії прийшли на територію сучасної Японії прийшли давні люди - айни - перші жителі Японії. На початку неоліту, близько 11-9 тис. років до н. е., внаслідок розтавання льодовиків рівень Світового океану підви­щився і багато частин суходолу стали протоками, морями або острів­ними архіпелагами, чому сприяли також тектонічні процеси в земних надрах: частина суходолу опускалася в океан, частина морського дна підіймалася, стаючи суходолом. Берингія та Охотія стали Беринговим та Охотським морями, утворилися сучасні Японське, Східнокитайське, Жовте моря, з’явилися острови, на яких зараз розташована Японія.

Етногенез. Айни та японці. «Homo sapiens» - людина розумна - оселилася на території Японії близько 40 тис. років тому, коли країна ще була частиною материка. Заселення йшло на півночі з боку сучас­ного Сахаліну, а на півдні - з боку Корейського півострова. Це були айни - найдавніший народ Японії. Щодо прабатьківщини айнів до цього часу немає єдиної думки. Одні дослідники вважають, що айни - індоєвропейці кавкасіонської раси (сюди входять давні народи Кавка­зу); на думку інших - айни є родичами австронезійців; більшість японських учених стверджують, що айни близькі давнім азійським народностям і прийшли на територію сучасної Японії з Сибіру. Остан­ня гіпотеза: айни споріднені з народами мяо-яо, які заселяють Півден­ний Китай. Достовірним є лише те, що айни за своїми антропологіч­ними даними сильно відрізняються від японців, корейців, полінезійців, аборигенів Австралії; на відміну від монголоїдів вони мали густу рослинність на обличчі, носили розлогі бороди та вуса; айнів іноді виділяють в особливу малу расу - курильську.

Айни були мисливцями, рибалками, збирачами; вони заселили більшу територію сучасних Японських островів, але не створили стій-

кої землеробської культури і «японцями» не стали. Після айнів на тери­торію Японії прийшли землеробні народи з Китаю та Кореї, вони-то і стали ядром власне японського етносу, що формувався. Айни були частково знищені, частково асимільовані, залишки їх проживають на півночі Хоккайдо. Крім прибульців з Китаю і Кореї, в етногенезі япон­ського народу брали участь представники тихоокеанських народів.