- •Глава 1
- •§ 1. Створення держави
- •Глава 2
- •§ 1. Утворення держави
- •§ 2. Суспільний устрій
- •§ 3. Державний устрій
- •§ 4. Право Стародавнього Вавилона
- •Глава 3
- •§ 1. Виникнення держави
- •§ 2. Суспільний устрій у Хетській державі
- •§ 3. Державний устрій стародавніх хетів
- •Глава 4
- •§ 1. Виникнення держави
- •§ 2. Суспільний устрій Стародавньої Індії
- •§ 3. Державний устрій Стародавньої Індії
- •§ 4. Право Стародавньої Індії
- •Глава 5
- •§ 1. Виникнення держави
- •§ 2. Династична історія Китаю
- •Глава 6
- •§ 1. Античний світ
- •§ 2. Мінойська держава
- •§ 3. Крито-мікенська державність
- •Глава 7
- •§ 1. Виникнення держави
- •§ 4. Право Афін
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Утворення держави
- •§ 2. Суспільний та державний лад Риму
- •§ 3. Римське право
- •Глава 10
- •§ 1. Виникнення держави
- •§ 3. Державний устрій Арабського халіфату
- •§ 4. Мусульманське право
- •Глава 11
- •§ 1. Династії Середньовічного Китаю
- •§ 2. Суспільний устрій
- •§ 3. Державний устрій
- •§ 1. Делійський султанат
- •§ 2. Суспільний устрій
- •§ 3. Державний устрій і право
- •Глава 13
- •§ 1. Виникнення держави
- •§ 2. Династична історія Японії
- •§ 3. Феодальне суспільство Японії. Палац
- •§ 4. Духовний світ
- •Глава 14
- •§ 1. Становлення держави
- •§ 1. Становлення держави
- •§ 2. Право
- •§ 1. Становлення держави
- •Глава 18
- •§ 1. Становлення держави
- •§ 2. Велика Хартія вольностей 1215 року
- •§ 3. Ранньофеодальна монархія в Англії
- •§ 4. Англосаксонська система права
- •Глава 19
- •§ 1. Канонічне право
- •§ 2. Середньовічне міське право
- •Глава 20
- •§ 1. Утворення держави
- •§ 2. Суспільний устрій
- •§ 3. Державний устрій
- •§ 4. Право майя
- •Глава 21
- •§ 1. Утворення держави
- •§ 2. Суспільний устрій
- •§ 3. Державний устрій
- •Глава 22
- •Глава 23
- •§ 1. Виникнення буржуазної держави
- •§ 2. «Акт про краще забезпечення свободи підданих та про попередження ув’язнень за морями» (Habeas Corpus Act, 1679 рік)
- •§ 3. «Славна революція» 1688 року
- •§ 5. Розвиток загального права
- •§ 6. Розвиток англійського
- •Глава 24
- •§ 1. Війна за незалежність. Декларація незалежності сша 4 липня 1776 р.
- •§ 4. «Білль про права» 1791 року
- •§ 5. Громадянська війна в сша
- •§ 6. Зміни в політичній системі сша на початку хх століття
- •§ 7. «Новий курс» Франкліна Делано Рузвельта у сша
- •§ 2. Коституційна монархія
- •§ 4. Якобінська диктатура
- •§ 6. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта
- •§ 7. Французький цивільний кодекс 1804 року
- •§ 11. Народний фронт
- •§ 13. П’ята республіка
- •§ 1. Конституційна хартія Пруссії 31 січня 1850 року
- •§ 2. Об’єднання Німеччини.
- •§ 3. Карне уложення Німецької імперії 1871 року
- •§ 4. Німецьке цивільне уложення 1896 року
- •§ 6. Встановлення
- •§ 7. Утворення
- •Країни Сходу
- •Глава 27
- •§ 1. Колонізація Індії
- •§ 2. Національно-визвольний рух в Індії. Махатма Ганді
- •Глава 28
- •§ 1. Династія Цин
- •§ 3. Встановлення Республіки
- •§ 2. Революція 1911 року і створення Китайської Республіки
- •§ 3. Японська окупація і Друга світова війна
- •§ 4. Створення Китайської Народної Республіки
- •Глава 29
- •§ 3. Цивільне і карне законодавство
- •§ 4. Хх століття Японії
§ 2. Велика Хартія вольностей 1215 року
Перша Хартія вольностей з’явилася в Англії за часів правління Генриха І (1068-1135 роки), молодшого сина Вільгельма Завойовника. Незаконно захопивши владу, оминувши Роберта Нормандського і потребуючи підтримки баронів, він дарував їм Хартію вольностей, гарантуючи в ній права і привілеї баронів. Другу в даній черзі Велику Хартію вольностей 1215 року було прийнято під час зіткнення між королем Англії Іоанном (Джоном) Безземельним, з одного боку, і баронами, городянами і провінційним дворянством - з другого.
Більшість статей Хартії регулювали васально-ленні відносини. У них підтверджувалися права баронів. Встановлювалися суми рельєфу (виплата васалів на користь короля), порядок його одержання. Виплати королівських васалів обмежувалися феодальними звичаями
311
(викуп короля з полону, грошова допомога під час посвячення його старшого сина в лицарі і на весілля старшої доньки). Закріплялося право передавання землеволодіння у спадок. Регламентувався порядок ленного опікунства: опікун повинен був зберігати володіння і міг одержувати з нього прибуток. Визначалася підсудність баронів тільки суду рівних, тобто вони виводилися з-під юрисдикції королівських судів. Суперечки щодо землеволодіння підлягали розгляду сеньйоральних судових курій.
Васальні стосунки між баронами і лицарями регулювалися відповідно до аналогії із зобов’язаннями баронів стосовно короля. Заборонялося силувати лицарів до несення більшої служби, ніж передбачалося відповідно до звичаю.
Статті Хартії щодо прав городян і купців закріплювали стародавні вольності і звичаї городян. Купці одержували право вільного пересування і торгівлі. Встановлювалася єдина міра довжини і ваги.
У Хартії виділяються політичні статті. Передбачалося створення ради з 25 баронів для контролю за королівською владою, а також Великої ради королівства з королівських васалів. Рада королівства наділялася фінансовими повноваженнями: «щитові гроші» на утримання армії та інші додаткові збори могли збиратися тільки за згодою ради.
Надзвичайного значення для англійської правової системи мали статті, присвячені королівському судочинству. Вони обмежували свавілля чиновників. Заборонялося залучати до судової відповідальності лише на підставі усної заяви і без свідків. Арешт, тюремне ув’язнення, проголошення поза законом, вигнання або позбавлення володарювання допускалися тільки на підставі вироку, постановленого судом рівних відповідно до законів держави. На посади суддів, констеблів, шерифів та бейліфів могли призначатися виключно особи, які знали і виконували закони. Заборонялися довільні і завищені судові збори.
Велика хартія вольностей увійшла в історію як перший конституційний акт, який має значення для сучасного англійського конституціоналізму. Статті Хартії щодо контрольних і дорадчих функцій Ради королівства підготували правову базу для англійського парламенту. Але найбільше відомі статті, які гарантували вільному населенню Англії недоторканність особи і справедливість правосуддя. При вивченні Великої хартії вольностей 1215 року перш за все слід звернути увагу на її статті 12 і 14, які стали правовою основою майбутнього англійського парламенту.