- •Глава 1
- •§ 1. Створення держави
- •Глава 2
- •§ 1. Утворення держави
- •§ 2. Суспільний устрій
- •§ 3. Державний устрій
- •§ 4. Право Стародавнього Вавилона
- •Глава 3
- •§ 1. Виникнення держави
- •§ 2. Суспільний устрій у Хетській державі
- •§ 3. Державний устрій стародавніх хетів
- •Глава 4
- •§ 1. Виникнення держави
- •§ 2. Суспільний устрій Стародавньої Індії
- •§ 3. Державний устрій Стародавньої Індії
- •§ 4. Право Стародавньої Індії
- •Глава 5
- •§ 1. Виникнення держави
- •§ 2. Династична історія Китаю
- •Глава 6
- •§ 1. Античний світ
- •§ 2. Мінойська держава
- •§ 3. Крито-мікенська державність
- •Глава 7
- •§ 1. Виникнення держави
- •§ 4. Право Афін
- •Глава 8
- •Глава 9
- •§ 1. Утворення держави
- •§ 2. Суспільний та державний лад Риму
- •§ 3. Римське право
- •Глава 10
- •§ 1. Виникнення держави
- •§ 3. Державний устрій Арабського халіфату
- •§ 4. Мусульманське право
- •Глава 11
- •§ 1. Династії Середньовічного Китаю
- •§ 2. Суспільний устрій
- •§ 3. Державний устрій
- •§ 1. Делійський султанат
- •§ 2. Суспільний устрій
- •§ 3. Державний устрій і право
- •Глава 13
- •§ 1. Виникнення держави
- •§ 2. Династична історія Японії
- •§ 3. Феодальне суспільство Японії. Палац
- •§ 4. Духовний світ
- •Глава 14
- •§ 1. Становлення держави
- •§ 1. Становлення держави
- •§ 2. Право
- •§ 1. Становлення держави
- •Глава 18
- •§ 1. Становлення держави
- •§ 2. Велика Хартія вольностей 1215 року
- •§ 3. Ранньофеодальна монархія в Англії
- •§ 4. Англосаксонська система права
- •Глава 19
- •§ 1. Канонічне право
- •§ 2. Середньовічне міське право
- •Глава 20
- •§ 1. Утворення держави
- •§ 2. Суспільний устрій
- •§ 3. Державний устрій
- •§ 4. Право майя
- •Глава 21
- •§ 1. Утворення держави
- •§ 2. Суспільний устрій
- •§ 3. Державний устрій
- •Глава 22
- •Глава 23
- •§ 1. Виникнення буржуазної держави
- •§ 2. «Акт про краще забезпечення свободи підданих та про попередження ув’язнень за морями» (Habeas Corpus Act, 1679 рік)
- •§ 3. «Славна революція» 1688 року
- •§ 5. Розвиток загального права
- •§ 6. Розвиток англійського
- •Глава 24
- •§ 1. Війна за незалежність. Декларація незалежності сша 4 липня 1776 р.
- •§ 4. «Білль про права» 1791 року
- •§ 5. Громадянська війна в сша
- •§ 6. Зміни в політичній системі сша на початку хх століття
- •§ 7. «Новий курс» Франкліна Делано Рузвельта у сша
- •§ 2. Коституційна монархія
- •§ 4. Якобінська диктатура
- •§ 6. Консульство та імперія Наполеона Бонапарта
- •§ 7. Французький цивільний кодекс 1804 року
- •§ 11. Народний фронт
- •§ 13. П’ята республіка
- •§ 1. Конституційна хартія Пруссії 31 січня 1850 року
- •§ 2. Об’єднання Німеччини.
- •§ 3. Карне уложення Німецької імперії 1871 року
- •§ 4. Німецьке цивільне уложення 1896 року
- •§ 6. Встановлення
- •§ 7. Утворення
- •Країни Сходу
- •Глава 27
- •§ 1. Колонізація Індії
- •§ 2. Національно-визвольний рух в Індії. Махатма Ганді
- •Глава 28
- •§ 1. Династія Цин
- •§ 3. Встановлення Республіки
- •§ 2. Революція 1911 року і створення Китайської Республіки
- •§ 3. Японська окупація і Друга світова війна
- •§ 4. Створення Китайської Народної Республіки
- •Глава 29
- •§ 3. Цивільне і карне законодавство
- •§ 4. Хх століття Японії
Країни Сходу
Глава 27
Утворення Республіки Індія
§ 1. Колонізація Індії
Колоніальне панування англійців в Індії відіграло подвійну роль. З одного боку, колоніальний режим позбавляв країну державної самостійності, підривав традиційні ремеслені виробництва, розоряв мільйони індусів. Система відкупів посилювала і без того тяжкий податковий гніт в «Імперії Великих Моголів». З другого боку, втягування Індії до орбіти світової торговельної діяльності Великої Британії, зацікавленість англійського торгового і банківського капіталу у створенні в багатомільйонній країні ринку збуту англійських товарів з необхідною інфраструктурою сприяли технічному і культурному прогресу. Будувалися великі порти, залізниці. Необхідність підготування кадрів нижчої і середньої ланок з місцевого населення призводила до появи шкіл та університетів (Бомбей, Калькутта, Делі, Мадрас).
З’являються місцева буржуазія, інтелігенція, яка вже прагне дати освіту своїм дітям у європейських університетах. Проникнення в Індію англійської мови відкриває можливість ознайомлення з європейською культурою, її політичними і правовими ідеями. Все це сприяє пробудженню національної самосвідомості, закладає основи національно- визвольного руху. Прагнення Великої Британії зберегти тут свої позиції шляхом залучення до управління країною місцевої еліти розширює діапазон політичної активності місцевого населення.
Останнім сплеском індійської державності було правління Великих Моголів, основане видатним державним діячем Сходу Захіреддином Мухаммедом (1483-1530 роки), більш відомим під іменем Бабур («Тигр»). Після смерті Аурангзеба у 1707 році Імперія розпалася. Хоча формально династія Великих Моголів правила до 1858 року, держава 464
розділилася на значну кількість князівств, що ворогували між собою. Фактичним господарем великої країни з багатою тисячолітньою історією стала приватна торговельна Ост-Індійська компанія. Використовуючи міжкнязівські війни, нацьковуючи одне князівство на інше і втручаючись у їхні чвари, англійці оволодівають Індією шляхом під- куплення князів, нерівноправних договорів, а частково в результаті воєнних дій (англо-маратхські, англо-майсурські війни).
Ост-Індійська компанія мала в Індії свої війська й адміністрацію, рада директорів компанії призначала губернаторів і всю адміністрацію. Широко використовувалася система так званих субсидіарних договорів з князівствами, які зобов’язувалися узгоджувати свою зовнішню політику з Ост-Індійською компанією, не брати на службу іноземців, крім англійців, тримати при своїх дворах англійських резидентів, допомагати англійцям військовою силою. Ост-Індійська компанія за це брала на себе «захист» князівств, які були зобов’язані давати «субсидію» на утримання англійських військ, що перебували в розпорядженні резидентів. Часто замість «субсидій» англійці одержували право збирати податки на певних територіях, що призводило до розорення населення. «За борги» захоплювалися територіїй цілі князівства.
Безконтрольне панування Ост-Індійської компанії в Індії завдало країні значних збитків. Представники промислового капіталу становили конкуренцію Ост-Індійській компанії. Вони вчинили скандал у парламенті. У 1773 році губернатор Бенгалії Роберт Клайв постав перед судом парламенту. На суді він заявив: «Багате місто (Муршида- бад) лежало біля моїх ніг, могутня держава була у моїй владі, мені одному були відкриті підвали скарбниці, повні зливків золота і срібла, дорогоцінного каміння. Я взяв всього 200 тисяч фунтів. Джентльмени! Я й досі не перестаю дивуватися власній скромності!» Палата общин дорікнула Клайву, але при цьому відзначила, що «Роберт Клайв надав значні і гідні послуги Англії». Клайва змінив Хейстингс, який також постав перед судом парламенту. Процес відкрив жахливі злочини адміністрації. Деяких осіб було засуджено, але Хейстингса виправдано. Наступник Хейстингса Корноулліс писав: «Я сміливо можу стверджувати, що 1/3 території, яка належить компанії в Індостані, становить джунглі, населені тільки дикими звірами».
Громадськість в Англії вимагала поставити під контроль діяльність Ост-Індійської компанії. У 1773 році парламент Англії ухвалив «Акт про управління англійськими колоніями в Індії». До Калькутти було призначено генерал-губернатора і засновано Верховний суд у справах
Індії. У 1774 році ухвалено акт «Про подвійне управління Індією». Від Ост-Індійської компанії управління здійснював Секретний комітет ради директорів Ост-Індійської компанії, а від парламенту - Контрольна рада, голова якої входив до складу уряду. В 1813 році було ліквідовано торгову монополію Ост-Індійської компанії. У 1833 році її було ліквідовано як торгову компанію, але вона ще брала участь в управлінні. У 1857 році було відкрито університети в Калькутті, Мадрасі та Бомбеї. Зростав прошарок індійської інтелігенції, компрадорської буржуазії.
