Країни Сходу

Глава 27

Утворення Республіки Індія

§ 1. Колонізація Індії

Колоніальне панування англійців в Індії відіграло подвійну роль. З одного боку, колоніальний режим позбавляв країну державної само­стійності, підривав традиційні ремеслені виробництва, розоряв міль­йони індусів. Система відкупів посилювала і без того тяжкий податко­вий гніт в «Імперії Великих Моголів». З другого боку, втягування Індії до орбіти світової торговельної діяльності Великої Британії, зацікав­леність англійського торгового і банківського капіталу у створенні в багатомільйонній країні ринку збуту англійських товарів з необ­хідною інфраструктурою сприяли технічному і культурному прогресу. Будувалися великі порти, залізниці. Необхідність підготування кадрів нижчої і середньої ланок з місцевого населення призводила до появи шкіл та університетів (Бомбей, Калькутта, Делі, Мадрас).

З’являються місцева буржуазія, інтелігенція, яка вже прагне дати освіту своїм дітям у європейських університетах. Проникнення в Індію англійської мови відкриває можливість ознайомлення з європейською культурою, її політичними і правовими ідеями. Все це сприяє пробу­дженню національної самосвідомості, закладає основи національно- визвольного руху. Прагнення Великої Британії зберегти тут свої по­зиції шляхом залучення до управління країною місцевої еліти розши­рює діапазон політичної активності місцевого населення.

Останнім сплеском індійської державності було правління Великих Моголів, основане видатним державним діячем Сходу Захіреддином Мухаммедом (1483-1530 роки), більш відомим під іменем Бабур («Тигр»). Після смерті Аурангзеба у 1707 році Імперія розпалася. Хоча формально династія Великих Моголів правила до 1858 року, держава 464

розділилася на значну кількість князівств, що ворогували між собою. Фактичним господарем великої країни з багатою тисячолітньою істо­рією стала приватна торговельна Ост-Індійська компанія. Використо­вуючи міжкнязівські війни, нацьковуючи одне князівство на інше і втручаючись у їхні чвари, англійці оволодівають Індією шляхом під- куплення князів, нерівноправних договорів, а частково в результаті воєнних дій (англо-маратхські, англо-майсурські війни).

Ост-Індійська компанія мала в Індії свої війська й адміністрацію, рада директорів компанії призначала губернаторів і всю адміністрацію. Широко використовувалася система так званих субсидіарних договорів з князівствами, які зобов’язувалися узгоджувати свою зовнішню по­літику з Ост-Індійською компанією, не брати на службу іноземців, крім англійців, тримати при своїх дворах англійських резидентів, допома­гати англійцям військовою силою. Ост-Індійська компанія за це брала на себе «захист» князівств, які були зобов’язані давати «субсидію» на утримання англійських військ, що перебували в розпорядженні рези­дентів. Часто замість «субсидій» англійці одержували право збирати податки на певних територіях, що призводило до розорення населення. «За борги» захоплювалися територіїй цілі князівства.

Безконтрольне панування Ост-Індійської компанії в Індії завдало країні значних збитків. Представники промислового капіталу стано­вили конкуренцію Ост-Індійській компанії. Вони вчинили скандал у парламенті. У 1773 році губернатор Бенгалії Роберт Клайв постав перед судом парламенту. На суді він заявив: «Багате місто (Муршида- бад) лежало біля моїх ніг, могутня держава була у моїй владі, мені одному були відкриті підвали скарбниці, повні зливків золота і срібла, дорогоцінного каміння. Я взяв всього 200 тисяч фунтів. Джентльмени! Я й досі не перестаю дивуватися власній скромності!» Палата общин дорікнула Клайву, але при цьому відзначила, що «Роберт Клайв надав значні і гідні послуги Англії». Клайва змінив Хейстингс, який також постав перед судом парламенту. Процес відкрив жахливі злочини ад­міністрації. Деяких осіб було засуджено, але Хейстингса виправдано. Наступник Хейстингса Корноулліс писав: «Я сміливо можу стверджу­вати, що 1/3 території, яка належить компанії в Індостані, становить джунглі, населені тільки дикими звірами».

Громадськість в Англії вимагала поставити під контроль діяльність Ост-Індійської компанії. У 1773 році парламент Англії ухвалив «Акт про управління англійськими колоніями в Індії». До Калькутти було призначено генерал-губернатора і засновано Верховний суд у справах

Індії. У 1774 році ухвалено акт «Про подвійне управління Індією». Від Ост-Індійської компанії управління здійснював Секретний комітет ради директорів Ост-Індійської компанії, а від парламенту - Контрольна рада, голова якої входив до складу уряду. В 1813 році було ліквідовано торгову монополію Ост-Індійської компанії. У 1833 році її було лікві­довано як торгову компанію, але вона ще брала участь в управлінні. У 1857 році було відкрито університети в Калькутті, Мадрасі та Бомбеї. Зростав прошарок індійської інтелігенції, компрадорської буржуазії.