15. Розкрийте особливості продажу тютюнових виробів через роздрібну торговельну мережу.

Роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється через спеціалізовані підприємства, у тому числі фірмові, відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих та непродовольчих товарів, магазини "Товари повсякденного попиту" системи споживчої кооперації, стаціонарні пункти дрібнороздрібної торговельної мережі, підприємства громадського харчування. Роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється за наявності в документах, згідно з якими вони надійшли, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності.

Продаж тютюнових виробів забороняється: особами, які не досягли 18 років; особам, які не досягли 18 років; у приміщеннях та на території дошкільних, навчальних закладів і закладів охорони здоров'я; у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, якими здійснюється торгівля товарами дитячого асортименту або спортивними товарами, а також у відповідних відділах (секціях) універсальних торговельних організацій; у місцях проведення спортивних змагань; в інших місцях, визначених органами місцевого самоврядування; з торгових автоматів; з полиць самообслуговування (крім тютюнових виробів у блоках); в упаковках, що містять менше ніж 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар); з рук та в не визначених для цього місцях торгівлі.

Продавець тютюнових виробів у разі виникнення сумніву щодо досягнення покупцем 18-річного віку має право вимагати в нього документ, що засвідчує вік.

Пакування, маркування, приймання, зберігання, продаж тютюнових виробів та наклеювання марок акцизного збору здійснюються відповідно до вимог, передбачених законодавством України. Маркування тютюнових виробів передбачає наявність такої інформації: на кожній одиниці тютюнової продукції (сигареті, цигарці тощо) - власна назва виробу на кожній пачці, коробці або сувенірній коробці найменування підприємства-виробника або тютюнової компанії; загальної та власної назви; наявність фільтрувального мундштука; кількість одиниць у пачці, коробці чи сувенірній коробці; відомості про вміст смол та нікотину, що входять до складу тютюнових виробів і виділяються з тютюновим димом під час їх куріння, які нанесені на зовнішню поверхню однієї меншої сторони пачки, коробки або сувенірної коробки та займають не менше 15 відсотків площини цієї сторони; основне медичне попередження споживачів тютюнових виробів та додаткове медичне попередження відповідно до чинного законодавства; позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України); штрихового коду; на упаковці (за виключенням прозорих обгорток), у якій вироби містяться в пачках або коробках - загальна та власна назва, кількість одиниць продукції в упаковці (за виключенням прозорих обгорток), штриховий код на транспортній тарі - загальна та власна назва, найменування підприємства-виробника та його місцезнаходження, кількість одиниць продукції в упаковці, дата виготовлення, позначення нормативного документа (для продукції вітчизняного виробництва, призначеної для реалізації на території України).

Знаки для товарів і послуг на тютюнових виробах повинні бути виконані мовою та у вигляді зареєстрованого оригіналу або зображення, наведеного в прийнятій на розгляд заявці на реєстрацію знака для товарів і послуг. На етикетках тютюнових виробів може бути подано додаткову інформацію щодо характеристики продукту. При цьому забороняється надання інформації, яка може вводити в оману або створювати неправильне враження щодо характеристик тютюнових виробів, їх впливу на здоров'я, уключаючи будь-який термін, напис, торговельну марку, зображення, символічний або будь-який інший знак, що прямо чи опосередковано створює помилкове враження про те, що визначений тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші тютюнові вироби, у тому числі включати такі терміни, як "із низьким вмістом смол", "легкі", "суперлегкі", "ультралегкі" та їх аналоги іншими мовами.

Транспортною тарою для тютюнових виробів служать фанерні, дощаті ящики і картонні короби масою брутто не більше 40 кг. Зберігати тютюнові вироби слід не більше 12 міс. після випуску з фабрики, оскільки при більш тривалому зберіганні навіть за нормальних умов якість виробів знижується. Після закінчення цього терміну через кожні 6 міс. знову перевіряють якість виробів. Складські приміщення повинні бути сухими, чистими і добре вентильованими. Відносна вологість повітря приміщення повинна бути 60-70%. Ящики з тютюновими виробами при зберіганні розміщують в штабель заввишки не більше 6 рядів. Штабель поміщають на бруси на відстані 10 см від підлоги. Між штабелями залишають проходи, а між ящиками – просвіти для вентиляції.

16. Дайте товарознавчу характеристику асортименту інвентарю для спортивних ігор з м'ячем за класифікаційними ознаками.

17. Дайте товарознавчу характеристику хліба.

Хліб - це продукт повсякденного вжитку, який для людей має дуже велике значення. Асортимент хлібних виробів дуже широкий: зареєстровано близько 900 рецептур. Вміст в хлібі харчових речовин (білків, вуглеводів, жирів, вітамінів і ін) залежить від виду, сорту борошна і використовуваних добавок. У виробах з пшеничного борошна білків більше, ніж у виробах з житнього борошна. За рахунок хліба організм людини на 50% задовольняє потребу у вітамінах групи В: тіаміні (В1), рибофлавіні (В2) та нікотинової кислоти (РР). Наявність вітамінів в хлібі обумовлено в основному сортом борошна. При помелі зерна на борошно втрачається до 65% вітамінів, і тим більше, чим вищий сорт борошна. Хліб з шпалерного борошна характеризується більш високим вмістом вітамінів. Хліб важливий і як джерело мінеральних речовин. У хлібі міститься калій, фосфор, сірка, магній; в кілька менших кількостях - хлор, кальцій, натрій, кремній і в невеликих кількостях інші елементи. Хліб з нижчих сортів борошна містить більше мінеральних речовин. Енергетична цінність хліба визначається особливістю його хімічного складу і залежить від виду, сорту борошна і рецептури. Органолептична цінність хліба залежить від його зовнішнього вигляду, стану м'якушки, смаку, аромату і багато в чому визначає його харчову цінність. Хліб, правильно випечений, з добре приготованого тесту, правильної форми, з добре забарвленою, підрум'яненою скоринкою краще засвоюється. Смак і аромат хліба обумовлені вмістом органічних кислот, спиртів, ефірів, альдегідів та інших речовин, які накопичуються в процесі бродіння тіста і при випічці виробів. Кількість смакових та ароматичних речовин в основному залежить від виду і сорту борошна, рецептури, особливостей приготування тіста, внесення до нього різних добавок і тривалості випічки. Хлібні вироби залежно від виду борошна можуть бути житніми, житньо-пшеничними, пшенично-житнього і пшеничного. За рецептурою тесту вони випікаються простими, поліпшеними і здобними (тільки пшеничні). За способом випічки хліб буває подовими формовим. Пшеничні вироби частіше випікаються подовими, житні і житньо-пшеничні - у формах. За способом реалізації хліб випікають штучним і вагові. В даний час основна кількість хліба виготовляється штучним.

Асортимент.

1) Хліб житній (включає 2 групи) - зі шпалерного, обдирного та сіяного борошна.

Простий житній хліб: а) зі шпалерного борошна - в основному випікають у формах, рідко - подовий, б) з обдирного та сіяного борошна - формовий та подовий. Якість хліба: темний м'якуш, досить липкий, менший обсяг, ніж у пшеничного хліба (так як менше пористість), темна кірка.

Поліпшений хліб - готують на заварку з добавкою солоду, патоки, цукру, прянощів - кмину, коріандру. «Заварний» і «Московський» хліб випікають зі шпалерного борошна заварними з додаванням житнього червоного солоду і тмину. «Московський» хліб відрізняється від «Заварний» більш темним м'якушкою і більш вираженим смаком і ароматом, тому що в нього більше додають солоду; «Московський» хліб випікають лише у формах, «Заварний» може бути і подовим. «Житній» хліб - готують з обдирного борошна з додаванням патоки.

2) Хліб житньо-пшеничний та пшенично-житній.

У найменування хліба із суміші борошна на перше місце виноситься переважаючий вид борошна з часткою 50%. Пшеничне борошно додають, щоб поліпшити структурно-механічні властивості тіста. Поліпшені сорти житньо-пшеничного хліба: більш численні і широко поширені. «Бородінський» хліб готують заварним, з житнього шпалерного (85%) і пшеничної муки другого сорту (10%) з введенням в тісто червоного житнього солоду, патоки, цукру, коріандру; колір м'якушки - темний, смак - кисло-солодкий.

З житнього обдирного і пшеничного другого сорту випікають хліб «Російський» (70:30), «Дарницький» (60:40), «Столичний» (50:50) - крім того додають 3% цукру, «Любительський» (80:15 ) готують заварним з додаванням тих же інгредієнтів, що і в Бородінській.

3) Хліб пшеничний з борошна шпалерної, вищого, першого і другого сортів.

Простий пшеничний хліб - випікають з усіх сортів пшеничного борошна формовим і подовим. Назва його визначається сортом борошна: наприклад - хліб пшеничний з борошна першого сорту, другого сорту і т.д. Сюди ж відносяться «Поляниця», «Українська», «Арнаут», «Київський» і т.д. З борошна вищого сорту випускають батони «Столичні», «Міські», «Московські» ситники, калачі, батони «До обіду». Хліб «Хазяйський» (з борошна другого сорту), батони «Миколаївські» (з борошна першого гатунку) і т.д. Всі ці вироби мають рихлу неоднорідну пористість. Особливість приготування тіста: бродіння йде при знижених температурах, тому активність ферментів низька - хліб виходить блідий і пресноватим.

Покращений - з борошна першого, другого і вищого гатунків. Готують з додаванням жиру (маргарин, масло коров'яче і рослинне), цукру по 2-7%, також додають білкові поліпшувачі: молочну сироватку, соєвий білок, сухий ізолят рибного білка, суху білкову суміш та інші збагачувача. Ароматичні добавки не використовують.

Залежно від виду тари і упаковки маркування підрозділяється на транспортну (у хлібних виробів відсутній) і споживчу.

На споживчим маркуванням є штриховий код.

Штрих код - це маркування, нанесена на етикетку та упаковку товару у вигляді багаторядних чисел у десятковій системі числення з кодуванням кожної цифри у вигляді чорних смужок на білому тлі, і є одним із засобів систем автоматичного ідентифіковані товару. Кожному виду виробу привласнюється свій номер. Він не дає гарантії якості товару, а може характеризувати його лише безпосередньо.

Маркування споживчої упаковки хліба містить наступні дані:

найменування хліба;найменування підприємства - виробника, його адресу; товарний знак; маса нетто; склад продукту; харчова цінність 100 г продукту; термін і температура зберігання хліба; дата вироблення; позначення документа відповідно, з яким виготовлений і може бути ідентифікований продукт; інформація про підтвердження відповідності харчового продукту.

Укладання в лотки хліба і хлібобулочних виробів повинна здійснюватися відповідно до правил укладання, зберігання та перевезення хліба та хлібобулочних виробів за ГОСТ 8227-56.

Випечені вироби укладають в чисті дерев'яні лотки (вироби з дефектами вибраковують). Допускається також укладання в лотки з полімерних матеріалів. Застосовують два види дерев'яних лотків: Трехбортний лотки з гратчастим дном (для великих виробів) і четирехбортние із суцільним днищем. Лотки з полімерних матеріалів використовуються четирехбортние.

Хлібосховища розташовують у чистому, сухому і добре провітрюваному приміщенні. У ньому не можна зберігати інші продукти і матеріали, а також тримати браковані вироби [3].

Транспортні засоби, призначені для перевезення хліба та хлібобулочних виробів, повинні відповідати санітарно-гігієнічним вимогам.

Для зберігання хлібних виробів встановлено максимальні терміни (таблиця 2). Дані строки встановлені з урахуванням черствіння різних видів виробів. Якщо терміни зберігання підвищені, то вироби бракують як зачерствілий. Терміни зберігання виробів на хлібопекарських підприємствах обчислюються з моменту виходу хліба з печі до моменту доставки його покупцеві.

Після випічки хліб стерильний, але в процесі зберігання і перевезення (при порушенні встановлених санітарних правил) він може бути забруднений або обсемінено різними мікроорганізмами.

В даний час широко застосовують упаковку хлібних виробів у різні види м'якої тари (целофан, поліетиленову, поліпропіленову, термоусадочну та іншу синтетичну плівку).