- •Анотація
- •Обґрунтування впровадження будівництва пекарні
- •Вибір, обґрунтування і опис технологічної схеми Підготовка борошна до виробництва
- •Підготовка сировини
- •Продуктивність печі за годину
- •Продуктивність печі за годину
- •Технологічні розрахунки
- •Розрахунок продуктивності провідного обладнання
- •Для розрахунку продуктивності печей необхідно виписати вихідні дані, які зводимо в таблицю 3.1
- •Уточнення виробничої продуктивності пекарні Розрахунок продуктивності печі за годину
- •Продуктивність печі за годину
- •Розрахунок добової продуктивності печі
- •Хліб житній з кмином масою 0,4 кг
- •Технологічні розрахунки
- •4.1. Вихідні дані для технологічних розрахунків
- •4.2. Розрахунок пофазних рецептур
- •4.2.1. Розрахунок пофазної рецептури на хліб житній з кмином масою 0,4 кг
- •Спосіб приготування тіста
- •4.2.2. Розрахунок виробничої рецептури на батон з висівками масою 0,3 кг
- •Фізико-хімічні показники по ту у 15.8-31275305-002:2004
- •Уніфікована рецептура
- •4.2.3. Розрахунок виробничої рецептури на сайки гірчичні масою 0,2 кг
- •Фізико-хімічні показники по госТу 27844-88
- •Уніфікована рецептура
- •4.3. Розрахунок виходу виробів
- •4.3.1. Розрахунок виходу на хліб житній з кмином
- •4.3.2. Розрахунок виходу на батон з висівками масою 0,3 кг
- •4.3.3. Розрахунок виходу на сайки гірчичні масою 0,2 кг
- •4.4. Розрахунок виробничих рецептур і вибір технологічних параметрів
- •Масою 0,2 кг
- •4.5. Розрахунок витрат і запасів сировини та площ складів для їх зберігання Розрахунок витрат сировини Розрахунок витрати борошна
- •Розрахунок площ для зберігання сировини
- •Площа для зберігання борошна в тарі
- •Площа для зберігання висівок пшеничних в тарі
- •5. Розрахунок і вибір технологічного обладнання
- •5.1. Розрахунок місткостей для зберігання сировини
- •Цукор на підприємстві зберігається в мішках по 50 кг. Розрахунок необхідної кількості штабелів для зберігання цукру
- •Розрахуємо необхідний об‘єм олії
- •Розрахуємо необхідний об‘єм олії
- •Розрахуємо необхідний об‘єм патоки
- •5.2. Розрахунок обладнання для силосно – просіювального відділення
- •Хліб житній з кмином масою 0,4 кг
- •Батон з висівками масою 0,3 кг
- •5.4. Розрахунок обладнання для оброблення напівфабрикатів Розрахунок кількості тістоподільників
- •5.5. Розрахунок ємності хлібосховища і експедиції
- •6. Технохімічний контроль виробництва, управління якістю продукції та метрологічне забезпечення
- •Типове положення про лабораторію
- •Контроль якості готових виробів
- •7. Заходи з енергозбереження
- •Санітарно - технічна та енергетична частина Водопостачання
- •Каналізація
- •Річна витрата тепла на опалення
- •Холодозабезпечення
- •Витрати палива
- •Перевірочний розрахунок трансформаторів
- •Будівельна частина
- •Будівельні конструкції
- •Конструкторсько - будівельні частини
- •11. Охорона праці
- •Опалення
- •Вентиляція та аспірація
- •Безтарне зберігання сировини
- •Пропозиції по покращенню умов праці
- •Список використаних джерел
Хліб житній з кмином масою 0,4 кг
Маса борошна житнього обдирного за годину, що йде на приготування тіста
G бор.год = 80*36,04/100 =28,83 кг
Об’єм виробничого силосу необхідний для зберігання борошна житнього обдирного, що йде на приготування тіста
Vсил = 28,83*4/650 = 0,18 м3
Маса борошна за годину, що йде на приготування густої закваски
G бор.год = 80*19,3/100 =15,44 кг
Об’єм виробничого силосу необхідний для зберігання борошна житнього обдирного, що йде на приготування густої закваски
Vсил = 15,44*4/650 = 0,1м3
Маса борошна пшеничного першого сорту за годину, що йде на приготування тіста
G бор.год = 80*9,21/100 =7,37 кг
Об’єм виробничого силосу необхідний для зберігання борошна пшеничного вищого сорту
Vсил = 7,37*4/650 = 0,05 м3
Батон з висівками масою 0,3 кг
Для приготування опари
Маса борошна за годину становить 104,1 кг
Маса борошна за годину, що йде на приготування опари
G бор.год = 104,1*45/100 =46,85 кг
Об’єм виробничого силосу необхідний для зберігання борошна пшеничного вищого сорту
Vсил = 46,85*4/650 = 0,29 м3
Для приготування тіста
Маса борошна за годину, що йде на приготування тіста
G бор.год = 104,1*44/100 =45,8 кг
Об’єм виробничого силосу необхідний для зберігання борошна пшеничного вищого сорту
Vсил = 45,8*4/650 = 0,28 м3
Висівки пшеничні дозуються вручну.
Сайки гірчичні масою 0,2 кг
Об’єм виробничого силосу необхідний для зберігання борошна пшеничного вищого сорту
Vсил = 119,15*4/650 = 0,73 м3
Тривалість заповнення одного силосу
tз = Vc*ρб *60/ Qгод б.л, хв. (5.6)
де Vc – об’єм силосу, м3
ρб – об’ємна маса борошна, кг/м3(650 кг/м3)
Qгод б.л, - годинна продуктивність борошняної лінії, кг
Хліб житній з кмином масою 0,4 кг
Борошно житнє обдирне, що йде на приготування тіста
tз =0,18*650*60/1350 =5,2 хв.
Борошно житнє обдирне, що йде на приготування густої закваски
tз =0,1*650*60/1350 =2,89 хв.
Борошно пшеничне І сорту на приготування тіста
tз =0,05*650*60/1350 =1,44 хв.
Батон з висівками масою 0,3 кг
Борошно пшеничне вищого сорту, що йде на приготування опари
tз =0,29*650*60/1350 =8,38 хв.
Борошно пшеничне вищого сорту, що йде на приготування тіста
tз =0,28*650*60/1350 =8,1 хв.
Сайки гірчичні масою 0,2 кг
Борошно пшеничне вищого сорту
tз =0,73*650*60/1350 =21,1хв.
5.3. Розрахунок обладнання для замішування і бродіння густих напівфабрикатів
Розрахунок продуктивності тістомісильних машин періодичної дії
Для всіх виробів тісто готується порційним способом.
Тісто для хліба житнього з кмином готується в тістомісильній машині «Прима-160Н»
Маса борошна в діжу для хліба житнього з кмином = 61,4 кг
Маса борошна за годину 80,0 кг( взято з попередніх розрахунків)
Продуктивність машини періодичної дії
Рт/м = 60* G бор.діжу/τзам +τдод.оп (5.7)
де G бор.діжу – маса борошна в діжу, кг
τзам – тривалість замісу, хвилини
τ дод.оп – тривалість додаткових операцій, хвилини
τзам = 7 хвилин; τдод.оп = 3 хвилини
Рт/м = 60*61,4/7+3 =168,4 кг/год
Розрахунок кількості діж
Годинна кількість діж
Д год = G боргод / G бордіжу (5.8)
де G боргод– кількість борошна, яка витрачається за годину. кг
G бордіжу – кількість борошна, що йде на заміс тіста в одну діжу
Д год = 80/61,4 = 1,3 шт.
Ритм замішування
Ч=60/ Д год = 60/1,3 =46 хв.
Кількість діж для приготування густої закваски ( головки)
Доп = Д год *τброд.оп/60 (5.9)
де Д год – годинна кількість діж, шт
τброд.оп – тривалість бродіння густої закваски, хвилини
Доп = 1,3*210/60 = 3,9=4 діжі
Приймаємо 4 діжі
Кількість діж для приготування тіста
Дтіста = 1,3*40/60 = 0,87 =1 діжа
Приймаємо 1 діжу.
Зайнятість додатковими операціями
τзайн = 7+2+3+2 = 14 хвилин
Кількість діж для додаткових операцій
Дд.оп = 1,3*14/60 = 0,3=1 діжа
Приймаємо 1 діжу
Загальна кількість діж
Дзаг = 4+1+1 = 6 діж
Приймаємо 10% запасу діж для ремонту
Дзап =6*10/100 = 0,6=1 шт.
Всього діж на лінії 7 штук.
Кількість тістомісильних машин розраховується для кожного виду напівфабрикату окремо.
Nт.м = τзам /Ч (5.10)
де τзам –тривалість замішування напівфабрикату, хв.
Ч- ритм замішування напівфабрикату
Кількість тістомісильних машин для приготування густої закваски
Nт.м = 6/46 =0,13 шт.
Кількість тістомісильних машин для приготування тіста
Nт.м = 8/46 =0,17 шт.
Загальна кількість тістомісильних машин
Nт.м = 0,13+0,17=0,3=1шт
За розрахунками необхідно встановити одну тістомісильну машину, але фактично повинно бути не менше 2-х.
Тісто для батонів з висівками готується в тістомісильній машині «Прима-160Н»
Маса борошна в діжу для батонів з висівками = 48,0 кг
Маса борошна за годину 104,1 кг ( взято з попередніх розрахунків)
Рт/м = 60*48/7+3 =288,0 кг/год
Розрахунок кількості діж
Годинна кількість діж
Д год = G боргод / G бордіжу (5.11)
де G боргод– кількість борошна, яка витрачається за годину. кг
G бордіжу – кількість борошна, що йде на заміс тіста в одну діжу
Д год = 104,1/48 = 2,17 шт.
Ритм замішування
Ч=60/ Д год = 60/2,17=27,6 хв.
Кількість діж для приготування опари
Доп 2,17*240/60 = 8,68=9 діж
Приймаємо 9 діж
Кількість діж для приготування тіста
Дтіста = 2,17*60/60 = 2,17 =3 діжі
Приймаємо 3 діжі.
Зайнятість додатковими операціями
τзайн = 7+2+3+2 = 14 хвилин
Кількість діж для додаткових операцій
Дд.оп = 2,17*14/60 = 0,5=1 діжа
Приймаємо 1 діжу
Загальна кількість діж
Дзаг = 9+3+1 = 13 діж
Приймаємо 10% запасу діж для ремонту
Дзап =13*10/100 = 1,3=2 шт.
Всього діж на лінії 15 штук.
Кількість тістомісильних машин розраховується для кожного виду напівфабрикату окремо.
Кількість тістомісильних машин для приготування опари
Nт.м = 6/27,6 =0,22 шт.
Кількість тістомісильних машин для приготування тіста
Nт.м = 8/27,6 =0,29 шт.
Загальна кількість тістомісильних машин
Nт.м = 0,22+0,29=0,5=1шт
За розрахунками необхідно встановити одну тістомісильну машину, але фактично повинно бути не менше 2-х.
Тісто для сайки гірчичної готується в тістомісильній машині Прима-160Н.
Маса борошна в діжу для сайки гірчичної =56 кг
Маса борошна за годину 119,15 кг ( взято з попередніх розрахунків)
Рт/м = 60*56/7+3 =336 кг/год
Розрахунок кількості діж
Годинна кількість діж
Д год = G боргод / G бордіжу (5.12)
де G боргод– кількість борошна, яка витрачається за годину. кг
G бордіжу – кількість борошна, що йде на заміс тіста в одну діжу
Д год = 119,15/56 = 2,13 шт.
Ритм замішування
Ч=60/ Д год = 60/2,13= 28,17 хв.
Кількість діж для приготування тіста.
Доп = 2,13*90/60 = 3,2=4 діжі
Приймаємо 4 діжі
Зайнятість додатковими операціями
τзайн = 7+2+3+2 = 14 хвилин
Кількість діж для додаткових операцій
Дд.оп = 2,13*14/60 = 0,5=1 діжа
Приймаємо 1 діжу
Загальна кількість діж на лінії
Дзаг = 4+1 = 5 діж
Приймаємо 10% запасу діж для ремонту
Дзап =5*10/100 = 0,5=1 шт.
Всього діж на лінії 6 шт.
Загальна кількість діж на підприємстві
Дзаг =7+15+6=28 шт.
Кількість тістомісильних машин розраховується для кожного виду напівфабрикату окремо, а так як у нас тісто готується безопарним способом, то розраховуємо лише для приготування тіста
Nт.м = 8/28,17 =0,28 =1шт.
