- •Анотація
- •Обґрунтування впровадження будівництва пекарні
- •Вибір, обґрунтування і опис технологічної схеми Підготовка борошна до виробництва
- •Підготовка сировини
- •Продуктивність печі за годину
- •Продуктивність печі за годину
- •Технологічні розрахунки
- •Розрахунок продуктивності провідного обладнання
- •Для розрахунку продуктивності печей необхідно виписати вихідні дані, які зводимо в таблицю 3.1
- •Уточнення виробничої продуктивності пекарні Розрахунок продуктивності печі за годину
- •Продуктивність печі за годину
- •Розрахунок добової продуктивності печі
- •Хліб житній з кмином масою 0,4 кг
- •Технологічні розрахунки
- •4.1. Вихідні дані для технологічних розрахунків
- •4.2. Розрахунок пофазних рецептур
- •4.2.1. Розрахунок пофазної рецептури на хліб житній з кмином масою 0,4 кг
- •Спосіб приготування тіста
- •4.2.2. Розрахунок виробничої рецептури на батон з висівками масою 0,3 кг
- •Фізико-хімічні показники по ту у 15.8-31275305-002:2004
- •Уніфікована рецептура
- •4.2.3. Розрахунок виробничої рецептури на сайки гірчичні масою 0,2 кг
- •Фізико-хімічні показники по госТу 27844-88
- •Уніфікована рецептура
- •4.3. Розрахунок виходу виробів
- •4.3.1. Розрахунок виходу на хліб житній з кмином
- •4.3.2. Розрахунок виходу на батон з висівками масою 0,3 кг
- •4.3.3. Розрахунок виходу на сайки гірчичні масою 0,2 кг
- •4.4. Розрахунок виробничих рецептур і вибір технологічних параметрів
- •Масою 0,2 кг
- •4.5. Розрахунок витрат і запасів сировини та площ складів для їх зберігання Розрахунок витрат сировини Розрахунок витрати борошна
- •Розрахунок площ для зберігання сировини
- •Площа для зберігання борошна в тарі
- •Площа для зберігання висівок пшеничних в тарі
- •5. Розрахунок і вибір технологічного обладнання
- •5.1. Розрахунок місткостей для зберігання сировини
- •Цукор на підприємстві зберігається в мішках по 50 кг. Розрахунок необхідної кількості штабелів для зберігання цукру
- •Розрахуємо необхідний об‘єм олії
- •Розрахуємо необхідний об‘єм олії
- •Розрахуємо необхідний об‘єм патоки
- •5.2. Розрахунок обладнання для силосно – просіювального відділення
- •Хліб житній з кмином масою 0,4 кг
- •Батон з висівками масою 0,3 кг
- •5.4. Розрахунок обладнання для оброблення напівфабрикатів Розрахунок кількості тістоподільників
- •5.5. Розрахунок ємності хлібосховища і експедиції
- •6. Технохімічний контроль виробництва, управління якістю продукції та метрологічне забезпечення
- •Типове положення про лабораторію
- •Контроль якості готових виробів
- •7. Заходи з енергозбереження
- •Санітарно - технічна та енергетична частина Водопостачання
- •Каналізація
- •Річна витрата тепла на опалення
- •Холодозабезпечення
- •Витрати палива
- •Перевірочний розрахунок трансформаторів
- •Будівельна частина
- •Будівельні конструкції
- •Конструкторсько - будівельні частини
- •11. Охорона праці
- •Опалення
- •Вентиляція та аспірація
- •Безтарне зберігання сировини
- •Пропозиції по покращенню умов праці
- •Список використаних джерел
4.2. Розрахунок пофазних рецептур
4.2.1. Розрахунок пофазної рецептури на хліб житній з кмином масою 0,4 кг
Виготовляються згідно ДСТУ 4583:2006,
СОУ 15.8-37-00032744-004:2005
Вихідні дані
Органолептичні показники
форма – округла, овальна або довгасто-овальна, не розпливчаста, без притисків.;
поверхня – без великих тріщин та підривів, шорсткувата;
колір - від світло-жовтого до темно – коричневого, без підгорілості;
Стан м’якушки - пропечена, без слідів непромісу, не липка, не волога на дотик, з розвинутою пористістю. Після легкого натискання пальцями м’якушка повинна приймати початкову форму.
Смак - властивий даному виду виробів, без стороннього присмаку, у хліба київського кисло солодкий.
Запах - властивий даному виду виробів, без стороннього запаху
Фізико-хімічні показники якості
Вологість м’якушки, % не більше ніж 44,0
Кислотність м’якушки, град не більше ніж 8,0
Пористість м’якушки, % не менше 46,0
Допустимі відхилення середньої маси десяти штук виробів. зважених одночасно, в кінці строку максимальної витримки на підприємстві після виймання з печі не повинні перевищувати +- 2,5%.від встановленої маси одного штучного виробу.
Допустимі відхилення маси одного штучного виробу в кінці строку максимальної витримки на підприємстві після виймання з печі не повинно перевищувати 3,0% .
Спосіб приготування тіста
Тісто готується на головках, в діжах. Головка ділиться на 3 частини, 1 частина йде на відновлення, інші на приготування 2 порцій тіста З головкою в тісто вноситься 33% борошна від загальної кількості борошна на приготування тіста. Сіль вноситься у вигляді розчину w=26% р=1,2 кг/дм3
Патока вноситься у вигляді розчину у співвідношенні 1:1
Вихід плановий 151,3 %.
Таблиця 4.2 - Співвідношення сухих речовин і вологи у сировині
Найменування сировини |
Маса, кг |
Масова частка вологи, % |
Маса сухих речовин, кг |
|
|||
Борошно житнє обдирне |
80,0 |
14,5 |
68,4 |
Борошно пшеничне І с. |
15,0 |
14,5 |
12,83 |
Солод неферментований |
5,0 |
10,0 |
4,5 |
Сіль |
1,3 |
0,0 |
1,3 |
Дріжджі пресовані |
0,5 |
75,0 |
0,13 |
Патока |
5,0 |
22,0 |
3,9 |
Кмин |
0,3 |
12,0 |
0,26 |
Разом … |
107,1 |
|
91,32 |
Визначаємо вихід тіста
Gm=Gс.р.*100/100-Wm (4.1)
де Gm – вихід тіста, кг
Gс.р. – маса сухих речовин тіста, кг
Wm – вологість тіста, %
Вологість тіста
Wm= Wм+n (4.2)
де Wм- вологість м’якушки, взята з нормативно-технічної документації %;
п – різниця між початковою вологістю тіста і м’якушки готового виробу, %
Wm=44,0+1,0=45,0%
Вихід тіста
Gm= 91,32*100/100-45 = 166,04 кг
Визначаємо загальну кількість води
Gв= Gm-Gсир (4.3)
де Gв – загальна маса води, кг
Gсир – маса сировини, кг
Gв = 166,04-107,1= 58,94 кг
Маса сольового розвину
Gр.с = Gс*100/С (4.4)
де Gр.с– маса сольового розчину, кг
Gр.с.=100*1,3/26 =5,0кг
Вода в сольовому розчині
G вс.р. = G р.с. –Gс (4.5)
де G р.с– маса сольового розчину, кг
Gс – маса солі по уніфікованій рецептурі , кг
G вс.р. = 5,0-1,3 = 3,7 дм3
Розрахунок маси дріжджової суспензії
Маса пресованих дріжджів в тісто
G.др.пр.=100*С др/100 (4.6)
де С др – кількість дріжджів по уніфікованій рецептурі, що йде на приготування тіста, кг
G др.пр=100*0,5/100 = 0,5 кг
Маса води в дріжджову суспензію
G в = G др.пр.*3= 0,5*3 = 1,5 кг
Маса дріжджової суспензії
G др.суп. = G.прдр.+ G води=0,5+1,5 = 2,0кг
Маса патоки
Gпат.=100*С пат/100 (4.7)
де С пат – кількість патоки по уніфікованій рецептурі, що йде на приготування тіста, кг
G пат=100*5/100 = 5 кг
Патока розводиться водою у співвідношенні 1;1. Маса води на приготування патоки дорівнює 5,0кг
Маса патокового розчину5,0+5,0- 10,0 кг
Маса води в тісто
G води т= G води заг – (G в др..с+ Gв с.р +. Gв п.р) (4.8)
де G волат –кількість води в тісті, кг
Gвода заг – загальна кількість води, кг
G в с.р. – кількість води в сольовому розчині, кг
G в.др.с – кількість води, що йде на приготування дріжджової суспензії, кг
G в.п.р – кількість води, що йде на приготування патокового розчину, кг
G води т = 58,94-(1,5+3,7+5,0)= 48,74 кг
Маса борошна в закваску
G бор.зак= G зак (100-Wз)/ Wз- Wбор (4.9)
де G зак – маса закваски, що йде на приготування тіста, кг
Wз – вологість закваски, %
Wбор – вологість борошна, %
G бор.зак = 33*(100-50) / 100-14,5 = 19,3 кг
Маса води у заквасці
G води зак = G зак - Gбор зак (4.10)
де G зак – маса закваски, кг;
Gбор зак - маса борошна у заквасці, кг
G води зак =33,0-19,3=13,7 кг
Таблиця 4.3 - Пофазна рецептура приготування закваски для хліба житнього з кмином
Сировина і н/ф |
Од. вим. |
густа закваска |
Борошно житнє обдирне |
кг |
19,3 |
Вода |
кг |
13,7 |
Всього |
- |
33,0 |
Маса борошна житнього обдирного в тісто
G борт =80,0-19,3-2,0=58,7 кг
Маса води, що вноситься під час замішування тіста
Gв.т = 48,74-13,7=35,04 кг
Таблиця 4.4 - Пофазна рецептура приготування тіста для хліба житнього з кмином
Сировина і н/ф |
всього |
густа закваска |
Тісто |
На оброблення |
Борошно житнє обдирне |
80,0 |
19,3 |
58,7 |
2,0 |
Борошно пш. І с |
15,0 |
|
15,0 |
|
Дріжджова суспензія |
2,0 |
|
2,0 |
|
Солод неферментований |
5,0 |
|
5,0 |
|
Розчин солі |
5,0 |
|
5,0 |
|
Патоковий розчин |
10,0 |
|
10,0 |
|
Кмин |
0,3 |
|
0,3 |
|
Вода |
48,74 |
13,7 |
35,04 |
|
Закваска густа |
|
|
33,0 |
|
Всього |
166,04 |
33,0 |
164,04 |
2,0 |
