- •Анотація
- •Обґрунтування впровадження будівництва пекарні
- •Вибір, обґрунтування і опис технологічної схеми Підготовка борошна до виробництва
- •Підготовка сировини
- •Продуктивність печі за годину
- •Продуктивність печі за годину
- •Технологічні розрахунки
- •Розрахунок продуктивності провідного обладнання
- •Для розрахунку продуктивності печей необхідно виписати вихідні дані, які зводимо в таблицю 3.1
- •Уточнення виробничої продуктивності пекарні Розрахунок продуктивності печі за годину
- •Продуктивність печі за годину
- •Розрахунок добової продуктивності печі
- •Хліб житній з кмином масою 0,4 кг
- •Технологічні розрахунки
- •4.1. Вихідні дані для технологічних розрахунків
- •4.2. Розрахунок пофазних рецептур
- •4.2.1. Розрахунок пофазної рецептури на хліб житній з кмином масою 0,4 кг
- •Спосіб приготування тіста
- •4.2.2. Розрахунок виробничої рецептури на батон з висівками масою 0,3 кг
- •Фізико-хімічні показники по ту у 15.8-31275305-002:2004
- •Уніфікована рецептура
- •4.2.3. Розрахунок виробничої рецептури на сайки гірчичні масою 0,2 кг
- •Фізико-хімічні показники по госТу 27844-88
- •Уніфікована рецептура
- •4.3. Розрахунок виходу виробів
- •4.3.1. Розрахунок виходу на хліб житній з кмином
- •4.3.2. Розрахунок виходу на батон з висівками масою 0,3 кг
- •4.3.3. Розрахунок виходу на сайки гірчичні масою 0,2 кг
- •4.4. Розрахунок виробничих рецептур і вибір технологічних параметрів
- •Масою 0,2 кг
- •4.5. Розрахунок витрат і запасів сировини та площ складів для їх зберігання Розрахунок витрат сировини Розрахунок витрати борошна
- •Розрахунок площ для зберігання сировини
- •Площа для зберігання борошна в тарі
- •Площа для зберігання висівок пшеничних в тарі
- •5. Розрахунок і вибір технологічного обладнання
- •5.1. Розрахунок місткостей для зберігання сировини
- •Цукор на підприємстві зберігається в мішках по 50 кг. Розрахунок необхідної кількості штабелів для зберігання цукру
- •Розрахуємо необхідний об‘єм олії
- •Розрахуємо необхідний об‘єм олії
- •Розрахуємо необхідний об‘єм патоки
- •5.2. Розрахунок обладнання для силосно – просіювального відділення
- •Хліб житній з кмином масою 0,4 кг
- •Батон з висівками масою 0,3 кг
- •5.4. Розрахунок обладнання для оброблення напівфабрикатів Розрахунок кількості тістоподільників
- •5.5. Розрахунок ємності хлібосховища і експедиції
- •6. Технохімічний контроль виробництва, управління якістю продукції та метрологічне забезпечення
- •Типове положення про лабораторію
- •Контроль якості готових виробів
- •7. Заходи з енергозбереження
- •Санітарно - технічна та енергетична частина Водопостачання
- •Каналізація
- •Річна витрата тепла на опалення
- •Холодозабезпечення
- •Витрати палива
- •Перевірочний розрахунок трансформаторів
- •Будівельна частина
- •Будівельні конструкції
- •Конструкторсько - будівельні частини
- •11. Охорона праці
- •Опалення
- •Вентиляція та аспірація
- •Безтарне зберігання сировини
- •Пропозиції по покращенню умов праці
- •Список використаних джерел
Каналізація
На підприємстві каналізація передбачена окремо: для відводу виробничо-забруднених і побутових стоків; для відводу виробничо-незабруднених і дощових стоків. Забруднені стоки відводяться в загальну міську каналізаційну мережу, умовно-чисті – в зливну каналізацію.
Стічні води від заварювальних машин цукрожирозтоплювачів можна використовувати в оборотних системах водозабезпечення. Від виробничих апаратів проводиться тільки з розривом струї.
Установка трапів передбачається в приміщеннях миття діж, лотків, інвентарю, підготовки сировини, водобаках.
Стічні води хлібопекарських підприємств викидаються в міську каналізаційну мережу без попереднього очищення.
Виробничі стоки від котельної відносяться до незабруднених. Стічні води від санітарних приладів і технологічного обладнання по окремій системі по господарсько-фекальній і виробничій каналізації відводяться в єдину господарсько-виробничу внутрішньоплощадочну каналізаційну мережу.
На підприємстві викид стічних вод передбачається у існуючий вуличний каналізаційний колектор.
На площадці хлібокомбінату запроектована об`єднана система господарсько-виробничої каналізації.
Враховуючи те, що самопливний витік стоків неможливий, на площадці знаходиться каналізаційна насосна станція з насосами ФГ 25,5/14,5 продуктивністю 35 м3/год., напором 13,5 м.
Зовнішні мережі каналізації передбачені з керамічних каналізаційних труб діаметром 150 мм.
Основою служить пісочна подушка товщиною 100 мм.
Напірний колектор виконаний з азбесто-цементних труб діаметром 100 мм. Внутрішні мережі каналізації виконані з чавунних каналізаційних труб
Об’єм стічних вод на пекарні за годину
Q с. г = Q п г *3,6
де Q п г – продуктивність печей за годину, т ( Р год/23=9,49/23=0,413 т )
Q с г = 0,413*3,6=1,48 м3
Опалення
На хлібопекарських підприємствах передбачається опалення від власної котельні.
Система опалення приймається:
для виробничих приміщень повітряна сумісна з приточною вентиляцією;
для дрібних виробничих приміщень, складів безтарного зберігання борошна – водяна або парова низького тиску із нагріваючими приладами або гладкими трубами;
для допоміжних будівель – у відповідності з вимогами СНіП.
Системи водяного опалення виробничих і допоміжних приміщень місцевими нагріваючими приладами необхідно приймати одно трубчаті.
Чергове опалення передбачається в наступних приміщеннях: в пічному залі, тістомісильному і тістоприготовчому відділеннях, об’єднаних з пекарним залом, в приміщені для охолодження хліба, у відділеннях для приготування поніровочних сухарів, повітродувок.
Приміщення, які не потребують опалення: котельня, топочне відділення, приміщення пожежного інвентарю.
У приміщеннях, де присутні борошняний та цукровий пил, а також в камерах для бродіння тіста як нагрівальні прилади слід застосовувати гладкі труби, в інших виробничих та складських приміщеннях — радіатори з гладкою поверхнею.
Опалювальні прилади, які розміщені в приміщеннях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А і Б, повинні мати температуру теплоносія не вище 110° С, а в приміщеннях категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою В — не вище 130° С. Опалювальні прилади повинні бути огороджені та розташовані таким чином, щоб було забезпечене легке та безпечне очищення нагрівальних поверхонь від пилу.
Опалювальні прилади в приміщеннях категорій А, Б і В слід розміщувати на відстані (в просвіті) не менше 0,1 м від по-1 верхні стін; розміщувати опалювальні прилади у нішах не допускається.
Опалювальні прилади слід розміщувати під світловими прорізами в місцях, доступних для огляду, ремонту.
Годинна витрата тепла на опалення
Qопгод = 0,8*Vб*q0*(tп-tн) (8.12)
де 0,8 – коефіцієнт, який враховує неопалювальну частину будівлі;
Vб – відносна кубатура будівлі по зовнішньому обміру, м3;
q0 – питома тепловитрата на 1м3 будівлі, Вт/м3;
tп – середня температура приміщень, які опалюються (16-18оС);
tн – середня зимова температура зовнішнього повітря.
Розрахунок кубатури будівлі
V1 =18*18*10,0=3240 м3
V2 =30*18*7,4= 3996,0 м3
V3 =6,0*30*4,0= 720,0 м3
Загальна кубатура будівлі
V заг = 3240+3996+720=7956 м3
Qопгод = 0,8*7956,0*0,30* (16-(-20) /1000=68,74 кВт
