Опалення

У виробничих приміщеннях (крім приміщень з виділенням пилу — складів борошна, просіювальних відділень, приміщені мішкоочищувальних машин тощо) слід застосовувати повітряну систему опалення, сполучену з припливною вентиляцією, водяну або парову низького тиску згідно з вимогами СНиП 2.04.05-91.

У приміщеннях, де присутні борошняний та цукровий пил, а також в камерах для бродіння тіста як нагрівальні прилади слід застосовувати гладкі труби, в інших виробничих та складських приміщеннях — радіатори з гладкою поверхнею.

Опалювальні прилади слід розміщувати під світловими прорізами в місцях, доступних для огляду, ремонту.

Вентиляція та аспірація

Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам. Основне завдання вентиляції - вилучити із приміщення забруднене, вологе, або нагріте повітря та подати чисте свіже повітря.

Вентиляція повітря працюючої зони цеха повинно відповідати ГОСТ 12.100-76 СС БТ. В цеху передбачена припливно-витяжна вентиляція з механічним та природнім рухом повітря. Місцева витяжка проводиться від центрифуг за допомогою відцентрових вентиляторів.

Вентиляцію зі штучним збуджуванням слід передбачати для приміщень і зон без природного провітрювання, якщо мікро­кліматичні умови і чистота повітря не можуть бути забезпечені вентиляцією з природним збуджуванням або періодичним провіт­рюванням.

Подавання очищеного повітря до постійних робочих місці біля розстійних шаф, хлібопекарних печей, сушарок, циркуляцій них столів повинно проводитися крізь душируючі патрубки.

Контроль стану повітряного середовища у виробничих приміщеннях повинен проводитися не рідше двох разів на рік (у зимовий і літній періоди).

Шум

Одним із найбільш розповсюджених негативних факторів, які впливають на людину, являється шум. Він завдає великої шкоди здоров'ю та виробничій діяльності людини. В результаті втоми, що виникає під дією шуму, збільшується кількість помилок при роботі, підвищується загроза виникнення травм, знижується продуктивність праці.

Шумом називається поєднання звуків різної частоти і інтенсивності, які шкідливо або дратівливо діють на організм людини.

Допустимі рівні шуму на робочих місцях регламентуються у відповідності з ГОСТ 12.1.003-83. "Шум. Общие требования безопасности".

Шуми, які з'являються від технологічного обладнання можуть бути викликані механічними, аеродинамічними та електромагнітними процесами. Механічний шум виникає внаслідок вібрації при роботі механізмів та устаткування, а також ударів у з'єднаннях деталей та конструкцій. Аеродинамічний шум виникає при подачі газу чи повітря по трубопроводах, вентиляційних системах, або їх втравлюванні в атмосферу. Електромагнітний - через коливання елементів електромеханічних пристроїв під впливом змінних магнітних полів.

На хлібозаводах вимірювання рівнів шуму на робочих місцях повинні проводитися не рідше 1 разу на рік. В даному приміщенні рівень шуму знаходиться в межах нормованих значень.

Вимоги безпеки до виробничих процесів або виду робіт

Виробничі процеси повинні здійснюватись у відповід­ності з вимогами цих Правил та чинних нормативних актів.

Під час відбору проб (сировини, напівфабрикатів тощо) повинна бути виключена можливість травмування працюючих.

В усіх випадках виникнення аварійних ситуацій під час ведення технологічного процесу слід негайно припинити роботу та провести заходи з усунення аварійних ситуацій згідно з інструк­цією, що діє на кожному підприємстві і затвердженій у встановле­ному порядку.