2. Загальна частина

Загальна частина містить такі пункти:

Якщо Т.Е. є додатковою, повторною, тощо, це повинно обов’язково бути відмічено, а при необхідності вказані дані, які отримані у попередніх експертизах. При відсутності необхідних відомостей за деяким пунктом, він не заповнюється, що обов’язково вказується у констатуючй частині.

3. Констатуюча (дослідна) частина

5. Заключна частина

Цю частину експерт оформляє самостійно, в ній він відповідає на поставлені перед ним питання. Зацікавлені сторони не повинні бути присутні при складанні заключної частини, щоб не впливати на об’єктивність експерта.

6. Типові помилки при проведенні товарної

експертизи

При підготовці та проведенні Т.Е. можуть бути припущені помилки, які у подальшому впливають на її результативність, служать причиною виникнення непорозумінь між експертом та замовником експертизи, а також підстаою для відміни результатів експертизи та/або призначення повторної експертизи.

Найбільш типовими помилками є наступні:

1. При неповних або неточних задачах у заяві та/або наряді експерт не вимагає їх уточнення та доповнення.

2. Т.Е. проводиться експертом без письмового оформлення заяви, яка передана по телефону.

3. Проведення експертизи без достатніх підстав.

4. При наявності суперечок між постачальником та отримувачем, експерт не вимагає від замовника виклику представників.

5. Використання експертом застарілих та/або відмінених нормативних документів.

6. Узгодження та підписання висновку експерта представниками зацікавлених сторін.

7. Використання неповної або недостовірної інформації без всебічної перевірки.

8. Передавання частки своїх повноважень представнику однієї з зацікавлених сторін.

9. Орієнтування на думку інших експертів або представників зацікавлених сторін.

10. Неправильне оформлення акту експертизи, акту відбору проб та ін. без вказівок на необхідні дані про товар.

Розділ іі. Експертиза продовольчих товарів

Тема 1. Експертиза зерна і зернових продуктів

Питання до теми

1. Вивчіть основні показники якості зерна.

2. Дайте характеристику хлібним злакам.

3. Назвіть основні характеристики круп’яних культур.

4. Чим відрізняється зерно бобовик культур від олійних?

5. Які показники визначають якість круп? Ознайомтесь з хімічним складом круп.

6. Дайте характеристику упакуванню круп.

7. Яким чином відбувається відбір проб зерна і зернових продуктів для аналізу?

8. Що являє собою фальсифікація зерноборошняних товарів?

План

1. Характеристика і основні показники якості зерна.

2. Зерно. Хлібні злаки.

3. Характеристика круп’яних культур.

4. Насіння бобових культур.

5. Насіння олійних культур.

6. Крупи.

7. Відбір проб для аналізу.

8. Фальсифікація зерноборошняних товарів.

Література: 1 с.23-25, 5 с. 56-67, 11 с. 89-94

1. Характеристика і основні показники якості зерна

Показники свіжості зерна

Назва показника	Характеристика
Колір	Визначають при розсіянному денному світлі, порівнюючи зі зразком-еталоном. Зерно зі зміненим кольором відрізняється від нормального за хімічним складом та структурою. Таке зерно відносять до домішок
Запах	Слабкий, ледь помітний. Різка зміна запаху свідчить про псування зерна (пліснявіння, самозігрівання) або про сорбцію зерном пахучих речовин (запах бур'янів, головешки, нафтопродуктів, диму).
Смак	Ледве виражений. Солодкий смак з'являється при проростанні, гіркий – від потрапляння полині, кислий – від розвитку на зерні кислоутворюючих мікроорганізмів.

Вологість – один з найважливіших показників якості зерна, що впливає на харчову цінність, терміни зберігання, процес переробки.

Для зерна з вологістю вище 17% визначення проводять з попереднім підсушуванням до залишкової вологості в межах 9-17%.

Для оцінки кислотності зерна не застосовують визначення активної кислотності, тому що речовини зерна мають буферну здатність. Якість зерна характеризується титруємою кислотністю. Вона вимірюється градусами кислотності.

Основні показники якості зерна

Натурна маса – маса одного літра зерна, виражена в грамах.

Клейковина складається з набряклих водонерозчинних білків, невеликої кількості крохмалю, що міцно утримується білками, та інших речовин зерна, має гумоподібну масу.

Вміст клейковини в зерні коливається від 5 до 50%. Цінною вважаєть-ся пшениця із вмістом клейковини не менше 25%.

Якість клейковини визначають в умовних одиницях шкали приладу-вимірювальника деформації клейковини: І – гарна (45-75), ІІ – задовільно міцна (20-40) і слабка (80-100), ІІІ – незадовільно міцна (0-15) і слабка (105-120).

Зараженість виражають кількістю екземплярів живих шкідників і їхнії личинок у 1 кг зерна.

Партія вважається зараженою, якщо в ній виявлені шкідники на будь-якій стадії розвитку. Зерно, заражене шкідниками не приймається, за винят-ком зараження кліщем 1 ступеня.