1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань й аварій на виробництві

1.5.1. Основні причини нещасних випадків у галузі тслекомунікацій

Успішне проведення профілактичних заходів із запобігання травм, не­щасних випадків і професійних захворювань на виробництві можливе тільки за умови аналізу причин їх виникнення. Основними причинами є:

органіюційнї. брак або неякісне проведення інструктажу, незадовільна організація виконання робіт, брак контролю, порушення вимог безпеки під час виконання робіт та експлуатації обладнання, невчасний ремонт або замі­на несправного обладнання, незадовільне проведення атестацій робочих місць, невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпечення ними, порушення правил дорожнього руху, порушення технологічного про­цесу, порушення вимог безпеки під час експлуатації машин, механізмів, транспорпшх засобів; порушення трудової та виробничої дисципліни, неви­конання посадових обов'язків і вимог інструкції з охорони праці та інші;

технічні: несправність або недостатня надійність засобів виробництва іа транспортних засобів, невідповідність вимогам безпеки або несправність інструментів і засобів індивідуального та колективного захисту працівників, неякісне виконання будівельних робіт, експлуатація маниш і обладнання, які не мають сертифікатів, незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, засобів виробиикіпл. транспортних засобів та інші;

санітарно-гиіснічнї. виконання робіт в умовах перевищення траннчно допустимих концентрацій (рівнів) небезпечних та шкідливих виробничих чинників;

психофізіологічні: помилкові дії внаслідок втоми працівників, не­обережність під час виконання робіт, незадовільний стан здоров'я; травму­вання внаслідок протиправних дій інших осіб, фізичні псрснавантажсння (статичні та динамічні); монотонність праці; розумові га нервово- исихологічні перевантаження та інші.

Основними чинниками травмувань в галун тслекомунікацій г: дія предметів та деталей, що рухаються, обертаються, розлітаються; ураження електричним струмом;

падіння з висоти, в колодязь, яму та під час пересування; падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, зсув фунту; дорожньо-транспорт ні пригоди, в тому числі наїзд транспортних засобів; вплив шкідливих речовин, ушкодження внаслідок контакту з тваринами.

1.5.2. Класифікація нещасних випадків

Наслідком впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників на працівників може буї и нещасний випадок або професійне захнорювапня.

Нещасний випадок це испсрсдбачуваїїий збіг обставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров'ю або настала смерть людини. Професійне захворю­вання патологічний стан людніш, зумовлений надмірним напруженням ор­ганізму або дією шкідливого виробничого чишшка під час грудо&ої діяльно­сті (ДСТУ 2293-99).

ІІсшасні випадки бувають: лсікі (тимчасова вірата нрацсздаїності з и повним відновленням); з тяжкими наслідками (інвалідність або часткова втрата працездатності); зі смертельним наслідком; із особливо тяжкими нас­лідками (загинуло 5 і більше працівників).

Залежно віл кількості потерпілих нещасні випадки буваюіь індивідуаль­ні іа групові (постраждало незалежно від тяжкості ушкодження здоров'я або загинуло два і більше працівники).

ІІсшасні випадки можуть бути на виробництві (ІІІІЛОП 0.00-6.02-04) і невиробничого характеру (Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. Л'; 270). ІІсшасні вшіадкі. шо сталися на виробництві, можуть бути пов'язані з виробництвом або не пов'язані з виробництвом.

1.5.3. Розслідування іа облік нещасних випадків на виробництві

Нещасний випадок на виробництві - не рантове погіршення стану здо­ров'я чи настання смерті працівника піл час виконання ним трудових обов'язків унаслідок короткочасного (тривалістю не більнс однієї робочої зміни) впливу небезпечного або шкідливого чинника (ДСТУ 2293 99).

Визнають пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками піл час виконання трудових обов'язків, у тому числі у від­рядженні. а також ті. шо сталися у період (НІІЛОІІ 0.00-6.02-04):

• перебування на робочому місці, на території підпрнгметва або іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття пра­цівника на підприємство до його відбуття, який мас фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу або виконання завдань робото­давця в неробочий час. під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні:

• підготовки до роболі та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів осо­бистої гігієни, пересування територією підпрнгметва перед початком роботи та після її закінчення;

проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

• використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем по­рядку;

• виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій. які не належать до трудових обов'язків працівника (надання необ­хідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або ря­туванню людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або до­рученням роботодавця);

• ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного та при­родного характеру па виробничих об'єктах і транспортних засобах, шо вико­ристовує підприємство;

надання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій. пов'язаних is запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов'язків;

надання підприємству шефської допомоги;

перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селница, у тому числі піл час змінного відпочинку, якщо настання нещасною випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих чинників або середовища;

• прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об'єкта за дорученням робо­тодавця;

прямування до/чи з місця відрядження згідно з установленим завдан­ням.

Визнають пов'язаними з виробництвом також випадки: раптового погіршення стану здоров'я працівника або ного смерті внаслі­док гострої серцево-судинної недостатності пи час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт копалень, метрополітенів, підземних спо­руд тощо) чи після виведення працівників на поверхню з ознаками гострої сер­цево-судинної недостатності, що підтверджено медичним висновком;

• пов'язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою або вбивст­вом працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків чи дій в інтересах підприємства незалежно від пору­шення кримінальної справи (крім випадків, що сталися з особистих мотивів);

• що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків за умови, шо погір­шення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних та шкідливих виробничих чинників, що підтверджено медичним висновком або якшо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавст­вом. а робота, їло виконувалася, проліпоказаиа потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я.

Не визнають пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, шо сталися з працівниками за місцем постійного проживання на території польових і вах­тових селиш; під час використання ними в особистих цілях транспортних за­собів. машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або вико- рнстовуюс підприємство (крім випадків, шо сталися внаслідок їх несправності); унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, ток­сичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (інсульт, зупин­ка серця), якшо цс не пов'язано із застосуванням таких речовин у виробни­чих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування; у разі підтвердженого медичним висновком алкогольного.

токсичного або наркотичного сп'яніння; під час скоєння працівником злочи­ну. шо встановлено обвинувальним вироком сулу, та іншим.

Згідно із Законом України «Про охорону праці» роботодавець мас орга­нізувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних за­хворювань і аварій, що сталися на підприємстві (в установі, організації). Процедура проведення розслідування визначена НПЛОП 0.00-6.02-04 «По­рядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних -за­хворювань і аварій на виробництві». Цей порядок поширюється на всі під­приємства. установи та організації незалежно від форми власності, виду економічної діяльності. їх філії, представництва, інші відокремлені підрозді­ли. на фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства викорис­товують найману працю, а також тих осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціаль­не страхування віл нещасного випадку та професійного захворювання.

Нещасні випадки та професійні захворювання, шо сталися з працівника­ми. які перебувають у відрядженні за кордоном, розслідують згідно з цим Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Повідомлення про нещасний випадок, оріанізаніи його розслідування іа обліку. Розслідування проводять у разі раптового погіршення стану здо­ров'я працівника, одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захво­рювання. отруєння, теплового удару, опіків, обмороження, ураження електрич­ним струмом, блискавкою, іонізуючим випромінюванням, ушкодження вна­слідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусів, зсувів, повені, ураганів), контакту з представниками тваринного та рослинного світу, шо призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один ро­бочий день, у разі зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків, а також у разі смерті працівника на підприємстві.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його ви­явив (чи інша особа - свідок нещасного випадку), повинні негайно повідоми­ти безпосереднього керівника робіт чи іншу уповноважену особу підприємс­тва і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.

Безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства), який отримав повідомлення про нещасний випадок, зобов'язаний:

- терміново організувати издания першої медичної допомоги потерпі­лому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально- профілактичного закладу;

повідомити про тс, шо сталося, роботодавця, керівника первинної ор­ганізації профспілки, членом якої с потерпілий, або уповноважену наймани­ми працівниками особу і питань охорони праці, якщо потерпілий не с членом профспілки;

зберегти до прибуття комісії j розслідування нещасного випадку об­становку на робочому місці та устаткування у тому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку (якшо цс не загрожує життю чи здоров'ю ін­ших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків);

• вжити заходів щодо недопущення подібних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад про кожне звернення потерпілого

з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направления підпри­ємства протягом доби має повідомити:

• підприємство, де працює потерпілий;

• робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі Фонд) за місцем розташування підприємства, де працює потерпілий, або за місцем на­стання нещасного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно;

• у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) уста­нову (заклад) державної санітарно-спідсміологічної служби, яка обслуговує підприємство, де працює потерпілий, або установу за місцем настання нещас­ного випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно.

Роботодавець, отримавши повідомлення про нещасний випадок, зо­бов'язаний негайно повідомити:

робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцсрозташуванням під­приємства за встановленою Фондом формою;

• підприємство, де працює потерпілий, якшо потерпілий є працівником пішого підприємства;

• органи державної пожежної охорони за місцсрозташуванням підпри­ємства у разі нещасного випадку, шо стався внаслідок пожежі;

• у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) уста­нову державної санітарно-спідсмічної служби, яка обслуговує підприємство.

Роботодавець зобов'язаний наказом негайно утворити комісію з розслі­дування нещасного випадку у складі не менше трьох осіб та організувати розслідування.

До складу комісії входять: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з пи­тань охорони нраці (голова комісії);

керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещас­ний випадок;

представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцсроз­ташуванням підпрнгметва (включається та згодою). За настання тяжких нас­лідків від нещасного випадку та у разі гострого професійного захворювання (отруєння! його обов'язково включають до складу комісії:

представник первинної організації профспілки, членом якої є по терпі­лий. або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, інші особи;

представник установи державної саиітарно-спідсміологічної служби, яка обслуговує підприємство у разі виявлення гострого професійного за­хворювання (отруєння).

На підприємствах, де немає структурних підрозділів, до складу комісії входить представник роботодавця. Не можна включати до складу комісії ке­рівника робіт, який безпосередньо відповідає за стан охорони праці на робо­чому місці, де стався нещасний випадок, га потерпілого або особу, яка пред­ставляє його інтереси.

Потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, має право брати участь у засіданнях комісії, висловлювати свої пропозиції, додавати докумен­ти. відповідні пояснення (в письмовій чи усній формі) щодо обставин, при­чин нещасного випадку та отримувати інформацію про хід розслідування. Члени комісії мають право одержувати письмові та усні пояснення від робо­тодавця, посадових осіб та інших працівників підприємства, а також прово­дим« опитування потерпілих та свідків нещасного випадку. Комісія зобов'язана протягом трьох діб: обстежити міспе нещасного випадку, отримати пояснення від потерпілого, якшо не можливо, опитати свідків неншспого випадку та причетних до нього осіб;

визначіті відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавст­ва про охорону пращ;

з'ясувати обставини та причини нещасного випадку, визначити чи пов'язаний цей випадок з виробництвом, установити осіб, які допустили по­рушення вимог законодавства про охорону праці;

розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам: - скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (у трьох примірниках), а також акт за формою П-І (у шести примірниках), якщо цей нещасний випадок пов'язаний з виробництвом, або акт за формою ІІІІВ, якшо нещасний випадок визнано таким, шо не пов'язаний з виробництвом, і передати їх па затвердження роботодавцю.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта за формою Н-І, складають карту облі­ку професійного захворювання (отруєння) за формою 11-5.

Акти за формою Н-5, формою Н-І або формою НПВ підписують голова та всі члени комісії. У разі незгоди із змістом зазначених актів член комісії окремо письмово викладає свою думку, яку додають до акта форми 11-5 і є його невід'ємною частиною, про що роблять запис в акті форми Н-5.

У разі виникнення потреби у проведенні лабораторних досліджень, скспер- лгзн, випробовувань для встановлення причин нещасного випадку строк роз­слідування може буги продовжено за погодженням з територіальним органом державного нагляду за охороною праці за місцем розташування підприємства, але не більше ніж на місяць, про шо роботодавець видає відповідний наказ.

До першого примірника акта форми Н-5 долають примірник акта форми Н-І або форми НПВ, пояснення свідків та потерпілого (у разі їх наявності), витяги з експлуатаційної документації, схеми, фотографії, інші документи, що характеризують стан робочого місця (машини, механізму, устаткування, апаратури тощо), а за потреби - висновок лікувально-профілактичиого закла­ду про стан сп'яніння, наявність в організмі потерпілого алкоголю, паркотик- них чи отруйних речовин.

Нещасні випадки реєструє роботодавець в спеціальному журналі за ви­значеною формою.

Роботодавець зобов'язаний затвердити ак-m форм Н-5. Н-1 або НПВ і про­тягом трьох діб надіслали

керівникові (спеціалісту) служби охорони праці або посадовій особі (спеціалісту), на яку роботодавцем покладено виконання функцій з питань охорони праці підприємства, працівником якого є потерпілий;

• потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;

• робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцем розташування підприємства;

керівникові структурного підрозділу підприємства, де стався нещасний випадок, для здійснення заходів щодо запобігання подібним випадкам;

територіальному органу державного нагляду за охороною праці за міс­цсрозташуванням підприємства;

• первинній організації профспілки, представник якої брав участь у ро­боті комісії, або уповноваженій найманими працівниками особі з питань охо­рони праці, якшо потерпілий не є членом профспілки.

Копію акта форми Н-І надсилають до органу, до сфери управління якого належить!іідпрнемство, а за браком такого органу - місцевій адміністрації.

У рачі гострого професійного захворювання (отруєння) копію акта фор- мн Н-І надсилають разом з примірниками карти форми Г1-5 до установи дер­жавної санґгарно-спідсміологічної служби, яка обслуговує підприсмство. працівником якого с потерпілий, і веде облік випадків гострих професійних захворювань (отруєнь).

Примірник акта форм Н-5. Н-І або Hill) разом з матеріалами розсліду­вання зберігають на підприємстві протягом 45 років; у разі реорганізації під­прнгметва передають правонаступникові, який бере на облік ней нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву. У робочому органі виконавчої дирекції Фонду примірники актів форм 11-5. Н-І або НІШ зберігають протягом 45 років.

По закінченню періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті потерпілого внаслідок травми, отриманої під час нещасного випадку, робо­тодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в дссятидсіншй строк надсилає його організаціям і особам, яким надсилався акт форми Н-І (або форми НПВ). Повідомлення додають до акта форми Н-І (або форми НПВ) і зберіга­ють разом з ним 45 років.

Нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосеред­нього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата пра­цездатності наступила не одразу, розслідують і ставлять на облік, як нещас­ний випадок виробничого характеру, протягом місяця після надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє ного інтереси (незалежно від строку, коли стався випадок). У разі реорганізації підприємства розслідуван­ня проводить його правонаступник, а у разі ліквідації підприємства встанов­лення факту нещасного випадку розглядають у судовому порядку.

Контроль за своєчасним і об'єктивним розслідуванням нещасних випад­ків, їх документальним оформлениям та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управ­ління. органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції. Громадський контроль здійснюють профспілки через свої виборні органи та працівників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці.

Органи та особи, які здійснюють контроль, мають право вимагати у ме­жах своєї компетенції від роботодавця повторного (додаткового) розсліду­вання нещасного випадку та перегляду затвердженого акта форми Н-5. Н-І або форми НПВ, якшо виявлені порушення вимог Порядку розслідування чи інших нормативно-правових актів з охорони праці.

Посадові особи органу державного нагляду за охороною праці мають право у раті вимови роботодавця скласти або затвердити акти форми Н-5, Н-1 або НИН чи незгоди потерпілого або особи, яка представляє ного інтереси, із змістом актів форми Н-5, Н-І або НГІВ, надходження скарги або незгоди з висновками розслідування чи приховання нещасного випадку видати обов'язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду приписи за формою Н-9 щодо необхідності проведення пов­торного розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду за­твердження актів форми Н-5. Н-І або НПВ. Рішення посадової особи органу державного нагляду з охорони праці може бути оскаржено у судовому по­рядку. На час розгляду справи у суді дія припису припиняється.

Після отримання припису роботодавець зобов'язанні"» у п'ятиденний строк видати наказ про виконання запропонованих у приписі заходів та при­тягнули до відповідальності працівників, які допустили порушення законо­давства про охорону праці. Про виконання цих заходів роботодавець письмо­во повідомляє посадову особу, яка видала припне, в установлений нею строк.

1.5.4. Спеціальне розслідуваиіін нещасних випадків

Спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки із смертель­ними наслідками: групові, які сталися одночасно з двома та більше працівни­ками, незалежно ви ступеня тяжкості ушкодженій їх здоров'я: випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівника під час виконан­ня трудових (посадових) обов'язків; нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого (за рішенням органів державного нагляду за охороною праці).

За Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, який затвер­джує МОЗ, до нещасних випадків можна віднести також ті. шо спричинили тяжкі наслідки з можливою інвалідністю потерпілого.

Про такі псщасні випадки роботодавець зобов'язаний негайно повідомити: територіальний орган державного нагляду за охороною праці за місцс­розташуванням підприємства;

прокуратуру за місцем настання нещасного випадку; робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцсрозташуванням під­приємства;

орган, до сфери управління якого належить підприємство (у ран його відсутності місцевій держадміністрації);

установу державної санітарно-спідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство, у разі гострих професійних захворювань (отруєнь);

первині іу організацію профспілки, членом якої г потерпілий; орган з питань захисту населення і територій віл надзвичайних ситуа­цій за місцем настання нещасного випадку та іншим органам (у разі потреби).

Зазначені органи (організації) повідомляють про исшасний випадок ор­гани (організації) витого рівня.

Повідомлення надсилають також у разі, коли смерть потерпілого настала внаслідок нещасного вішалку, що стався раніше. Спеціальне розслідування такого випадку проводять в установленому порядку з використанням матері­алів раніше проведеного розслідування.

Спеціальне розслідування нещасного вішалку проводить комісія із спе­ціального розслідування нсшасного випадку, призначена:

наказом органу державного нагляду за охороною прані дія розсліду вашої групового нещасного випадку, під час якого затнуло 5 і більше осіб або трав­мовано 10 і більше осіб. До складу комісії входять керівники органу державного нагляду за охороною праці: органу, до сфери управління якого належить підпри­ємство; місцевого органу виконавчої влади, виконавчої дирекції Фонду, галузе­вого іа територіального об'єднання профспілок; роботодавця: представники ор­ганізації профспілки, членом якої є потерпілі або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо потерпілі не є членами проф­спілок; відповідного органу з питань захисту населення і територій віт надзви­чайних ситуацій (за потреби); органів охорони гіоров'я та інших органів;

наказом органу державного нагляду за охороною праці або за його до­рученням наказом територіального органу державного нагляду за охороною праці для розслідування груповою нещасного випадку, під час якою загинуло від 2 до 4 осіб. До складу спеціальної комісії входять представники зазначених вище органів. Залежно від кількості загиблих, характеру та можливих наслід­ків аварії, причетності кількох підприємств склад спеціальної комісії може бу­ти доповнено представниками інших підприємств, установ і організацій;

-спеціальним рішенням Кабінету Міністрів України.

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводять протягом 10 робочих днів. За потреби строк розслідування може бути подовжено органом, який призначив спеціальну комісію.

Спеціальна комісія зобов'язана: обстежити місце, де стався нещасний випадок, отримати письмові чи усні пояснення від роботодавця і його представників, посадових осіб, праців­ників підприємства, потерпілого, якщо це можливо, опитати інших осіб свід­ків нсшасного випадку та осіб, причетних до нього; визначити відповідність умов прані та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

• з'ясувати обставини га причини нещасного випадку; визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом; установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про

охорону праці, тл розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам:

• зустрітися з потерпілими або членами іх сімей чи особами, які пред­ставляю л. їх інтереси, з метою розгляду питань щодо розв'язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, внесення пропозицій щодо їх розв'язання відповідним органам, а також дал« потерпілим (членам їхніх сімей, особам, які представляють інтереси потерпілих) роз'яснення що­до їхніх прав у зв'язку з настанням нещасного випадку.

За погреби у проведенні лабораторних досліджень, випробувань, техніч­них розрахунків., експертизи для встановлення причини нещасного випадку та розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам за рахунок ро­ботодавця залучають відповідних експертів (спеціалістів).

Роботодавець, працівником якого є потерпілий, зобов'язаний створити належні умови для роботи спеціальної комісії та компенсувати всі вігтратм, пов'язані з її роботою.

За результатами спеціального розслідування складають акт форми Н-5, акт форми И-1 стосовно кожного потерпілого від нещасного випадку, пов'язанного з виробництвом, або акт форми НПВ в іншому випадку та карту форми Н-5 стосовно кожного потерпілого у разі настання гострого професій­ного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, та інші матеріа­ли спеціального розслідування. Кількість примірників актів форми Н-5 і Н-І або ІИ1В. карти форми П-5 визначають залежно від кількості потерпілих та органів, яким надсилають зазначені документи. В акті спеціал ьного розсліду­вання нещасного випадку, який стався внаслідок аварії, зазначають її катего­рію. Акти підписують голова та всі члени спеціальної комісії протягом 5 днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом актів член комісії окремо письмово викладає думку, яку додають до акта і с його невід'ємною частиною, про що зазначають в акті форми Н-5. Примірники актів форми Н-5, Н-1 або НПВ затверджує орган, який призначив спеціальну комісію, протягом доби після надходження матеріалів спеціально­го розслідування. На вимогу потерпілого або особи, яка представляє його ін­тереси. голова спеціальної комісії зобов'язаний ознайомити їх з документами, ию містяться в матеріалах спеціального розслідування.

Роботодавець у п'ятиденний строк після затвердження акта форми Н-5 зобов'язаний:

• ВИЛ.ТПІ наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією за­ходів та запобігання виникненню подібних випадків;

притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадових (робочих)інструкцій;

• повідомити у письмовій формі органи, які брали учасп. у розслідуван­ні. про виконання запропонованих заходів:

надіслати за рахунок підприємства копії матеріалів спеціального роз­слідування органам прокуратури, іншим органам, представники яких брали участь у спеціальному розслідуванні.

Примірник затвердженого акта форми Н-5, Н-1 або НПВ, карту форми ГІ-5 у разі госірого професійного захворювання (отруєння) надсилають:

потерпілому, членам ного сім'ї або особі, яка представляє його інтереси; робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцсрозташуванням підприємства;

територіальному оріаиу Державного нагляду за охороною праці за місцс­розташуванням підприємства.

Примірник матеріалів спеціального розслідування залишають на під­приємстві та зберігають протягом 45 років; у разі реорганізації підприємст­ва передають правонаступникові, який бере на облік ней нещасний випа­док. а у разі ліквідації підприємства - до державного архіву.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) копію акта форми Н-І надсилають разом з примірником карти форми 11-5 також до установи державної санітарно-спідсміологічної служби за місцем настання нещасного випадку, яка веде облік випадків гострих професійних захворю­вань (отруєнь).

За надходження скарги або незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник державного нагляду з охорони праці або його територіального органу має право призначити пов­торне (додаткове) спеціальне розслідування спеціальною комісією в іншому складі.

У разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї чи особи, яка представляє його інтереси, із змістом затвердженого акта форми Н-5, ІІ-І або НПВ рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у суді.

Орган, до сфери управління якого належать підприємства, а за відсутно­сті місцева адміністрація після отримання матеріалів спеціального розслі­дування мають розглянути обставини та причини нсшасного випадку та роз­робити заходи щодо запобігання подібним випадкам.

У разі виявлення піл час спеціального розслідування ознак злочину ма­теріали розслідування передають в установленому порядку органам прокура­тури для притягнення винних до відповідальності.