- •1. Правові та організаційні питання з охорони праці в галузі телекомунікацій
- •1.1. Сучасна законодавча та нормативна база з охорони праці в галузі тслекомунікацій
- •1.1.1. Принципи державної політики в галузі охорони прані
- •1.1.4. Норматпвно-нравові ак*ги з охорони нраці, чинні в галузі тслекомунікацій
- •1.1.5. Стандарти, нормаїнвні акти та документ з охорони ирані. Що розробляють підприємства галузі тслекомунікацій
- •1.1.9. Ві.Ніовіла.Імнсіь працівників іа.Зузі іа порушення іаконін іа норма іивно-нравоних актів з охорони прані
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на підприємствах галузі телекомунікацій
- •1.2.1. Органи державною управління охороною прані, їх компетенція та повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною прані на підприємствах галузі телекомунікаціи іа обов'язки роботодавця
- •1.3. Навчання, інструктажі та перевірка знань працівників галузі телекомунікацій з питань охорони праці
- •1.3.1. Загальні положення
- •1.3.2. Організація навчання та перевірки знань з питань оборони прані на пілнригмспп
- •1.3.4. Навчання та перевірка знань з питань охорони прані посадових осіб
- •1.4. Державний нагляд, відомчий та громадський контроль за охороною праці в галузі телекомунікацій
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною нраці, їх повноваження та нрава
- •1.4.3. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону прані
- •1.4.4. Коніроль стану охорони ирані на підприємствах і об'єднаннях піднриємегв галузі
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань й аварій на виробництві
- •1.5.1. Основні причини нещасних випадків у галузі тслекомунікацій
- •1.5.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань й отруси і.
- •1.5.7. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •2. Гігієна праці та виробнича санітарія в галузі телекомунікації*
- •2.1. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •2.1.1. Визначення основних понять
- •2.1.2. Загальні положення
- •2.2.4. Заходи мюдо нормалізації параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях галузі телекомунікацій
- •2.3. Забруднення повітряного середовища робочої зони шкідливими речовинами
- •2.3.1. Загальні відомості
- •2.3.3. Особливості забруднення повітря паро-газовнм н речовинами в галузі телекомунікацій
- •2.3.4. Загальні вимоїн до контролю за дотриманням максимальної разової і ранично допустимої копией ірацГї
- •2.3.5. Загальні вимоги до контролю іа дотриманням середньої іа зміну гранично допусіимої конценіранії
- •2.3.6. Заходи щодо нормалізації складу новіїрмиого середовища у виробничих приміщеннях галузі телекомунікацій
- •2.3.7. Засоби індивідуального захисту
- •2.4. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •2.5. Вентиляція виробничих приміщень галузі телекомунікацій
- •2.5.1. Природна вентиляція та її застосування
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень галузі телекомунікацій
- •2.6.1. Значення освіглсннн для здоров'я та трудової діяльності людини
- •2.6.12. Безпека експлуатації освітлювальних установок у іалузі тслекомунікацій
- •2.7.5. Визначення середньою рівня шуму та рівнів звуковою зиску в октавних смугах
- •2.10. Захист від виробничої загальної та локальної вібрації 2.10.1. Основні положеним
- •2.13.3. Гранично лопусінмі рінні лазерною випромінювання ни час лїї на очі та шкіру
- •2.14. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.14.1. Джерела електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.14.5. Захист віз впливу елскіромагніттінх випромінювань радіочастотного діапазону
- •3. Безпека під час експлуатації телекомунікаційного обладнання, обчислювальної техніки та спорудження телекомунікаційних мереж
- •3.1. Електробезпека
- •3.1.3. Чинники, шо виливаю і ь на наслідки ураження електричним сірумом
- •1 Іі;і час дошку людини до одного провідника ізольованої віл землі мережі за нормального режиму її роботи (рис. 3.4, а) силу струму визначають за формулой»
- •3.1.6. Небезпека замикання на землю в електроустановках, напруга кроку, напруга дотику
- •3.1.7. Класифікація виробничих приміщень щодо небезпеки ураження електричним сірумом
- •3.1.8. Система засобів і заходів щодо забезпечення безпечної експлуатації електроустановок
- •3.1.9. Класифікація електротехнічних виробів за способом захисту людини віт ураження електричним струмом
- •3.1.10. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічної о персоналу
- •3.2. Санітарні правила та норми під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •3.2.1. Вилив слскгронно-обчнслювалі.Ннх машин на сіан здоров'я користувачів
- •3.2.2. Потенційно шкідливі та небезпечні чинники під час експлуатації електронно-обчнелювальннх машин
- •3.2.3. Чинники виливу на умови нраці та ефективність взаємодії у системі «корнстувач-ком»
- •3.2.4. Внмої и ,ю примішені., розміщення в них вдт, еом, пеом та організації робочих місць
- •3.2.5. Оптимальні гігієнічні нарамсірн виробничою середовища приміщень з вдт. Еом і пеом
- •3,3. Без пека під час улаштування та обслуговування допоміжного обладнання установок електро- і радіозв'язку
- •3.3.1. Ксзиека під час вантажно-роінантажунальнмх робіт і складування матеріалів
- •3.4. Правила безпеки підчас розміщення та експлуатації джерел живлення установок і систем електро- і радіозв'язку
- •3.4.1. Правила безпеки піт час робіт у приміщеннях випрямних (генераторних) установок
- •3.4.3. Безпека піл час експлуатації елекіросіанцій з двигунами вну ірінпп.Оі о зі орнння
- •3.4.4. Правила безпеки піл час установлення та експлуатації пересувних електростанцій
- •3.5. Безпека під час робіт на телефонних і телеграфних станціях
- •3.5.1. Вимоїн до виробничою персоналу
- •3.5.2. Вимоїн до виробничих примішені, і безпечного розмішений обладнання в них
- •3.5.3. Вимін и безпеки під час робіт на технологічних дільнннмх телефонних і телеграфних станцій
- •3.6. Безпека робіт на кабельних лініях зв'язку та проводового мовлення
- •3.6.1. Іктнска піл час будівництва телефонної каналііанії
- •3.6.2. Безпека прокладання кабелю під час будівниці на та експлуатації лінійно-кабельннх споруд зв'язку
- •3.7. Вимоги безпеки під час обслуговування станцій супутникового зв'язку, розміщених на землі, телевізійних центрів і пересувних радіостанцій
- •3.7.1. Виміни бсліскн піл час обслуговуваним сіашіій су ну пінкової о зв'язку, розмішених на землі, ія телевізійних мсніріи
- •3.8. Вимоги безпеки під час експлуатації антенно-щоглових споруд
- •3.9. Вимоги безпеки підчас ремонту, регулювання та настроювання телекомунікаційного обладнання
- •3.9.1. Вимоїн безпеки під мас робо і и н майстернях
- •3.9.2. Вимоїн безпеки під час виконаним робіт паянням і лудінням
- •3.10. Безпека під час виконання робіт із застосуванням ручного інструменту
- •3.10.1. Вимоги безпеки до ручного електрифікованого інструменту та до виконання робіт із його застосуванням
- •3.10.2. Вимоги безпеки до ручного слюсарно-ковалі.Ського інструменту та до виконаний робтг із його застосуванням
- •3.10.3. Вимоїн безпеки до пневматичного інструменту за до виконання робіт із його застосуванням
- •3.10.4. Вимоїн безпеки до абразивного та ельборового інструменту та до виконання робіт із ного застосуванням
- •3.12. Вимоги до виробничих приміщень із джерелами емп і розміщення в них обладнання
- •3.13. Вимоги до розміщення радіотехнічних об'єктів й організації їх санітарно-захисних зон і зон обмеження забудови
- •4.1.2. Основні законодавчі та нормаїнвні акти щодо регламентації вимог до пожежної безпеки підприємств галузі телекомунікації
- •4.3.1. КаторГі приміщень і будівель підприємств тслекомунікацій за пожежовнбу хонебсзнечніс і ю
- •4.3.2. Класифікація вибухонебезпечних і пожежонебезпсчних приміщень та :юн у приміщеннях і за їх межами
- •4.4. Система попередження пожеж на підприємствах телекомунікацій
- •4.5. Система протипожежного захисту підприємств телекомунікацій
- •4.5.1. Обмеження розмірів та розповсюдження пожеж
- •4.5.2. Обмеження розпитку пожеж
- •4.5.3. Утвореним умов для гасіння пожеж. Пожежна сиіналізаніи та зв'язок на підприємствах телекомунікації!
- •7 Лифу-юр и сіткою; к вогнегасник вуглекислий оу-2: і балон; 2 запірний клапан;
- •4.5.6. Системи проіиднмового захисіу будівель підприємств тслекомунікацій та їх утриманим
- •4.6. Система організаційних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки підприємств телеком унікацій
- •4.6.1. Оріанізанім служб иоЖеЖноЇбезпеки галузі тслекомунікацій
- •4.6.2. Пожежно-технічиі комісії та добровільні пожежні дружини об'єктів телекомунікацій
- •4.6.3. Навчання з питань пожежної безпеки працівників гал узі тел є ком у н і ка и і й
- •4.6.4. Обов'язки державних органів, керівників та працівників підприємств тслекомунікацій щодо забезпечення пожежної безпеки
- •2. Національні (державні) стандарт з охорони прані
- •3. Норматипно-правові акти з охорони нрані, чинні на піднрнсмсгвах галузі тслекомунікацій
- •3.1. Нормативно-правові акти, дія яких поширюється па декілька видів економічної діяльності
- •3.2. Нормативно-правові акти, дія яких поширюється на вид економічної діяльності
- •4. Державні саніїарні норми
- •5. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки прані, дія яких ношнрюєіьси на підприємства тслекомунікацій до часу їх скасування або заміни
- •6. Будівельні норми га правила
- •7. Нормативні акти й окремі нормативні доку менти, uao розроблнюзь підприємства галузі тслекомунікацій з урахуванням особливостей виробництва та конкретних питань з охорони праці
3.2.3. Чинники виливу на умови нраці та ефективність взаємодії у системі «корнстувач-ком»
Чинники, що впливають на умови праці га ефективність взаємодії користувачів із ВДТ. ЕОМ, ПЕОМ наведені на рис. 3.13. їх можна об'єднати в три групи: чинники, шо впливають на користувача; чинники, шо виливають на ВДТ. ЕОМ. ПЕОМ, ПК; чинники, що вшінваюіь на взаємодію в системі «корнету нач-ЕОМ».
1 |
2| 3' |
4 |
|
1 |
2 |
3 |
|
||
Користувач |
« , » і» її |
ВДТ. ЕОМ. ПЕОМ |
|||||||
|
б |
5 |
|
|
12 |
13 |
|||
Рін- ). ІЗ Схема иіииву чинник« нл умови праці га сфскпііинсії. пзаоюлзї користувача і ЕОМ До першої групи належать фізичні (1), хімічні (2), біологічні (3), психофізіологічні (4) та соціальні (5) чинники. До другої групи належать фізичні (і), хімічні (2) і біологічні (3) чинники.
На взаємодію в системі «корнстувач-ЕОМ» впливають ефективність трудової діяльності (6) і рівень підготовленості користувача (7); стан здоров'я та функціональний стан користувача (8); напруженість праці (9), рівень інформаційного навантаження (10). організація робочого місця (11). технічний стан і технічні характеристики ВДТ (якість зображення га ін.) (12), ефективність робо їй ЕОМ і програмного забезпечення (13).
Тобто відображенням взаємодії в системі «корисгувач-ЕОМ» є різні показники стану та ефективності діяльності людини (6...11) і ЕОМ (12. 13). а також гігієнічні умови праці (1...5).
3.2.4. Внмої и ,ю примішені., розміщення в них вдт, еом, пеом та організації робочих місць
Об'ємно-планувальні рішення будівель і приміщень для роботи з ВДТ, ЕОМ, ПЕОМ мають відповідані вимогам чинних нормативних актів, зокрема СНиП 2.09.04-87 «Административные и бытовые здания», ДСанІІіП 3.3.2.007-98, НПАОП 0.00-1.28-10 га іншим і мати ступінь вогнестійкості не нижчу II.
'Заборонено розмішувати робочі місця з ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах, поряд з приміщеннями, в яких рівні шуму та вібрації перепитують допустимі значення (поряд з механічними цехами, майстернями тощо), з мокрими виробництвами, з вибухопожежо- небезлечними приміщеннями категорій А і В, а також над такими приміщеннями або під ними.
Площу приміщень визначають із розрахунку, що на одне робоче місце вона має становити не менше ніж 6 м:. а об'єм не менше ніж 20 м1 з урахуванням максимальної кількості осіб, які одночасно працюють у зміні.
Приміщення мають бути оснащені природним і штучним освітленням відповідно до ДБН В.2.5-28-2006. Природне освітлення має здійснюватись через свіглоні прорізи, які орієнтовані переважно на північ чи північний схід і обладнані регулювальними пристроями відкривання та жаїлюзямн, завісками, -зовнішніми козирками. Приміщення мають бути обладнані системами водяного опалення, кондиціонування або нринливно-витяжною вснти;іяцією відповідно до С'НиІІ 2.04.05-91. Заземлені конструкції приміщення (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі з заземленим відкритим екраном тошо) надійно захн- щають діелектричними ципками або сітками під випадкового дотику.
Оздоблюють стіни, стслю, підлогу приміщення з матеріалів, які дозволені органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Заборонено застосовувані полімерні матеріали (деревостружкові плити, шпалери, що можна мити, рулонні синтетичні матеріали, шаруватий паперовий илас- пік тощо), mo виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини. Для внутрішнього озлобления примішені, л ВДТ рекомендовано використовувати днфузно-відбивні матеріали. Поверхня підлоги мас бути рівною, неслнзькою з антистатичними властивостями.
Приміщення можна обладнувані шафами для зберігання документів і магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо з урахуванням вимог до площі приміщень. У цих приміщеннях маг бугн аптечка та потрібно проводити щоденне вологе прибирання.
Для всіх споруд і приміщень, у яких експлуатують ВДТ і ЕОМ. визначають категорію з вибухопожежної та пожежної безпеки відповідно до ОНТГІ 24 86 «Определение категорий помещений и зданий но взрывопожар- ной и пожарном опасности» і НАПБ B.Ol.053-2000/520 «Правила пожежної безпеки в галузі зв'язку» та клас вибухонсбсзпспсчних зон відповідно до НПАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок». Відповідні позначення наносять на вхідні двері приміщення. Крім того, приміщення з ВДТ, ЕОМ оснащують системою пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами га переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 од. на кожні 20 м" площі приміщення. Підходи до засобів пожежогасіння мають бути вільними.
Поряд із приміщеннями з ВДТ мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку, приймання їжі, психологічного розвантаження та інші приміщення.
За розміщення робочих місць з ВДТ і ПЕОМ потрібно втримувати такі відстані: від стін зі світловими прорізами не менше 1 м; між бічними поверхнями ВДТ не менше 1.2 м; між тильною поверхнею одного ВДТ та екраном іншого не менше 2,5 м; прохід між рядами робочих місць не менше 1 м.
Робочі місця з ВДТ щодо світлових прорізів розміщують так, щоб природне світло надало збоку, переважно зліва.
Екран ВДТ і клавіатура мають розмішуватися на оптимальний відстані віл очей користувача, але не ближче 600 мм з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків і символів. Відстань віл екрана до ока працівника маг бути залежно віл діагоналі екрана:
35/38 см (14715") - 600...700 мм; 43 см (17") -700...800 мм:
48 см (19") - 800...900 мм;
53 см (21") -900... 1000 мм.
Розміщення екрана ВДТ мас забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ± 30° від лінії зору працівника.
Обладнання й організація робочих місць з ВДТ. ЕОМ і ПЕОМ мають забезпечувати відповідність усіх елементів робочого місця та їх розміщення ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032 78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ СИДЯ. Общие эргономические требования», характеру й особливостям діяльності. Конструкція робочого місця мас забезпечити підтримання оптимальної робочої пози й оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання (дисплея, клавіатури, принтера) та документів.
Висота робочої поверхні столу для ВДТ мас бути в границях 680...800 мм. ширина - 600...І400 мм, глибина - 800...1000 мм. Робочий стіл мас бути з простором для ніг висотою не менше 600 мм. шириною - не менше 500 мм. глибиною на рівні колін не менше 450 мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650 мм.
Робочий стіл, як правило, обладнують підставкою для ніг шириною не менше 300 мм. глибиною не менше 400 мм з можливістю регулювання по висоті в іраннцях 150 мм та кугом нахилу опорної поверхні в ірашшях 20°. Підставка мас бути з рифленою поверхнею і бортиком по передньому краю заввишки 10 мм.
Робоче сидіння (стілець, крісло) мас складатися з таких основних елементів: сидіння, спинки, стаціонарних або змінних підлокітників. Стілець мас бу- іи підйомно-поворотним, таким, що регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння і спинки, за відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників. Поверхня сидіння мас бути плоскою, передній край - заокругленим. Регулювання за кожним із нарамсірів мас здійснюватись незалежно, легко і надійно фіксуватися. Крок регулювання для лінійних розмірів 15...20 мм. для кутових 2...5°. Зусилля регулювання - не більше 20 Н.
Ширина та глибина сидіння мають були не меншими за 400 мм. Висота поверхні сидіння мас регулюватися в іраннцях 400...500 мм. а кут нахилу поверхні від 15° вперед та до 5° назад.
Висога спинки сидіння мас буїн 300 і 20 мм, ширина - не менше 380 мм. радіус кривизни в горизонтальній площині 400 мм. Кут нахилу спинки 0...300 щодо вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння мас рсіулюватпсь в іраницях 260...400 мм.
Для зниження статичного навантаження м'язів рук потрібно застосовувати стаціонарні або змінні підлокітники довжиною не менше 250 мм, шириною 50...70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230 ± 30 мм та відстанню між підлокітниками в іраницях 350...500 мм.
Поверхня сидіння, спинки та підлокітників мас бути напівм'якою, з не- слнзьким, повітронепроникним, нснаслектрнзовуючим покриттям і забезпечувати можливість чищення від бруду.
Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу або на спеціальній рсіу- льованій за висотою робочій поверхні окремій від столу на відстані 100...300 мм від краю, ближчою до працівника. Кут нахилу клавіатури мас бути у границях 5... 15°. Висота середньою рядка клавіш не мас перевищувати 30 мм. Поверхня клавіатури мас бучи матовою з коефіцієнтом відбиття 0.4.
Розмішеная принтера або іншою пристрою вводу-внволу інформації на робочому місці мас забезпечувати пірну видимість екрана ВДТ і зручність ручного керування в зоні досяжності моторного поля. Під матричні принтери потрібно підкладати иротивібраційні килими для гасіння вібрації та шуму.
Робочі місця слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко перемішувати. Його встановлюють вертикально (або з нахилом) на тому ж рівні га відстані від очей користувачів, що і ВДТ.
Для забезпечення захисту та досягнення нормованих рівнів комп'ютерних випромінювань потрібно застосовувати прискраині фільтри, локальні світлофільтри (засоби захисту очей) га інші засоби захисту, що пройшли випробовування і мають щорічний гігієнічний сертифікат.