1.2.2. Система управління охороною прані на підприємствах галузі телекомунікаціи іа обов'язки роботодавця

Управління охороною праці на підприємствах, в організаціях і об'єднан­нях галузі здійснює власник (роботодавець), який 'зобов'язаний створиш на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до иормативно-ііравових актів, а також забезпечити дотримання вимог зако­нодавства щодо прав працівників у галузі охорони прані.

Управління охороною праці у філіях здійснює директор філії, у відок­ремленому структурному підрозділі (центрі) начальник центру, у цеху - начальник цеху, в іншому структурному підрозділі керівник структурного підрозділу, на робочому місці - безпосередній керівник робіт.

1J управлінні охороною праці беруть участь представники трудових ко­лективів. громадські організації відповідно до колективного договору.

Роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною прані, а саме:

- створює відповідні служби та призначає посадових осіб, які забезпе­чують вирішення конкретних питань з охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх дотримання;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

організовує пропаганду безпечних методів прані та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці;

• розробляє за участю сторін колективного поговору і реалізує ком­плексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення на­явного рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактич­них заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони прані тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого облад­нання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом:

• забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

• організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних до­сліджень умов праці, оцінювання технічного стану виробничого обладнання га устаткування, атестації робочих місць на відповідність нормативно- правовим актам з охорони праці в порядку і строках, визначених законодав­ством. га за їх підсумками вживає заходів для усунення небезпечних і шкід­ливих для здоров'я виробничих чинників;

розробляє та затверджує положения, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства, та встановлює правила виконання ро­біт і поведінки робітників на території підприємства, у виробничих примі­щеннях. на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до норма­тиві ю-правовнх актів з охорони праці, безкоштовно забезпечує працівників нормалівно-правовнми актами та актами підприємства з охорони праці;

-здійснює контроль за дотриманням працівником технологічних проце­сів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуаль­ного захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

• вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необ­хідності професійні аварійио-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нсшасних випадків.

Безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог несе ро­ботодавець.

Об'єктами управління є умови та стан охорони праці на робочих місцях в кожному структурному підрозділі підприємства. За організації га функціо­нування виробничих процесів система управління має забезпечити підготов­ку, прийняття і реалізацію конкретних організаційних, технічних, санітарію- гігієнічних і лікувальио-нрофілактичннх заходів, спрямованих на збереження

здоров'я і працездатності робітників під час роботи па виробництві, забезпе­чити не тільки своєчасне усунення будь-яких порушень норм з охорони пра­ні. але й попередити можливості їх виникнення.

На кожному рівні управління охороною праці на підприємствах галузі тсле­комунікацій реалізують функції типових елементів управлінського циклу (плану­вання, організація, оперативне керівництво га коордішація, контроль, облік, аналіз, оцінювання і стимулювання) та завдання управління, які подані на рис. 1.1.

Інформація про стан ОП • СУОП

_ J Служба охорони праці на підприємстві

Функції

управління

Плануван­ня робіт з охорони праці

Організа»

цій робіт з охорони праці

Коорди­нація робіт з охорони праці

Контропь за станом охорони праці і СУОП

Стимулю­вання роботи з охорони праці

Лг. 1.1 Функції та тління уттрмліин* охороною прліЬ на пипркмствах галун тслском)ігіхакіП

Обпік, аналіз й

оцінювання умов і безпеки праці

1.2.3. Служба охорони примі підприємств телекомунікації!

Для проведення організапіГшо-мстодичиої роботи з управління охоро­ною прані та координації діяльності всіх структурних підрозділів щодо за­безпечення здорових і безпечних умов праці на виробництві, для контролю за дотриманням законодавчих і нормативних актів з охорони праці, виконанням посадовими особами обов'язків щодо охорони праці роботодавець створює на підприємстві службу охорони праці. Іі назва та штатна чисельність пра­цівників залежить від кількості працюючих. Па підприємстві цс може бути відділ охорони праці, у фіні - служба охорони праці, у центрі (відокремлено­му структурному підрозділі) трупа охорони праці, в інших підрозділах спеціаліст з охорони праці.

Служба охорони прані підпорядкована безпосередньо роботодавцю. її керівників та спеціалістів за своєю посадою та заробітною платою прирін- нюютьло керівників і спеціалістів основних підрозділів підприємства. Лікві­дацію служби охорони праці допускають тільки у разі ліквідації підприємст­ва чи припинення використання найманої праці фізичною особою.

Служба охорони прані підприємства:

• розробляє та впроваджує єдину систему управління охороною праці підприємства, сприяє удосконаленню діяльності в ньому напрямі кожного структурного підрозділу та кожної посадової особи;

• здійснює оперативно-мегодичне керівниці во роботою з охорони прані:

• забезпечує працівників правилами, стандартами, нормами, положен­иями. типовими інструкціями та іншими нормативними актами і охорони праці:

проводить вступний інструктаж;

організовує проведення паспортизації цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці:

• проводить облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань, підготовку статистичної звітності з питань охорони праці;

розробляє спільно із структурними підрозділами комплексні заходи із забезпечення нормативних умов прані та розділ охорони нраці у колекційно­му договорі, угоді;

організовує роботу кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці;

розробляє, створює та розповсюджує засоби наочної агітації; розробляє плани щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці; організовує перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці.

Спеціалісти служби охорони праці беруть участь у:

• розслідуванні нещасних випадків та аварій на підприємстві;

роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умо­вами праці;

розробленні положень, інструкцій, інших нормативних актів з охорони праці, що діють в межах підприємства;

роботі комісії із введения в дію після закінчення будівництва та тех­нічного переобладнання об'єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування;

• впровадженні у виробництво досягнень науки та техніки, погреснвннх технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту пра­цівників. захисту населення:

формуванні та розподіленні фонду охорони праці; підготовці проектів наказів, розпоряджень та інші.

Служба охорони праці підприємства здіііснює контроль за: дотриманням вимог чинних законодавчих і нормативних актів з охо­рони праці;

виконанням приписів органів державного нагляду з охорони праці; своєчасним проведениям навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації посадових осіб та працівників, які виконують робот підвищеної небезпеки, а також за дотриманням вимог безпеки під час виконання цих робіт;

• -забезпеченням працюючих засобами індивідуального захисту, лікува- льно-профілактичним харчуванням, мийними та знешкоджувальними засо­бами, санітарно-побутовими приміщеннями: організацією питного режиму; наданням працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці;

проходженням попереднього (за прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівниками, які викопу­ють роботи зі шкідливими та небезпечними умовами праці або такі, що по­требують професійного добору; проходженням щорічних медичних оглядів особами віком до 21 року;

• виконанням заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які ви­значені в актах розслідування;

функціонуванням системи управління охороною праці та інші.

Спеціалісти служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони нраці мають право:

внлаватн керівникам структурних підрозділів пілприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, отримати від них необхідні відомості, документацію та пояснення з питань охорони прані;

• вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно- правових актів з охорони прані;

зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устатку­вання га інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю робітників;

• надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.

Припис спеціаліста з охорони прані може скасувати лише роботодавець.

Права спеціаліста служби охорони праці у разі виявлення порушень охо­рони прані визначені Законом України «Про охорону прані» (ст. 15).

Па підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середо­вища за рішенням трудового колективу відповідно до ст. 36 Закону України «Про охорону праці» і НПАОП 0.00-4.09-07 може бути створена комісія » ніііань охорони праці. До її складу входять представники роботодавця (спеціалісти з безпеки, гігієни прані, інших служб підприємства) та профе­сійної спілки, а у разі її відсутності уповноважена найманими працівниками особа. Комісія є постійно діючим консультатнвно-дорадчим органом. Рішен­ня про доцільність створення комісії. її кількісний та персональний склад приймає трудовий колектив на загальних зборах (конференції) за поданням роботодавця і професійної спілки. Положення про комісію з питань охорони праці підприємства затверджують ухвалою загальних -зборів (конференції) трудового колективу. Основним завданням комісії є:

• захист законних прав та інтересів у галузі охорони праці;

• підготовка на основі аналізу стану безпеки та умов прані на вироб­ництві рекомендацій роботодавцю та працівникам щодо профілактики вироб­ничого травматизму та професійних захворювань, практичної реалізації принципів державної поліліки в галузі охорони праці на підприємстві;

• узгодження через двосторонні консультації позицій сторін у вирішенні практичних питань у галузі охорони праці для забезпечення поєднання інте­ресів роботодавця та трудового колективу, кожного працівника, запобігання конфліктним ситуаціям па підприємстві;

• розроблення пропозицій щодо включення до колективного договору найбільш важливих питань з охорони праці, визначення достатніх асигнувань на заходи для досяпісння встановлених нормативів і підвищення наявного рівня охорони праці та ефективний контролі.-» цільовим витрачанням цих коштів;

захист прав та інтересів потерпілих працівників під час розгляду питань щодо призначення їм страхових виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням віл нещасних випадків па виробництві та профе­сійних захворювань і надання додаткових пільг і компенсацій згідно з поло­женням колекінвного договору за рахунок роботодавця.

Комісія мас право здійснювати контроль за дотриманням вимог законо­давства з охорони праці безпосередньо на робочих місцях, забезпеченням працівників заходами колективного та індивідуального захисту, мийними та шешкоджувалы шми засобами, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газоваиою водою та ви­користанням санітарно-побутовнх приміщень й інші. Завдання і права комісії визначені ІІПЛОП 0.00-4.09 07 «Типовим положенням про комісію з питань охорони праці підприємства».

4. Обов'язки працівників щодо внконаини вимог нормаіинно-нравових актів з охорони праці

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (ст. 14) працівник зобов'язаний:

знати та виконувати вимоги нормативно-правовнх актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими за­собами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуаль­ного захисту,

дбати про особисту безпеку та здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей під час виконання будь-яких робіт чи перебуваючи на те­риторії підприємства;

- проходити в установленому законодавством порядку попередні та пе­ріодичні медичні огляди.

Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

4. Медичні огляди працівників певних категорій

і алузі тслекомунікацій

Відповідно до ст. і 7 Закону України «Про охорону праці» та «Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» затвердженого наказом міністра охорони здоров'я України віч 21.05.2007 р. Ла 246 та заре­єстрованого в Міністерстві юстицій України 23.07.2007 р. за Лг 846/14113 проводять попередні (під час прийняття па роботу) та періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників, зайнятих па важких роботах, роботах н шкідливими та небезпечними умовами праці або таких, де с потреба у професійному доборі, іа щорічні обов'язкові медичні огляди осіб віком до 21 року. Медичні огляди проходять працівники підприємств, установ та ор­ганізацій незалежно від форм власності, виду економічної діяльності, філій, відокремлених підрозділів, державних закладів та інші.

Попередній медичний огляд працівників під час влаштування на роботу проводять з метою визначення початкового стану здоров'я претендента та його відповідність конкретно обраній професії. Періодичний медичний огляд працівників проводять з установленою періодичністю з метою виявлення ознак виробничо зумовлених захворювань, а також патологічних етапів, що розвинулися протягом трудової діяльності та перешкоджають продовженню роботи іа певним фахом (ДСТУ 2293-99).

Попередній (періодичні) медичний огляд працівників галузі тслекому­нікацій проводять у лікувально-профілактичних закладах, шо визначені від­повідними наказами Міністерства інфраструктури України за погодженням з Міністерством охорони здоров'я України, а також у спеціалізованих ліку- вально-профілактичннх закладах, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань.

Роботодавець за рахунок власних коштів забезпечує організацію прове­дення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження праців­ника з підозрою на професійні га виробничо зумовлені захворювання та їх медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань.

Роботодавець зберігає за працівником на період проходження медогляду місце роботи (посаду) і середній заробіток та за результатами медогляду ін­формує працівника про можливість (неможливість) продовжувати роботу за професією.

Позачерговий медичний огляд працівників може проводитись за за­явою працівника, якщо він вважає, шо погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці, та за ініціативою роботодавця, якщо стан здо­ров'я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов'язкн.

Роботодавець може відсторонити віл роботи працівників, які не пройш­ли в установлений термін медичні огляди, та не допустити до роботи праців­ників, яким за медичними висновками така робота протипоказана за станом здоров'я, а також притягнути в установленому законодавством порядку пра­цівника. який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду.

до дисциплінарної відповідальності та відсторонити його від роботи беї збе­реження заробітної платн.

У галузі тслекомунікацій до робіт, для виконання яких попередні та пері­одичні медичні огляди є обов'язковими, належать: роботи на висоті, верхолазні роботи; роботи, пов'язані з підійманням на висоту та обслуговуванням підій­мальних механізмів (медогляд раз на 2 роки); усі види підземних робіт, роботи па спорудженнях зв'язку, роботи в службах спецзв'язку (медогляд раз на рік); роботи з оперативного обслуговування та ремонту діючих електроустановок напругою 127 В і вище змінного струму і 110 Iii вище постійного струму, а іакож монтажні та налагоджувальні роботи, вимірювання в цих електроуста­новках (медогляд раз на 2 роки); водолазні роботи (медогляд раз на рік); зоро- во-напружені роботи з об'єктом розпізнавання від 0.3 до І мм, зорово- наиружепі роботи, що пов'язані з безперервним спостереженням за екраном відеотерміналів (дисплеїв) менше 4 годин і більше 4 годин (за 8-годшшу робо­чу зміну) (медогляд раз на рік); роботи, де шкідливими і небезпечними чинни­ками виробничого ссрсдовнша г електромагнітні поля частотою від І кГц до 300 ГГц (114. СЧ. ВЧ. ДВЧ. УВЧ. НВ4, ІІЗВЧ) (медогляд раз на рік) та інші.

Попередній та періодичні (раз на рік) медогляди проходять користувачі персональних слскгронно-обчислювальних машин (ПЕОМ) з відсоднсплсн- іінм терміналом (ВДТ).

Роботами на висоті слід вважати усі роботи, які виконують на висоті 1.5 м від поверхні землі, покриття або робочого настилу, над якими здійснюють ро­бот з монтажних пристосувань чи безпосередньо з елементами конструкцій, обладнання, машин, механізмів у процесі їх установки, експлуатації, монтажу.

Верхолазними визнано усі роботи, якщо основним засобом забезпечення захисту робітників ви паління з висоти в усі моменти роболі та пересування г запобіжний пояс.

1.2.6. Планування робіт з охорони прані на підприємствах галузі

Роботу з охорони праці на підприємстві здійснюють відповідно до псрс- псклівпих (на декілька років), поточних (річних) іа оперативних планів.

Перепсктивіїс планування охоплнх- найбільш важливі, трудомісткі та дов­гострокові заходи з охорони праці, виконання яких, як правило, вимагає суміс­ну роботу кількох підрозділів підприємства. Розроблення перспективного плану організовує служба охорони праці спільно із структурними підрозді­лами підприємства. План затверджує роботодавець (власник підприємства) після узгодження його з профспілковою організацією. Для кожного заходу плану визначають реальні терміни виконання і призначають відповідальних виконавши, як правило, і числа керівників структурних підрозділів підприєм­ства. Можливість виконання заходів перспективного плану підтверджують об­грунтованим розрахунком необхідного матеріально-технічного забезпечення і фінансових витрат із зазначенням джерел фінансування.

Поточне планування здійснюють протягом календарного року через роз­роблення відповідних заходів у розділі «Охорона прані» колективного дого­вору (угоди). Колективний договір (угоду) між собою щорічно укладають профспілкова організація, яка виступає віл імені працівників, і роботодавець підприємства. У ньому сторони передбачають забезпечення працівникам со­ціальних гарантій у галузі охорони праці на рівні, не нижчому за передбаче­ний іаконодавством, їх обов'язки, а також комплексні заходи щодо досяг­нення встановлених нормативів безпеки, гігієни прані та виробничого

ссрслониша. підвищення махиною рівня охорони праці, запобігання випад­кам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і поже­жам. Визначають обсяги та джерела фінансування зазначених номенклатур­них заходів, терміни їх виконання, відповідальних виконавців.

Крім того, колективний договір містить основні положення і питань прані т;і заробітної плати, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, покращення житлових умов, підвищення кваліфікації працівників, під­готовці нових кадрів та інші.

Відповідальність за виконання заходів колективного логовору несе ро­ботодавець Профспілкова організація здійснює контроль за їх виконанням.

Заходи перспективного та поточного планування доводять у повному обсязі або у вигляді витягу до відома керівників філіалів і структурних під­розділів та відповідальних виконавців під розпис.

Оперативне планування здійснюють з метою усунення причин аварій, нещасних випадків, зауважень за підсумками контролю стану охорони прані в структурних підрозділах та після перевірок наглядових органів. Оперативні заходи зазначають безпосередньо у наказі роботодавця (власника підприємст­ва). який вилають за підсумками контролю, у приписах спеціалістів служби охорони прані та в актах форми Н-1.

Контроль за виконанням заходів перспективного, поточною й оперативного планування здійснюють власник підприємства (керівник финалу) особисто або через службу охорони праці та керівники відповідних структурних підрозділів.

Заходи з охорони праці можуть включатись в інші плани підприємства: плани соціального розвитку підприємства, автоматизації та механізації іру- домістких і важких робіт, плани підготовки підприємства до осінньо- зимової о періоду та інші.

1.2.7. Фінансування охорони праці

Фінансування охорони праці здійснює роботодавець (Закон України «Про охорону нраці», ст. 19).

Для підприємств незалежно «ід форм власності або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону нраці мають становити не менше ніж 0.5 % суми реалізованої продукції.

На бюджетних підприємствах витрати на охорону праці передбачені в державному або місцевих бюджетах і мають становити не менше ніж 0.2 % віл фонду оплати праці.

Фінансування профілактичних заходів з охорони праці, виконання за­гальнодержавної. галузевих, регіональних та інших держ-авних програм, спрямованих на запобігання нсшасним випадкам, професійних 'захворювань, поліпшення стану безпеки і гігієни прані га виробничого середовища, перед­бачають у державному та місцевих бюджетах. Можна використовувати інші джерела фінансування, визначені -законодавством.

Нн грати на охорону праці не можна використовувати з іншою мстою.

Суми витрат з охорони праці, шо належать до валових витрат юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, визначають згідно з переліком заходів та засобів з охорони праці, за­тверджені Кабінетом Міністрів України.

Іншими джерелами фінансування охорони праці можуть бути державні нейтралізовані та децентралізовані капіталовкладення; Фонд соціального страхування від нещасних випадків, який у повному обсязі відшкодовує шко­ду. заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, та надає підприємствам на безоплатній основі фінансову допо­могу для розв'язання особливо гострих проблем з охорони праці; банківські кредити тощо.

1.2.8. Стимулювання охорони нрані в галузі тслекомунікацій

Стимулювання охорони праці є важливим економічним чинником у сис­темі управління охороною праці на підприємстві. Впроваджують стимулю­вання з метою підвищення зацікавленості працівників у створенні безпечних умов праці на кожному підприємстві, у кожному структурному підрозділі, на кожному робочому місці, для кожного працівника. Законодавчою основою стимулювання г Закон України «Про охорону праці». Закон України «Про за­гальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату ираце- здапіості». Нормативною основою є: пор.магнвно-иранові акти з охорони праці. «Положення про систему управління охороною нраці на підприємст­вах. и організаціях і об'єднаннях Міністерства зв'язку України к ІІІІЛОП 64.2 3.03 97 та нормативні акти з охорони праці підприємств [27).

Економічне стимулювання охорони праці застосовують як до підпри­ємств у цілому, так і до їх працівників. Щодо підприємств галузі тслекомуні­кацій. як і підприємств інших галузей суспільного виробництва, впроваджу­ють наведені нижче заходи: Фонд соціального страхування від нсшасних випадків може збільшувати або зменшувані розмір їх страхового внеску за­лежно від класу професійного ризику виробництва та фактичного стану охо­рони прані. Знижки надають за низькі рівні травматизму, професійної захво­рюваності та належний стан охорони праці, надбавки, навпаки. - за високі рівні травматизму, часті професійні захворювання та неналежний стан охо­рони пращ Розмір знижки або надбавки не може перевищувати 50% страхо­вого тарифу, встановленого для відповідної галузі економіки. Якшо на стра­хувальника протягом календарного ріжу було накладено штраф за порушення законодавства про охорону прані, він втрачає право на знижку страховою тарифу. У разі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зросгає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство у будь-який час може бути віднесе­но до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотну дно. але віл початку фінансового року.

Крім того. Закон України «Про охорону праці» (статті 25. 26) зобов'язує роботодавця відшкодувати:

збитки, завдані порушенням вимог з охорони прані іншим юридичним, фізичним особам і державі, на загальних підставах, передбачених законом;

- виграти на проведення робіт з рятування потерпілих під час аварії та ліквідації її наслідків, на розслідування та проведення експертизи причин аварії, нещасного випадку або професійного захворювання, на складання са- нітарно-гігіснічної характеристики умов праці осіб, які проходять обстежен­ня щодо наявності професійного захворювання, а також інші витрати, перед­бачені законодавством.

До працівників підприємств можуть застосовуватись матеріальні, мо­ральні і будь-які інші заохочення за активну участь та ініціативу у проведенні заходів щодо підвищення рівня безпеки та поліпшення умов праці.

Заходами морального заохочення працівників є: нагородження почес­ною грамотою, грамотою, оголошення подяки тощо.

Матеріальне та моральне стимулювання в галузі тслекомунікацій здійс­нюється на основі об'єктивного оцінювання фактичного стану охорони прані на робочих місцях і в підрозділах з урахуванням коефіцієнта безпеки праці (А'бп). який визначають за формулою

Лбп^r І - А'щд,

де Л'ц, - загальна величина коефіцієнта зниження безпеки праці за звітний пе­ріод за всіма показниками (визначають за допомогою Переліку чинників, на­явність яких веде до його зниження); К_Іпя - загальна величина коефіцієнта під­вищення безпеки праці за звітний період за всіма показниками (визначають за допомогою Переліку чинників, наявність яких веде до ного підвищення).

Недотримання, наприклад, «Правил безпеки під час роботи на кабельних лініях зв'язку та проводового мовлення (для підприємств електрозв'язку)» зни­жує коефіцієнт безпеки праці на К_и,^; 0,02 за кожний випадок; «Правил безпеки піл час роботи на повітряних лініях зв'язку га проводвого мовлення (для під­приємств електрозв'язку)» знижує коефіцієнт безпеки праці паї /(„=0,02; «Пе­реліку робіт з підвищеною небезпекою» знижує К(.„ на К_кі~ 0,05 та інші (усього 44 чинники).

Коефіцієнт безпеки підвищується на К„_л 0,1, якщо немає виробничого травмапгзму протягом одного року до кожної перевірки; на 0,15 аку- раїис та повне ведення документації з охорони праці тощо (всіюго 4 чинники).

Оцінювання діяльності власників (керівників) та інших посадових осіб підприємства з охорони праці проводять за 5-бальною системою залежно від коефіцієнта безпеки праці (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Оцінюваним діяльності власників та інших посадових осіб підприємства з охорони прані

Шкірні мова ів'аїку	Косфіпіоіі бешеки праці. А",»
	«відчіпно»	«добре»	«ІІЛОВІЛЬІІО»	«нгиловілміо»
Підрозділи підприємств	ВИШС 0,95	0.86...0.95	0.80...0.85	меншин 0,80
Філіали підприємств	вище 0,90	0.80...0,90	0,70...0,79	менший 0,70
Обласні пипрін мста	вище 0.85	0.75...0.84	0.65...0.74	менший 0.65
Об'глнанн* підприємств	вище 0.85	0.75...0.84	0.60...0.74	менший 0,60

Матеріальне стимулювання власними, інших посадових осіб та керівників підрозділів підприємства, в яких перевірено стан охорони праці, провадять че­рез підвищення або зниження розміру преміальної зарплати за місяць. Якщо за підсумками контролю стану охорони праці їх діяльність оцінено на «відмінно», то розмір їх премії та премії посадових осіб, діяльність яких сприяла отриманню такої оцінки, підвищують не менше ніж на 20 %. Якщо за оцінки «відмінно» ко­ефіцієнт безпеки праці перевищує 1,0, розмір підвищення преміальної оплати власникам тл іншим посадовим особам підприємства має бути не менше за 40 %. Якшо оцінка їх діяльності «незадовільно», розмір преміальної оплати змен­шують залежно від коефіцієнта безпеки прані (табл. 1.2).

Таблиця 1.2

Розмір 1МСІІШСІІИЯ премії за підсумками діяльності з охорони прані

Шліірмгчстял їв'яivy	Косфіиімм бешекм праііі, А"*„ V»
	0.70-.0.79	0.60...0.69	0.60...0.64	<0,60	ft55.-0.59	<0.55
Підрослий ііілпрксмств	30	40	-	50
Філіали під- пригмст		25		-	35	45
Обласні під­приємства			25		35	45
Об'оішші підпригмств					40	50

За нещасного випадку на підприємстві зі смертельним наслідком з вини підприємства преміальної оплати на 100 % позбавляють власника та інших посадових осіб, безпосередньо винних у нещасному випадку. Якшо не стало­ся не з вини підприємства, розмір премії власника та інших посадових осіб зменшують залежно від міри провини, але не менше ніж на 50 %. Посадових осіб, безпосередньо винних у нещасному випадку, та міра їх провини визна­чає комісія із розслідування нещасного випадку.

У галузі тслекомунікацій запроваджено талонну систему попередження за порушення правил безпеки та невжиття заходів щодо усунення травмонс- безпечннх чинників і ситуацій. Ця система також впливає на визначення (зменшення) розміру преміальної оплати працівникам підприємства. Якщо за додаткового попередження порушень правил безпеки вилучений талон Л» і, премію знижують на 20 % і проводять позаплановий інструктаж з питань охорони праці; якшо вилучений талон Nt 2. премію знижують на 30 % і про­водять позаплановий інструктаж з питань охорони праці; у разі вилучення талона S* 3. премію знижують па 40 %. відсторонюють працівника від робот и та проводять позачергову перевірку знань з питань охорони праці. У випадку вилучення декількох талонів одночасно, відсотки зниження премії сумують. Підставою для зменшення розміру премії є матеріали, які підготовлено від­повідно до вимог ст. 149 КЗП України.

Розмір преміальної оплати працівникам служби охорони праці визнача­ють окремо за показниками їх роботи (таких показників 65). Премію підви­щують на 50 %. якщо коефіцієнт безпеки праці на підприємстві K_f,„ > 1.0 за оцінки «відмінно» і на ЗО % - якщо оцінка «добре». Якшо оцінка «незадо­вільно» отримана в основному через недоліки в роботі служби охорони пра- III. премію її працівникам -зменшують на 50 %.

На підприємствах тслекомунікацій з урахуванням специфіки виробницт­ва та вимог законодавчих і норматнвно-правових актів з охорони праці роз- робляюіь і впроваджують наказом роботодавця положення етро оцінювання та стимулювання робіт з охорони прані, шо діють в межах підприємства. Такі положення розроблені, наприклад, у відкритому акціонерному товаристві «Укртслеком» (44):

С'УОП-04-00 «Положення про порядок оцінювання стану охорони праці у ВАТ „Укртслском"»;

СУОП-05-00 «Положення про стимулювання робоїн з охорони праці у ВА Г „Укртслеком"»;

СУОП-Об-ОО «Положення про іюрядок видачі та вилучення талонів попередження за порушення вимог нормативних актів і посадових обов'язків з охорони прані у ВАТ „Укртслеком"».