- •1. Правові та організаційні питання з охорони праці в галузі телекомунікацій
- •1.1. Сучасна законодавча та нормативна база з охорони праці в галузі тслекомунікацій
- •1.1.1. Принципи державної політики в галузі охорони прані
- •1.1.4. Норматпвно-нравові ак*ги з охорони нраці, чинні в галузі тслекомунікацій
- •1.1.5. Стандарти, нормаїнвні акти та документ з охорони ирані. Що розробляють підприємства галузі тслекомунікацій
- •1.1.9. Ві.Ніовіла.Імнсіь працівників іа.Зузі іа порушення іаконін іа норма іивно-нравоних актів з охорони прані
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на підприємствах галузі телекомунікацій
- •1.2.1. Органи державною управління охороною прані, їх компетенція та повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною прані на підприємствах галузі телекомунікаціи іа обов'язки роботодавця
- •1.3. Навчання, інструктажі та перевірка знань працівників галузі телекомунікацій з питань охорони праці
- •1.3.1. Загальні положення
- •1.3.2. Організація навчання та перевірки знань з питань оборони прані на пілнригмспп
- •1.3.4. Навчання та перевірка знань з питань охорони прані посадових осіб
- •1.4. Державний нагляд, відомчий та громадський контроль за охороною праці в галузі телекомунікацій
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною нраці, їх повноваження та нрава
- •1.4.3. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону прані
- •1.4.4. Коніроль стану охорони ирані на підприємствах і об'єднаннях піднриємегв галузі
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань й аварій на виробництві
- •1.5.1. Основні причини нещасних випадків у галузі тслекомунікацій
- •1.5.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань й отруси і.
- •1.5.7. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •2. Гігієна праці та виробнича санітарія в галузі телекомунікації*
- •2.1. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •2.1.1. Визначення основних понять
- •2.1.2. Загальні положення
- •2.2.4. Заходи мюдо нормалізації параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях галузі телекомунікацій
- •2.3. Забруднення повітряного середовища робочої зони шкідливими речовинами
- •2.3.1. Загальні відомості
- •2.3.3. Особливості забруднення повітря паро-газовнм н речовинами в галузі телекомунікацій
- •2.3.4. Загальні вимоїн до контролю за дотриманням максимальної разової і ранично допустимої копией ірацГї
- •2.3.5. Загальні вимоги до контролю іа дотриманням середньої іа зміну гранично допусіимої конценіранії
- •2.3.6. Заходи щодо нормалізації складу новіїрмиого середовища у виробничих приміщеннях галузі телекомунікацій
- •2.3.7. Засоби індивідуального захисту
- •2.4. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •2.5. Вентиляція виробничих приміщень галузі телекомунікацій
- •2.5.1. Природна вентиляція та її застосування
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень галузі телекомунікацій
- •2.6.1. Значення освіглсннн для здоров'я та трудової діяльності людини
- •2.6.12. Безпека експлуатації освітлювальних установок у іалузі тслекомунікацій
- •2.7.5. Визначення середньою рівня шуму та рівнів звуковою зиску в октавних смугах
- •2.10. Захист від виробничої загальної та локальної вібрації 2.10.1. Основні положеним
- •2.13.3. Гранично лопусінмі рінні лазерною випромінювання ни час лїї на очі та шкіру
- •2.14. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.14.1. Джерела електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.14.5. Захист віз впливу елскіромагніттінх випромінювань радіочастотного діапазону
- •3. Безпека під час експлуатації телекомунікаційного обладнання, обчислювальної техніки та спорудження телекомунікаційних мереж
- •3.1. Електробезпека
- •3.1.3. Чинники, шо виливаю і ь на наслідки ураження електричним сірумом
- •1 Іі;і час дошку людини до одного провідника ізольованої віл землі мережі за нормального режиму її роботи (рис. 3.4, а) силу струму визначають за формулой»
- •3.1.6. Небезпека замикання на землю в електроустановках, напруга кроку, напруга дотику
- •3.1.7. Класифікація виробничих приміщень щодо небезпеки ураження електричним сірумом
- •3.1.8. Система засобів і заходів щодо забезпечення безпечної експлуатації електроустановок
- •3.1.9. Класифікація електротехнічних виробів за способом захисту людини віт ураження електричним струмом
- •3.1.10. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічної о персоналу
- •3.2. Санітарні правила та норми під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •3.2.1. Вилив слскгронно-обчнслювалі.Ннх машин на сіан здоров'я користувачів
- •3.2.2. Потенційно шкідливі та небезпечні чинники під час експлуатації електронно-обчнелювальннх машин
- •3.2.3. Чинники виливу на умови нраці та ефективність взаємодії у системі «корнстувач-ком»
- •3.2.4. Внмої и ,ю примішені., розміщення в них вдт, еом, пеом та організації робочих місць
- •3.2.5. Оптимальні гігієнічні нарамсірн виробничою середовища приміщень з вдт. Еом і пеом
- •3,3. Без пека під час улаштування та обслуговування допоміжного обладнання установок електро- і радіозв'язку
- •3.3.1. Ксзиека під час вантажно-роінантажунальнмх робіт і складування матеріалів
- •3.4. Правила безпеки підчас розміщення та експлуатації джерел живлення установок і систем електро- і радіозв'язку
- •3.4.1. Правила безпеки піт час робіт у приміщеннях випрямних (генераторних) установок
- •3.4.3. Безпека піл час експлуатації елекіросіанцій з двигунами вну ірінпп.Оі о зі орнння
- •3.4.4. Правила безпеки піл час установлення та експлуатації пересувних електростанцій
- •3.5. Безпека під час робіт на телефонних і телеграфних станціях
- •3.5.1. Вимоїн до виробничою персоналу
- •3.5.2. Вимоїн до виробничих примішені, і безпечного розмішений обладнання в них
- •3.5.3. Вимін и безпеки під час робіт на технологічних дільнннмх телефонних і телеграфних станцій
- •3.6. Безпека робіт на кабельних лініях зв'язку та проводового мовлення
- •3.6.1. Іктнска піл час будівництва телефонної каналііанії
- •3.6.2. Безпека прокладання кабелю під час будівниці на та експлуатації лінійно-кабельннх споруд зв'язку
- •3.7. Вимоги безпеки під час обслуговування станцій супутникового зв'язку, розміщених на землі, телевізійних центрів і пересувних радіостанцій
- •3.7.1. Виміни бсліскн піл час обслуговуваним сіашіій су ну пінкової о зв'язку, розмішених на землі, ія телевізійних мсніріи
- •3.8. Вимоги безпеки під час експлуатації антенно-щоглових споруд
- •3.9. Вимоги безпеки підчас ремонту, регулювання та настроювання телекомунікаційного обладнання
- •3.9.1. Вимоїн безпеки під мас робо і и н майстернях
- •3.9.2. Вимоїн безпеки під час виконаним робіт паянням і лудінням
- •3.10. Безпека під час виконання робіт із застосуванням ручного інструменту
- •3.10.1. Вимоги безпеки до ручного електрифікованого інструменту та до виконання робіт із його застосуванням
- •3.10.2. Вимоги безпеки до ручного слюсарно-ковалі.Ського інструменту та до виконаний робтг із його застосуванням
- •3.10.3. Вимоїн безпеки до пневматичного інструменту за до виконання робіт із його застосуванням
- •3.10.4. Вимоїн безпеки до абразивного та ельборового інструменту та до виконання робіт із ного застосуванням
- •3.12. Вимоги до виробничих приміщень із джерелами емп і розміщення в них обладнання
- •3.13. Вимоги до розміщення радіотехнічних об'єктів й організації їх санітарно-захисних зон і зон обмеження забудови
- •4.1.2. Основні законодавчі та нормаїнвні акти щодо регламентації вимог до пожежної безпеки підприємств галузі телекомунікації
- •4.3.1. КаторГі приміщень і будівель підприємств тслекомунікацій за пожежовнбу хонебсзнечніс і ю
- •4.3.2. Класифікація вибухонебезпечних і пожежонебезпсчних приміщень та :юн у приміщеннях і за їх межами
- •4.4. Система попередження пожеж на підприємствах телекомунікацій
- •4.5. Система протипожежного захисту підприємств телекомунікацій
- •4.5.1. Обмеження розмірів та розповсюдження пожеж
- •4.5.2. Обмеження розпитку пожеж
- •4.5.3. Утвореним умов для гасіння пожеж. Пожежна сиіналізаніи та зв'язок на підприємствах телекомунікації!
- •7 Лифу-юр и сіткою; к вогнегасник вуглекислий оу-2: і балон; 2 запірний клапан;
- •4.5.6. Системи проіиднмового захисіу будівель підприємств тслекомунікацій та їх утриманим
- •4.6. Система організаційних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки підприємств телеком унікацій
- •4.6.1. Оріанізанім служб иоЖеЖноЇбезпеки галузі тслекомунікацій
- •4.6.2. Пожежно-технічиі комісії та добровільні пожежні дружини об'єктів телекомунікацій
- •4.6.3. Навчання з питань пожежної безпеки працівників гал узі тел є ком у н і ка и і й
- •4.6.4. Обов'язки державних органів, керівників та працівників підприємств тслекомунікацій щодо забезпечення пожежної безпеки
- •2. Національні (державні) стандарт з охорони прані
- •3. Норматипно-правові акти з охорони нрані, чинні на піднрнсмсгвах галузі тслекомунікацій
- •3.1. Нормативно-правові акти, дія яких поширюється па декілька видів економічної діяльності
- •3.2. Нормативно-правові акти, дія яких поширюється на вид економічної діяльності
- •4. Державні саніїарні норми
- •5. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки прані, дія яких ношнрюєіьси на підприємства тслекомунікацій до часу їх скасування або заміни
- •6. Будівельні норми га правила
- •7. Нормативні акти й окремі нормативні доку менти, uao розроблнюзь підприємства галузі тслекомунікацій з урахуванням особливостей виробництва та конкретних питань з охорони праці
3.10.4. Вимоїн безпеки до абразивного та ельборового інструменту та до виконання робіт із ного застосуванням
Абразивний інструмент - цс різальний інструмент для шліфування різних матеріалів (металу, дерева, пластмаси, кожі та ін.) і для заточки інструмента, який виготовляють з природних та штучних абразивів.
Він бувас об'ємним у вигляді тіл різної форми та плоским, який представляє собою тонкий шар абразивних зерен, шо наклеено на папір або тканину (так звана «шкурка»).
Об'ємний інструмент бувас прямокутної форми, у вигляді тригранних брусків, у формі дисків (кругів) для роботи периферією, тонких прорізних дисків, чашкових кругів і кілець для шліфування торцем, кулястих та конічних головок тошо.
Абразивний інструмент характеризується породою абразиву, що застосовують (алуид, карборунд та іи.). розміром зерен (зернистістю), твердістю, пористістю, структурою, здатністю до самозаточення. Велика твердість абразивних матеріалів лає змогу застосовувати їх під час оброблення виробів (шліфування), які не піддаються обробці різальним інструментом.
Абразивний та ельборовий інструмент повинен відповідати ВИМОГйМ ГОСТ 12.3.028-82 «ССБТ. Процессы обработки абразивным и зльборовым инструментом. Требования безопасности».
Для проведения випробувань абразивного та ельборового інструменту га виконання робіт із його застосуванням на заточувальні та шліфувальні верстати допускають працівників не молодших 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання, перевірку знань правил безпеки праці та мають відповідний запис у кваліфікаційному посвідченні на право виконувати спеціальні роботи.
На кожному абразивному та ельборовому шліфувальному круті має бути нанесено фарбою позначку, або наклеєно спеціальний ярлик із зазначенням порядкового номера крута, дати проведення випробування, умовного знака або підпису працівника, відповідального за проведення випробувань.
Заборонено експлуатацію кругів із тріщинами на поверхні, з відшаруванням шару, шо містить ельбор. а також кругів, що не мають відмітки про проведення випробувань на механічну міцність або з простроченим терміном зберігання.
На шліфувальних та відрізних кругах (крім ельборових) діаметром 250 мм і більшим, на шліфувальних кругах для ручних шліфувальних машин мають бути нанесені кольорові смуги, шо характеризують робочу швидкість обертання кругів: жовта 60 м/с; червона 80 м/с; зелена - 100 м/с; зелена та синя - 120 м/с. Інші умовні маркування мають відповідати стандартам та технічним умовам на конкретний вид інструменту.
Абразивний та ельборовий інструмент та елементи ного закріплення (болти, гайки, фланці тощо) слід обгороджувані міцно закріпленими захисними кожухами, які виготовляють у вигляді зварної конструкції з листової вуглецевої конструкційної сгалі або у вигляді виливків із сталі за швидкості обертання кругів до 100 м/с. Форма та товщина захисних кожухів маг відповідати вимогам ГОСТ 12.3.028-82. а кожухів, які застосовують на ручних пневматичних та електричних машинах, - вимогам ГОСТ 12.634.
Шліфувальні круги не мають буїн з радіальним та осьовим биттям. Проріз між кругом та верхньою кромкою рухомою кожуха, а також між кругом та запобіжним козирком мас бути не більшим 6 мм. Частина інструмента, що виступає з кожуха, мас бути меншою 50 % його висоти.
Відрізування або прорізування металу потрібно виконувати шліфувальними кругами, що відповідають вимогам ГОСТ 23182 та паспортним даним на ручні шліфувальні машини. Марку та діаметр шліфувального крута сліл вибирати за умови максимально можливої частоти обертання, що виповідає холостому ходу шліфувальної машини. Заготовку, що шліфують, слід наближати до шліфувального круга плавно, без ударів; натискати на круг слід без зусиль.
На нсоблачнаних захисними кожухами машинах із шліфувальними головками діаметром до 30 мм. наклеєними на металеві шпильки, потрібно застосовувати захисні щитки та окуляри.
Шліфувальні круги (крім ельборових), що зазнані хімічного оброблення або механічної переробки, або термін зберігання яких вичерпано, потрібно повторно випробувати на механічну міцність. Результати випробувань слід записувати в прошнурований за скріплений печаткою «Журнал випробувань абразивного та ельборового інструменту» за визначеною формою.
Абразивний інструмент, пасти, шліфувальні матеріали слід зберігати в сухих. критих, провітрюваних приміщеннях у споживчій або транспортній тарі із дотриманням відповідних температури та вологості повітря. Транспортувати їх потрібно з урахуванням їхнього виду, типу та марки в коробах. пакетах, мішках, бочках, ящиках, ящикових піддонах або в контейнерах. але окремо віл металевих деталей та виробів. Під час транспортування та виконання вантажно-розвантажувальних робіт абразивний інструмент не мас зазнавати різких поштовхів, ударів та дії вологи, а шліфувальні матеріали - дії вологи.
Під час виконання робіт із застосуванням абразивного та ельборового інструменту заборонено:
ирашовапі бічними (торцевими) поверхнями шліфувального круга, якщо він не призначений для виконання цього виду робіт;
гаїьмувати обертовий шліфуватьннй круг натисканням на нього яким-нсбудь предметом;
-- застосовувати насадки, гайкові ключі та ударний інструмент під час закріплювання шліфувального круга;
застосовувати важіль для збільшення зусилля, натиску на оброблювану деталь та шліфувальний круг на верстатах з ручним нолаванням виробів;
виконувати роботу без застосування змащувально-охолоджувальної ранни - для інструмента, призначеного для роботи із застосуванням змащувально-охолоджувальної рідини.
3.11. Загальні вимоги безпеки до виробничого обладнання
Безпечність виробничого обладнання не властивість виробничого обладнання виповідати вимогам безпеки прані під час монтажу (демонтажу) та експлуатації в умовах установлених нормативною документацією.
Безпеку виробничою обладнання забезпечують на сталі розроблення, а проявляється вона під час його експлуатації.
У галузі тслекомунікацій застосовують різні вили виробничого обладнання. машин, апаратів, систем, контрольно-вимірювальних приладів, електронних компонентів. Кожний із них має відповідати певним вимогам безпеки. Але окрім індивідуальних, є загальні вимоги, дотримування яких забезпечує безпечну їх експлуатацію. Ці вимоги визначено сааіиартами. нормативними актами з охорони праці, саніїарннми нормами та правилами, технічними умовами іа іншими нормативними документами.
Апарати тслекомунікацій мають бути надійними в роботі, працездатними за різних умов експлуатації, швидкодіючими та високочутливими з точним діапазоном управління, компактними, вібро- і а ударостійкими. Вони мають бути надійно з'єднаними, сумісних напруг, розмірів, які відповідають місцям їх розміщення, довгострокового терміну експлуатації, із стандартизованими компонентами, бути стійкими до електричних напруг, магнітних полів, інших впливів та бути захищеними від несанкціонованого доступу. Корпус мас бути достатньо механічно мінним, за потреби - герметичним і залежно від напруг живлення та умов експлуатації апаратури заземленим. Його конструкція має забезпечити захист працюючих від ураження електричним струмом, а компоненти від механічних, атмосферних та інших впливів.
Автоматизовані системи управління мають забезпечити контроль за функціонуванням апаратури, інформувати про можливі або наявні небезпечні ситуації та вихід із ладу засобів захисту, забезпечити функціонування апаратури до повної нормалізації відповідного чинника.
Виробничне обладнання має бупі вибухопожежобезпечним, не створювати небезпек унаслідок впливу високих і низьких температур, вологи, соняч- мої радіації, механічних коливань, агресивних речовин, мікроорганізмів. Його рухомі частини, які с небезпечними, потрібно огороджувати. Елемент устаткування не мають бути з гострими краями, нерівними, гарячими га переохолодженими поверхнями. Конструкція обладнання мас усунути або знизити до нормативних значень рівні шуму, вібрації, ультра- та інфразвуку, електромлшіткі випромінювання, не забруднювати навколишнє середовище вище встановлених норм, відповідати естетичним вимогам та функціональному призначенню.
