- •1. Правові та організаційні питання з охорони праці в галузі телекомунікацій
- •1.1. Сучасна законодавча та нормативна база з охорони праці в галузі тслекомунікацій
- •1.1.1. Принципи державної політики в галузі охорони прані
- •1.1.4. Норматпвно-нравові ак*ги з охорони нраці, чинні в галузі тслекомунікацій
- •1.1.5. Стандарти, нормаїнвні акти та документ з охорони ирані. Що розробляють підприємства галузі тслекомунікацій
- •1.1.9. Ві.Ніовіла.Імнсіь працівників іа.Зузі іа порушення іаконін іа норма іивно-нравоних актів з охорони прані
- •1.2. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на підприємствах галузі телекомунікацій
- •1.2.1. Органи державною управління охороною прані, їх компетенція та повноваження
- •1.2.2. Система управління охороною прані на підприємствах галузі телекомунікаціи іа обов'язки роботодавця
- •1.3. Навчання, інструктажі та перевірка знань працівників галузі телекомунікацій з питань охорони праці
- •1.3.1. Загальні положення
- •1.3.2. Організація навчання та перевірки знань з питань оборони прані на пілнригмспп
- •1.3.4. Навчання та перевірка знань з питань охорони прані посадових осіб
- •1.4. Державний нагляд, відомчий та громадський контроль за охороною праці в галузі телекомунікацій
- •1.4.1. Органи державного нагляду за охороною нраці, їх повноваження та нрава
- •1.4.3. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону прані
- •1.4.4. Коніроль стану охорони ирані на підприємствах і об'єднаннях піднриємегв галузі
- •1.5. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань й аварій на виробництві
- •1.5.1. Основні причини нещасних випадків у галузі тслекомунікацій
- •1.5.5. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань й отруси і.
- •1.5.7. Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •2. Гігієна праці та виробнича санітарія в галузі телекомунікації*
- •2.1. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу
- •2.1.1. Визначення основних понять
- •2.1.2. Загальні положення
- •2.2.4. Заходи мюдо нормалізації параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях галузі телекомунікацій
- •2.3. Забруднення повітряного середовища робочої зони шкідливими речовинами
- •2.3.1. Загальні відомості
- •2.3.3. Особливості забруднення повітря паро-газовнм н речовинами в галузі телекомунікацій
- •2.3.4. Загальні вимоїн до контролю за дотриманням максимальної разової і ранично допустимої копией ірацГї
- •2.3.5. Загальні вимоги до контролю іа дотриманням середньої іа зміну гранично допусіимої конценіранії
- •2.3.6. Заходи щодо нормалізації складу новіїрмиого середовища у виробничих приміщеннях галузі телекомунікацій
- •2.3.7. Засоби індивідуального захисту
- •2.4. Іонізація повітря виробничих приміщень
- •2.5. Вентиляція виробничих приміщень галузі телекомунікацій
- •2.5.1. Природна вентиляція та її застосування
- •2.6. Освітлення виробничих приміщень галузі телекомунікацій
- •2.6.1. Значення освіглсннн для здоров'я та трудової діяльності людини
- •2.6.12. Безпека експлуатації освітлювальних установок у іалузі тслекомунікацій
- •2.7.5. Визначення середньою рівня шуму та рівнів звуковою зиску в октавних смугах
- •2.10. Захист від виробничої загальної та локальної вібрації 2.10.1. Основні положеним
- •2.13.3. Гранично лопусінмі рінні лазерною випромінювання ни час лїї на очі та шкіру
- •2.14. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.14.1. Джерела електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону
- •2.14.5. Захист віз впливу елскіромагніттінх випромінювань радіочастотного діапазону
- •3. Безпека під час експлуатації телекомунікаційного обладнання, обчислювальної техніки та спорудження телекомунікаційних мереж
- •3.1. Електробезпека
- •3.1.3. Чинники, шо виливаю і ь на наслідки ураження електричним сірумом
- •1 Іі;і час дошку людини до одного провідника ізольованої віл землі мережі за нормального режиму її роботи (рис. 3.4, а) силу струму визначають за формулой»
- •3.1.6. Небезпека замикання на землю в електроустановках, напруга кроку, напруга дотику
- •3.1.7. Класифікація виробничих приміщень щодо небезпеки ураження електричним сірумом
- •3.1.8. Система засобів і заходів щодо забезпечення безпечної експлуатації електроустановок
- •3.1.9. Класифікація електротехнічних виробів за способом захисту людини віт ураження електричним струмом
- •3.1.10. Кваліфікаційні групи з електробезпеки електротехнічної о персоналу
- •3.2. Санітарні правила та норми під час експлуатації електронно-обчислювальних машин
- •3.2.1. Вилив слскгронно-обчнслювалі.Ннх машин на сіан здоров'я користувачів
- •3.2.2. Потенційно шкідливі та небезпечні чинники під час експлуатації електронно-обчнелювальннх машин
- •3.2.3. Чинники виливу на умови нраці та ефективність взаємодії у системі «корнстувач-ком»
- •3.2.4. Внмої и ,ю примішені., розміщення в них вдт, еом, пеом та організації робочих місць
- •3.2.5. Оптимальні гігієнічні нарамсірн виробничою середовища приміщень з вдт. Еом і пеом
- •3,3. Без пека під час улаштування та обслуговування допоміжного обладнання установок електро- і радіозв'язку
- •3.3.1. Ксзиека під час вантажно-роінантажунальнмх робіт і складування матеріалів
- •3.4. Правила безпеки підчас розміщення та експлуатації джерел живлення установок і систем електро- і радіозв'язку
- •3.4.1. Правила безпеки піт час робіт у приміщеннях випрямних (генераторних) установок
- •3.4.3. Безпека піл час експлуатації елекіросіанцій з двигунами вну ірінпп.Оі о зі орнння
- •3.4.4. Правила безпеки піл час установлення та експлуатації пересувних електростанцій
- •3.5. Безпека під час робіт на телефонних і телеграфних станціях
- •3.5.1. Вимоїн до виробничою персоналу
- •3.5.2. Вимоїн до виробничих примішені, і безпечного розмішений обладнання в них
- •3.5.3. Вимін и безпеки під час робіт на технологічних дільнннмх телефонних і телеграфних станцій
- •3.6. Безпека робіт на кабельних лініях зв'язку та проводового мовлення
- •3.6.1. Іктнска піл час будівництва телефонної каналііанії
- •3.6.2. Безпека прокладання кабелю під час будівниці на та експлуатації лінійно-кабельннх споруд зв'язку
- •3.7. Вимоги безпеки під час обслуговування станцій супутникового зв'язку, розміщених на землі, телевізійних центрів і пересувних радіостанцій
- •3.7.1. Виміни бсліскн піл час обслуговуваним сіашіій су ну пінкової о зв'язку, розмішених на землі, ія телевізійних мсніріи
- •3.8. Вимоги безпеки під час експлуатації антенно-щоглових споруд
- •3.9. Вимоги безпеки підчас ремонту, регулювання та настроювання телекомунікаційного обладнання
- •3.9.1. Вимоїн безпеки під мас робо і и н майстернях
- •3.9.2. Вимоїн безпеки під час виконаним робіт паянням і лудінням
- •3.10. Безпека під час виконання робіт із застосуванням ручного інструменту
- •3.10.1. Вимоги безпеки до ручного електрифікованого інструменту та до виконання робіт із його застосуванням
- •3.10.2. Вимоги безпеки до ручного слюсарно-ковалі.Ського інструменту та до виконаний робтг із його застосуванням
- •3.10.3. Вимоїн безпеки до пневматичного інструменту за до виконання робіт із його застосуванням
- •3.10.4. Вимоїн безпеки до абразивного та ельборового інструменту та до виконання робіт із ного застосуванням
- •3.12. Вимоги до виробничих приміщень із джерелами емп і розміщення в них обладнання
- •3.13. Вимоги до розміщення радіотехнічних об'єктів й організації їх санітарно-захисних зон і зон обмеження забудови
- •4.1.2. Основні законодавчі та нормаїнвні акти щодо регламентації вимог до пожежної безпеки підприємств галузі телекомунікації
- •4.3.1. КаторГі приміщень і будівель підприємств тслекомунікацій за пожежовнбу хонебсзнечніс і ю
- •4.3.2. Класифікація вибухонебезпечних і пожежонебезпсчних приміщень та :юн у приміщеннях і за їх межами
- •4.4. Система попередження пожеж на підприємствах телекомунікацій
- •4.5. Система протипожежного захисту підприємств телекомунікацій
- •4.5.1. Обмеження розмірів та розповсюдження пожеж
- •4.5.2. Обмеження розпитку пожеж
- •4.5.3. Утвореним умов для гасіння пожеж. Пожежна сиіналізаніи та зв'язок на підприємствах телекомунікації!
- •7 Лифу-юр и сіткою; к вогнегасник вуглекислий оу-2: і балон; 2 запірний клапан;
- •4.5.6. Системи проіиднмового захисіу будівель підприємств тслекомунікацій та їх утриманим
- •4.6. Система організаційних заходів щодо забезпечення пожежної безпеки підприємств телеком унікацій
- •4.6.1. Оріанізанім служб иоЖеЖноЇбезпеки галузі тслекомунікацій
- •4.6.2. Пожежно-технічиі комісії та добровільні пожежні дружини об'єктів телекомунікацій
- •4.6.3. Навчання з питань пожежної безпеки працівників гал узі тел є ком у н і ка и і й
- •4.6.4. Обов'язки державних органів, керівників та працівників підприємств тслекомунікацій щодо забезпечення пожежної безпеки
- •2. Національні (державні) стандарт з охорони прані
- •3. Норматипно-правові акти з охорони нрані, чинні на піднрнсмсгвах галузі тслекомунікацій
- •3.1. Нормативно-правові акти, дія яких поширюється па декілька видів економічної діяльності
- •3.2. Нормативно-правові акти, дія яких поширюється на вид економічної діяльності
- •4. Державні саніїарні норми
- •5. Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки прані, дія яких ношнрюєіьси на підприємства тслекомунікацій до часу їх скасування або заміни
- •6. Будівельні норми га правила
- •7. Нормативні акти й окремі нормативні доку менти, uao розроблнюзь підприємства галузі тслекомунікацій з урахуванням особливостей виробництва та конкретних питань з охорони праці
3.10.2. Вимоги безпеки до ручного слюсарно-ковалі.Ського інструменту та до виконаний робтг із його застосуванням
До ручною слюсарно-ковальського інструменту належать молотки, ку- валди, сокири, викрутки, іайкові ключі, напилки, шабери., кліщі, лещата, ло- мн, лопати та інші, а гакож інструменти ударної дії: зубила, бородки, просічки, керни тощо.
інструмент, який пріпначсно для повсякденною застосування погрібно закріплювати за працівниками для індивідуального або бригадного користування.
Інструмент з ізолювальним покриттям потрібно зберігати в закритих приміщеннях на полицях чи стелажах, шоб не торкався опалювальних приладів та був захищеним віч сонячних променів, вологи, забруднення та механічних ушкоджень. Погрібно переносити або перевозити до робочого місця із дотриманням умов, які забезпечують його справність та придатність до користування.
До початку роботи з інструментом слід переконатись в його справності, а саме: перевірити правильність насадки молотка, кувалдн, сокири тошо; впевнитись, що немає тріщин, вибоїн, відколів, задирів металу по краях тощо. Бойки молотків та кувалд мають бути з гладкою ірохн опуклою поверхнею беї косінні та ушкоджень.
Рукоятки інструментів потрібно виготовляти із сухої дсрсвинн твердих листяних порід (берези, дуба, бука, клена, ясена, горобини, кипілу, іраба) без сучків та косошару або із синтетичних матеріалів, які забезпечують експлуатаційну міцність та надійність у роботі. Виготовляти рукоятки з деревини м'яких порід (ялини, сосни тощо), а також із сирої дереві ній заборонено.
Рукоятки мають бути по всій довжині в перерізі овальної форми, бути гладкими, не мати тріщин і до вільного кінця дещо потовщуватись (крім кувалд)- для запобігання висковзуванню із рук працівника під час замахів і ударів інструментом.
Рукоятка кувалди до вільного кінця мас дещо стоншуватись, так як кувалду насаджують на рукоятку в бік потовщеного кінця без застосування клинів.
Вісь рукоятки мас бути сірого перпендикулярною ДО ПОЗДОВЖПОЇ ОСІ інструмента. Клини для закріплення інструмента на рукоятці потрібно виготовляти з м'якої сталі та бути з насічками (йоржами).
Не дозволяють працювати з інструментом, рукоятки якого насаджено на загострені кінці (напилки, шабери тощо) без металевих бандажних кілець.
Довжина інструменту ударної дії мас бути не меншою 150 мм. Кут загострення робочої частини зубила залежить від металу, який обробляють і може змінюватись віл 35° (під час рубки алюмінію) до 70° (за рубки чавуну).
Під час роботи з інструментом ударної дії працівники повинні користуватись захисними окулярами із склом, що не б'гться, для запобігати! попаданню в очі твердих частинок, що відлітають від інструмента, та бавовняними рукавицями.
У разі роботи клинами чи зубилами із використанням кувалди потрібно застосовувати клинотримачі з довжиною рукояікн не менше 0,7 м.
У разі використання кліщів слід застосовувати кільця, розміри яких мають відповідати розмірам оброблюваних заготовок.
Ширина робочої частини (лопатки) викрутки мас відповідати розміру шліца у головці шурупа або гвинта.
Розміри зіва (захвата) гайкових ключів не мають перевищувати розміри головок болтів (граней гайок) більше ніж на 0.3 мм. Заборонено застосовувати для ключів підкладки, якщо їх розміри більші віл головок болтів та гайок. Розмір ключа зазначають на його рукоятці.
Піл час відкручування або закручування гайок та болтів слід -застосовувати ключі здовіпми рукоятками. За потреби рукоятки ключів можна подовжувати тііьки додатковими важелями піну «зірочка». Не дозволено застосовувати для подовження гайкових ключів додаткові важелі, ключі або іруби.
На робочому місці інструмент розмішують так. щоб запобігти ного скочуванню або палінню. Заборонено класти його на поручні огорож або на нс- огороджсний край площадки рихтувань, помосту, а також поблизу відкритих люків, колодязів тощо.
Ручний слюсарно-ковальський інструмент незалежно від його використання підлягає періодичному, не рідше разу на 3 місяці огляду відповідальними інженерно-технічними працівниками, призначеними розпорядженням по підрозділу, а у разі виявлення несправностей інструмент вилучають з експлуатації.
Лещата мають бути зі справними затискачами, а розташовувати їх потрібно на такпі висоті, щоб працівнику було зручно виконувати роботу.