3.12. Вимоги до виробничих приміщень із джерелами емп і розміщення в них обладнання

Приміщення, у яких розміщують установки з джерелами електромагніт­них полів, мають відповідати вимогам діючих санітарних норм щодо проекту­вання промислових підприємств. А за своїм планувальним рішенням - харак­теру виконуваних технологічних процесів. Рівні освітлення, опалення та вентиляції приміщень мають відповідати вимогам будівельних норм і правил, а метеорологічні умови, концентрація у повітрі робочої зони шкідливих ре­човин. рівень шуму та інших несприятливих чинників вимогам норматив­них документів, затверджених МОЗ України.

Устаткування, яке с джерелом ЕМП, залежно від конструкції, призна­чення, потужності й умов використання, можна розміщувати як в окремих, так і в загальних приміщеннях, включаючи розміщення у поточних лініях, за дотримання ГДР ЕМІІ. Розмішуючи устаткування й під час організації робіт потрібно керуватись Державними санітарними нормами під час ро­боти з джерелами електромагнітних полів, будівельними нормами та пра­вилами, ПУЕ, правилами технічної експлуатації електроустановок спожи­вачів і правилами техніки безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів.

За розміщення в одному приміщенні декількох установок треба унемож­ливлювати перевищення ГДР у разі складання енергії випромінювання. У ра­зі можливого проходження електромагнітної енергії через будівельні конс­трукції у сусідні приміщення потрібно вживати заходи, які унеможливлюють опромінення працівників за рівнів, які перевищують ГДР для відповідних ка­тегорій опромінювання.

Допускаюп. у разі погодження із установами державного санітарно- снідсміологічного нагляду проведения робії щодо настроювання та регулю­вання апаратури, яка с джерелом ЕМГІ. в екранованих приміщеннях. Робочі плоті та об'єми екранованих приміщень слід встановлювати, виходячи з га­баритів оброблюваних виробів, із урахуванням вимог безпеки під час робіт з високою напругою та санітарних норм проектування промислових під­приємств. Для унеможливленім перевищення ГДР за рахунок відбитого ви­промінювання стіни, стелю та підлогу екранованих приміщень потрібно по­кривані матеріалами, що поглинають EMM до допустимих рівнів.

У ран спрямованого випромінювання допускають застосування погли- пальних покриттів тільки на відповідних ділянках сгін. 1$ екранованих при­міщеннях потрібно вживати заходи із компенсації нестачі природного світла, ультрафіолету, змін газового н аероіонного складу повітря іа інших відповід­но до вимог санітарних норм і правил.

3.13. Вимоги до розміщення радіотехнічних об'єктів й організації їх санітарно-захисних зон і зон обмеження забудови

Для захисту населення віл вплину електромагнітних полів, що ство­рюють радіотехнічні об'єкти (РТО), Державними санітарними нормами та правилами визначено гігієнічні вимоги до передавальних радіо-, телестан­цій та інших об'єктів, які випромінюють електромагнітну енергію у нав­колишнє середовище, до їх розміщення і територій, призначених для за­будови.

Майданчики для розміщення РТО слід обирати з у рахуванням потуж­ності передавачів, характеристик спрямованості випромінювання, висоти розміщення та конструктивних особливостей антен, рельєфу місцевості, функціонального призначення прилеглих територій, висоти забудови для того, шоб рівні ЕМП на території, призначеній для забудови, не перевищу­вали ГДР.

В окремих випадках допускають розміщення антен передавачів радіотех­нічних засобів на дахах житлових, іромадськнх іа інших будинків, а також передавачів на дахах нежитловпх виробничих будинків за умови дотримання ГДР. Па території майданчиків РТО не допускають розташування житлових та громадських будинків.

Радіотехнічні об'єкти відділяють від житлових будинків санітарно- захненою зоною та зоною обмеження забудови. Санітарно-захисною зоною прийнято вважати територію, де на висоті до 2 м від поверхні землі переви­щено ГДР ЕМП. а тому її зовнішню межу визначають на висоті до 2 м від поверхні землі за ГДР ЕМП.

Державними санітарними нормами та правилами визначено такі ГДР ЕМП (безперервне випромінювання, амплітудна або кутова модуляція):

-для діапазону Si 5 кілометрові хвилі (низькі частоти, НЧ), ЗО...300 кГц, довжиною хвилі Х= 10... 1 км. ГДР - 25 В/м;

• для діапазону № 6 гекзаметрової хвилі (середні частоти, СЧ), 0.3...З МГц, довжиною хвилі X. = І ...0.1 км, ГДР - 15 В/м;

-для діапазону № 7 декаметрової хвилі (високі частоти, ВЧ), 3...30 МГц. X - 100... 10 м, ГДР = (З-lgX) В/м, де а - довжина хвилі в метрах; або ГДР = = 7.43-3-lgf В/м, де/- частота в МГц;

• для діапазону X? 8 метрові хвилі (луже високі частоти. ДВЧ), 30...300 МГц, довжиною хвилі 10... 1 м. ГДР - 3 В/м.

ГДР ЕМП, які створюють телевізійні радіостанції у діапазоні частот від 48 до 1000 МГц, визначають за такою формулою:

де Е_гяг - ГДР напруженості ЕМП (електричноїскладової), В/м;/- несуча час­тота оцінюваного каналу (каналу зображення або звукового супроводу), МГц.

Гранично допустимі рівні напруженості ЕМП (Е_таі.) можна визначати також за таблицею.

Санітарно-захисні зони та зони обмеження забудови для передавальних радіостанцій, обладнаних антенами неспрямованого випромінювання в гори­зонтальній площині, для телевізійних і радіолокаційних станцій кругового огляду встановлюють навколо РТО. Для передавальних радіостанцій, облад­наних антенами спрямованої дії, та радіолокаційних станцій, антени яких сканують у визначеному секторі або фіксовані в одному напрямку, такі зони встановлюють у напрямку випромінювання електромагнітної енергії з ураху­ванням бокових і задніх пелюсток діаграми спрямованості антени. Для пере­давальних радіо-, теле- і радіолокаційних станцій, антени яких випроміню­ють електромагнітну енергію під визначеним кутом до горизонту та рівень ЕМП змінюється залежно від висоти, зону обмеження забудови встановлю­ють диференційовано но вертикалі у межах житлової забудови.

За наявності кількох джерел випромінювання, у тому числі тих, що пра­цюють в різних радіочастотних діапазонах, рівень ЕМП створюваних усіма джерелами на межі санітарно-захисної зони мас відповідати такій вимозі:

Е. Е. ГПЕ, ГПЕ. ГПЕ. ,

—— + —— + ...+—— + — + — + ...+ — = І.

£_гдг £_1Д>( Е_ІЖ П1Е_ІЛ, ГПЕ_ГДР ГПЕ_ГДГ

де F., напруженість ЕМП, створювано« о 1-м, 2-м,..., я-м джерелом; F_tjr - ГДР напруженості ЕМП цих джерел; E_{I V} ГДР густини потоку енергії для 1 -го, 2-ої о /м о джерела.

На території, призначеній для забудови, значення маю ть бугн меншими, а у межах сзнітарно-захисноїзонн більшими за одиницю.

Межі санітарно-захисної зони та зони обмеження забудови під час їх встановлення уточнюють на підставі інструментальних вимірів. Віддалення меж відраховують від основи антени. Використання санітарно-захисннх зон регламентоване «Санітарними нормами проектування промислових підпри­ємств» (СНІП 2.07.01-89).

Для зниження ступеня опромінення територій, призначених для забудови, та зменшення розмірів санітарно-захисних зон антени радіолокаційних станцій рекомендовано встановлювати на природних узвишшях, насипах, естакадах тошо. збільшуючи мінімальне значення робочого кута нахилу антени.

Контроль за дотриманням ГДР ЕМП здійснює санітари о-списміологічна служба МОЗ України на стадії проектування, реконструкції і експлуатації РТО. Вимірювання рівнів ЕМП проводять за приймання в експлуатацію но­вих або реконструйованих РТО, піл час приймання в експлуатацію громадсь­ких будинків, ронашованих на території, яка прилягає до РТО, га в порядку поточного санітарного нагляду.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Дайте визначення понять «електробезпека» та «електроустановка».

2. Які особливості слсктро травматизму?

3. Як діс електричний струм на організм людини?

4. Назвіть можливі види слсктротравматнзму га дайте їх загальну харак­теристику.

5. Які чинники виливають на наслідки ураження електричним струмом?

6. Які гранично допустимі значення напруги дотику та струму, що про­ходять через тіло людини?

7. Які причини слсктротравматнзму?

8. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом в однофазній мережі.

9. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом у трифазній мережі з ізольованою нейтраллю.

10. Проаналізуйте небезпеку ураження людини електричним струмом у трифазній мережі з глухозаземленою нейтраллю.

11. Дайте порівняльну оцінку небезпеки ураження людини електрич­ним струмом у трифазній мережі з ізольованою нейтраллю і трифазній ме­режі з глухозаземленою нейтраллю.

12. Що такс напруга кроку, від яких чинників вона залежить?

13. Що такс напруга дотику?

14. Яка класифікація приміщень за небезпекою слсктротравматнзму?

15. Які основні технічні засоби забезпечення безпечної експлуатації елек­троустановок за нормальних (неаварійннх) і аварійних режимах їх роботи?

16. Захисне заземлення: визначення, умови застосування, принципова схема, нормативні вимоги, практична реалізація.

17. Які електроустановки підлягають обов'язковому заземленню?

18. Занулення: умови застосування, принципова схема, нормативні вимоги.

19. Захисне вимикання: визначення, основні вимоги, параметри, на які реагус таке устаткування, застосування.

20. Які с засоби орієнтації в електроустановках?

21. Застосування понижених напруг.

22. Визначній організаційні заходи, які забезпечують безпечну експлуа­тацію електроустановок.

23. Які основні елекгрозахнені засоби застосовують під час проведення робіт в електроустановках до 1000 В?

24. Які додаткові слсктрозахисні засоби застосовують під час проведен­ня робіт в електроустановках до 1000 В?

25. Яка класифікація електротехнічних виробів за способом захисту лю­дини віз ураження електричним струмом?

26. Скільки встановлено кваліфікаційних груп з електробезпеки для елек­тротехнічного персоналу, що г характерним для кожної з них?

27. Які причини виникнення статичної електрики, небезпека від її дії, допустимі норми, методи захисту?

28. Які застосовують засоби від небезпечного впливу атмосферної електрики?

29. Що такс блискавковідвід, його захисна дія. види? Як визначити зону їх захисту?

30. Особливості вилину ВДТ. ЕОМ, ПЕОМ на стан здоров'я користувачів.

31. Які потенційно шкідливі га небезпечні чинники під час експлуатації ВДТ. ЕОМ. ПЕОМ?

32. Які вимоги санітарних правил і норм до приміщень, розміщення в них ВДТ. ЕОМ. ПЕОМ та організації робочих місць?

33. Які санітарно-гігіснічні вимоги до освітлення робочих місць із ВДТ, ЕОМ. ПЕОМ?

34. Які санітарно-гігіснічні вимоги до параметрів виробничого середо­вища приміщень з ВДТ, ЕОМ. ПЕОМ?

35. Які вимоги до режимів праці та відпочинку за роботи з ВДТ. ЕОМ, ПЕОМ?

36. Які вимоги до проведення профілактичних медичних оглядів корис­тувачів ВДТ. ЕОМ. ПЕОМ?

37. Безпека під час експлуатації портативних комп'ютерів.

38. Які вимоги безпеки до організації та виконання вантажно- розвантажувальних робіт? Норми переміщення вантажів уручну.

39. Які вимоги безпеки під час навантаження, перевезення та розванта­ження барабанів із кабелем?

40. Які вимоги безпеки під час експлуатації кабельних машин, кабеле- ирокладачів. підйомних вишок, землерийних машин?

41. Безпека під час експлуатації компресорних установок.

42. Які вимоги безпеки під час експлуатації компресорно-сигнальних установок за утримання кабелів зв'язку підтиском?

43. Як забезпечують безпеку під час зберігання та експлуатації балонів для стиснених і скраплених газів?

44. Які основні правила безпеки під час розміщення іа експлуатації дже­рел живлення установок і систем електро- і радіозв'язку?

45. Які вимоги безпеки піл час розміщення та експлуатації акумуляторів?

46. Вимої н ло виробничих приміщень телефонних і телеграфних станцій та безпечного розміщення обладнання в них.

47. Правила безпеки під час робіт у приміщенні вводу кабелів, на увід- но-комутаційному обладнанні, автоматичних залах АТС, у цехах комутації каналів телефонних станцій.

48. Які заходи безпеки піл час будівництва телефонної каналізації?

49. Які заходи безпеки під час прокладання кабелю у заздалегідь вико­нану траншею іа кабелепрокладачем?

50. Які заходи безпеки піл час прокладання кабелю через йодні перепони?

51. Як забеніснують бепіеку під час прокладання кабелю стінами будинку?

52. Загальні вимоїн безпеки під час виконання робіт у підземних спорудах.

53. Які вимоги безпеки під час монтажу га вимірювання оптичного кабелю?

54. Які вимоги безпеки слід виконувати під час робіг на кабельних ліні­ях зв'язку та нроиодового мовлення, які зазнають вилину електрифікованих залізниць змінного струму?

55. Заходи безпеки під час обслуговування станцій супутникового зв'язку, розміщених на землі, та телевізійних центрів.

56. Які вимоги безпеки за експлуатації ан генно-щоглових споруд?

57. За допомогою яких заходів і засобів забезпечують безпеку під час виконання робі і у разі ремонту, регулювання та настроювання телекомуніка­ційного обладнання?

58. Які особливості правил безпеки під час виконання робіг із застосу­ванням ручного електрифікованого інструменту?

59. Які особливості правил безпеки під час виконання робіг із застосу­ванням слюсарно-ковальського інструменту?

60. Які особливості правил безпеки за виконання робіт із застосуванням абразивного інструменту?

61. Які вимоги безпеки до виробничого обладнання?

62. Які вимоги безпеки до виробничих приміщень з джерелами елекіро- магнітних полів і розташування обладнання?

63. Які вимоги безпеки до розміщення радіотехнічних об'єктів і органі­зації їх санітарно-захисних зон і зон обмеження забудови?

4. ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА В ГАЛУЗІ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ

4.1. Основні поняття та значення пожежноїбезпеки

4.1.1. Османці іерміни іа визначеним

Пожежа неконтрольоване горіння поза спеціальним вогнищем, що розповсюджується в часі та просторі.

Пожежна безпека стан об'гш, за якого з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення і розвитку пожежі, а у ра­зі її виникнення створюються умови для локалізації, ліквідації, захисту лю­дей за матеріальних цінностей.

Вогнище - місце початкового виникнення пожежі. lasjnm пожежі - ситуація, що склалася па об'« кт і. характеризована ймовірністю виникнення пожежі, що перевищує нормативну.

Правила пожежної безпеки - комплекс положень, які визначають поря­док дотримання вимог та норм пожежної безпеки під час будівництва та експлуатації об'єкта.

Протипожежний етан об'єкта стан об'єкта, що характеризується кількістю пожеж та рівнем збитків віз них. кількістю загорянь, травм, отруєнь і за і иблих людей, рівнем реалізації вимог пожежної безпеки, рівнем боєготовносі і пожежних підрозділів та добровільних формувань, а також рівнем прот и пожежної агітації іа пропаганди.

Пожежна небезпека можливість виникнення га (або) розповсюдження пожежі.

Пожежна профилактика комплекс організаційних і технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки людей, запобігання пожежі, обмеження її розповсюдження, а також створення умов, для успішного Ті гасіння.

Протттжежний режим комплекс установлених норм поведінки лю­дей. правил виконання робіт та експлуатації об'єкта (виробу), спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки.

Системез прот и пожежного захисту - сукупність організаційних заходів і технічних засобів, спрямованих на запобігання ннлнву на людей не­безпечних чинників пожежі іа обмеження матеріальних збитків від неї.

Пожежний нагляд - функція органів пожежної охорони, яка полягає у здійсненні контролю за виконанням заходів, спрямованих на забезпе­чення пожежної безпеки об'єктів та на підвищення ефективності бороіь- би з пожежами.

Нормативна документація правила, норми, державні та галузеві стан­дарти, інші керівні документ на проектування, виготовлення, ремонт, реконструкцію, монтаж, налагодження, технічне діагностування.