2. Гігієна праці та виробнича санітарія в галузі телекомунікації*

2.1. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу

2.1.1. Визначення основних понять

Пгісна - не галузь медицини, яка вивчас вплив умов життя на здоров'я людини та розробляє заходи профілактики захворювань, забезпечення опти­мальних умов існування, збереження здоров'я і продовження життя.

Гігієна праці - цс 'истина загальної гігієни, яка внвчає вшив на організм людини та ЇЇ окремі системи зовнішніх чинників виробничого середовища та розробляє систему заходів із збереження здоров'я і високої продуктивності праці.

Умови праці - сукупність чинників виробничого середовища і трудового процесу, які впливаюл. на здоров'я та працездатність людини під час вико­нання нею трудових обов'язків.

Виробниче середовище - сукупність фізичних, хімічних, біологічних та інших чинників, шо діють на людину під час виконання нею трудових обов'язків.

Важкість (тяжкість) праці характеристика трудової діяльності лю­дини. визначає ступінь залучення до роботи м'язів і відображає фізіологічні витрапі внаслідок фізичного навантаження.

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відобра­жає преважно навантаження на центральну нервову систему.

Гігієнічний норматив кількісний показник, що характеризує оптималь­ний чи допустимий рівень впливу чинників навколишнього та виробничого середовища.

Гігієнічна характеристика умов праці - визначення й оцінювання стану умов праці (робочого середовища, трудового процесу) щодо відповідності їх державшім санітарним нормам, правилам, гігієнічним нормативам.

2.1.2. Загальні положення

Трудова діяльність людини може супроводжуватись значним відхилен­ням параметрів виробничого середовища від їх природних значень. В умовах виробництва на людину часто віьіивають підвищені або понижені темпера­тура. відносна вологість і швидкість руху повітря; підвищені теплові випро­мінювання. рівні електромагнітних випромінювань, концентрація шкідливих речовин, рівні шуму, вібрації та інші. Кожний із чинників та їх сумісна дія може спричинити різні порушення в організмі людини, професійні захворю­вання та зниження працездатності.

Уникнути небажаного впливу результатів діяльності людини на етап ви­робничою середовища майже неможливо. Тому метою гігігни прані є визна­чення таких граничних відхилень від природних фізіологічних норм, таких допустимих наваніажснь за окремими чинниками виробничого середовища іа їх сумісній дії. які не викликають негативних змін в організмі людини. її системах та генетичних змін у майбутніх поколіннях. Це нороговнй (гранич­ний) принцип визначення нормативних показників. За умови виконання гігі­єнічних нормативів гарантоване збереження здоров'я працівників. Робота в умовах перевищення нормативів можлива у разі застосування засобів колек­тивного та індивідуального захисту га скорочення тривалості дії шкідливих виробничих чинників (захист часом).

Гігієнічну класифікацію праці за показниками шкідливості та небезпеч­ності чинників виробничого середовища, тяжкості та напруженості трудового процесу застосовують для: гігієнічного оцінювання умов та характеру праці на робочих місцях; атестації робочих місць; сапітарно-гігієнічіїої експертизи ви­робничих об'єктів; санітарно-гігієнічної паспортизації стану виробничих під­приємств.

На основі результатів такого оцінювання визначають пріоритети щодо проведення оздоровчих заходів, розробляють рекомендації для професійного добору та професійної придатності працюючих, створюють банк даних про умови праці на рівні підприємства, району, міста, регіону, країни.

2.1.3. Класи умов праці за ступенем іпкідливосіі іа небезпечності

Згідно з принципами Гігієнічної класифікації умови праці розподіляють на 4 класи:

1. клас - оптимальні умови прані такі умови, за яких збережено не ли­ше здоров'я працівників, а й створено передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи встановлено для мік­рокліматичних параметрів і чинників виробничою процесу. Для інших чин­ників за оптимальні умови приймають такі умови праці, за яких несприятливі чинники виробничою середовища не перевищують рівнів, що прийняті за безпечні для населення;

2. клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями чинників виробничого та трудового процесу, які не перевищують встановле­них гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціональ­ного стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здо­ров'я працівників і їх нащадків;

3. клас шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, що перевищують гігієнічні нормативи і можуть не­сприятливо впливати на організм працівника та/або його нащадків. Шкідливі умови прані за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та внражсності змін в організмі працівників поділяють на 4 ступені:

   1. ступінь (3.1) умови праці, що характеризуються такими відхилен­нями від гігієнічних нормативів, які викликають функціональні зміни, шо ви­ходять за межі фізіологічних коливань, та найчастіше сприяють зростанню захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

   2. ступінь (3.2) - умови праці, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища та трудового пронесу, які можуть виклика­ти стійкі функціональні порушення, у більшості випадків призводять до зрос­тання захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, підвищення час­тоти загальної захворюваності, появи окремих ознак професійної патології;

   3. ступінь (3.3) умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих чинників виробничого середовища та трудового процесу, які при­зводять до підвищення рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездат­ності іа розвитку, як правило, початкових стадій професійних захворювань;

   4. ступінь (3.4) - умови праці, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, які здатні призводиш до розвитку вира­жених форм професійних захворювань, значного зростання хронічної пато­логії та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності;

4. клас - небезпечні (екстремальні) - умови праці, що характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом ро­бочої зміни (або ж її частини) створює високий ризик виникнення тяжких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрози для життя.

2.1.4. Основні чинники, шо визначають умови прані на підприємствах галузі, та загальне оцінювання прані

Умови праці в галузі тслекомунікацій визначають за технологією вироб­ництва та обладнанням, яке використовують для його реалізації, та санітар- но-гігієлнчним станом середовища, в якому відбувається трудовий процес.

Основні чинники виробничого середовища та трудового пронесу, що ви­значають умови праці, наведені в Карп умов праці (табл. 2.1). Крім кількіс­них і якісних характеристик чинників виробничого середовища та трудового

проносу, у Карті умов прані зазначають результати гігієнічного оцінювання умов прані, рекомендації щодо їх покращення, запропоновані пільги іа ком­пенсації. Оцінювання фактичного стану умов праці проводять на основі ін­струментальних вимірювань рівнів чинників виробничого середовища під час атестації робочих місць або за результатами спеціальних вимірювань. Атес­тацію робочих місць за умовами праці проводять на підприємствах і органі­заціях незалежно від форм власності та господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання та матеріали г потенційними джерела­ми шкідливих та небезпечних виробничих чинників, шо можуть несприятли­во впливаїи на стан здоров'я працюючих, а також на їх нащадків.

Основна мста атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові та безпечні умови прані, пільгове пенсійне забезпечення, пілм и га компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Атестацію проводим, згідно з «Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці» НІІАОП 0.00-6.23-92 (попереднє позначення ДНАОІ1 0.05-8.04 -92) атестаційна комісія, склад і повноваження якої визначають на­казом по підприємству, організації. Періодичність атестації встановлює під­приємство із зазначенням у колективному договорі, але не рідше разу на 5 років. Пішовідальність та своєчасне та якісне її проведення покладено на ке­рівника підприємства, організації.

Позачергову атестацію проводять у разі докорінної зміни умов і харак­теру прані з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, профспіл­кового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Державної експертизи умов праці за участю установ санітарпо-епідсміо- лопчиої служби МОЗ.

Оцінювання технічного і а організаційного рівня робочого місця прово­дять аналізуючи показники, що наведені в табл. 2.3. Результати атестації використовують для встановлення пенсій за віком па пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, а також для роз­робки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих. Право на пенсію на пільгових умовах визначають за показниками, що наве­дені в табл. 2.4.

ТаЛіиця 2.1

Карта умов праці

Підприємство Виробити но Цех

Хч робочого місця Професія (посада)

Номери аналогічних робочих місць

Оцінювання чннннк'Ів виробничого ссрсловнша та трудового процесу

Я» пи	Чиииикм ■иробиичос о сср*до- пиша і ірч лмаоі о проц«>	ДіП про­вешим .іосіїжі*. м*	ГДР. гдк	Фактич­не іяа- чгиии чинника	J KMC - шкіл шві )»»» ..jrnH			Триаалкть дії чинника u мін; ЛО часу робочої 1МІИИ. (Г). %	Примітки
					Ступінь
					I Ii h
1	речовини. мг/м':
	1 клас неосілскн
	II кчас небсшсхи
	- Ill мас небсінски
	IV клас небезпеки
2 3	Ііи.і. мг/м'
	Цібрашх ( wra.ii.iu :а локальна). лЬ
4	Шум. лБЛ
5	Інфрааух.дЬ
6	Ультраїв)*. дії
7	ІІсіиїтуточі випро­мінюванії*:
	- ралхічасіоінзін дипаюи. В/м. А'м. Вт/м}
	- дипахж проынсл. частот. В'м. А'м
	- отич. дшіакиї (лаюрне випромін.), Дж/см1
X	Мікроклімат у приміщенні:
	температура повітря. *С
	- швидмсті. руху повітря. м/с
	•UHOCIU ЮЛОСІСЛ. поаітр*. %
9	ІН(1>Р4ЧСОВОНЄ ті 1 випромінюванії*. Вт/м:
10	Температура ЮВИІ1ШІІ.ОІО повгір* (иь; час робот на відирігтому поипрі), °С:
	- таїлкй перли року					—	—
	«лаакй перта режу

St ■I'll	Чммимк'м ■Іііробмм'їоі О tl рс 11>- N и ma і і рушим о □ро«ЄС>>	Дяіяяро> КК1ІІШ .»СИСЖСІ»	ГДР. гдк	Фаь-іич- NC Ии- ЧСІІІІ*	3 К.ІК - НІКІМ«*! умови мр.,,1			Тривалість літ чи и и н к a та тлііи) до часу робочої МІШИ.М.%	Примітки
					Ступінь
					1	2	3
II	Атмосфсрний «иск, ммрт. ст.
12	Біологічні чинники. ІЛК:
	мікроорганізми
	- білко«! препарат
13	ІІЛАКІСП. ГірДІІІ.
	динамічна робоїа
	- потужніть >ив- нішіаоі роботи (Ні) nil час роботи u У 13tПО м'кііа НИЖ­НІ* КІНІПЬОХ і тулуба
	- тс саме під час роботи переважно U > часті м'ями пле­човою поясу
	- часа підичмаини ТЛ Іісреміїїгсиня Mil- тажу. кг
	- дрібні стереотипні рухи КІС ТОЇ І tlJUIb- іі» рус (кількість та міму)
	статичне наванта­ження. кГс:
	величина іиваи- тажешія « іміну піл час утриманії* пан* олиіоо рукою
	двома руками
	u участі м'ят» ту­луба та ни
14	Робоча по». Нахили тул>&». пе- рем ииснмя и прос­торі (переходи, іу- монлені те«;, процесом)

-V mi	Чииииьи •иробиачою сере I» ■аим і ip> luaoio npen<c>	Дла нро- іккима luliual.	ГДР. гдк	Фамич- ие іиа- чения	J К.1К плаци»! учави „раці				Ірн»1.ІКІк .üi чинника 1« ІМІИ) .10		Примітки
		ма		чинника	С їх ніні.				ч«> робочої їміии. со. %
					•	*	5
15	Напруженість прані
	уваїа:
	- тривалість kxepe- .wann і*; iptnuuKc- 11 vmihh)
	- •СІСТОП 00 IULUB (евллоеих. »>нових іапі)ііьтивмачіьу ссрсвікому м седину
	напруженість а калі- шорних функцій:
	- юру (категорія ШрОВНХ рчбії м ДБІІ II 2.S-28- -2006)
	- слуху <u вироб­ничої потреби спрнйняпя мови або диферен­ціювання сигналів)
	- ОЖШЙВ И »flCKKiy- ABjia напружа ость
	Одноманітність:
	- кількість сч04єіі- ті» у бага і Opa юно повторюваних опе­рации
	- трмвалклъ ниш- іншії повторюваних оофііші. с
	- чае спостереження и виробничим про­петом беї ШЛІІВНИХ дій (% тривалюсті їм іии)
16	Змінність
17	К и пості, чинників

1. Гігієнічна оцінка умов прані _

2. Оцінка технічного та організаційного рівня

3. Атестація робочого місця

4. Рекомендації щодо покрашення умов прані. їх економічне обгрунтування

5. Пільги та компенсації

Голова екснсртно-технічної комісії

Члени скснеріно-технічноТ комісії

Класифікація умов і характеру прані та ступенем шкідливості іл нсбспн'чності, тяжкості та напруженості

З атестацією ознайомлені

Таблиця 2.2

Лі It'll	Чинники	Класи умоп і \арак-ігр> прані
		1 клас, опти­мальні	2 клас, лоїіусіииі	3 клас шкідливі
				1-й ступінь (1 бал)	2-й ступінь (2 бали)	3-м ступінь (3 Бала)
1	Шкідник хімічні речовини:			Перевищення ГДК
	1 ьис иебстсго		< ГДР	До 2 ратів	До 4 ратів	Більше 4 ратів
	II клас нсЛсіїїски		< ГДР	До 3 ратів	До 5 ратів	Більше 5 ратів
	111 IV кис исбсккки		< ГДР	До 4 ратів	До ft ратів	Більше 6 ратів
2	Ihm (фібр<і«ЄНПОЇ дії!		< ГДР	До 2 ратів	До 5 ратів	Більше 5 ратів
3	Hibpauii іагальна і л яокалміа. дБ		«ГЛР	ДоЗ	До 6	Більше <■
4	Шум. дБ Л		< ГДР	1.1-3,0''	3.1-6.0	6.1-9.0
	Інфраіаук, дБ		< ГДР	До 3	J. 1-6.0	6.1 9.0
	У лира ту1. дБ		< гдр	До 5	5.1-10	10.1 -15
7	Нсіоиітумчс випр, радіочастот­ною діапа юну, BiV'		< ГДР	1.1-3,0	3.1-5.0	5.I-I0.U
	Дштаки прашеловот часини (50l'ii)		< ГДР	1.1-3,0	3.1-5.0	5,1-10.0
	Оптичним діана юм І.гакрнс вітром )		< ГДР (для хронічного ■пливу)	ГДР,. ГДР, (для одно­кратної ДІЇ)	1.1-3.0 ГДР.	3.1-6.0 ГДР;

■vi ILO	Чинники	К.іаси умов і іарак'ігрч прані
		1 к.іше, ОПІЙ- МВ.ШІІ	2 клас, допустимі	3 к.іае - uiKcLi-іипі
				1-Й ступінь |1йа.і>	2-м стііиь <2 ба.іиі	3-й ступінь (3 бііи>
к	Мікроклімат у при- muuc1uii температур* повітря. 'С	За ДОІ	За ДСН	Залежно ви категорії робіт:
				тсн.іий пер іод росу
				21.9-26.6 J 22.3-27.4 J 23.5-28.6
				- холодний період року
				12.1 19.0 1 10.1 17.0 j 8.1-15,0
	швидкість руху повітр». M C	За ДСН	За ДЄН	За дсн у холодний період року у ран иіі.'ікшсппх швидкост і руху повітрі на 0.1 м. с виотималчнм, температура повіт­ря ма« бути ибиімисіи на 0,2 *с
	- відносий btt'io- іюь іювітр*. %	За ДСП	За ДСН	Ни мог нсмаг
9	мииччиои. Ill Si'	За ДЄН	За ДСП	141-1500	1501-2000	2001-2500
10	Температура іхжпрв Inn 'IX fMMTVl IU IB>- вирії. 4'. уяпку			До 32	До 40	Биыис 40
II	Ікикх ти чіиімкиї - міхрооріані імн		< гдк	Перевищення ГДК. рана
				1.1-3,0	3.1-10.0	Більше 10.0
	- бикові препарати		< гдк	1.1-2.0	2.1-10.0	Ьс-їишс 10.0
12	Важкісп. праці:	IIокаіники важкості ірудовосо процесу
	динамічне іимнта- ЛіІІІІІ. KT и и іиціуу JUM рствяиїликяо навантажена (перс- важно і учаспо HIU& pYK и І11СЮ- в*« о ІИЯК-уІ nil 'UC перемкненії* наїїгажу іввікганьло 1 м - лі* чоловіків	До 2500	До 5000	До 7000	ДоЧООО	Кшыис ЧООО
	- дії* жінок	До 1500	До 3000	До 40<Ю	До 5500	Ьсіипс 5500
	и шалынхо на­вантаження (и учас­ті м-»нв рук. кор­пуса, ніг) під час переміщення на від­стані. віл 1 до 5 м:

м п/п	Mihi iiiikii	Класи умов і характеру прані
		1 клас, опти­мальні	2 клас, допустимі		3 клас - тминні
					1-й ступінь (1 бал)	2-й сіуніиь (2 бали)	3-й еіупінь (3 бали)
	- .ці* чоловіків	До 14000		До 46000	До 70000	До 90000	Бмьнк90000
	- ДЛЯ ЛИНА	До 1250»		До 28000	До 40000	До 5 5000	Більше 5500
	маса вантажу, що НІДІІІМЛі ІІ.ся III HC- pCMIUl)III.C* Та 1ф- іуванн* т пішою робото«), кт: - для чоловіків	До 15		До ЗО	Більше 30	-	-
	- для жінок	До 5		До 10	Більше 10	-	-
	статичне наванта­женії* та зміну піл час утримаїспа ван­тажу кг/с: - одніс ю рукою	ДоІЯЮО		До 36000	До 70000	l»-.u. lie 7UKX)	-
	- .гноил руками	До 36000		До 70000	До 140000	Більше 140000	—
	- іа участю м ятів корпуса і а НІГ	До 43««		До 100000	До 200000	Більше 200000	—
ІЗ	Робоча нота	Вільна труч­ій (TMIIU ПО- DI «сидячи- сіоя'ш») li бажанням роб« тинка		1 іфкмичмс ікрсбуван- ня її ікпруч- ній фіксо­ваній ПО II до 25% часу тмиїи	Періодн- чне пере­бування и иеіручній фіксова­ній поті до 50 % часу лмі- ііи; пере­бування у вимуше­ній ПО)! (навпо­чіпки. на ко-лніах та ін.) до 25 % часу тмііііі	Перебуван­ня в метру* чиїм фіксо­ваній ПОТІ більше 50 часу тміми. пе­ребування у вимуше­ній НОТІ (иаяпочіїї- ки. на колі­нах та ін.) більше 25 V. часу 1МІНИ	-
14	Нахили корпуса (кількість іа тміну)	До 50 рам		Вимуиюн налили більше ЗО* 51-100 риів	Вимушені нахили більше ЗО" 101-300 раїіп	Ви мушсні нахили бит ьше ЗО5 3WI ратів	-

Si п/п		Класи »мов і МІМКІгру Німці
		1 клас, ощимальиі	2 клас, допустимі	3 ю	ас - шкідливі
				1-й СіуіІІИЬ (1 вал)	2-й ступінь (2 бали)	М сімаїь (Звали)
15	Переміщення у просторі (іісркяо- иі «умовлені тех­нологічним про­цесом u тміну), хм	До*	До 10	До 15	Більше 15
Нокапіикн напруженості трудового npouccy
16	Інтелектуали* і навантаження Зміст роботи		Вирішення простих аль- тернатияннх іавдань и ід- но і інструк­цією	Внриїхіпія СК.ТЛ.1НКХ VW- лань і вибо­ром и BVB> мнм алгорит­мом (робота и серию ІН- струщіА)	Нвристчна (творча) дікаь- ність, що в1і- матаг вирі­шення склад­них надань іа брам мі алго­ритму	-
17	Інформаційні навантаження:
	сприймання сиг­налів (інформації) іа їх оцінювання	('прийман­ня сигналів, але и смаг поірсби II корекції дії	Сприймати снінаїнв і наступною ХОрСХЦИИ) дій та операцій	Сприймання сипіаяш і на­ступним CI1IB- ставлоіням фактичних иі.ічснь пара­метрів і їх номінальни­ми ми-кння- ми Пікумх» пс ошнюнаїиіл факімчннх иичаїь iufu- метрш	Спрн ймання он палів і на­ступним юом- плексшім оці­нюванням віаімхяюв'я- ШШ.Х. парамет­рів Komilkk- сне «юінюван- ня всієї вирсб- ііи'юї діяльі юси	-
	ступни склад­ності іавлання	Оброблен­ня та вико­нання хав- дання	Оброблення, виконання іавдання та його пере­вірка	Оброблення іа коніроль и виконан­ням ілвддння	К он ірити та попередня робота і рої- подиу іавдань іншим особам	-
	характер викону­ваної роботи	Робота и індивіду­альним планом	Робота та встановлюва­ним трафіком і можливим но< о кориіу- ванням у процесі діяль­ності	Робота п умовах дефі­циту -«су	Робота в умо­вах лефмиту •осу та інфор­мації \ під»"- пісною від- повіддя ьністю u кінцевий рсіуліьтаг	-

>f nil		К.іаси умов і іарактгру прані
		1 клас, оіни- мвльмі	2 им, допустимі	3 клас - шкідливі
				1-й сіупінь II бал)	2-й ступінь (2 бали)	Зчі сіунімь
	сенсорні иаваніа- жстии: ірнвіїиль юсереджсиого аю- стереженії* (у *,, на часу тмппі)	До 25	26-50	21-75	Більше 75
	ндвлніажаш* іа к» [хжиіі anaiiruiop. - роїчф об'ггга ро- ірі IHCHH* (s*ц;і> ВІД- сіань ви іукіі пра­цівника лін об'скта роїрінкни* не биь- ujc. lit* 0.5 м). мм, u іршикси нкхрмвс- ік*о сност cfvaoii« (% часу vmuimI	Більше 5	5.0 1.1 біль­ше 50 % часу; 1 ,<М).3 50% часу	1,0 0.3 мм більше 50 Г і часу; менше 0.3' 25-50 % часу	Менше 0.3 більше S0 % часу	-
	спостереженії* а екранамаї hlico- ісрм шалів. тая	До 2	2-3	3-4	Більше 4	-
IX	Навантаженії* на слуховим атолі та - top < ia виробничої потреби сприйняття мови чи диференці­йованих сшналів)	Роїбірли- вісіь слів га сигнал» ви 100 % до 90%	Ротбірлиаість слів іа сигна­лів від 90 % до 70%	Розбірливість слів та анна­лів від 70 % до 50%	Ротбіріивкть слів та анна­лів манне ніж 50%	-
19	Емоційне нааашажен на. Ступінь відповідальності	1 ІССС BtVKni- лалыисть и виміїання окремих ск- mouui ям>- ми* ІЬіхшаг долпкоааи туууиь у ро- боп т боку працівника	ІІлс відпові­дальність Ы функціональну •кість допо- «ІКИИ* робіт (таадань) ІІн- MJi-.ll лоддіко- вих іуоиіь 1 боку кераиіиц. іва (бриіади[кі бріп .tin та ін.»	Нссевилоішль- шеть u функ- тональну якісіь соичмнж робото IUR.UH- кя). ннуїаіа« виправлень о рахунок лдопкшик іуоітьвсьиоки- лскінву (і руни, брмгдти та ВІ.)	Ucee відпові­дальність u функціональ­ну «кість KIH- ікж* нратукіш. роботи (тав­линці). Зумов.інм уш­кодженні об­ладнанні, тувинку тех­нолог ічіичо пронесу га ви- никас міужливість Iltix'IHCKM .VI* All ті*	-

Si п/п	чинники	Класи умом і харакіерч прані
		1 клас. опік- мвльмі	2 клас, доіічсїимі	клас - и і кил и ні
				1-й січіііііь (І 6а-і>	2-й сіупіиь (2 бали)	еічівиь (ЗСа.ш)
20	Монотонність на­вантаження, Трнвалоь виконання нрсонх виробничих іавлані. чи повто­рюваних операцій	Більше 100	100-25	25-10	До 10	-
21	Режим цраці. Змінність робо іи	Олнотміи- ііа робота (беї нічиоі іміни)	робоїа(6с» нічної іміни)	Триімиїїи рибиіа (|х4лна у нічну міну)	Нерегулярна »міцність ii роботою в нічний час	-

Таблиця 2 З

Оцінювання технічною та opt аніїаиіііноіо рівня робичою місим

Покашики оцінювання технічною ріипн робочою місця	Покашики оцінюваний орі аиііа- иійною рівня робочою місця	Вили умов прані
відповідність технологічного про­несу. будівель та споруд проектам, обладнання • юрмати вно-техи ічній документації, характеру та обсягу ви­конаних роби, оптимальності техно­логічних режимів: техиолопмю оснащеність робочого икця (наявність технологічною осна­щення та інструменту, контрольно- вимірювальних приладів га їх тех­нологічного стану, хабсіпсчсння робо­чого МІСЦЯ піїйомно-транстюрппімн особами і, вітгювсфіісп. технологічного процесу, о&иднання. оснащенні інструменту та іасобда контролю нмоітм стандарти» бешекн га нормам і охорони Лршіі	раціональність планування (відповідність площі робочого місця нормам технологічного проектування тз раціонального роїміщсння обладнання та осна­щення). а також відповідність ЙОГО стандартам бсіпсхм. нор­мам та правилам; забезпечення працівників спсиодятом, спеивіуттям, іасо- бамн індивідуального та колек­ційного іахисту та відповідності їх до стандартів п безпеки праці та встановлених норм; органі мни роботи захисних споруд, пристроїв, контрольних приладів	- і особливо шкідливими та особливо важкими умо­вами прані; ті шкідгаї- йіши та важ­кими умова­ми праці; «І ШКІДЛИ­ВИМИ умо­вами праці

2.2. Мікроклімат виробничих приміщень

Важливе значення для нормальної життєдіяльності людини мас чисте повітря з оптимальними параметрами мікроклімату, але •забезпечити чисте повпря в умовах виробництва не 'іавждн можливо. На нього впливає тепло, що виділяють технологічне обладнання, процеси, установки, сонячна радіа­ція. працюючі іа інші джерела. Під їх впливом параметри мікроклімату мо­жуть змінюватись у широкому діапазоні та супсво впливати на самопочуття і здоров'я працюючих, продуктивність та якість їх праці.

Мікроклімат виробничих приміщень це умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працівники« з оточенням через конвекцію, копдукпію. теплове внпромінюнання та випаровування вологи Ці умови визначаються поєднанням температури, виносної вологості, швидкості руху повітря та інтенсивністю теплового (інфрачервоного) випромінювання

Ви/юбниче приміщення - пс замкнений простір у будівлях та спорудах, призначений для трудової діяльності людей.

2.2.1. Вилив нарамсірів мікроклімату на оріаніз*! людини

Людина постійно перебуває в процесі теплової взаємодії з навколишнім середовищем. Рівняння теплового балансу між організмом людини та навко­лишнім середовищем мас такий вигляд:

Ö = Ö- + & + Q.» + CW⁽ ft.

де (?„, Qt, Q_tmv - теплота, яку віддає організм людини навколишньому

середовищу відповідно теплопровідністю мерсі одяг, копвскиісю. випромі­нюванням та випаровуванням вологи з поверхні шкіри; Q„ теплота, яку ви­трачає організм людини, щоб нагріти повітря, яке вона вдихає.

Па тепловий обмін впливають параметри мікроклімату. Так. тепловід­дача конвекцією залежить від температури навколишнього середовища, но­го вологості та швидкості переміщення повітря. Теплота, яка віддасться нав­колишньому середовищу випаровуванням, залежить віч відносної вологості та швидкості переміщення повітря, а випромінюванням - від температури навколишнього середовища, предметів та устаткування. Якщо температура тіла людини вища за температуру навколишнього середовища, то теплота випромінюванням віддасться навколишньому середовищу, а за більш висо­ких температур навколишніх предметів та устаткування теплообмін випро­мінюванням іде у зворотному напрямку від навколишніх предметів (уста­ткування) до людини. Для того, щоб фізіологічні пронеси в організмі людини проходили нормально, температура її тіла мас бути постійною (не­змінною). Надлишкову теплоту, яку виділяє організм людини в процесі праці, потрібно відводиш у навколишнє середовище. Співвідношення між кількістю ціп теплоти та охолоджуючою здатністю навколишнього середо­вища зумовлює тепловий комфорт. У разі відхилення параметрів мікроклі­мату від комфортних в організмі людини відбуваються процеси, спрямовані на терморегуляцію. Вони відбуваються під контролем центральної нервової системи і забезпечують рівновагу між організмом людини та навколишнім середовищем.

Розрізняють хімічну та фізичну тсрморсіуляцію. Хімічна терморегуля­ція організму досягається зниженням рівня обміну речовим у разі загрози ного перегріву або посилення цього обміну під час охолодження. Але роль хімічної терморегуляції порівняно з фізичною в тепловій рівновазі організ­му з зовнішнім середовищем мала. За фізичної терморегуляції віддача тепло­ти організмом людини в навколишнє середовище відбувається через зазначе­ні вище теплопровідність, конвекцію, випаровування та випромінювання.

Значне відхилення параметрів мікроклімату від оптимальних або до­пустимих може спричинити низку фізіологічних порушень в організмі лю­дини, різке зниження її працездатності і навіть професійні захворювання. Наприклад, тривалий вплив іпньких температур може викликати місцеве та загальне охолодження організму і стати причиною таких захворювань, як ангіна, катар верхніх дихальних шляхів, неврит, радикуліт та інших про­студних захворювань і навіть смерті. Під впливом високих температур мож­ливий перегрів організму, який характеризується підвищенням температури тіла людніш, підвищенням частоти пульсу та дихання, слабкістю, а в тяж­ких випадках появою судом га теплового удару. Тепловий удар га судо­рожна хвороба (порушення водного іа сольовою обміну) можуть спричини­ти смерть.

Вологість повітря зумовлена вмістом у пін водяної пари. Відносна воло­гість В не відношення абсолютної вологості Л до максимальної М:

В = — 100.%.

м

Абсолютна вологість не маса водяної пари, яка міститься в певний мо­мент у повітрі. Максимальна вологість повітря максимально можливий вміст водяної пари в повітрі за певної температури (стан насиченості).

Підвищена відносна вологість повітря (понад 75 %) у поєднанні з низь­кими температурами значно виливає на охолодження, а в поєднанні з висо­кими температурами сприяє перегріву організму.

Людина починає відчувати рух повіїря за швидкості 0,1 м/с. Незначне переміщення повітря за звичайних тсмиераіур сприяє гарному самопочуттю. Великі швидкості повітря, особливо за низьких температур, збільшують теп­лові втрати організму та сприяють сильному його охолодженню.

Теплове (інфрачервоне) випромінювання від нагрітих предметів та устат­кування дуже впливає на створення несприятливих мікрокліматичних умов у виробничих приміщеннях. Bono також впливає на організм людніш. Ефек­тивність такого впливу залежить віл щільності потоку енергії інфрачервоних випромінювань, довжини хвилі, тривалості та зони впливу. Вплив може бути загальним або локальним. Енергія випромінювання, як і безпосередній контакт з нагрітими до високих температур предметами, устаткуванням, матеріалами та виробами (конструкціями), може викликати теплові опіки.

Крім цих основних параметрі» мікроклімату, слід враховувати також атмосферний тиск, який виливає на парціальний тиск основних складових повітря (кисню та азоту), і впливає таким чином на процес дихання людини. Життєдіяльність людини може відбуватися у широкому діапазоні змін тис­ку. Але для здоров'я людини швидка зміна тиску щодо нормального зна­чення небезпечна. Така зміна викликає хворобливе відчуття. Водночас є спеціальні види робіт (наприклад, кесонні), під час виконання яких атмос­ферний тиск нормують. Параметри мікроклімату діють на організм людини комплексно.

До потенційно шкідливих і псбезпечних виробничих чинників належать: підвищені або понижені температури, виносна вологість та швидкість руху повітря робочої зони; підвищена або понижена температура поверхонь облад­нання та матеріалів; підвищений або понижений барометричний тиск у робо­чій зоні та його різка зміна.

2.2.2. Нормуваннн парамсіріи мікроклімату

З мстою виключення або зменшення негативного впливу параметрів мікроклімату їм здоров'я працюючих «Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень» ДСН 3.3.6.042-99 визначені їх оптимальні та допус­тимі значення з урахуванням важкості виконуваної роботи га періоду року. Крім того, допустимі значення температури повітря встановлено для постій­них і непостійних робочих місць (табл. 2.5).

Оптимальні мікрокліматичні умови цс такі поєднанім параметрів мік­роклімату. які за тривалого та систематичного впливу па людину забезпечу­ють зберігання нормального теплового стану організму без активізації меха­нізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності. Оптимальні умо­ви мікроклімату встановлюють для постійних робочих місць.

Допустимі мікрокліматичні умови - цс такі поєднання параметрів мік­роклімату, які за тривалого та систематичного виливу на людину можуть ви­кликати зміни теплового стану організму, що швидко минають, нор­малізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції у межах фізіологічної адаптації. При ньому не виникає ушкоджень або пору­шень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфорті тенловідчут- тя. погіршення самопочуття та зниження працездатності. Допустимі парамет­ри мікроклімату встановлюють у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні параметри за технологічними вимогами виробницт­ва, технічною недосяжністю та економічною недоцільністю.

Категорій робіт розмежування за важкістю на основі загальних енерговитрат організму. Розрізнюють легкі фізичні роботи (категорія І), фізичні роботи середньої важкості (категорія !!) га важкі фізичні роботи (категорія III).

Легкі фізичні роботи (категорія І) охоплюють види діяльності, за яких ви­трата енергії віл 105 до 175 Вт (90... 150 ккал/год). їх поділяють на категорії Іа снсрговнтратп 105... 140 Вг (90... 120 ккал/год) та категорію 16 - снсрговнт- рати 141.„І 75 В г (121...150 ккал/год). До категорії Іа належать роботи, що виконують сидячи та не потребують фізичного напруження. До категорії 16 належать роботи, то викопують сидячи, стоячи або такі, що пов'язані з хо­дінням та супроводжуються деяким фізичним напруженням.

s У . . ! ' і ' І « ■ Hill

5 3 І JE

о' і 2S

1 І ї

3 1

vi о" ІІ ї

3

5 г*. о

? •» о

9 ЧГ» с*

V4 о ■в о

|і ! і

5

5

'о"

3

3

5

о!

л О

о

"Т о

■ г і І і Ції ! lis і

г*

«л Г>-

«Л г-

•л г-

•л г-

V ае г» 1 V. «г.

£ $

•о Г« Я •Л 'С

і- •о Г I я і с г-

ї' 1 "Л Г"

3 . І 1 -. 5 £ * * 8

? S

? S

ї

І

* 8

* 2

S

8

ч 3

f г

і1

ос

І. !

5 2 ; ї 5 ■ - » Z *

Г-»

о f

г»

•п

Г« ' «

г«

»

■с

: J ї г і V а

V, ГІ

•»

Г4

о

о

О •л

»

»в п

- = Щ І ! і і

Г і

''І

Г«

СІ

£

й

s

г» fi

м

■о

1 І і

t » ге ге

ч "і

2 і

от. л

«f. »4

л л

л fjl **«

г-« п р.

Я «в

ІІ

л 2 5

£ «■ м 5

«ч V

о 11 SS

1

л ;

«a 1

JJ II !s

_ S з і 1

3 1

п

■X і 3 X

а X У-

»-і

Фізичні роботи середньої важкості (категорія II) охоплюють види діяль­ності. іа яких витрата енергії дорівнює 176...232 Вт (151...200 ккал/год) для категорії На га 233...290 Вт (201...250 ккал/год) для категорії І!б. До категорії Па належать роботи, які пов'язані з ходінням, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів у положенні стоячи або сидячи та потребують певного фізичного напруження. До категорії 116 належать роботи, що вико­нують стоячи, пов'язані з ходінням, переміщенням невеликих (до 10 кг) ван­тажів «а супроводжуються помірним фізичним напруженням.

Важкі фізичні роботи (категорія III) охоплюють види діяльності, за яких втрати енергії становлять 291...349 Вт (251...300 ккал/год). До категорії III належать роботи, пов'язані з постійним переміщенням, перенесенням знач­них (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль.

За одночасного виконання робіт різної категорії важкості рівні показни­ків мікроклімату в робочій зоні мають встановлюватись з урахуванням най­більш численої групи працівників.

Оптимальні та допустимі величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень залежать віл періоду року (холодного і теплого). Теплий період року характеризується се­редньодобовою температурою зовнішнього середовища вище плюс 10 °С. Холодний період року характеризується середньодобовою температурою зов­нішнього повітря, шо дорівнює плюс 10 °С і нижче. Середньодобову темпера­туру зовнішнього повітря приймають за даними метеорологічної служби. Те­мпературу визначають за результатами вимірювань у певні години доби через однакові інтервали часу.

Робоча юни визначений простір, у якому розташовано робочі місця постійного або непостійного (тимчасового) перебування працівників. Робоче місце місце постійного або тимчасового перебування працівника під час виконання ним обов'язків. Постійне робоче місце не місце, на якому пра­цівник перебуває половину або більшу частину свого робочого часу, або по­над дві години безперервно. Якщо за цих обставин роботу виконують на різ­них дільницях робочої зони, то постійним робочим місцем вважають усю зону. Пеіик'їніїте (тимчасове) робоче місце - не місце, на якому працівник перебуває менше половини робочого часу або меншу частину тривалості що­денної роботи (зміни), або менше 2-х годин безперервно.

Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату виробничих приміщень галузі телекомунікацій мають відповідати рівням, які зазначені в табл. 2.5.

Під час виконання робіт операторського типу, пов'язаних з иервово- смоиіниим напруженням у кабінах, пультах і постах керування технологічними процесами, в-залах обчислювальної техніки та інших приміщеннях потрібно ви­тримувати оптимальні умови мікроклімату (температура повітря 22...24 °С. ви­носна вологість 60...40 %. швидкість руху повітря не більше 0.1 м/с).

Температура внутрішніх поверхонь (стін, підлоги, стелі), технологічного обладнання (екранів та ін.), зовнішніх поверхонь технологічного устаткуван­ня. огороджуючих конструкцій не мас відрізнятися більш ніж на 2 °С від оп­тимальних величин температури повітря для цієї категорії робіт. Перепад тем­ператури повітря но висоті робочої зони у разі забезпечення допустимих умов мікроклімату не мас бути більшим за З °С для всіх категорій робіт, а по довжині робочої зони та протягом робочої зміни виходити за межі допусти­мих температур для цієї категорії роботи.

Інтенсивність теплового опромінення працюючих від нагрітих повер­хонь технологічного устаткування, освітлювальних приладів, інсоляції, вы засклених огорож не мас перевншуиаїн 35 Вт/м⁵ у разі опромінення 50 % та більше поверхні тіла. 70 Вт/м³ - у разі опромінення поверхні тіла від 25 % до 50 % та 100 Вт/м у разі опромінення не більше ніж 25 % поверхні тіла працюючих.

За наявності джерел тепла з інтенсивністю 35 Вт/м' і більше температу­ра повітря наї постійних робочих місцях не мас перевищувати верхніх меж оптимальних значень для теплого періоду року, на непостійних робочих міс­цях - верхніх меж допустимих значень для постійних робочих місць. За на­явності відкритих джерел випромінювання (нагрітий метал, скло, відкрите полум'я) допускають інтенсивність опромінення до 140 Вт/м*. Величина опромінюваної плоші пе мас перевищувати 25 % поверхні тіла працюючого за обов'язкового використання засобів захисту (спецодяг, окуляри, щитки).

У виробііичих приміщеннях, в яких не можна встановити допустимі ве­личини параметрів мікроклімату через технологічні вимоги до виробничого процесу, технічну недосяжність або економічно обгрунтовану недоцільність передбачають заходи щодо захисту від можливого перегрівання та переохо­лодження.

2.2.3. Вимоги до вимірюваним параметрів мікроклімату

Вимірювання параметрів мікроклімату проводять на робочих місцях і у ро­бочій зоні на початку, в середині та в кінці робочої зміни не менше двох разів на рік (теплнГі та холодний період року), у порядку санітарного нагляду, а та­кож піч час прийняття до експлуатації нового технологічного устаткування, внесенні технічних змій у конструкцію діючого устаткування, організації но- внх робочих місць. Вимірювання на робочих місцях проводять на висоті 0,5... 1,0 м від підлоги - за роботи сидячи, 1,5 м від підлоги за роботи стоячи.

У приміщеннях з більшою щільністю робочих місць, якшо немає джерел локального тепловиділення, охолодження та вологовнділення, вимірювання температури, відносної вологості га швидкості руху повітря проводять в зо­нах. рівномірна розподілених щодо всього приміщення. При цьому в примі­щеннях. які мають площу до 100 м^:. має бути не менше чотирьох зон, які оці­нюють. а в приміщеннях площею до 400 м* - не менше восьми. Якщо площа приміщення понад 400 м\ кількість зон вимірювання визначають відстанню між ними, яка б не перевищувала 10 м.

Температуру та відносну вологість повітря вимірюють психрометрами. Можливе використання тижневих і добових термографів і гігрографів. Швид­кість руху повітря вимірюють анемометрами ротаційної дії. Малі величини швидкості руху повітря (менше 0.3 м/с), особливо за наявності різноиапрямле- ннх потоків, вимірюють слсктроансмомстрамн, ціліндричними або кульовими кататермометрами.

Температуру поверхонь огороджуючих конструкцій (стін, стелі, підло­ги). обладнань технологічного устаткування вимірюють приладами, що діють за принципом термоелектричного ефекту.

Параметри оцінюють, як оптимальні, коли середнє значення та результа­ти не менше від у^ вимірювань будуть в межах оптимальних величин, як до­пустимі - коли в межах допустимих величин.