3.2.5. Оптимальні гігієнічні нарамсірн виробничою середовища приміщень з вдт. Еом і пеом

Згідно з Гігієнічною класифікацією нраці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, тяжкості та напруженості трудового процесу умови праці користувачів ЕОМ мають вілповілалі І класу (оптимальним) або II класу (допустимим) умовам праці.

Дня створення оптимальних умов зорової роботи, виключення швидкої втоми очей і сприяння високій продуктивності праці освітлення має були достатнім, рівномірним і стабільним, відповідати встановленим нормам і ха­рактеру здорової робот и.

Приміщення з ВДТ, ЕОМ мають бути забезпечені природним і штучним освітленням. Коефіцієнт природного освітлення (КІІО) мас бути не нижчим 1.5%. Розраховують площу світлових прорізів, яка забезпечує нормоване знзчення КПО в робочій зоні користувачів комп'ютерів, відповідно до ДБН В.2.5-28-2006.

За виробничої потреби дозволено експлуатувати ЕОМ у приміщеннях без природного освітлення, але після узгодження з оріанамн держгірпромна- гдяду та органами і установами санітарно-епідеміологічної служби.

Штучне освітлення маг бути загальним, робочим і рівномірним. У випад­ку. коли робота переважно з документами, допускається додатково використо­вувані місцеве освітленім. Ллє світильники місцевою освітлення мають бути з напівпрозорим відбивачем світла із захисним кутом не меншим 40°. не ство­рювати відблисків на поверхні екрана ВДТ та не підвищувати загальну освітленість екрана більше 300 лк. Рівень освітленості в зоні розташування документів мас бути в границях 300...500 лк.

Як джерела штучного світла застосовують переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. У разі влаштування відбитого освітлення допускають засто­совувати мегтвлогалогеииі лампи потужністю 250 Вт, а у світильниках місцевого освітленій) - лампи розжарювання.

Систему загальною освітлення мас бути виконано у вигляді суцільних або переривчатих ліній світильників, що розміщують збоку від виробничих місць (переважно зліва), паралельно лінії зору працівників. Допускається за­стосовувати світильники таких класів світлорозподілу: світильники прямого світла - П; переважно прямого світла - Н; переважно відбитого світла В.

У разі розташування ВДТ і ЕОМ по периметру приміщення лінії світильників мають бути розміщені локально над робочими місцями.

Світильники загального освітлення мають складатися із розсіювана, дзеркальної екранної сітки або віддзеркалювача. Укомплектовані світильни­ки ВЧПРА. Використовувати світильники без розсіювані» га екранних сіток заборонено. Захисний кут світильників мас бути не більшим 40°, а яскравість в зоні кутів випромінювання 50°...90° у подовжній та поперечній площинах не більшою 200 кд/.м\ Коефіцієнт запасу освітлювальної установки мас бути 1,4; коефіцієнт пульсації не перевищувати 5%; яскравість відблисків на екрані ВДТ не більше 40 кд/м²; яскравість стелі піл час застосування системи відбивного освітлення не більше 200 кд/и; нерівномірність розподілу яскравосіі робочих поверхонь н полі юру користувача ВДТ не маг переви­щувати 3:1, а робочих поверхонь і навколишніх предметів (стіни, обладнан­ня) - 5:1. Система вимикачів мас забезпечувати освітлення тільки потрібних для робот зон приміщення та регулювати інтенсивність штучного освітлення залежно віч інтенсивності природного освітлення.

Для забезпечення нормованих значень освітлення в приміщеннях з ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ погрібно очищати скло та світильники не рідше ніж 2 рази на рік і своєчасно проводити заміну перегорілих лами.

Уміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не мас перевищувати ГДК. Відповідно до ГОСТ 12.1.005 -88 уміст озону - не більше 0,1 мг/м\ вміст оксидів азоту - не більше 5 мг/м', уміст пнлу - не більше 4 мг/м\

Парамезри мікроклімату мають відповідати вимогам ДСП 3.3.6.042-99 (табл. 3.7), а іонний склад повітря - вимогам СН 2152-80 (табл. 3.8)

Період року	Категорія роби	Температура повітра. °С	Ікііюсма волої ici V iweJipe.%	Швидкість руху новії 1«. We
холодний	легка - 1 а	22-24	40 60	0.1
	легка 16	21-23	40 60	0.1
теплий	легка Іа	23-25	40 60	0.1
	легка 16	22-24	40 60	0.2

Таблиця 3.8

Рівні іоніїаціі повітря приміщень під час роботи на ВДТ, ЕОМ та ПЕОМ

РІВНІ	Кількість іонів у 1 ся1 повітря
	л	я'
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000 5000
Макснмхіьно допустимі	50000	50000

Таблиця 3.9

Допустимі рівні пуку, еквівалентні рівні звуку, ріпні твуконого тиску в октавних смуіях частот

Види трудової ДІЯЛЬНОСТІ	Пвя 31.5	І1В)К ГІГ]	0*0« о ■ го 125	пкжу, нпрн 250	дБ,в ЧИИМ $00	октави ■ часто "І 000	«і смут »ми. Гї 2Ö0Ö"	и iiccj 4000	K.1MLÖ- 8ІКИ)	Рівні муку. гквіва- .-к-иікі рівні И)ку, дКА'дКЛскв
ІІроірамісти ЕОМ	«6	71	61	54	49	45	42	40	38	50
Оператори в іа- дах обробленні інформації їй КОМ та «кра- тори комп'ю­терне«» набору	■96	83	74	68	63	60	57	55	54	65
У примішенніх XI* ро »міщен­ії« иіуммнх аг- реіатш КОМ	10.1	91	КЗ	77	73	70	68	66	64	75

Для підтримання оптимальних значень параметрів повітря робочої зони потрібно застосовувати вентиляцію приміщень, кондицитування повітря, використовувати установки або прилади зволожування та штучної іонізації. У приміщеннях з ЕОМ рівні звуковою тиску, рівні звуку та еквівалентні рівні

звуку мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037-99 га ДСаиПіН 3.3.2.007-98 (табл. 3.9). Устаткування, яке с джерелом шуму (АЦП, принтери тошо), слід розташовувати поза приміщеннями з ЕОМ, ПЕОМ.

Для забезпечення допустимих рівнів шуму на робочих місцях потрібно застосувати засоби звукопоглинання, вибір яких обгрунтовано спеціальними інженерно-акустичними розрахунками. Як засоби шумопоглннання застосо­вують негорючі або важкогорючі спеціальні перфоровані плити, панелі, мінеральну вагу з максимальним коефіцієнтом звукопоглинання в границях частот 31.5...8000 Гц або інші матеріали аналогічного призначення, які дозволені для оздоблення приміщень органами державного санітарно- спідеміологічного нагляду. Крім того, приміщення потрібно обладнувати підвісними стелями із матеріалів, які мають аналогічні властивості.

РІВНІ вібрації ПІЛ час виконання робіт на ЕОМ у виробничих приміщеннях не мають псрсвишувалі допустимих значень, які визначені ДСаиПіН 3.3.2.007-98 (табл. 3.10).

Таблиця 3.10

Санітарні норми вібрації катеї ори 3 технологічного типу «в»

	Допустимі тначенни по осях X, Y. І.
Середи ЬОІГОМСірИЧІІІ	віброприскорепия				иіброшаидкосіі
частоти смуг. Ги	м/с1		дБ		м/с-10"'		дБ
	І/З ок-т	1/1 ок-т	І/З ок-т	I/I OKI	1/3 окг	1/1 окт		І/З ок-т	1/1 ок-і
«.6	0,0125		32		0.13			88
2.0	0,0112	0.02	ЗІ	36	0.089	0.18		85	91
2.5	0,01		30		0.063			82
3.15	0,009		29		0.0445			79
■4.0	0,008	0,014	28	33	0.032	0.063		76	82
5.0	0,008		28		0.025			74
6.3	0.008		28		0.02			72
8.0	0,008	0.014	28	33	0,016	0,032		70	76
10.0	0.01		30		0.016			70
12.5	0.0125		32		0.016			70
16.0	0.016	0,028	34	39	0.016	0.028		70	75
20.0	0.0196		36		0.016			70
25.0	0.012S		38		0.016			70
31.5	0.0315	0,056	40	45	0.016	0.028		70	75
40.0	0,04		42		0.016			70
50.0	0,05		44		0.016			70
63.0	0,063	0,112	46	51	0.016	0.028		70	75
80.0	0.08		48		0.016			70
Кориговаиі й сквша- декпсі кормі utiain	0.014		0.33		0.028		75
іначоїня та їх рівні

Рівсш. інфрачервоного випромінювання мас відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042-99 і не перевищувати 35... 100 Вт/м² залежно віл опроміню­ваної площі тіла.

Допустима інтенсивність ультрафіолетового випромінювання не мас пе­ревищувати величини, які визначені СН 4557-88 та ДСаніІіН 3.3.2.007-98:

• випромінювання в області С (220...280 нм) 0.001 Вт/м²;

• в області В (280...320 нм) - не перевищувати 0.01 Вт/м²;

• в області Л (320...400 нм) 10,0 Вт/м².

Значення напруженості електромагнітних полів на робочих місцях із ВДТ мають відповідати нормативним значенням ГОСТ 12.1.006-84 і ДСаиПіН 3.3.2.007-98 (табл. 3.11).

Таблиця 3.11

Допустимі рівні с.іскіромяі піших випромінювань раліочасюшої о діапазону

Діанами часі и і, МГи	Донусінмі ріпні КМІІ
	Клскірична CK.ia.iona Е. Н м	Маї ніш а ск.іа.юва //, А/н
0.06 ...3.0	50	5
3.0... 30.0	20
30.0... 50.0	10	0.3
50.0... 300.0	5

Захист від дії слектромаїніїних випромінювань радіочастотного діа­пазону наведений в попередніх розділах підручника.

Гранично допустима напруженість електростатичного поля на робочих місцях не мас перевищувати 20 кВ/м (ГОСТ 12.1.045-84. ДСаиПіН 3.3.2.007-98). Поверхневий електростатичний потенціал ВДТ не маг перевійнувати 500 В.

Потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на від­стані 0,05 м віл екрана та корпуса ВДТ за будь-яких положень регульованих присіроїв не мас перевищувати 7,74-10 ¹¹ А/кг, що виповідає еквівалентній дозі 0.1 мбср/і од (100 мкР/год) (НГІАОП 0.00 1.28 10).

3.2.6. 'Іабезнеченнн електробезпеки піт час експлуатації слсктронно-обчнслювалміих машин через засіосуваннм іехнічннх засобів і заході>з

За способом захисту людини від ураження електричним струмом ВДТ. ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремон­ту і налагодженню ЕОМ мають відповідати І класу захисту або бути заземле­ними відповідна до НПАОП 0.00 1.28-10.

Електромережа живлення мас бути трипровідною з фазовим, нульовим робочим і нульовим захисним провідниками, площа перерізу яких маг бути не меншою п.'іоші перерізу фазового провідника. Нульовий захисний провідник використовують для заземлення електрообладнання, але викори­стовувати, як нульовий робочий його не можна. Підключення нульового ро­бочого і нульового захисного провідників до одного контактного затискача щита живлення заборонено. Усі провідники мають відповідати номінальним параметрам мережі, її иаваїттсжсиню. умовам навколишнього середовища, температурному режиму, типам апаратури та вимогам ПУЕ.

У приміщенні, де одночасно експлуатують або обслуговують більше п'яти ЕОМ. встановлюють аварійний вимикач, який може вимкнути елек­троживлення всього приміщення за винятком освітлення. Штепсельні з'єднання й електророзетки мають бути зі спеціальними контактами для підключення нульового захисного провідника. їх конструкція мас забезпечи­ти приєднання нульового захисного провідника раніше ніж приєднання фазо­вою та нульового робочого. Порядок їх роз'єднання у разі відключення мас бути зворотним. Слід унеможливити з'єднання контактів фазового га нульово­го захисного провідників. Недопустимим є підключення ЕОМ. периферійних пристроїв ЕОМ і устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідної електромережі, в тому числі й з ви­користанням перехідних пристроїв.

Штепсельні з'єднання і елскірорсзсткн для напруги у 12 В і 36 В як за своїм ко.іьором, так і за конструкцією мають відрізнятись від штепсельних з'єднань, які розраховані на наируту 127 В і 220 В. Штепсельні з'єднання й елек­тророзетки сліз виконувати за магістральною схемою 3...6 з'єднань або елек­тророзеток в одному колі.

Якшо ЕОМ, периферійні пристрої та устаткування розташовують уз­довж стін приміщення, то електромережу для їх живлення прокладають ПІДЛОГОЮ поряд ІЗ стінами у металевих трубах І гнучких рукавах відповід­но до затвердженого плану. Якшо розташовувати до 5 ЕОМ по периметру приміщення і використовувати при цьому трипровідниковий провід або кабель з негорючого чи важкогорючого матеріалу, дозволяють прокладати електромережу живлення і без металевих труб і гнучких металевих рукавів. У разі розташування ЕОМ у центрі приміщення електромережу живлення прокладають під знімною підлогою в металевих трубах і гнуч­ких металевих рукавах, які заземлюють. Заборонено відкрите прокладання кабелів, застосування проводів і кабелів в ізоляції з вулканізованої гуми га інших матеріалів, які містять сірку. Оівори в плитах для прокладання кабелів електроживлення виконують безпосередньо и місцях встановлення устаткування.

Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в калійній ізоляції. Недопустимими с:

експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою ізоляцією або з та­кою. шо втратила захисні функції, та залишати під напругою кабелі та про­води з нсізольоианимн провідниками;

застосування саморобних подовжувачів, які не відповідають вимогам ПУЕ до переносних електропроводок;

застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

користування пошкодженими розетками, розгалужувальннми та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами, а та­кож лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

• підвішування СВІТИЛЬНИКІВ бСЗПОССрСДНЬО НД СТруМОІфОВІДННХ ІірОВО- дах. обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими горючими матеріалами, експлуатація їх із знятими ковпаками (розсіювачамн);

• використання електроапаратури та приладів в умовах, шо не відпо­відають рекомендаціям ніднрисмсгв-виготовлювачів.

3.2.7. Режим праці іа відпочинку корисіувачів ЕОМ

Дзя збереження здоров'я користувачів ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ, запобігання професійним захворюванням і підтримки працездатності впродовж робочої зміни передбачають:

перерви для відпочинку та вживання їжі (обідні перерви), які визначені чинним законодавством про працю і «Правилами внутрішнього трудового розпорядку)» підприємства, організації, установи;

перерви для відпочинку та особистих потреб (згідно з трудовими нормами); додаткові перерви, що вводять для окремих професій з урахуванням особливостей трудової діяльност і.

Згідно з діючим класифікатором професій залежно віл характера трудової діяльності, напруженості та тяжкості праці серед користувачів ЕОМ виділено три професійні іруин: розробники програм (інженери-програмістн), оператори елсктронно-обчислювальних машин і оператори ком'ютерного на­бору. Для працівників цих професій за 8-годинної денної робочої зміни вста­новлюють такі внутрішньозмінні режими праці га відпочинку:

для розробників програм із застосуванням ЕОМ призначають регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хв через кожну годину роботи за ВДТ;

• для операторів із застосуванням ЕОМ визначають регламентовані пе­рерви для відпочинку тривалістю 15 хв через кожні дві години;

• для операторів ком'ютерного набору визна'іають регламентовані перер­ви для відпочинку тривалістю 10 хв після кожної години роботи за ВДТ.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дають змоги застосовува­ні регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ВДТ не мас пе­ревищувати 4 годин.

За 12-годинну робочу зміну регламентовані перерви встановлюють в пер­ші 8 годин роботи аналогічно перервам за 8-годинну робочу зміну, а протя­гом останніх 4-х годин роботи незалежно від характеру трудової діяльності через кожну годину тривалістю 15 хв.

З мстою зменшення негативного виливу монотонності праці доцільно за­стосовувати зміну змісту роботи, наприклад, чергування введення даних та рс- даіування текстів. Для зниження нервово-емоційного напруження, стомлення зо­рового аналізатора, поліпшення мозковог о кровообіїу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використо­вувати для виконання комплексу прав для психологічного розвантаження.

В окремих випадках (у разі скарг працюючих із ВДТ. ЕОМ і ПЕОМ на зорове стомлення незважаючи на дотримання санітарно-гігігнічннх вимог до режимів праці та відпочинку, а також застосування засобів локального захис­ту очей) допускається індивідуальний підхід до обмеження часу робіт із ВДТ, зміни характеру праці, чергування видів діяльності.

3.2.8. Вимої н до обладнання

Відеотермінали ЕОМ. ПЕОМ, спеціальні периферійні пристрої ЕОМ і ус­таткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ мають відповідати вимогам чинних в Україні стандартів за нормативних актів з охо­рони праці. Аналогічне обладнання закордонного виробництва додатково маг відповідати вимогам стандартів держав-впробників і мати про цс відповідну позначку на корпусі, у паспорті або іншій експлуатаційній документації та сертифікат України, що засвідчує ного відповідність вимогам щодо забезпе­чення безпеки праці, життя і здоров'я людини. Без наявності сертифіката, інструкції, іншої експлуатаційної документації заборонено використовувати дія виробничих потреб нове обладнанім закордонного виробництва.

У разі відхилення від нимої нормативних документів можливість вико­ристання обладнання узгоджують з Дсржі ірнромнаглядом, Держстандартом і організацією-замовником до укладання коїпракіу на постачання. Вимоїн до відеотерміналів наведено в табл. 3.12.

Найменування парамеїра	Значення параметра
Яскравість знака (яскравість фону), кд'м*	від 35 до 120
Зовнішня освітленість екрана, лк	ви 100 ;ю 250
Конірасі (для монохромних зображень)	від 3:1 до 1.5:1
Нерівномірність яскравості в робочій зоні екрана	не більше 1,7:1
Відхилення форми робочої зони екрана від прямокупюсті: по горизонталі та вертикалі	не більше 2 %
- по ДШОІШ1І	не більше 4 % від відношення суми коротких сторін до суми довгій
Ртіиипя довжин рядків або стовпчиків	по бпынс 2 % віт середнього значення
Розмір мінімального елемента зображення (піксела) дії* моїюхромних зображень, мм	0.3
Допустима тимчасова нестабільність зображення (миготіння)	зафіксована менше ніж у 90 % спостерігачів
Вибивна властивкгть. дзеркальне га змішане відображення (відблиск). %. (виконувані роботу можна із застосуванням екранною фільїра)	не більше 1
Відношення пінрини інака до кого висот для великих літер	віл 0.7 до 0.9
Мінливість розміру знака	не більше 5 % висоти
Ширина лінії контуру знака	0.15...0.1 висоти знака
Модуляція щодо яскравості растра: для монохромних зображень	не більше 0.4
дія багатоколірних зображень	не більше 0.7
Відстань між рядками	не менше ширини контуру знака або одною елемента зображення

Вимоги щодо неонізуючого електромагнітного випромінювання:

• напруженість електромагнітного поля на відстані 50 см навкруги ВДТ та електричною складовою не мас перевищувати у діапазоні частот 2. ..5 кГц - 25 В/м, а у діапазоні частот 2...400 кГц - 2,5 В/м;

• щільність магнітного потоку не мас перевищувати: у діапазоні частот 2...5 кГц-250 нТл; а у діапазоні частот 2...400 кГц-25 нТл;

• поверхневий електростатичний потенціал не мас перевищу вати 500 В; потужність дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від

екрана та інших поверхонь ВДТ не мас перевищувати 100 мкР/год. Вимоги до клавіатури:

• виконання клавіатури у вигляді окремого пристрою з можливістю вільного переміщення;

• наявність опорного пристрою, який дас «могу змінювати кут нахилу клавіатури в границях від 5° до 15° і виготовлений з матеріалу з великим коефіцієнтом зертя. який перешкоджає її переміщенню;

• висота на рівні переднього ряду не більше 15 мм;

• виділення кольором і розміщенням окремих груп клавіш;

• наявність заглиблень посередині клавіш;

• однаковий хід усіх клавіш з мінімальним опором натисканню 0.25 Н і максимальним не більше ніж 1.5 11;

• виділення кольором на клавішах символів різних алфавітів (англійського, українського або російською).

3.2.9. Вимоги до профілактичних медичних оглядів

Працюючі з ВДТ. ЕОМ і ПЕОМ підлягають обов'язковим медичним ог­лядам: попереднім під час влаштування на роботу га періодичним - протя­гом трудової діяльності відповідно до наказу МОЗ України від 31.03.94 р. № 45 та ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Періодичні медичні огляди мас проводити раз на рік комісія в складі якої терапевт, невропатолог, офтальмолог та оториноларинголог.

/to складу комісії, що проводить попередні та періодичні медичні огля­ди. за потреби (за наявності медичних показань) можугь бути залучені лікарі інших спеціалізацій.

Основними критеріями оцінювання придатності до роботи з ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ мають бути показники стану органів зору: гострота зору, показники рефракції, акомодації, сгану бінокулярного апарату ока тощо. При цьому пот­рібно враховувати також стан організму в цілому.

Жінок, які працюють з ВДТ, ЕОМ та ПЕОМ, обов'язково оглядає аку- шср-гінсколог раз на два роки. Жінок з часу встановлення вагітності та в період годування грудьми до виконання всіх робіт, пов'язаних з використан­ням ВДТ. ЕОМ і ПЕОМ, не допускають.

У разі виявлення хронічних неспецифічних захворювань (гіпертонічна хвороба, виразкова хвороба цілунку та 12-палої кишки, хронічні захворю­вання бронхолегеневої, геиатобіліарної системи та ін.) працюючі з ВДТ, ЕОМ і ПЕОМ повинні бупі взяті на диспансерний облік з метою здійснення систематичного лікарського обстеження та лікування.

3.2.10. 1>езнека піт час експлуатації порппиніїнх комп'ютерів

В умовах виробництв«!, в побуті, в навчальному процесі та інших випад­ках, крім стаціонарних, широко використовують і норки нині комп'ютери.

Зручність полягає н тому, що їх можна віяти з собою у вирядження, на за­няття, на відпочинок тощо. Цс дає. змоіу оперативно накопичувати, зберігати, опрацьовувати, транспортувати та видавати інформацію безпосередньо на непостійних робочих місцях.

Портативна комп'ютери мають свої специфічні конструктивні особливос­ті та умови застосування. Основними із них с: брак електрони о-променевої трубки; наявність плоского екрана на основі рідких кристалів, що не генеру­ють деякі шкідливі випромінювання, які властиві комп'ютерам з слскзронно- промеиевою трубкою; можливість живлення від двох незалежних джерел віз електричної мережі та від акумуляторної батареї; можливість викорис­тання в приміщеннях та поза їх межами; компактність, транспортабельність, невеликі вага та габарити тощо.

їх можна експлуатувати в діапазоні змін температур від Одо 35 °С, як і ста­ціонарні ЕОМ. ПЕОМ, ПК. ВДТ.

У портативних комп'ютерах з рідкокристалічними екранами немає «м'якого» рентгенівського випромінювання та електростатичних полів, шо не­гативно впливають на стан здоров'я користувачів. У них застосовують активну матрицю TFT LCD, яка дат зображення не гірше ніж у стаціонарних комп'ютерах. Па виміну віл електронно-променевих, рідкокристалічні екрани не миготять і не створюють яскравих випромінювань. Це набагато комфортніше для органів зору. Короткочасні миготіння, які можуїь з'являтись під час вми­кання живлення, с елементом процедури тестування, а не ознакою поломки.

Портативні комп'ютери типу Notebook можуть утворювати, використо­вувані та випромінювати енергію в радіочастотному діапазоні залежно від режимів роботи. Тому вони можуть псрсшкоджапі радіозв'язку та прийому телевізійного сигналу. Для виключення перешкод потрібно виконувати вимо­ги інструкції виробника й такі заходи: збільшувати відстань між комп'ютером та приймачем; підключати до розетки іншої мережі, ніж прий­мач; переорієнтовувати або перемішувати антену та інші.

Слід зазначити, що параметри електромагнітних випромінювань порта­тивних комп'ютерів можуть перевищувати відповідні параметри комп'ютерів з електронно-променевою трубкою, а тому за рівнем негативного впливу на користувача воин нічим не вирізняються. Твердження про безпеку потратив- них комп'ютерів за показниками цих випромінювань передчасні.

Унуїрішні та зовнішні оптичні накопичувачі портативних комп'ютерів мають лазерні пристрої першого класу небезпеки. У процесі установлення, регулювання, настроювання та відкриття може з'явитись невидиме лазерне випромінювання, яке може спричинити вплив лазерної радіації. Заборонено придивлятися до лазерного променя та линитись на джерело випромінювання за допомогою оптичних пристроїв. Обслуговувати оптичні накопичувачі ма­ють право тілі.кн кваліфіковані спеціалісти.

Живлення комп'ютерів здійснюється від мережі змінного струму напру­гою 220 В частотою 50 Гц або від акумуляторної батареї, розміщеної в корпусі.

Підключають їх до електричної мережі через універсальний адаптер мережі без застосування додаткових трансформаторів або перемикачі» за допомогою ек­ранованого провідника, який входить до складу комплекту поставки. Вилка про­відника може мати 2 або З штирі, 'іа допомогою третього штиря підключають додатковий заземлюваний провідник для заземлення комп'ютера. Для змен­шення ризику ураження електричним струмом заборонено користуватись пор­тативним комп'ютером біля води (наприклад, біля басейну, ванни, раковини, мийниці, пральної машини), у вологому приміщенні (наприклад, підвалі) та під час ірозн (є ризик ураження блискавкою). Інші заходи електробезпеки такі ж. як I під час експлуатації стаціонарних комп'ютерів.

Використання акумуляторів вимагаг виконання додаткових заходів без­пеки. Так. для живлення портативних комп'ютерів можна використовувати тільки ті акумулятори, які входять до комплекту поставки або ссртнфіковані виробником. 'Заборонено використовувати акумуляїорн від іншого облад­нання. У разі неправильної заміни можливі небажані наслідки (вибух).

Ідеальною температурою для роботи акумулятора с 10...29 °С. Інша температура зменшус термін його експлуатації. Акумулятор починає заря­джатися, як тільки комп'ютер підключають до зовнішнього джерела жив­лення. У зв'язку з тим. шо акумулятори розряджаються і без застосування, купувати запасні не рекомендовано.

Використані акумулятори слід утилізувати відповідно до вимог вироб­ника. Заборонено кидати їх у полум'я, шоб уникнути можливого вибуху.

У портативних комп'ютерах, як і у стаціонарних, використовують світ­лову сигналізацію. Під час роботи комп'ютера світиться індикатор живлення. Коли комп'ютер перебуває в режимі енергозбереження, він блимає. Індика­тор не світиться, коли комп'ютер вимкнений або перебуває у «режимі сну». Світлову сигналізацію використовують і за інших режимів роботи (напридад, у процесі зарядки акумуляторів, у разі прийняття електронної пошти, за ро­боти безпровідиої мережі тошо).

Вимкнений щойно комп'ютер можна вмикати не раніше ніж через 5 с. шоб уникнути ушкодження жорсткого диску.

Перед тим, як чистити комп'ютер, сі ід застосувати додаткові запобіжні за­ходи: вимкнути його з мережі та вийняти акумулятор. Протерти поверхню чис- тою губкою або клаптиком замші, який змочений у розчин води з нсабразивним засобом для очищення. Не сліз використовувати з цісю мстою розчинники на основі бензолу та хімікатів. Потім видаліпи зайву вологу сухою ганчіркою.

Портативні комп'ютери потрібно оберігати від виливу статичної електри- кн. магнітних полів, сонячних променів, сильних вібрацій за інших виливів.

Під час експлуатації заборонено: встановлювати комп'ютер на нерівну та нестійку поверхню; тиснути на поверхню екрана та торкатися до нього; залишати увімкнений комп'ютер на колінах та інших частинах тіла, щоб за- побігги неприємним відчуттям та опікам від тепла, що вндшясться; затуляти канали вентиляції, щоб не зумовити перегрівання; піддавати впливу високих (понад 50 °С) та низьких (нижче 0 °С) температур, щоб уникнути можливого незавантаження; транспортувати із увімкненим живленням; виймати акуму­лятор за увімкненого живлення, що може спричинити нтрату даних; користу­ватись безпосередньо біля місць витоку газу.

Комп'ютер, коли за ним не працюють, зберігають закритим, транспор­тують його тільки із щільно закритою кришкою.

Таким чином, під час експлуатації портативних комп'ютерів потрібно виконувати вимоги безпеки, які застосовують під час роботи зі стаціонар­ними комп'ютерами та додаткові, шо враховують особливості їх конструк­ції та умови використання.