3.6.2. Безпека прокладання кабелю під час будівниці на та експлуатації лінійно-кабельннх споруд зв'язку

1. Загальні вимоги. Під час будівництва за експлуатації лінійно- кабельних споруд зв'язку прокладання кабелю може здійснюватись в зазда­легідь відкопану траншею, кабелепрокладачсм, через водні перепоїш, в гір­ський місцевості та но стінах будинку.

Залежно від характеру робіт і стану траси в кожному конкретному випад­ку слід визначитись з організацією та забезпеченням безпечних умов праці. Прокладають кабель відповідно до затвердженого та узгодженого з від­повідними службами проекта. Розбивку траси на місцевості здійснюють за робочими кресленнями проектної організації за наявності на них напису: «До виробництва». Траса може бути змінена тільки у разі згоди замовника, за доз­волом проектної організації іа письмовим оформленням зголи. До початку робіт треба ретельно обстежити стан траси, зазначити за допомогою попе­реджувальних знаків і віх місця перехрещення та зближення траси прокла­дання кабелю з іншими підземними комунікаціями. Всі роботи поблизу лінійних ніззсмних споруд потрібно виконувані дотримуючись умов, які за­безпечують їх цілісність. Заборонено псребуваїи стороннім особам у зоні ви­конання робіт.

2. Безпека під час прокладання кабелю у заздалегідь викопану траншею та кабелепрокгадаче.м. Перед початком робіт з прокладання ка­белю у заздалсі ідь відкопану траншею потрібно зняти дошки обшивки бара­бана та скласти їх з одного боку вії місця проведення робі г обов'язково цвя­хами донизу, ретельно оглянути барабан, видалити деформовані частини щік (відколи, напіввідколи, тріски), витяг нуги або забипі усі цвяхи на щоках і за­кріпити внутрішній кінець кабелю на щоці барабана. Розмотувати кабель можна з транспортера або вручну. Якшо кабель розмотуют ь з транспортера, що рухається, їо його потрібно, за можливості, прокладати вздовж краю траншеї без натягування, щоб його можна було взяли, піднести та покласти в траншею. Транспортер мас буїн обладнаний пристроєм для гальмування барабана, що обертається.

За ручного розмотування кабелю домкрати, на яких встановлюють бара­бан. не мають коливатися під час його обертання. У разі прокладання кабелю вручну на кожного працівника повинна припадати ділянка кабелю масою не бізьшою ніж 35 кг. Якщо підносити кабель до траншеї на плечах чи в руках усі працівники повинні бути з одного боку від кабелю обличчям до траншеї. Заборонено ставити працівників усередині кута повороту та підтримувати кабель на поворотах траси. Для цього встановлюють спеціальні кутові роли­ки. Під час укладання кабелю у траншею перебувати в ній заборонено. Зали­шати на ніч не засипані траншеї дозволено тільки за наявності огорожі та світлових сигналів.

Прокладання кабелю за допомогою кабелепрокладача дозволено на ділянках траси, які не мають підземних споруд. На особливо відповідальних ділянках траси обов'язковою с присутність керівника робіт. Перед початком робіт призначають з-поміж працівників колони відповідального за прокла­дання кабелю, вствновлююіь обов'язкову для виконання систему сигналізації, трасу прокладання кабелю, за потреби (наявність перехрещення височин, поглнбленості тощо), вирівнюють бульдозером і ущільнюють фунт. За наявності вздовж фаси каменів, коріння дерев та інших перешкод заздалегідь прорізають фунт. При цьому працівникам заборонено перебувати на кабслепрокладачі.

Трактор піт час зчеплення із кабелепрокладачем мас під'їжджати до ньо­го заднім ходом на мінімальній швидкості і без ривків. Основну увагу приді­ляють безпеці працівника, який виконує зчеплення. Фіксацію причіпних пристроїв здійснюють тільки після повної зупинки іракюра та дозволу на цс факториста. Зчеплення інших тракторів колони здійснюють канатами. Відстань між ними мас бути не меншою 5 м.

Розпочинати прокладання кабелю дозволено за командою відпо­відального за роботу, яку подають після того, як колону буде повністю сфор­мовано та всі учасники займуть свої робочі місця. Перед пуском трактора та за йото зупинки тракторист повинен давати попереджувальні сигнали працівникам, які перебувають на кабслепрокладачі. Піл час прокладання ка­белю не можна наближатися до колони, яка прокладає кабель на відстань, меншу за довжину зчеплення кожного механізму, шоб уникнути зравм у ра­зі випадкового обриву троса. У разі порушення змотування кабелю із бара­бана і входу його в касету кабеленрокладального ножа роботу припиняють до усунення пошкоджень. Обертати кабельні барабани слід тільки в рукави­цях. Прокладання кабелю під лінією електропередачі, яка перебуває під на­пругою, допускають за умови дотримання безпечної відстані новіфям від ка­белепрокладача до самою близького дроту. Під час роботи з пальним слід виконувати правила пожежної безпеки. Заборонено:

- одночасне пересування кількох тракторів за виконання їх зчеплення (розчеплення) у механізовану колону та маневрування в зоні роботи кабеле­прокладача;

• роботу механізованої колонн чи навісного кабелепрокладача у разі виявлення несправностей механізмів;

• приводит трактор у рух. якшо між трактором і кабелепрокладачем с люди;

• підніматись на трактор і кабслспрокладач та сходити з них під час руху колони;

• передавати керування трактором будь-якій іншій особі та перевозити на ньому сторонніх осіб;

• виконувані роботи під трактором з працюючим двигуном;

-- заливати водою бензин, дизельне паливо та машинне масло у випадку їх загоряння. Полум'я необхідно гасити вогнегасником, закидати землею, піском, накривати вогнестійкою тканиною.

Роботи з прокладання кабелю кабелепрокладачем належать до робіт із під­вищеною небезпекою.

3.6.2.3. Безпека під час прокладання кабелю через «одні перепони. Прокладання кабелю через водні перепони може здійснюватись кабелепрок­ладачем, з плавучих засобів та з криги. Проводит робот дозволено тільки спеціально навченим особам, які мають спеціальні посвідчення. Перед по­чатком виконання робіт слід забезпечити безпечні умови праці, ретельно об­стежити трасу з урахуванням умов та способу проведення робіт, провести попереднє прорізання дна водойми чи річки за допомогою кабелепрокладача. Під час прорізання дна та прокладання кабелю кабелепрокладачем на судно­плавних та сплавних річках мас бути організовано черіування катерів чи човнів для попередження суден і плотів, які пливуть за течією чи проти неї. На місці прокладання кабелю мас бути не менше трьох човнів, які мають рятувальні засоби. Спускатися на дно водойми чи річки треба у водолазних костюмах чи з іншими водолазними засобами. Для плавного спускання до води та виходу кабелепрокладача з води обривисті береги річки СЛІД зрізати бульдозером чи екскаватором на ширину 4...5 м з ухилом не більшим 20°.

Найбільшу глибину водної перепони, за якої можлива переправа вбрід людей та механізмів, наведено в табл. 3.15.

Таблиця 3.15

Найбільша глибина водної перепони, за якої можлива переправа вбрід людей та механізмів

Об'єкт пересування	Найбільша глибина волної перепони п мпрах за півилкосії води, м/с
	до 1,5 м/с	до 3.0 м/с
Люди	1.0	0.8
Автомобілі	0.4...0.6	0.3
Трактори	1,0	0.9

Якшо трактор не може переїхати через волну перепону, то кабслепрок- лалач закріплюють до нього за допомогою троса, який мас відповідати вимо­гам. передбаченим проектом.

Працівникам дозволено перебувати на кабелеирокладачі за глибини водної перепони не більшої 0,8 м.

Прокладання кабелю кабслепрокладачем через водні перепони в горах допускається за ширини перепони не більше 200 м і за рівного рельефу дна.

Для того, щоб знати місце розміщення зануреного у воду кабслспрокла- дача. до нього прикріплюють сигнальні пристрої.

Між працівниками, що перебуваюгь на протилежних берегах, встанов­люють радіозв'язок, світлову або сигналізацію прапорцями. У разі невеликої ширини річки можливе використання звукової сигналізації.

У разі зустрічі кабеленрокладального ножа з непереборною перешкодою кабслспрокладач зворотним ходом повергають в початкове положення та здійснюють повторну проходку траси на відстані 3...4 м від попереднього її проходження.

Заборонено:

• перебувати стороннім особам у зоні натягуванім троса:

• перебувати працівникам ближче 15 м до зони дії тягових тракторів під час перетягування кабелепрокладача;

• торкатися руками троса, що рухається;

• були на кабелеирокладачі під час прорізання дна водойми чи річки кабслепрокладачем та під час прокладання кабелю через гірські річки.

Прокладання кабелю у болотистій місцевості в зимовий період можливе лише за умови, шо болото промерзає на глибину, яка допускає використання техніки. Техніка (трактори та машини) має буні підвищеної прохідності. Підготовку траси кабельної лінії зв'язку, яка включає планування, розчнетку від звалених дерев, корчів, чагарників виконують, як правило, в зимоний період. У разі вирубки дерева погрібно зрізати біля самої поверхні землі для збереження кореневої системи н болоті. На болотах, які не замерзають в зи­мовий період, кабель прокладають тільки влітку в траншею, яку розробляє екскаватор, або бсзтраншейним способом за допомогою кабелепрокладача. За потреби вибухові роботи виконує спеціалізована бригада.

Якщо немає можливості безграншейного прокладання кабелів через водні перепоїш кабслепрокладачем. роботи виконують з плавучих засобів. Прокладають кабель у підводні траншеї, які розробляють спеціалізованими субпідрядними організаціями технічними засобами за нросхтом. Допускають розробку підводних траншей водолазами вручну з виконанням діючих пра­вил безпеки, 'і початком розробки траншеї або прокладання кабелю через судноплавну річку слід вручити оповіщення про початок робіт судноплавній інспекції, шляховій службі та двом найближчим диспетчерським пунктам річкового транспорту для попередження суден про безпечний рух у районі проведення робіт. Місця робіт позначають попереджувальними знаками.

[їлавучі засоби, призначені для прокладання підводних кабелів, мають бути оглянуті представником Річкового регістру для визначення придатності суден для проведення таких робіт. На плавучих засобах під час їх роботи встановлюють відповідні сигнали для суден, шо пропливають повз. Колір сигналів визначають за правилами річкового судноплавства. Баржу, яку при­значено для прокладання кабелю, мас бути оснащено не менше ніж двома човнами.

Під час подачі кабелю з барабана на палубі баржі чи спуску кабелю у во­ду працівники повинні перебувати тільки з одного боку кабелю. Для гальму­вання кабелю під час спуску його у воду на баржі встановлюють робоче й ава­рійне гальмо. Заборонено торкатися руками до кабелю, який рухається.

Між баржею та буксиром, що її тягне, встановлюють зв'язок умовними сигналами (свистком чи прапорцями).

Засинати підводну траншею механізованим способом дозволено тільки після виходу водолаза на поверхню води.

Під час роботи канатно-скрспсрної установки заборонено:

• перебувати ближче п'яти метрів до канаиіо-скренсрної установки іншим особам, крім працівника;

• проводити заміри траншеї;

• перемішувати плавучі засоби в зоні руху ковша;

• переміщувати фунт із відвалів скреперування бульдозером чи іншою машиною;

• направляти, очищати ківш чи відкидати фунт вручну.

Під час прокладання кабелю з човна нофібно. щоб на ньому перебували працівники, які вміють керувати човном та плавати.

У зимовий період можна прокладати кабель з криги через ополонку. Дозвіл на виконання таких робіт видають органи, які здійснюють спостере­ження за безпекою пересування кригою. Перевозити барабани з кабелем чс- рез замерзлу річку можна за товщини криги більшої півмеїра. У разі значно­го зменшення рівня води під кригою перевезення вантажів через річку заборонено. Розмотувати та розкладати кабель поірібно на тому боці вирубаної в кризі фаншеї. що нижче за тсчісю. Опускають кабель у воду піл наглядом виконавця робіт чи майстра. Працівників забезпечують запобіжним •знаряддям надання допомога (мотузками, дошками, жердинами тошо). Усі ополонки в кризі огороджують га охороняють до повного замерзання. Не дозволяють скупчення працівників в одному місці біля ополонки.

3.6.2.4. Безпека під чае прокіадаїшя кабелю у гірський місцевості. Ро­бот з прокладання кабелю в гірський місцевості виконують в сприятливу нору року, коли найменш вірогідна можливість появи селенових потоків, об­валів, снігових лавин, зсувів і заносів. Для забезпечення безпеки проведення основних видів робіт слід виконувати такі підготовчі заходи:

• провести попередню розбивку траси з уточненням найбільш складних її ділянок, місць розташування майданчиків для заякоріння механізмів, вико- нашш вантажно-розвантажувальних робіт тошо;

• прибрати з будівельної смуги нестійкі нависаючі кам'яні брили, окремі валуни тошо. які в процесі наступних робіт можуть -завалитися і стати причиною нещасних випадків;

• спорудити відповідно до проекту протиобвальні, протизсувні та водопропускні споруди, тимчасові дорої и й під'їзди;

• організувати службу оповіщення, установити зв'язок з місцевою метеорологічною станцією та регулярно отримувати від неї прогнози погоди;

• вивезіи з зони виконання робіт сторонніх людей і домашніх тварин;

• огородити з обох боків запобіжними знаками ділянки діючої дороги та організувати на них черіування сигнальників, встановиш надійний зв'язок між сигнальником і керівником робі і 'за допомогою прапорців, свист­ків, а в сутінках та вночі - ліхтарів;

• установиш належне спостереження за станом поверхні стрімких схилів, особливо під час танення снігів, після дощів та заморозків, коли не­безпека утворення зсувів та каменепадів збільшується, іа організувати що­денне обстеження небезпечних місць.

У випадках стихійних явиш, під час ожеледиці, туману чи сильного (більше 6 балів) вітру, у разі підвищення рівня води в струмках і річках вище допустимого, за утворення селенових потоків, обвалів, каменепадів, снігових лавин, зсувів та наявності іншої небезпеки роботи зупиняють, а людей, ма­шини іа устаткування виводять у безпечні місця. Розпорядження про евакуацію людей та механізмів із небезпечної зони дас керівник робіт (вн- KOiipt>6, майстер, бригадир).

Майданчик для житлового польового містечка маг бути вибраний з та­ким розрахунком, щоб виключити можливість сходу на нього селенових потоків, снії оиих лавин тощо.

Для забезпечення безпеки у разі виконання робіт на важкодостунннх ділянках у юрах й особливо під час роботи машин і механізмів належить за­стосовувати утримуючі пристосування - рухомі якорі (бульдозери, трактори тощо). Для заякорювання стальні троси (діаметром 26...28 мм) закріплюють за блок ходової частини машини чи механізму.

На косогорах із поперечною крутизною до 8" можуть працювати землерийні іа транспортні машини на гусеничному н пневмоколісному хо­ду після попереднього планування траси. У разі поперечних ухилів біль­ших 8° роботу цих машин допускають тільки після виконання заходів, пе­редбачених проектом (улаштування тимчасових доріг, роз'їздів та ін.). На ділянках траси з поздовжніми схилами до 15° траншеї розробляють тран­шейним роторним або ланцюговим ескаватором, а з похилом більшим 15°, а також у розпушених скельових грунтах, мокрих грунтах, на переходах через мілкі річки, болота, яри одноківшовнм екскаватором у разі засто­сування утримуючих (якірних) пристроїв. За поздовжніх схилів більших 30° роботу одноківшових і роторних екскаваторів не допускають навіть із заякорюванням.

Ґрунт із траншеї та котлованів на схилах розмішують у бік ухилу на відстані не ближчий 0,5 м до краю розробки. Усіх працівників забезпечують захисними касками, а на схилах більших 20° - зйомннми металевими підковами з шипами (раками), шо одяїають на ніікови взугтя для зменшення ковзання, а також страхувальними поясами.

Засипання траншеї -ja крутизни спуску віз 8° до 30° виконують універсальними бульдозерами з поворотною лопатою поздовжніми ходами за установки відвалу під кутом до поздовжньої осі бульдозера. На схилах біль­ших 30°, де застосовувати механізми неможливо, засипку траншей та котлованів виконують вручну. Двері тракторів мають бупі відкриті зі сторо­ни підвищення ухилу.

Прокладання кабелю у гірських умовах на схилах крутизною до 10° ви­конують так само, як на рівній місцевості. На схилах крутизною більше 10° кабель прокладають, як правило, вручну з розрахунку, шо на кожного працівника приходиться ділянка кабелю масою не більше 30 кг. а за крутизни більше 15° - не більше 20 кг.

На спусках і підйомах крутизною до 15° прокладати кабель можна без утримуючих засобів, а за більшої крутизни під час прокладання кабе­лю під кюветами доріг в оновзневій зоні, на стрімких схилах і осинах із застосуванням захисного поясу та страхової мотузки, яку закріплюють за стійку основу.

Заборонено проклалагн кабель за наявності козирків, навісів та у разі недосіаіньої очнщснності виїмок від кусків пороли.

У гірських умовах навантаження і розвантаження барабанів, цистерн нс- обслуговуваних підсилювальних пунктів та інших вантажів здійснюють тільки на горизонтальних ділянках траси.

3.6.2.5. Безпека під час прокладання кабелю стінами будинку. Під час прокладання кабелю стінами будинку потрібно користуватися справним об­ладнанням (драбинами, підмостками), автомобільними вишками у разі зов­нішніх робіт, 313 та виконувати відповідні організаційні заходи.

До початку робіт слід визначити місце проходження електропроводки та виключити можливість її пошкодження під час роботи інструментом. У разі прокладання телефонних кабелів паралельно електричним проводам відстань між ними мзс бути не меншою 25 мм. а у разі перехрещення з ними телефон­ний кабель розмішують в ізолювальній трубні.

За штроблення та пробивання отворів у стінах потрібно користуватися рукавицями та запобіжними окулярами із скельцями, що не б'ються.

Довжина драбини для роботи в приміщеннях не мас перевищувати 5 м. а ії технічний спін маг відповідати вимогам ГОСТ 26887-86 «Площадки и лест­ницы для строитслмньмонтажных работ. Общие технические условия». Схо­динки дерев'яних драбин мають бути міцно встановлено в отворах в тетивах, за відстань між ними - не ближче за 0,4 м. Тетиви скріплюють стяжними бол­тами на відстані не ближче за 2 м. а також під верхньою за нижньою сходин­ками. Застосовувати драбини зі сходинками, які поприбивані цвяхами без їх врізання у тетиви, заборонено. Нижні кінці приставних драбин мають бути з упорами у вигляді сталевих наконечників, якщо драбини встановлюють на фунт, або гумові башмаки, якшо драбини всіановлююіь на підлозі, асфальті тошо. Розсувні драбини мають бути b замковим пристроєм, який виключає можливість випадкового розсування їх під час роботи. Для роботи на маршо­вих сходах можна застосовувати драбини з однією укороченою тетивою або облаштовують спеціальні настили. Заборонено встановлювати драбини без спеціальних пристроїв.

Роботи на висоті більшій 2.5 м із електроінструментом, инсмо- інстрмснтом. паяльною лампою, газовим паяльником, а також з монтаж­ним піротехнічним пістолетом, незалежно від висоти, дозволено виконува­ти тільки з підмостків та лрабни. які мають огороджені поручнями верхні площадки. Якщо роботи па драбині виконують на висоті 4 м чи в місцях із жвавим рухом пішоходів, то біля неї повинен чергувати працівник, який наглядає за місцем виконання робіт, рухом людей та підтримує дра­бину. Стояти чи проходити під драбиною, на якій перебуває працюючий, заборонено. Якщо пробивають чи свердлять отвори в стінах і перекритті, а з другого боку цього отвору можуть бути чи проходити люди, то спеціально виділений працівник повинен попереджувати цих людей про небезпеку.

3.6.2.6. Безпека під час протягуваним кабелю у кабельну капа.іііацію. Усі роботи з затягування кабелю у канал кабельної каналізації виконують в спецодязі га рукавицях. Доставлений на місце роботи барабан із кабелем розвантажують із дотриманням заходів безпеки, які наведено в параграфі «Безпека під час улаштування та обслуговування допоміжного обладнання установок електро- і радіозв'язку».

Перед початком робіт з протягування кабелю у кабельну каналізацію:

• кінці кабелю в свинцевій чи пластмасовій оболонці па поверхні землі заздалегідь запаюють (заварюють);

• установлюють оіорожі-бар'ерн з обох боків колодязів, в яких прово­дять роботи. Якшо колодязь розмішено на проїжджій частині, то огорожі встановлюють назустріч руху транспорту на відстані не меншій 2 м від люка колодязя, а на відстані 10 м від огорожі назустріч руху транспорту - по­переджувальні знаки. У разі недостатної видимості додатково застосовують світлові сигнали;

• встановлюють кабельну машину так. щоб вона не заважала руху пішохо­дів і транспорту, ставлять її на гальма, а під передні колеса підкладають упори;

• перевіряють та змащують каналі лебідок;

• встановлюють на відстані одного метра від місця робіт но лінії руху тягового канату огорожі та попереджувальні знаки, які в нічний час мають освітлюватися.

Відкривати люки колодязів та проводити в них роботу слід із дотри­манням усіх застережних заходів, шо наведено в параграфі «Безпека робіт у підземних спорудах». Кригу, шо утворилась в кабельному каналі, розтоп­люють за допомогою гарячої пари. Подавати пару в канал можна тільки після того, як працівник залишив колодязь.

Піл час затяіування кабелю безпосередньо з кабельного транспортера під його колеса накладають упори. Машиніст кабельної машнин та члени бригали повинні добре знати умовні сигнали для запуску та -зупинки лебідки, яка тягне кабель. Ці сигнали доручають подавати кваліфікованим пра­цівникам.

Заборонено:

• залишати барабан на проїжджій насінні вулиці;

• перебувати в колодязі, де встановлюють блок для затягування кабелю;

• перебувати біля згинів канату та торкатися голими руками до кабелю чи канату, що рухаються під час їх затягування;

• перебувати стороннім особам біля колодязів, в які затягують кабель.

3.6.3. Безпека під чає будівництва за моиіажу необс.туговуваних підсилювальних пунктів та необслуговуваних регенераційних пунктів

Котловани під необслуговувані підсилювальні пункти (НПП). малогаба- ригні НПП і необслуговувані регенераційні пункти, як правило, розробляють механічним способом з урахуванням природного укосу фунту. В окремих випадках допускається копання котлованів вручну з природними укосами чи стінками, які укріпляють дошками та розпірками. В гірських місцевостях їх будівництво виконують поза зсувними, селе- і лавинонебезпечними зонами. Майстер або бригадир повинні постійно вести нагляд за станом укосів, щоб своєчасно прийняти потрібні заходи безпеки для людей.

Залізобетонні фундаменти (плити) встановлюють автокраном з дотри­манням відповідних заходів безпеки. Під час спуску залізобетонних фундаментів і обладнання заборонено перебувати в котловані працюючим. Металеві корпуси НПП і необслуговуваних регенераційних пунктів за­землюють. Опір захисного заземлення має відповідати ГОСТ 464-79. Під час монтажу наземної частини пунктів із залізобетонних плит стінові панелі тим­часово закріплюють розпірками, які знімають після зварювання усіх заклад­них деталей. Зварювання виконують відповідно до вимог ГОСТ 12.3.003-86.

Обладнання опускають в термокамеру та колодязі автокраном або за до­помогою талі, поліспаста чи інших пристроїв, які -закріплюють на балці над горловиною колодязя чи цнеіерни. Люди спускаються в термокамеру лише встановленими н ній драбинами з поручнями. Приміщення камери НПП об- лаштовують постійною вентиляцією, а якшо її немає застосовують переносні ручні вентилятори, які вмикають перед початком та під час роботи. Кінець шланга вентилятора розміщують на висоті 20...30 см від рівня підлоги каме­ри. Вентиляційні канали відкривають. Усі роботи виконують за відкритої кришки горловини термокамери.

У цистерні НПП дозволено виконувати електрозварювальні роботи у разі безперервної примусової вентиляції камери та заборонено виконувати газозварювальні роботи, іідсктрозварювалміу установку обладнують пристроя­ми автоматичного вимкнення напруги холостого ходу чи обмеження її напруги до 12 Ü із затримкою в часі не більшою 0,5 сек. Ii живлення допускається тільки через понижувальний трансформа тор відповідно до Г'ОСТ 12.3.003-86 за ГОСТ 12.1.013-78. Електрозварювальнії к повинен користуватись шлемом зі щитком, діелектричними рукавичками, калошами га одяпи спецодяг і рятувальний пояс з мотузкою. Користуватися металевими щитками заборонено.

Роботи з обладнанням НІНІ нроводяїь не менш як два працівники, одно­го з яких призначають старшим. Він мас відповідати за дотримання вимог безпеки та мати кваліфікаційну групу із електробезпеки не нижчу IV. Перед початком робіт виконавцям потрібно застебнути рукави одягу та надіти головні убори. Працювати в майках чи в одязі з засуканими рукавами забо­ронено. Дозволено користуватись електроінструментом напругою до 42 В, але з обов'язковим застосуванням діелектричних рукавичок та калош, а та­кож переносними джерелами штучного освітлення з електролампами напру­гою до 12 В, які мають металеву сітку. Живлення електроінструменту може здійснюватись від ЛЕП напругою 220 В та від автономної пересувної електростанції через понижувальні трансформатори. Застосовувати авто­трансформатори чи додатковий опір заборонено. Приєднання до електромережі має виконувати тільки електромонтер за погодженням із власником ЛЕГ1. Пересувні електростанції мають бути на відстані не більше ніж 50 м від споживачів. Підключати до неї можна не більше двох споживачів. Корпуси споживачів (інструментів, приладів) мають бути з по­двійною ізоляцією або з'єднані з корпусом електростанції (заземлені). Приєднують слсктроінструмснні та прилади до електростанції шланговим кабелем із гнучких багатожильних провідників за допомогою роз'ємів (розе­ток і вилок). Кабель має бути із додатковим заземленим провідником. Усі струмопровідні частини мають бути недоступними для випадкового торкан­ня. Підлога в НІШ мас бути покрита діелектричними килимами.

3.6.4. Безпека робіт у підземних спорудах

3.6.4.1. Загальні вимоги. Роботи у підземних спорудах і кабельних шах­тах виконує бригада (ланка) у складі не менше двох працюючих. До робіт допускають осіб, які навчені бешечним методам їх виконання, склали іспит із охорони прані та мають відповідне посвідчення. Перед початком робіт по­трібно:

- провести цільовий інструктаж із безпечного виконання робіт під­вищеної небезпеки та зробити відповідний запис у спеціальному журналі з обов'язковим розписом проінструктованої особи та особи, яка проводила інструктаж;

• відкрити люк оглядових колодязів чи коробок ломиками або гаками, які мають наконечники із кольорових металів, іа огородити їх. У зимовий період допускається застосовувати гарячий пісок або воду для відйріву кришки люка;

• перевірній справність встановлення стрілки газоіїшикатора на репер­ну та нульову позначки;

• перевірити наявність небезпечних і шкідливих газів газоіндикатором.

Кожна бригада (ланка) повинна мати справний газоіндикатор у вибухо-

безисчному виконанні, роботу якою перевіряють раз на рік у спеціалізованій лабораторії. Перевірку фіксують в спеціальному журналі цієї лабораторії.

3.6.4.2. Визначення наявності небезпечних газів у підземних спорудах. У підземних спорудах можуть накопичуватись вибухонебезпечні та шкідливі гази: метай, пропан, окис вуглецю, вуглекислий газ. сірководень, аміак, суміш природною газу зі штучним та інші. Дослідження повітря їла наявність у ньо­му метану та вуглекислого газу проводя і ь незалежно від наявності в населе­ному пункті підземної газової мережі. Для визначення метану проби повітря забирають із верхньої частини шахти, а пропану-з нижньої. Перед початком робіт у кабельному колодязі наявність газів перевіряють як у цьому, так і в су­міжних з ним колодязях.

Якщо газоіндикатор показав, шо в повітрі підземної споруди немає ви­бухонебезпечних газів, роблять перевірку на наявність в ньому вуглекислою газу. Для цього використовують шахтний інтерферометр або виявляють газ опускаючи на дно підземної споруди паяльне відро із запаленою паяльною лампою, свічкою чи папером. Припинення горіння або ного помітне змен­шення вказус на наявність вуглекислого газу. За відсутності небезпечних газів подальший контроль повітря проводить газоіндикатором через кожну голину спеціально призначений черговий.

У разі виявлення небезпечного газу роботу в підземній споруді негайно припиняють до усунення причин. Старший бригади повинен негайно повідомити керівника підприємства, аварійну службу газовою господарства та ужити заходів щодо вентиляції споруди. Всі роботи з ус унення причин по­ступанім газу виконують тільки працівники служби газового господарства. До того часу поки не буде установлено, шо в оглядовому пристрої (колодязі чи коробці) немає вибухонебезпечних газів, заборонено наближатись до люка із відкритим вогнем.

Оглядові пристрої, в яких періодично виявляють метан або вуглекислий газ, беруїь на облік.

3. Освітлення підземних оглядових споруд. Для освітлення під­земних оглядових споруд потрібно використовувати переносні джерела штуч­ного освітлення у вибухобезпечному виконанні л напругою живлення не біль­шою 12 В або ручні електричні (акумуляторні) ліхтарі. їх можна підключити через понижувальні трансформатори до електромережі будинку (місце підключення вказує власник будинку), до пересувної електростанції, до щитка живлення кабельної машини та до акумулятора. Металевий корпус та вторин­ну обмотку трансформатора заземлюють. Якшо трансформатор мас підсилену ізоляцію та одночасно с розподільним, то заземлюють тільки його корпус. Під час освітлення підземних споруд понижувальний трансформатор і акумулятор мають бути на поверхні на відстані не менше метра від краю люка.

4. Петека робіт у кабельному колодязі. Перед початком робіт у кабельному колодязі потрібно перевірити наявність небе-зпечних газів і провентилювати як його, так і суміжні з ним колодязі (по одному з кожного боку). Під час вентиляції колодязів мають бути відкрито не менше одного каналу з кожного боку. В суміжних відкривають ті ж самі канали, але тільки в напрямку колодязя, в якому виконують роботи. Канали бажано відкривати вільні іа верхні з дотриманням вимог безпеки в зв'язку з тим. що в них мо­жуть накопичуватись вибухонебезпечні гази. Дюки суміжних колодязів утримують відкритими протягом усього часу проведення робіт. На них встановлюють спеціальні решітчасті кришки, огороджують й орга­нізовують нагляд. Під час прошпарювання і паяння кабелів вентиляція колодязів обов'язкова. Вентилятори мають забезпечити 4...6-кратний повітрообмін і створити надлишковий тиск щодо суміжних колодязів і атмо­сферного, щоб уникнути можливою потрапляння іазу. Шланг вентилятора не мас доходити до дна колодязя на 0,20...0,25 м. Електродвигун вентилятора можна підключати до електромережі будинку (місце підключення вказус власник будинку) або до пересувної електростанції. Після закінчення вентиляції відкриті канали в колодязі знову закриваюп. пробками, а в суміжних їх можна залишати відкритими протягом усього часу виконання ріібіт.

Кожний працівник, який спускається в колодязь, повинен одягнути ря­тувальний пояс із лямками та надійно прикріпленою міцною мотузкою або спеціальний костюм із вшіпими о нього лямками. Спускатись в колодязі, доз­волено тільки надійно встановленою драбиною. Біля колодязя, в якому вико­нують роботи, встановлюють чергового, який стежить за станом працюючих. За потреби він повинен надати необхішу допомогу. У нічну годину та на без­людних ділянках чергових мас бути не менше двох. У аварійних випадках.

коли в колодязі с газ і в ньому перебувають працюючі, чергує не менше трьох осіб, у тому числі керівник робіт, а працюючі повинні користуватись шланговим протигазом. Зовнішній кінець шланга тримають на відстані не ближче ніж 2 м до люка та на висоті одного метра вы рівня землі. Шланг мас бути повернуто проти впру таким чином, шоб газ, який виходить з колодязя, не міг поступати в його оівір.

У разі надходження (безперервно або час віл часу) болотного або вугле­кислого газу робоїн в колодязі допускаються у виняткових випадках. При цьому в нього безперервно полають чисте повітря з надлишковим тиском, щоб запобігати надходженню газу. Роботи в цьому випадку проводять під керівництвом виконроба, майстра або електромеханіка, який відповідає за їх виконання. Палити в кабельних колодязях та біля них заборонено.

Під час виконання робіт у колодязях, у яких с кабелі днсгйицшііОіО жив­лення та кабелі пронодового мовлення, служба експлуатації мас ознайомити про це всіх працюючих під розпис. Для керівництва роботами призначають відповідну особу, яка повніша мати кваліфікаційну ірупу з електробезпеки не нижчу IV. Під час спуску в колодязь працюючим не слід торкатися кабелів дистанційного живлення, які можуть бути під напругою. Кабелі дистанційного живлення мають бути з відповідними позначками: пофарбо­вана в червоний колір оболонка шириною 200...250 мм на вході, посередині та на виході із колодязя, а також біля кожної кабельної муфти на відстані 200 мм біля неї; бірками «Небезпечно», «Висока напруга» безпосередньо на кабелі, на кабельних муфтах чи посередині прохілного колодязя, у якому немає кабельних муфт. Якщо їх немає, працівник зобов'язаний повідомити про це керівника робіт. Кабелі дистанційного живлення отроджуюп. щіпка­ми з вогнетривкого матеріалу, якщо поруч із ними виконують робоїн з відкритим вогнем. Працювати з кабелями, які прокладені поруч, потрібно обережно, шоб не пошкодити оболонки кабелів живлення.

Роботи на кабелях пронодового мовлення напругою 120...240 В прово­дять з дотриманням вимог безпеки після одержання письмового дозволу на їх проведення. Форма дозволу визначена. Без зняття напруги дозволено вико­нувані ремонтні роботи на абоненіськнх кабельних лініях пронодового мов­лення напругою 15 і 30 В.

Роботи на фідерних кабельних лініях напругою 120 В і більше викону­ють за письмовим нарядом для роботи н електроустановках.тільки після знят­тя напруги з лінії. Наряд підписує керівник служби, дільниці або працівник, який відповідає за експлуатацію лінійних споруд радіовузла. Дозвіл на про­ведення робіт записують в журналі із зазначенням номера фідера, який слід вимкнуте, та час вмикання ного після закінчення робіт. Особа, яка підписала дозвіл на виконання робіт, зобов'язана проінструктувати усіх працівників бригади та відповідальною -»а виконання робіт про порядок виконання робіт і заходи безпеки. Вона несе відповідальність за свосчасне зняття напруги з кабелю та її увімкнення після закінчення робіт.

На рубильнику кабельної лінії, на якій виконуватимуть роботи, мають бути вивішені плакал« «Не вмикати - робота на лінії». Кількість плакатів мас відповідати кількості бригад, шо одночасно працюють на лінії. Плакати знімають після отримання повідомлення віл бригад шодо закінчення робіт. Знімані ці плакати та вмикані напругу мас право особа, яка їх випала.

Розкривати кабель потрібно у діелектричних рукавичках і калошах, ко­ристуючись захисними окулярами. Після розкривання кабелю слід псрскона- ніся за допомогою покажчика напруги чи вольтметра, шо напруги на кабелі нсмаг. Ножівку, шо використовують під час розрізання кабелю, заземлюють.

Заборонено приступати до робопі без дозволу керівника робіт.

3.6.4.5. Безпека робіт у ротодиьпих шафах та бая них. Основні за­ходи безпеки стосуються використання відкритого вопію під час робіт у роз­подільній шафі та наявності небезпечних газів. Тому перед початком робіт слід за допомогою газоаналізатора переконатись у тому, шо вибухонебезпеч­ного газу у шафному колодязі, з якого вводять кабелі в розподільну шафу, немас. Якщо виявлено будь-яку концентрацію небезпечною газу, робота за­бороняють до усунення причин його надходження.

Двері шаф обладнують гачками, які під час роботи в шафі перешкоджа­ють їх вільному -закриванню.

Розпалювати паяльні лампи потрібно на відстані не менше 2 м від розподільної шафи та якщо немає вибухонебезпечного газу.

3.6.5. Всзпека під час монтажу та вимірювання оптичною кабелю

Під час будівництва лінійно-кабельних споруд із оптичним кабелем загальні вимоги безпеки доповнюють вимогами, які зумовлені особливо­стями оптичного кабелю. Так. дільниці з волоконно-онтичним обладнанням потенційно небезпечні для зору, тому вони маюіь бути із застережними на­писами. Під час монтажних і вимірювальних робіт потрібно не допускати прямою попадання в очі випромінювання з оптичного тестера (іншою при­ладу) або безпосередньо з опнічного волокна, приєднаного до джерела випромінювання. А під час роботи з волоконно-оптичним обладнанням, що без кожуха, слід витримувати безпечну відстань 0,25 м від джерела випромінювання. Заборонено обстежувати горець оптичного волокна за допомогою збільшувальних приладів (мікроскопа або збільшувального скла) за ввімкиушх оіггичних передавальних приладів. Слід уникати попа­дання залишків он іичного волокна на одяг. Роботу з оптичним волокном слід виконувані у пластиковому фартусі. Монтажний стіл ja підлогу в мон­тажно-вимірювальному автомобілі після закінчення робіт погрібно оброби­ти пилососом, а потім протерти вологою тканиною, користуючись грубими гумовими рукавицями. Відходи оптичного волокна після монтажних робіт слід зібрати в окремий яшик, а потім видалити їх в окремо виділеному місці.

Під час роботи з приладом для зварюваних оптичних волокон погрібно усі під'єднаних та від'єднання, що вимагають розриву електричного ланцюга або з'єднання з високовольтними ланцюгами приладу, виконувати після знят­тя напруги. Прилад потрібно заземлювати. Заборонено експлуатацію зварю­вального приладу із знятим захисним кожухом блока електродів.

Розігрівання та заливання гідрофобним заповнювачем муфт потрібно проводити у спецодязі, брезеїповнх рукавицях та захисних окулярах, вико­ристовуючи для заповнювача металевий посуд із кришкою, пристроєм зливу та ручками для перенесення.

3.6.6. Всзнска робіт на кабельних лініях зв'язку та проволокою мовлення,

які зазнають впливу електрифікованих залізниць змінною струму

Якщо траса кабельної лінії зв'язку чи проводовою мовлення проходить на такій відстані «ід полотна електрифікованої залізниці змінного струму, коли на металевих покриттях кабелю індукована (наведена) напруга не перевищує 42 В (без урахування коефіцієнт захисної дії кабелю), допускають не застосовувати на період їх будівництва та експлуатації спеціальні заходи із захисту персоналу. За індукованої напруг и більшої 42 В розробляюіь і застосовують заходи безпе­ки. Тоді в проекті виконання робіт уміщують технічні й організаційні заходи із забезпечення виконання робіт. А ис-і ро&ни п будшншгтю кабельної лінії

зв'язку виконують за нарядом-допуском із застосуванням 313.

Якщо максимально допустима напруга на металевих покрнггях кабелю під час роботи тягової мережі не перевищує ні в одній точці 1000 В. то як основні і допоміжні засоби захисту застосовують ті, які передбачені під час робіт на обладнанні напругою до 1000 В. Вихідні дані щодо очікування не­безпечних напруг мають бути наведено в проекті на будівництво.

Керівник робіт, який видав наряд-допуск, несе відповідальність за без­печну організацію робіт, за відповідну кваліфікацію іа інструктаж працюю­чих. Він зобов'язаний перевірити наявність та справність усіх захисних засобів, пристроїв га інструменту.

Усі роботи на кабельних лініях зв'язку виконують не менше ніж два працівники, один з яких повинен мати кваліфікаційну групу з електробезпе­ки не нижчу IV. Па місці виконання робіт металеві оболонки (броня, екран) і жили кабелю заземляють. Опір заземлення мас бучи не меншим 20 Ом. До­тик до незаземленнх жил, броні та металевих оболонок кабелю дозволено тільки в діелектричних рукавичках. Під час виконання робіт із заземлення слід користуватися діелектричними рукавичками, на які для їх збереження надягають бавовняні рукавички.

Коли основна кабельна магістраль мас кабельні відгалуження, на яких нсмас сторонніх напруг, то всі жили цього кабелю відокремлюють від жил основного кабелю розподільним трансформатором. Броню та оболонку основного кабелю в місці розділу заземлюють. У цьому випадку небезпечними вважають тільки основний кабель, відгалужувальну муфту та розподільний трансформатор. Якшо розподільних трансформаторів нсмас. то кабель відгалуження вважають небезпечним. Брак напруги на жилах і оболонках кабелю перевіряють покажчиком напруги або пере­носним вольтметром.

Ремонт і монтаж кабелю виконують в одязі із застебнутими рукавами та головному уборі. На кожному стати в і або кабельрості, де проходять жили ка­белю, які електрично з'єднані з кабельною лінією зв'язку, а також на всіх розподільних пристроях, вивішують знак (плакат), попереджуючий про не­безпеку ураження електричним струмом.

Розмотку кабелю з барабана вручну вздовж траншеї та розмотку кабелю механізованим способом виконують в діелектричних рукавичках. Піл час ук­ладання кабелю в котлованах кінці окремих довжин не мають торкатися один одного. Впаювання вентиля, прокол оболонки кабелю, прозвонку га вимірювання ізоляції жил виконують в діелектричних рукавичках. Тимчасо­во встановлювати венпьлі та манометри на кінцях окремих кабелів для перевірки цільності оболонки газовим тиском слід за заземлених броні та оболонці кабелю на місці виконання робіт.

Відкопувати котлован для пін отовки робочого місця кі монтажу муфт погрібно в діелектричних калошах і рукавичках. Поверх діелектричних надівають брезентові рукавички, які мають бути коротшими за ді­електричні. Поблизу виконаних діючих кабелів і муфг вивішують плакати, які попереджають про небезпеку ураження електричним струмом. Усі робо­ти в котловані виконують в діелектричних калошах (ботах) і діелектричних рукавичках.