- •23. Суть системи – передусім в конвергентних редакціях
- •29. Містифікація, фальсифікація та рольові ігри в журналістиці (чи справді вона потрібна – журналіст змінює професію)
- •34. Ключові х-ки якісних та популярних змі
- •47. Особливості написання текстів для мережевих видань.
- •50, 64 Тенденції розвитку Інтернет-медіа України.
- •57. Значення інтернет-щоденників(блогів) в мережевій ж-ці.
- •58. Правова база функціонування приватних видань.
- •75. Мовленнєва культура сучасних українських змі
- •60. Конвергентний ньюзрум як різновид сучасних редакцій
- •67. Інтерактивність – ключова х-ка мережевих видань.
- •77. Відмінності мережевих видань від традиційних змі.
- •82. Портретний нарис у сучасній пресі,радіо і тб
- •91. Основні сучасні теорії преси. (додати ще про авторитарну і тоталітарну пресу)
- •100. Порівняльний аналіз ідеологічних концепцій преси.
- •103. Вузьке і широке розуміння цензури (згадати маркса)
- •101. Авторське я у журналістиці
- •118. Економічне підґрунтя та психологічні наслідки екранного насильства.
- •Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
- •Критико-бібліографічна робота журналіста в сучасній пресі
- •Василь Стус — речник нації та гуманістичної візії людини
- •Масова комунікація та її основні поняття
- •Змі і вибори
- •2. Чи забезпечує вона справедливе представництво?
- •3. Чи поважають належним чином права меншин?
- •4. Чи несуть народні депутати відповідальність перед виборцями?
- •Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
- •Нелегальні видання в Україні 60-80 рр хх ст. Передумови, проблематика, провідні видання
- •Аргумент і його різновиди в журналістиці
- •Фактологічні
- •Наукові
- •Публіцистика Ольжича
- •Формування і розвиток народовської преси в Галичині
- •Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •Гумор і сатира у змі
- •Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
- •Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
- •Преса і громадська думка: національний і міжнародний аспект
- •Мовна особистість журналіста та шляхи її вдосконалення
- •Журналістика і джерела інформації
- •Елітарна та масова культура у змі
- •Періодизація української журналістики хх століття
- •Основні функції змі сьогодні
- •Листи Короленка до Луначарського: проблеми більшовизму
- •Франко про Драгоманова
- •Електронні змі в утвердженні української державності
- •Реклама в журналістиці як форма маркетингу, її специфіка у пресі, радіо та телебаченні
- •Шевченко і візія України
- •Функціонування газети в умовах ринку
- •Підвищення ролі літератури і мистецтва у національно-духовному розвитку особистості і завдання змі
- •Шевченко і українська журналістика другої половини хіх століття
- •Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог
- •Сучасна російська публіцистика і Україна
- •«Життє і слово»: історія, проблематика, рубрикація
- •Критика тоталітарної преси в Україні періоду 30-90 рр.
- •Секретаріат редакції: структура і головні функції (35)
- •Публіцистика Симона Петлюри
- •Змі і проблеми розвитку національної освіти в Україні
- •Власкор. Специфіка роботи в Україні та за кордоном
- •Розвінчання сталінізму у творчості Івана Багряного
- •Журналістика й економіка: національний аспект
- •Об’єктивний і відображений факт у журналістському творі
- •Українська журналістика 1905-1914 рр
- •Політичний плюралізм та видання партій та громадських об’єднань в сучасній Україні (43)
- •Методи збору інформації в журналістиці
- •Василь Симоненко в контексті поетів-шістдесятників
- •Проблеми національно-мовного відродження в Україна та висвітлення у змі
- •Документалізм в журналістиці
- •Преса діаспори 40-60 рр хх століття
- •Якісні газети на Заході
- •Основні етапи роботи над журналістським твором
- •Альманахова журналістика в Україні: Галичина, Закарпаття
- •Журналістика в парламенті: акредитація, статус, особливості праці
- •Сучасна літературно-художня періодика. Проблеми творчості
- •Проблеми національно-духовного відродження в сучасній українській журналістиці
- •Українська преса іі світової війни
- •Види правки журналістського тексту
- •Особливості комерційних видань, радіо, телебачення
- •Проблеми науки у змі
- •Білі плями у вивченні історії української журналістики
- •Засоби експресивності та їх роль у журналістському тексті
- •Інформаційна культура як показник професіоналізму ведення змі
- •Іван Франко як організатор, редактор та видавець періодичних видань
- •Журналістика і відродження української державності
- •Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
- •Журналістська діяльність Миколи Міхновського
- •Вацлав Гавел про відповідальність за слово
- •Порівняльна характеристика суспільно-політичних передач радіо і телебачення
- •Донцов-публіцист
- •Інформаційний простір України. Основні поняття та проблеми становлення
- •Інтерв’ю, репортаж, звіт та їх особливості у пресі, на радіо та телебаченні
- •Формування і розвиток партійної преси в Галичині
- •Проблеми екології і журналістика
- •Публіцистика Бандери
- •Проблеми культури мови в сучасному українському мовознавстві
- •Журнали «Тайм», «Шпігель» — специфіка подачі інформації та дослідницька публіцистика
- •Загальнополітичні та галузеві газети України
- •Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – початку хх ст.
- •Історична тематика в сучасних змі
- •Стаття, її основні жанрові особливості
- •Стилістичні властивості слова в журналістському тексті
- •Політичний портрет у сучасних змі/ Формування політичного іміджу у виборчому процесі(7)
- •2. Газета в системі змі. Типи сучасних газет
- •3. Публіцистика Хвильового в контексті літературного процесу 20-30 рр
- •1. Редакція як творчо-видавнича структура
- •2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
- •3. Концепція свободи преси за кордоном
- •1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі
- •2. Принципи редакційного аналізу текстів
- •3. Інформаційні агентства України і світу: специфіка, вимоги до інформації
- •1. Сучасні теорії преси за кордоном
- •2. Довідкова література (енциклопедії, словники) в роботі журналіста
- •3. Західноукраїнська преса 20-30 рр: структура, проблематика, особливості функціонування
- •Критика у пресі (2)
- •2. Проблеми інформаційного суспільства у відображенні змі
- •3. Паралельні та синонімічні синтаксичні конструкції в українській мові
- •1. Міжнародне становище України та відображення у змі
- •2. Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні
- •3. Національна ідея та зарубіжна публіцистика (Дж. Мацціні, Сетон Вотсон)
- •1. Марксистська, нацистська та ліберальна концепції преси. Порівняльний аспект
- •2. Література в умовах тоталітарного суспільства
- •Типові мовні огріхи у газетних текстах та способи їх усунення
- •Радіо «Свобода»: політична філософія передач
- •Українська преса 1905-1907 рр.
- •Словники та їх використання в журналістиці (92)
- •Місце української культури у сучасному світі та завдання змі у її популяризації
- •Структура номера газети (тексти, фото, графіка)
- •Стаття Карела Чапека «Чому я не комуніст»
- •Мовна культура теле- і радіожурналіста
- •Українська публіцистика у світовому контексті (згадати Багряного)
- •Цензурні закони та їх вплив на журналістику
- •Методика вивчення, перевірки та подачі фактів
- •Журнали в системі масової комунікації на Заході
- •Українська неформальна преса у 1989-1990 рр.
- •Спілкування журналіста в процесі збору інформації
- •Моральний тип мислення в журналістиці: Емерсон, Масарик, Карлейль, Сверстюк
- •Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті
- •Оглядовий метод у журналістиці і коментаторський стиль у газетах та радіо
- •Телебачення як культурний феномен (міжнародний аспект)
- •Українська мова як державна: проблеми функціонування на всьому етнопросторі та в різних стилях
Критика тоталітарної преси в Україні періоду 30-90 рр.
У газеті «Зеркало недели» у 1999 році Володимир Здоровега опублікував статтю «О партийности, денежных мешках, меценатстве или Что мешает свободе слова в Украине», де сказав про те, що до цього часу існують дві сфери творчості, що в них живуть відгуки партійних тоталітарних догматів — це художня література і журналістика.
У цій статті Володимир Здоровега аналізує статтю 1905 року Володимира Леніна «Партійна організація та партійна література». Ленін там писав, що принцип партійної літератури полягає у тому, що літературна справа має стати частиною загальнопролетарської справи, коліщатком і гвинтиком одного-єдиного, великого соціал-демократичного механізму, що приводиться у рух усім свідомим авангардом всього робітничого класу. Тоталітарна преса була сильна своєю дисципліною, чіткою ієрархією і відсутністю права на помилку. Професіоналізм у журналістиці тоталітаризму, за словами Здоровеги, був сильний тим, що на певному етапі зруйнував сам себе і систему. Тоталітарна журналістика вимагала професіоналів, які вміють пропагувати кимось придумані ідеї, думки. Майстерність зводилася до вміння так формулювати думки, щоб вони сприймалися правильно. Тоталітарну пресу часто критикували за надмірне захоплення міжнародною тематикою, за недостатнє формування образів-героїв, за матеріали про будь-які проблеми у сільському господарстві чи промисловості союзу.
На початок 30-х років у Союзі налічували тисячу 126 газет. На той час вони вимагали швидкої колективізації, формували переконання про потребу воєнізації економіки. Відтоді в Україні почали відкривати інститути журналістики та газетні технікуми, які готували спеціалістів саме з партійної преси. Більшовицькі видання в Україні: газета «Комуніст» з 1943 року називалася «Радянська Україна», «Пролетарська правда», «Красная печать», «Звєзда», «Пролетарій» та інші. Журналіст був лише рупором партії, а пресі відводилася ганебна роль збурювала народу.
Секретаріат редакції: структура і головні функції (35)
Секретаріат редакції це одна з ланок управлінської структури редакції. До керівництва редакцією долучаються редактор, секретаріат, заступник редактора, редакційна колегія та ін. До їхніх обов’язків входить підготовка і випуск періодичного видання, робота з редакційним активом, компонування і верстка, керівництво. До складу секретаріату входять представники таких ланок як комп’ютерний центр, редколегія, бібліотека, представник сфери розповсюдження, редакційного активу, відповідальний секретар.
Секретар редакції не має нічого спільного з секретарем у фірмі, де завдання обмежуються приготуванням кави, з’єднанням телефонних розмов і т.д. Секретаріатредакції – це така редакційна вежа контролю польотів. Секретар, а в великих редакціях секретарі контролюють все, що діється в редакції. Передусім пильнують терміновість передачі матеріалів: від редакторів до головних редакторів або до відповідального редактора, до коректури, до відділу продукції. Секретар у редакції є тією людиною, яка всіх жене до роботи. Тому вмілий секретар – це успішний секретар.
До важливих завдань секретаря належить створення шпіґеля, тобто документу, що образно відтворює розподіл редакційних матеріалів та реклами на конкретних сторінках.Секретаріат є справжнім місцем обміну інформацією між офісом реклами і редакцією. До нього висилають список реклам, зібраних відділом реклами, а секретар мусить так її розмістити у шпіґелі, щоб розподіл відповідав вимогам клієнтів
Перша найважливіша особа в редакції, оскільки в його щоденній роботі – роботі з журналістами – не бере участі видавець. Хоча це видавець визначає програмну концепцію газети, проте насправді головний редактор має останнє слово у цій справі. Це він вирішує які статті будуть надруковані, а які ні, яким чином будуть редаговані і врешті, які стануть головними темами номера і будуть опубліковані на першій сторінці, а які спадуть на кінець видання – на 30 сторінку як матеріали, які можна вставити в те місце, з якого в останній момент випала реклама.
У великих газетах головному редактору – хоч би він роздвоївся чи розтроївся – і так не вистачить часу. Частину його обов’язків переймає заступник. У щоденних газетах заступників може бути навіть кілька; в таких випадках зазвичай діляться між собою компетенціями (наприклад відповідають за обширені, найважливіші для даної газети рубрики, часто виділені окремо), або на зміну ведуть наступне видання.Заступників – на відміну від головного редактора – завжди (ну, майже завжди) можна зустріти у редакції. Це зазвичай вони мають відповідальність за те, що друкується в газеті.
(відповідальний) редактор. Його компетентність може бути описана окремо. Він може спільно вирішувати добірку тем або мати у цій справі голос як радник. Найчастіше це він є останньою інстанцією, якщо йдеться про редагування текстів. Поправки, які він вводить, найчастіше не є значними. На цьому етапі робіт тексти повинні бути вже поправлені редакторами, коректорами і керівниками відділів.
Шеф відділу
Його можна назвати тематичним редактором: він веде визначений розділ у газеті. У більшості щоденників до найважливіших відділів належать: події у країні, закордонні новини, події, політика, економіка і спорт. У газетах про хоббі відділи можуть поділятися на сфери зацікавлень (у жіночих журналах це можуть бути краса, здоров’я, мода, а в комп’ютерних журналах про техніку, програмування, Інтернет).
