- •23. Суть системи – передусім в конвергентних редакціях
- •29. Містифікація, фальсифікація та рольові ігри в журналістиці (чи справді вона потрібна – журналіст змінює професію)
- •34. Ключові х-ки якісних та популярних змі
- •47. Особливості написання текстів для мережевих видань.
- •50, 64 Тенденції розвитку Інтернет-медіа України.
- •57. Значення інтернет-щоденників(блогів) в мережевій ж-ці.
- •58. Правова база функціонування приватних видань.
- •75. Мовленнєва культура сучасних українських змі
- •60. Конвергентний ньюзрум як різновид сучасних редакцій
- •67. Інтерактивність – ключова х-ка мережевих видань.
- •77. Відмінності мережевих видань від традиційних змі.
- •82. Портретний нарис у сучасній пресі,радіо і тб
- •91. Основні сучасні теорії преси. (додати ще про авторитарну і тоталітарну пресу)
- •100. Порівняльний аналіз ідеологічних концепцій преси.
- •103. Вузьке і широке розуміння цензури (згадати маркса)
- •101. Авторське я у журналістиці
- •118. Економічне підґрунтя та психологічні наслідки екранного насильства.
- •Критерії оцінки журналістом політичної ситуації. Вплив змі на формування політичної влади
- •Критико-бібліографічна робота журналіста в сучасній пресі
- •Василь Стус — речник нації та гуманістичної візії людини
- •Масова комунікація та її основні поняття
- •Змі і вибори
- •2. Чи забезпечує вона справедливе представництво?
- •3. Чи поважають належним чином права меншин?
- •4. Чи несуть народні депутати відповідальність перед виборцями?
- •Ідея націоналізму в європейській та українській публіцистиці (кін. Хіх-поч.Хх ст.)
- •Нелегальні видання в Україні 60-80 рр хх ст. Передумови, проблематика, провідні видання
- •Аргумент і його різновиди в журналістиці
- •Фактологічні
- •Наукові
- •Публіцистика Ольжича
- •Формування і розвиток народовської преси в Галичині
- •Правові і етичні норми сучасної журналістики
- •Гумор і сатира у змі
- •Проблематика і майстерність полемічної публіцистики Івана Франка
- •Проблема взаємодії засновника і колективу періодичного видання
- •Преса і громадська думка: національний і міжнародний аспект
- •Мовна особистість журналіста та шляхи її вдосконалення
- •Журналістика і джерела інформації
- •Елітарна та масова культура у змі
- •Періодизація української журналістики хх століття
- •Основні функції змі сьогодні
- •Листи Короленка до Луначарського: проблеми більшовизму
- •Франко про Драгоманова
- •Електронні змі в утвердженні української державності
- •Реклама в журналістиці як форма маркетингу, її специфіка у пресі, радіо та телебаченні
- •Шевченко і візія України
- •Функціонування газети в умовах ринку
- •Підвищення ролі літератури і мистецтва у національно-духовному розвитку особистості і завдання змі
- •Шевченко і українська журналістика другої половини хіх століття
- •Характеристика складників журналістської майстерності у світлі сучасних вимог
- •Сучасна російська публіцистика і Україна
- •«Життє і слово»: історія, проблематика, рубрикація
- •Критика тоталітарної преси в Україні періоду 30-90 рр.
- •Секретаріат редакції: структура і головні функції (35)
- •Публіцистика Симона Петлюри
- •Змі і проблеми розвитку національної освіти в Україні
- •Власкор. Специфіка роботи в Україні та за кордоном
- •Розвінчання сталінізму у творчості Івана Багряного
- •Журналістика й економіка: національний аспект
- •Об’єктивний і відображений факт у журналістському творі
- •Українська журналістика 1905-1914 рр
- •Політичний плюралізм та видання партій та громадських об’єднань в сучасній Україні (43)
- •Методи збору інформації в журналістиці
- •Василь Симоненко в контексті поетів-шістдесятників
- •Проблеми національно-мовного відродження в Україна та висвітлення у змі
- •Документалізм в журналістиці
- •Преса діаспори 40-60 рр хх століття
- •Якісні газети на Заході
- •Основні етапи роботи над журналістським твором
- •Альманахова журналістика в Україні: Галичина, Закарпаття
- •Журналістика в парламенті: акредитація, статус, особливості праці
- •Сучасна літературно-художня періодика. Проблеми творчості
- •Проблеми національно-духовного відродження в сучасній українській журналістиці
- •Українська преса іі світової війни
- •Види правки журналістського тексту
- •Особливості комерційних видань, радіо, телебачення
- •Проблеми науки у змі
- •Білі плями у вивченні історії української журналістики
- •Засоби експресивності та їх роль у журналістському тексті
- •Інформаційна культура як показник професіоналізму ведення змі
- •Іван Франко як організатор, редактор та видавець періодичних видань
- •Журналістика і відродження української державності
- •Політична культура журналіста: національний та міжнародний аспект
- •Журналістська діяльність Миколи Міхновського
- •Вацлав Гавел про відповідальність за слово
- •Порівняльна характеристика суспільно-політичних передач радіо і телебачення
- •Донцов-публіцист
- •Інформаційний простір України. Основні поняття та проблеми становлення
- •Інтерв’ю, репортаж, звіт та їх особливості у пресі, на радіо та телебаченні
- •Формування і розвиток партійної преси в Галичині
- •Проблеми екології і журналістика
- •Публіцистика Бандери
- •Проблеми культури мови в сучасному українському мовознавстві
- •Журнали «Тайм», «Шпігель» — специфіка подачі інформації та дослідницька публіцистика
- •Загальнополітичні та галузеві газети України
- •Грушевський як реформатор журнально-видавничої справи кінця хіх – початку хх ст.
- •Історична тематика в сучасних змі
- •Стаття, її основні жанрові особливості
- •Стилістичні властивості слова в журналістському тексті
- •Політичний портрет у сучасних змі/ Формування політичного іміджу у виборчому процесі(7)
- •2. Газета в системі змі. Типи сучасних газет
- •3. Публіцистика Хвильового в контексті літературного процесу 20-30 рр
- •1. Редакція як творчо-видавнича структура
- •2. Висвітлення у змі основних напрямків молодіжної політики
- •3. Концепція свободи преси за кордоном
- •1. Міжнародна політика України у дзеркалі змі
- •2. Принципи редакційного аналізу текстів
- •3. Інформаційні агентства України і світу: специфіка, вимоги до інформації
- •1. Сучасні теорії преси за кордоном
- •2. Довідкова література (енциклопедії, словники) в роботі журналіста
- •3. Західноукраїнська преса 20-30 рр: структура, проблематика, особливості функціонування
- •Критика у пресі (2)
- •2. Проблеми інформаційного суспільства у відображенні змі
- •3. Паралельні та синонімічні синтаксичні конструкції в українській мові
- •1. Міжнародне становище України та відображення у змі
- •2. Планування роботи редакції в газеті, радіо, телебаченні
- •3. Національна ідея та зарубіжна публіцистика (Дж. Мацціні, Сетон Вотсон)
- •1. Марксистська, нацистська та ліберальна концепції преси. Порівняльний аспект
- •2. Література в умовах тоталітарного суспільства
- •Типові мовні огріхи у газетних текстах та способи їх усунення
- •Радіо «Свобода»: політична філософія передач
- •Українська преса 1905-1907 рр.
- •Словники та їх використання в журналістиці (92)
- •Місце української культури у сучасному світі та завдання змі у її популяризації
- •Структура номера газети (тексти, фото, графіка)
- •Стаття Карела Чапека «Чому я не комуніст»
- •Мовна культура теле- і радіожурналіста
- •Українська публіцистика у світовому контексті (згадати Багряного)
- •Цензурні закони та їх вплив на журналістику
- •Методика вивчення, перевірки та подачі фактів
- •Журнали в системі масової комунікації на Заході
- •Українська неформальна преса у 1989-1990 рр.
- •Спілкування журналіста в процесі збору інформації
- •Моральний тип мислення в журналістиці: Емерсон, Масарик, Карлейль, Сверстюк
- •Українська фразеологія та її використання у журналістському тексті
- •Оглядовий метод у журналістиці і коментаторський стиль у газетах та радіо
- •Телебачення як культурний феномен (міжнародний аспект)
- •Українська мова як державна: проблеми функціонування на всьому етнопросторі та в різних стилях
Телебачення як культурний феномен (міжнародний аспект)
Частина дослідників переконана, що природа телебачення – все, у тому числі політичний, культурний і навіть релігійний дискурс перетворювати у шоу, у розіграш.
Карл Попер: „телебачення стало сьогодні колосальною силою, мсожна навіть сказати, що потенційно наймогутнішою силою, яка ніби замівнила голос Бога.”. телебачення не забороняє книжок, воно простго замінює їх.
Персі Таненбаум: „Якщо в лісі впало дерево, і телебачення цього не показало, то чи впало дерево насправді?”. Тобто, подія стає власне подією тоді і тільки тоді, коли вона зявляється на екрані.
Основне завдання телебачення – формувати, виховувати аудиторію у бажаному дусі і, головне, подавати (продавати) аудиторію рекламодавцям. У телебаченні відсутній текст. Газету, книгу чи журнал можна перечитати, відкласти, подумати, повернутися до прочитаного ще раз, звірити прочитане з іншими джерелами, сформулювати відповідь. Тобто, усе це відсутнє в телебаченні. Тому нв телебаченні акцент робиться на емоціях, розвагах. Усна подача інформації (диктор чи закадровий голос) та візуальні образи з численими рекламними „перебивками” є недопустимо повільним і ненадійним (в сенсі точності сприйняття) каналом передачі інформації, значно повільнішим, ніж швидке читання газет, журналів чи книг.
Українська мова як державна: проблеми функціонування на всьому етнопросторі та в різних стилях
Мова – це характерний для людського суспільства специфічний вид знакової діяльності, який полягає у застосуванні історично усталених у певній етнічній спільноті артикуляційно-звукових актів для позначення явищ об’єктивної дійсності з метою обміну між членами спільноти інформацією.
Вона є однією з найістотніших ознак нації та реально існує як мовна діяльність членів відповідної етнічної спільноти.
Мова – найважливіший, універсальний засіб спілкування, організації та координації всіх видів суспільної діяльності: галузі виробництва, побуту, обслуговування, культури, освіти, науки. Українська мова – єдина національна мова українського народу. Нею послуговуються також українці, які проживають за межами україни. Українська мова входить до найпоширеніших мов світу, нею розмовляють близько 45 мільйонів людей.
Відповідно до ст.10 конституції україни українська мова є державною мовою україни.
Державна мова – це закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої обов’язкове в органах державного управління та діловодства, громадських організаціях та органах, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури, у сферах зв’язку та інформатики.
Українська мова мала статус, близький до державного, вже в ХІV – в першій половині ХVІ ст., оскільки функціонувала в законодавстві, судочинстві, канцеляріях, державному і приватному листуванні.
Утвердження української мови як державної неможливе, як зазначають учені, без органічної взаємодії принаймні двох засад:
створення такої мовної ситуації, за якої українська мова мавла б усі можливості безперешкодного вживання, вияву комунікативних функцій, властивих іншим високо розвинутим літературним мовам у сучасних цивілізованих суспільствах;
ефективного вивчення на різних ділянках освіти у поєднанні з мовним вихованням.
