3. Стаття Карела Чапека «Чому я не комуніст»

Я не комуніст тому що:

1. тому що моє серце на стороні бідних.

2. тому що комунізм замість допомоги бідним пропонує революцію.

3. ціль комунізму правити, а не спасати.

4. комунізм не знає моралі і співчуття. Якщо він погоджується допомогти, то лише на умові, що спочатку ми захопимо владу, а пізніше може допоможемо.

5. вони не чесні з масами. Їм потрібно сказати масам, мені потрібно від вас то і то, я нічого не можу обіцяти, але цей порядок для тебе буде більш справедливі ший.

6. клімат комунізму непривітливий і жорстокий.

7. нема любові. 8. ненависть, незнання, принципова недовіра – такий дух комунізму.

9. комунізм зробить з людини звіра.

10. комунізм не визнає ні співчуття, милосердя, допомога чи солідарність і само впевнено твердить,, що йому не притаманна солідарність.

11. нормальна людина не може підтримувати тих, хто погрожує, закликає до розстрілювання і повішання.

Білет 37

1. Мовна культура теле- і радіожурналіста

В умовах національно-культурного відродження України до працівника телеефіру – тележурналіста, ведучого, коментатора, здатного реалізовувати у професійно-мовленнєвій діяльності завдання, що стосуються формування громадської думки, виховання політичне свідомих, з активною життєвою позицією членів суспільства ставляться нові вимоги. Інакше кажучи, сучасний тележурналіст має бути справжньою самобутньою мовною особистістю, котрою вважається "мовець, який досконало знає мову, усвідомлено творчо володіє нею, сприймає мову в контексті національної культури як духовну серцевину її, користується мовою як органічним засобом самотворення, самоствердження і самовираження, розвитку своїх інтелектуальних й емоційно-вольових можливостей та як засобом соціалізації особи в даному суспільстві"

тележурналіст повинен бути вправним у вербальному й невербальному спілкуванні, мати звичку контролювати своє мовлення, вимову, дикцію, інтонаційну виразність, правильність слововживання, логічність; постійно працювати над збагаченням свого мовлення; вміти аналізувати своє і чуже ефірне мовлення, виявляти відхилення від норм, застосовувати різні засоби для їх подолання; навчитися "ставити" свій голос, уміти "чути" його; робити партитуру тексту; дбати про свіжість мовленнєвого ряду, плекати його звуколад, естетичну довершеність, вишуканість.

Аналіз фактичного матеріалу свідчить про наявність в усному мовленні спортивних тележурналістів значної кількості типових помилок, з-поміж яких найчастішими є такі: ненормативна напівпом'якшена вимова шиплячих; порушення правил вимови асимільованих звуків; знеголошення дзвінких приголосних у кінці слова (на відміну від російської мови) та ін. Наведені нижче приклади яскраво свідчать про те, що телеведучі належним чином не дбають також і про мелодику мовлення. Це стосується насамперед таких закономірних чергувань службових слів та морфем, як от: - прийменників у – в: Сабо кинув в бій Гавранчича (РС [3] – "Інтер", "Подробиці. Спорт"; 04.04.05); В змаганнях беруть участь з чотирнадцяти років (СО – "ІСTV", "Спорт"; 05.04.05); - прийменників з – із – зі: Хтось з гравців Боварії (ДДж – "УТ-1", ТФМ "Челсі – Баварія"; 06.04.05); - постфіксів – ся – сь: Коулт… змусив. зірватись з місць (0В – "1+1", "Проспорт"; 07.04.05);Гра скінчилась з рахунком. (МП – "1+1", "Проспорт"; 03.04.05).

Крім орфоепічних помилок, мовлення спортивних телеведучих рясніє порушеннями акцентуаційних норм, що зумовлене елементарним незнанням правил наголошування загальновживаних українських слів. Помилки засвідчено у словах, що належать до різних частин мови, як от:  –  іменників (у т.ч. й у загальновідомих власних назвах): заявку пропонують, відмови (ІМ – "ІСTV", "Факти, Спорт"; 02.03.05); сімейні свята;у чемпіонаті Німеччини (ОГ – "Нк", "Гол!";06.02.05); випадок (ОС – "УТ-1", "Світ спорту"; 30.03.05); Результати були вказані в таблиці (СО – "ІСТV", "Спорт"; 05.04.05); Обидва рази (ІЦ – "УТ-1", "НФ"; 28.03.05); Фінансові витрати візьмуть на себе спонсори (АК – "ІСТ\/", "Факти. Спорт"; 30.03.05); завдання; Грає команда донецького "Шахтаря" (МН – "СТБ", ТФМ "Динамо" (Київ) – "Металург" (Запоріжжя); 03.04.05); - прикметників: на новому полі (СО – "ІСТ\/", "Спорт"; 05.04.05); легка перемога (РС – "Інтер", "Інтерспорт"; 04.04.05); матч мав стати найяскравішим; без тонкої гри (СП – ФД; 13.04.05); - числівників: по-друге, перший (МП – "1+1","ТСН (Спорт)"; 03.03.05); В змаганнях беруть участь з чотирнадцяти років (СО – "ІСТ\/", "Спорт"; 05.04.05); Іде чотирнадцята хвилина першого тайму. (МН – "СТБ", ТФМ "Динамо"(Київ) – "Металург" (Запоріжжя); - займенників: той самий Рінком (ІЦ – "УТ-1","НФ"; 07.02.05); - дієслів: змагався (СП – "1+1", ТСН (Спорт); 10.03.05); Удар прийняла на себе команда суперника (АК – "ІСТV, "Факти. Спорт"; 30.03.05); Один комплект гімнастичного знаряддя коштує. (ОЖ – "УТ-1", "СК"; 03.04.05); 14 квітня пройде матч. (ОЖ – "УТ-1", "СК"; 03.04.05); - прислівників: знову (ІМ – "ІСТ\/", "Факти. Спорт"; 02.03.05); насамперед (ОГ – "Нк", "Гол!";06.02.05); - серед службових частин мови: адже (ОМ – "Нк", "Репортер – спорт"; 07.02.05) та ін.

У телетекстах на спортивну тематику найчастішими стосовно неправильного акцентування виявилися такі слова: випадок, нападник, одинадцять, чотирнадцять, завдання, новий, легкий та ін. У деяких випадках зустрічається наголошення, характерне для західних регіонів України – виділення передостаннього складу в слові (як правило, це пояснюється впливом польської мови): Ви привели приклади... (ІЦ – "УТ-1", "НФ" 14.03.05), було (ОГ – "Нк", "Гол!"; 06.02.05); донести... тонкощі гри (СП – ФД; 13.04.05) і подібні. Яскравими прикладами, що ілюструють перенесення акцентуаційних норм російської мови на українську, є такі зразки: став на ноги, сніжки (ОМ – "СТБ", ТФМ "Динамо" – "Вільярреал"; 17.02.05) замість нормативних став на ноги, сніжки. Для російської ж мови характерні прийменникові конструкції з наголосом саме на прийменнику.

Отож, відхилення від норм правильної літературної вимови й наголошування у багатьох випадках пояснюється незнанням мовцями (телеведучими) закономірностей звукової реалізації українських фонем у мовленнєвому потоці; перенесенням характерних особливостей фонетичної та акцентуаційної систем російської мови на український ґрунт. Не сформована належним чином артикуляційна база частини мовців певною мірою пояснюється відсутністю у деяких тележурналістів фахової лінгвістичної освіти, яка забезпечує вільне практичне володіння мовою, глибокі знання її норм, належним чином розвинуті вміння та навички грамотного усного мовлення.

У телерепортажах з футбольних матчів, у спортивних новинах спостерігається певна тенденція до регулярного вживання коментаторами окремих розмовних, просторічних та жаргонних слів. При цьому можна помітити, що деякі слова є, так би мовити, особливо улюбленими, через що досить часто вживаються у телетекстах спортивної тематики. Серед таких лексем найуживанішими є, наприклад, такі: вколотити у значенні ''з великою силою забити м'яч'', заштовхати у значенні ''всупереч перешкодам, забити м'яч у ворота''; завалити у значенні ''збити гравця суперників з ніг''; вишка у значенні ''клуб вищої ліги'' та ін.

Свідченням негативного впливу російської мови на українську є величезна кількість зросійщених форм, уживаних у спортивному теледискурсі