91. Основні сучасні теорії преси. (додати ще про авторитарну і тоталітарну пресу)

Розвиток політичної демократії і релігійної свободи, торгівлі і подорожування, а також загальний інтелектуальний клімат Просвітництва підірвали авторитарні основи і викликали появу нової концепціїпреси – лібертальної  (Libertarian) Людина в цій концепції вже не розглядається як залежна істота, яку слід провадити і спрямовувати, а швидше як раціонально мислячий індивідум, здатний самостійно розрізняти правду і обман та робити вибір між гіршим і кращим варіантами, беручи до уваги суперечливі свідчення. Правда не вважається більше власністю владоможців. Навпаки,  пошуки правди -- невід’ємне право кожної людини, а преса – партнер у цих пошуках. аслами цієї теорії були поняття “саморегульованого процесу” та “вільного ринку ідей

Теоретично всі мають вільний доступ до преси. Газету може започаткувати будь-хто, маючи для цього необхідний початковий капітал. Успіх чи невдача залежатимуть від величини прибутку, а прибуток, у свою чергу, від здатності видання задовольняти свою аудиторію. Теоретики вільної преси виступають проти фінансової підтримки засобів масової комунікації з боку уряду, оскільки це, з  їхнього погляду, може спричинити домінування уряду в інформаційній політиці.

Важливою складовою сучасної концепції вільної преси є теорія і практика так званого "об'єктивного репортерства" -- способу неупередженої, нейтральної подачі інформації, який успішно культивувався в першій чверті ХХ століття.

Теорія соціальної відповідальності суттєво різниться від лібертальної теорії у своїх поглядах на природу людини. Традиційна концепція вільної преси  трактувала людину здебільшого як моральну та раціональну істоту, схильну шукати істину та керуватися нею. Натомість, теорія соціальної відповідальності, яка розвинулась у ХХ ст., відображає ті сумніви, які сучасні соціальні науки мають щодо раціональності людських вчинків. Нова лібертальна теорія, звісно, не заперечує раціональності людини, але вона покладає на неї значно менше надій, ніж традиційна теорія вільної преси. Проте все-таки виглядає, що теорія соціальної відповідальності заперечує твердження, що людина внутрішньо мотивована до пошуків істини і до того, щоб приймати цю істину як керівництво до дії. З погляду нової теорії, людина – не так ірраціональна, як скоріше апатична,

пасивна істота.

100. Порівняльний аналіз ідеологічних концепцій преси.

Беремо, до прикладу авторитарну і тоталітарну. Авторитарна – влада контролює пресу, але не втручається. 2) у своєму підґрунті має філософію абсолютної влади монарха абопризначеного ним уряду;3) головна мета журналістики в авторитарній моделі — підтримувати й проводити політику уряду, що перебуває при владі, і служити державі;4) пресу мають право використовувати тільки ті, хто дістав королівський (царський) патент чи інший аналогічний дозвіл;кий) патент чи інший аналогічний дозвіл; 5) преса контролюється за допомогою урядових патентів, ліцей зій, а також цензури; 6) заборонена критика в пресі політичного управління і осіб, що перебувають при владі; 7) преса знаходиться в руках держави або приватних осіб; 8) преса розглядається як інструмент здійснення урядової політики, хочай не обов'язково належить уряду.

Тоталітарна – змі як механізм промивання мізків.Фашизм не забороняє говорити, а примушує говорити багато і правильно.У селах спершу вводили радіо для пропаганди – потім аж електрику. основні цілі преси — за допомогою тенденційно дібраних фактів агітувати за програмні цілі своєї партії, а в публіцистиці здійснювати пряму й наполегливу пропаганду її завдань; контролюється вона усіма партійними комітетами зверху донизу, головними редакторами, які не лише є членами партії, але обов'язково й членами її керівних органів; що преса є інструментом ідеологічної обробки населення, мобілізації його на виконання завдань партійної програми.